Постанова

від 18.08.2006 по справі 15/149

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/149

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.08.2006 р.                                                                                    справа №15/149

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Старовойтової  Г.Я.

суддівЗапорощенка  М.Д., Кондратьєвої  С.І.,

за участю  представників сторін:   

від позивача:Єрмакова Ю.С. –головний спеціаліст, за дов. №33 від 16.02.2006р. ( в засіданні суду 11.07.2006р.), Чернишова Т.В. –юрисконсульт, за дов. №123 від 19.05.2006р.

від відповідача:Шемяков О.Е. –представник, за дов. №18 від 03.05.2006р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

спільного виробничо-торгівельного підприємства „Аллен”, м.Мар'їнка Донецької області

на рішення господарського суду Донецької області

від30.05.2006 р.

у справі№ 15/149 (суддя Богатир К.В.)

за позовом:Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк

до відповідача:спільного виробничо-торгівельного підприємства „Аллен”, м.Мар'їнка Донецької області

простягнення заборгованості з орендної плати у розмірі        40 267 грн. 84 коп. та пені у сумі 3 008 грн. 55 коп.

                                                                         ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Донецької області від 30.05.2006 р. у справі № 15/149  ( суддя  Богатир К.В. ) задоволені позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк, та стягнено з спільного виробничо-торгівельного підприємства „Аллен”, м.Мар'їнка Донецької області, на користь державного бюджету України суму заборгованості 43 276 грн. 39 коп., у т.ч. заборгованість з орендної плати –40 267 грн. 84 коп., пеню – 3 008 грн. 55 коп.

          Не погоджуючись з рішенням господарського суду, відповідач, спільне виробничо-торгівельне підприємство „Аллен”, м.Мар'їнка Донецької області, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення господарського суду, оскільки вважає, що рішення господарського суду є незаконним та необгрунтованим в зв'язку з невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду обставинам справи, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Відповідач вважає, що судом при винесенні рішення порушені приписі ст. 129 Конституції України, ст. ст. 43, 80 Господарського процесуального кодексу України. Відповідач зазначає, що суд не встановив, чи визнає оспорювальний договір оренди відповідач, хто підписував договір оренди, чи мала ця особа повноваження на підписання договору. Також відповідач стверджує, що господарський суд припустив порушення процесуальних прав відповідача, оскільки розглянув справу за відсутністю представника відповідача, не повідомленого про це належним чином.

Також відповідач вказує, що спільне виробничо-торгівельне підприємство „Аллен” знаходиться в стані ліквідації і до 17.02.2006р. в штаті підприємства була тільки одна посада –ліквідатора підприємства, а з 17.02.2006р. в штаті підприємства знов одна посадова одиниця –генерального директора.  

Скаржник просить скасувати рішення господарського та направити справу на новий розгляд.

Позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк, вважає рішення господарського суду законним та обгрунтованим, з апеляційною скаргою не погоджується.

В обгрунтування своїх заперечень позивач посилається на те, що договір оренди був укладений на підставі документів, які були надані спільним виробничо-торгівельним підприємством „Аллен”, у тому числі була надана копія довідки Донецького управління статистики №19376110, в якій вказана юридична адреса підприємства. На протязі дії договору оренди орендар не повідомляв регіональне відділення про зміну фактичного місцезнаходження або поштової адреси.

Позивач просить залишити рішення господарського суду –без змін, апеляційну скаргу відповідача –без задоволення.

 Розпорядженням Донецького апеляційного господарського суду від 14.08.2006 р.   відповідно до ст. ст. 28, 29 Закону України «Про судоустрій України»№ 3018-ІІІ від 07.02.2002 р. для розгляду апеляційної скарги у справі № 15/149 була призначена інша колегія суддів.

У відповідності до вимог ст. 811 Господарського процесуального кодексу України здійснюється запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації.

Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм діючого законодавства, заслухавши представників сторін, які прибули в засідання суду, перевірівши повноту встановлених фактів та їх юридичну оцінку, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк (орендодавець), та спільне виробничо-торгівельне підприємство „Аллен”, м.Мар'їнка Донецької області (орендар), уклали договір оренди № 1491/2004р. від 30.11.2004 р. Згідно договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно –об'єкти Васильєвського водозабору – вузли та конструкції не діючої траси водопроводу, з'єднуючий водозабір в с. Васільєвка Амвросієвського району в м. Комсомольське, що знаходиться на балансі та не увійшло до статутного фонду відкритого акціонерного товариства „Комсомольське рудоуправління”.

Сторони у справі уклали акт приймання-передачі від 30.11.2004 року, за яким позивач передав відповідачу державне майно –об'єкти Васильєвського водозабору –вузли та конструкції недіючої траси водопроводу, з'єднуючий водозабір в с. Васільєвка Амвросієвського району в м. Комсомольське, що знаходиться на балансі та не увійшло до статутного фонду відкритого акціонерного товариства „Комсомольське рудоуправління”, з метою наступного залучення їх у системі зрошення відповідно до договору оренди  №1491/2004р. від 30.11.2004 р.

