Рішення

від 16.12.2020 по справі 190/1300/20

П'ЯТИХАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 190/1300/20

Провадження №2/190/577/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

16 грудня 2020 року м.П»ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Кудрявцевої Ю.В.

при секретарі Сазановій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті П`ятихатки Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа - державний реєстратор П`ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про витребування земельної ділянки та скасування запису про інше речове право , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа - державний реєстратор П`ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про витребування земельної ділянки та скасування запису про інше речове право.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 17.04.2013 року між нею та ФОП ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,6 га, що розташована на території Пальмирівської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, кадастровий номер: 1224584800:02:002:0071. Земельна ділянка належить їй на праві приватної власності. Вказаний договір було укладено терміном на 7 років, його дія припинилася в квітні 2020 року. Восени 2019 року їй стало відомо, що договір укладено не на 7 років а на 10 років. Договір зареєстровано державним реєстратором П`ятихатського районного управління юстиції від 17.04.2013 року, номер запису про інше речове право 715160. Відразу звернувшись до відповідача з запитом на отримання оригіналу договору оренди земельної ділянки та оригінал державного акту, однак відповідь надано не було. Факт не підписання договору оренди земельної ділянки від 17.04.2013 року підтверджується висновком експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №3037-20 від 25.08.2020 року.

Позивач просить суд зобов`язати ФОП ОСОБА_2 повернути їй земельну ділянку кадастровий номер 12245848000:02:002:0071 площею 1,6 га шляхом підписання акту приймання-передачі земельної ділянки та скасувати запис про реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 12245848000:02:002:0071 проведеної 17.04.2013 року державним реєстратором П`ятихатського районного управління юстиції Дніпропетровської області, номер запису про інше речове право 715160.

09.10.2020 року ухвалою суду по справі відкрито провадження та призначено у підготовче судове засідання на 29.10.2020 року. (а.с.26)

22.10.2020 року від представника позивача ОСОБА_3 надійшла заява про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в якій просить стягнути з ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. (а.с.75-78)

24.11.2020 року ухвалою суду справу призначено до розгляду на 16.12.2020 року. (а.с.96)

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, про місце та час розгляду справи повідомлена належним чином; від її представника - адвоката Войтенко К.В. на адресу суду надійшла заява, відповідно до якої просить позов задовольнити, справу розглядати за її відсутності. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_2 до суду не явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причину неявки до суду не повідомив.

Відповідно до вимог ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 на підставі державного акту серії ЯА №838202 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 1,6 га розташована на території Пальмирівської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області кадастровий номер 12245848000:02:002:0071. (а.с.19)

Згідно копії свідоцтва про шлюб, ОСОБА_4 зареєструвала шлюб 06.03.2014 року з ОСОБА_5 та змінила прізвище на ОСОБА_6 . (а.с.14)

Згідно копії інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за номером запису про інше речове право 715160 зареєстровано право оренди земельної ділянки строком на 10 років кадастровий номер 12245848000:02:002:0071 на підставі договору оренди від 17.04.2013 року укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , (а.с.22)

Згідно копії рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 24.09.2020 року ОСОБА_1 зверталася з позовом до ФОП ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, у задоволені позову відмовлено через обрання неефективного способу захисту. (а.с.15-18)

Згідно копії висновку експерта №3037-20 від 25.08.2020 року за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз підписи від імені ОСОБА_4 в графі Орендодавець договору оренди земельної ділянки від 01.04.2013 року укладеного між ОСОБА_4 та ПП ОСОБА_2 , щодо земельної ділянки загальною площею 1,6 га, що розташована на території Пальмирівської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 12245848000:02:002:0071 та в графі Орендодавець акту приймання-передачі об`єкту оренди за договором оренди земельної ділянки від 01.04.2013 року виконані не ОСОБА_7 , а іншою особою (оригінал знаходиться в матеріалах цивільної справи №190/1886/19) (а.с.65-71).

Згідно копії розрахунку на оплату по замовленню №1 від 12.10.2020 року ОСОБА_1 понесла витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. (а.с.82)

Згідно ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Частиною 2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду України по справі №145/2047/16-ц від 16 червня 2020 року, де зазначено, що підписи сторін є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій ст. 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок, що узгоджується із висновками викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц(пункт 71), від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц.

Позивач у позові посилається на те, що вказаний договір вона не підписувала, з його умовами не погоджувалася, тож відповідач безпідставно відмовляє в поверненні їй земельної ділянки, як власнику.

Та обставина, що позивач спірний договір не підписувала та, відповідно, істотних умов цього договору не погоджувала, знайшла своє підтвердження під час судового розгляду.

Порушене відповідачем право позивача підлягає захисту шляхом усунення перешкод у користуванні належним їй майном, зокрема шляхом задоволення вимоги позивача про повернення їй земельної ділянки.

Вимога про скасування державної реєстрації неукладеного договору оренди є похідною до вимоги про повернення позивачу земельної ділянки, і в цьому випадку обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації буде також ефективним. Задоволення цих позовних вимог забезпечить реальне відновлення порушеного права позивача.

Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати пов`язані із проведення експертизи та витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що суд задовольняє позовні вимоги позивача немайнового характеру, то понесені нею судові витрати за ці вимоги підлягають відшкодуванню в сумі 1 681 грн. 60 коп.

Судом встановлено, що правничу допомогу позивачу на підставі укладеного письмового договору про надання правової допомоги №03-01 від 03.01.2020 (а.с.79) надає адвокатське бюро Бейгул та партнери , якому позивач оплатила їх послуги в розмірі 5 000 грн. (а.с.82)

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу в сумі 5000 грн. 00 коп., яка полягала у консультуванні клієнта, аналізу документів та судової практики, участь у судових засіданнях та підготовці позовної заяви до суду, є співрозмірними із складністю справи та наданими послугами адвоката, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15-16, 1217, 204, 207, 215 ЦК України, ст. ст. 4, 12-13, 77-81,137. 141, 258-259, 263-266, 280-283 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа - державний реєстратор П`ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про витребування земельної ділянки та скасування запису про інше речове право - задовольнити.

Зобов`язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 1224584800:02:002:0071, площею 1,6 га.

Скасувати запис про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1224584800:02:002:0071 проведеної 17.04.2013 року державним реєстратором П`ятихатського районного управління юстиції Дніпропетровської області, номер запису про інше речове право 715160.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1681 грн. 60 коп. судового забору та 5000 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа: державний реєстратор П`ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, місцезнаходження: вул. Пушкіна,107, м. П`ятихатки Дніпропетровської області.

Суддя П`ятихатського районного суду

Дніпропетровської області Ю.В.Кудрявцева