Рішення

від 16.12.2020 по справі 538/2281/20

ЛОХВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 538/2281/20

Провадження по справі № 2/538/610/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2020 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Бондарь В.А.

за участю секретаря судового засідання - Горілей Л.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Лохвиця Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Свиридівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, третя особа: нотаріус Першої лохвицької державної нотаріальної контори, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з даною позовною заявою і в обгрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть.

За життя ОСОБА_2 на ім"я позивача склала заповіт, який був посвідчений виконавчим комітетом Свиридівської сільської ради 15.03.1995 року за реєстром № 35.

ОСОБА_1 належним чином прийняла спадщину, звернувшись 15.05.1996 року до Першої лохвицької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

09.09.1997 року державним нотаріусом Першої лохвицької державної нотаріальної контори позивачу було видане Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок в с. Яшники Лохвицького району Полтавської області та на земельну ділянку розміром 0,32 га в с. Яшники Лохвицького району Полтавської області.

Крім того, до складу спадкового майна входить право на земельну частку (пай) на території Свиридівської сільської ради Лохвицького району.

Відповідно до відповіді Відділу Держгеокадастру у Лохвицькому районі № 476/110 -20 від 02.11.2020 року ОСОБА_2 набула право на отримання земельної частки (паю) і числиться в списку громадян-членів КСП "Доля" (с.Яшники) на території адміністративного підпорядкування Свиридівської сільської ради Лохвицького району, що є додатком до державного акта на право колективної власності на землю серії ПЛ № 019 від 24.10.1996 року за № 139. Сертифіката на право на земельну частку ОСОБА_2 не встигла отримати, так як померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Станом на 23 жовтня 2020 року земельна ділянка, на яку мала право ОСОБА_2 сформована та їй присвоєно кадастровий номер 5322686201:01:001:0360.

Інших спадкоємців, які б могли претендувати на спадкове майно, немає.

У листопаді 2020 року позивач звернулася до нотаріальної контори з метою оформлення спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, але їй було відмовлено в зв"язку з відсутністю правовстановлюючого документа на спадкове майно.

Враховуючи викладене, позивач просить суд визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться в комунальній власності на території Свиридівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, площею 3,0001 га, кадастровий номер земельної ділянки 5322686201:01:001:0360, право на яку належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

В судове засідання позивач не з`явилася, направивши до суду заяву про слухання справи без її участі, вимоги позову підтримує в повному обсязі.

Відповідач, Свиридівська сільська рада Лохвицького району Полтавської області, в судове засідання не з`явилася, направивши до суду заяву, в якій вимоги позову визнає в повному обсязі та просить справу слухати без участі представника.

Третя особа: нотаріус Першої лохвицької державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про розгляд справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Ознайомившись з матеріалами цивільної справи, дослідивши та давши оцінку доказам по справі суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованою Верховною Радою України 17.07.1997р., кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов`язків або встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд зазначає, що Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.

Згідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть.

За життя ОСОБА_2 на ім"я позивача склала заповіт, який був посвідчений виконавчим комітетом Свиридівської сільської ради 15.03.1995 року за реєстром № 35.

ОСОБА_1 належним чином прийняла спадщину, звернувшись 15.05.1996 року до Першої лохвицької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

09.09.1997 року державним нотаріусом Першої лохвицької державної нотаріальної контори позивачу було видане Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок в с. Яшники Лохвицького району Полтавської області та на земельну ділянку розміром 0,32 га в с. Яшники Лохвицького району Полтавської області.

Крім того, до складу спадкового майна входить право на земельну частку (пай) на території Свиридівської сільської ради Лохвицького району.

Відповідно до відповіді Відділу Держгеокадастру у Лохвицькому районі № 476/110 -20 від 02.11.2020 року ОСОБА_2 набула право на отримання земельної частки (паю) і числиться в списку громадян-членів КСП "Доля" (с.Яшники) на території адміністративного підпорядкування Свиридівської сільської ради Лохвицького району, що є додатком до державного акта на право колективної власності на землю серії ПЛ № 019 від 24.10.1996 року за № 139. Сертифіката на право на земельну частку ОСОБА_2 не встигла отримати, так як померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Станом на 23 жовтня 2020 року земельна ділянка, на яку мала право ОСОБА_2 сформована та їй присвоєно кадастровий номер 5322686201:01:001:0360.

Інших спадкоємців, які б могли претендувати на спадкове майно, немає.

У листопаді 2020 року позивач звернулася до нотаріальної контори з метою оформлення спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, але їй було відмовлено в зв"язку з відсутністю правовстановлюючого документа на спадкове майно.

Відповідно до ст. 23 ЗК України (в редакції Закону України № 2196-ХІІ від 13.03.1992 року), який діяв на той час і був чинний зазначено: документи, що посвідчують право на земельну ділянку. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розміру земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Указом Президента України № 720/95 від 08.08.1995 року "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" зазначено: п. 1.2 паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

П. 6 передбачено, що у разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку. Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації.

Пленумом Верховного Суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (Постанова № 7 від 16.04.2007 року) постановлено: п. 24 сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розд. X "Перехідні положення" ЗК).

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК ( 435-15 ), у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. N 720/95 ( 720/95 ) "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Статтею 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власника земельних часток (паїв) передбачено, що до осіб, які мають право на земельну частку (пай) відносяться громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Згідно ст. 2 цього Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Згідно ст. 328 ЦК України громадянин набуває право власності на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Суд визнає, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13 , 18, 76, 206, 247, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 373, 328, 1216, 1225, 1268, 1233 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування , суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Свиридівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, третя особа: нотаріус Першої лохвицької державної нотаріальної контори, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер : НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться в комунальній власності на території Свиридівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, площею 3,0001 га, кадастровий номер земельної ділянки 5322686201:01:001:0360, право на яку належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Лохвицького

районного суду Полтавської області В.А. Бондарь