Незалежна оцінка переданого в оренду майна станом на 31.10.2004р. становить 349 653 грн. 00 коп.  

  Згідно пунктів 3.1 - 3.3 договору оренди орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без податку на додану вартість за базовий місяць розрахунку (жовтень 2004р.) –2 977 грн. 88 коп. Орендну плату орендар повинен був перераховувати до державного бюджету  у розмірі 100%  щомісяця не пізніше 25 числа місяця.

  Згідно пункту 5.2. Договору орендар зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

  Позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк, листом №06-9778 від 30.12.2005р. повідомляло спільне виробничо-торгівельне підприємство „Аллен” про заборгованість за договором оренди №1491/2004.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Орендуєме державне нерухоме майно відноситься до комунальної власності, тому орендні стосунки щодо них регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна»№ 2269-ХІІ    від 10.04.1992 р.        

Згідно зі ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”   орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідач свої зобов'язання зі сплати орендної плати належним чином не виконав, в зв'язку з чим утворилась заборгованість відповідача з орендних платежів в сумі                40 267 грн. 84 коп. Наявність заборгованості підтверджена матеріалами справи, зокрема, відомостями про стан надходження орендної плати по договору оренди від 30.11.2004р. №1491/2004р. станом на 01.04.2006р., розрахунком заборгованості з орендної плати до державного бюджету та пені за період з 01.04.2005р. по 01.04.2006р.; листом №06-9778 від 30.12.2005р. про необхідність погашення заборгованості по орендній платі та пені, та проведення звірки розрахунків, який був спрямований до адреси відповідача.

Місцевий господарський суд обгрунтовано в своєму рішенні послався на ст. 526 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що зобов'язання має бути виконано належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

 Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.  

Відповідно до умов статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскарження розміру пені передбачено договором №1491/2004р. від 30.11.2004р. Тому нарахування позивачем пені в сумі 3 008 грн. 55 коп. судова колегія вважає обгрунтованим.  

Відповідно до пункту 3.5. договору оренди №1491/2004р. від 30.11.2004р. у разі несвоєчасного перерахування або перерахування не в повному обсязі орендної плати, ці платежі сплачуються з урахуванням пені  із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми недоплати за кожний день прострочення платежу. З урахуванням цієї умови договору позивач обгрунтовано нарахував пеню в сумі                      3 008 грн. 55 коп., а господарський суд  підставно задовольнив цю вимогу.

           За таких обставин, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що вина відповідача у заборгованості з орендних платежів є доведеною, в зв'язку з чим дійшла висновку що заявлені позовні вимоги обгрунтовані і підлягають стягненню в такому розмірі: заборгованість з орендної плати –40 267 грн. 84 коп., пеня –                   3 008 грн. 55 коп.

Відповідач в апеляційній скарзі наполягає на тому, що господарський суд порушив процесуальні права відповідача, а саме: розглянув справу без участи представника відповідача, не дав змоги ознайомитися з матеріалами справи, заслухав пояснення тільки позивача.

Судова колегія вважає ці доводи відповідача безпідставними, оскільки про місце, дату і час розгляду справи відповідач господарським судом був належним чином повідомлений, що підтверджує поштове рекомендоване повідомлення, яке отримано відповідачем 11.05.2006р. Тому відповідач не був позбавлений права скористатися своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин судова колегія вважає, що позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк, про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 40 267 грн. 84 коп. та пені у сумі 3 008 грн. 55 коп. місцевим господарським судом правомірно задоволені.

Судова колегія враховуючи приписи Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст. ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 218 Господарського кодексу України, дійшла до висновку, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно.

  Рішення господарського суду по справі №15/149 від 30.05.2006 р. відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких спільним виробничо-торгівельним підприємством „Аллен”, м.Мар'їнка Донецької області, подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не є підставою для скасування рішення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись  ст. ст. 49, 93, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського  суду, -                                                                                    

                                                П О С Т А Н О В И Л А :

Рішення господарського суду Донецької області від 30.05.2006 р. у справі №5/149 ( суддя Богатир К.В. ) - залишити без змін.

Апеляційну скаргу спільного виробничо-торгівельного підприємства „Аллен”, м.Мар'їнка Донецької області, на рішення господарського суду Донецької області від 30.05.2006 р. у справі № 15/149 - залишити без задоволення.

Стягнути з спільного виробничо–торгівельного підприємства „Аллен” (юридична адреса - 85600, Донецька обл., м.Мар'їнка, вул. Заводська, буд. 23 а; код ЄДРПОУ 19376110; р/р №26005305749974, МФО 334635; інші відомості в матеріалах справи відсутні) на користь Державного бюджету України державне мито за подання апеляційної скарги у розмірі 173 грн. 88 коп.

          Доручити господарському суду Донецької області видати наказ.

 Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у встановленому законодавством порядку в касаційну інстанцію.

          Відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України за  згодою сторін в засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Головуючий          Старовойтова  Г.Я.

Судді:          Запорощенко  М.Д.

          Кондратьєва  С.І.

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС