Рішення

від 08.12.2020 по справі 550/1461/19

ЧУТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 550/1461/19

Провадження № 2/550/25/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2020 року смт. Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області

у складі головуючого судді Антонова А.А., за участю секретаря судових засідань Бондаренко Т.В., представників позивача ОСОБА_1 та адвоката Токар О.А., представника відповідача адвоката Коваля В.Ф., представника третьої особи адвоката Новицького В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОММА-ІБ", про розірвання договору оренди земельної ділянки та про передачу земельної ділянки, -

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернувся з позовом до фізичної особи - підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_3 , в якому просить розірвати договір оренди від 11.03.2016 (далі - договір оренди) земельної ділянки площею 3, 11 га, яка розташована на території Чутівської селищної ради Полтавської області, з кадастровим номером 5325455100:00:001:0327 (далі - земельна ділянка), який укладений між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якої є ОСОБА_2 , та зобов`язати ФОП ОСОБА_3 передати ОСОБА_2 зазначену земельну ділянку.

Свій позов ОСОБА_2 обґрунтовував тим, що він 13.10.2017 за рішенням суду отримав у власність в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері - ОСОБА_5 , земельну ділянку. Після цього йому стало відомо, що ОСОБА_5 11.03.2016 уклала договір оренди земельної ділянки з ФОП ОСОБА_3 , відповідно до якого строк дії договору 49 років, орендна плата вноситься в розмірі 2 500 грн. у грошовій або натуральній формі. Також позивачу стало відомо, що ФОП ОСОБА_3 29.01.2018 уклав договір суборенди земельної ділянки з Товариством з обмеженою відповідальністю "ГОММА-ІБ" (далі - ТОВ "ГОММА-ІБ"). Відповідач не сплатив орендну плату за 2016 р., 2017 р. та 2018 р., а систематична не сплата орендної плати є істотним порушенням умов договору оренди та підставою для розірвання цього договору та передачею земельної ділянки позивачу.

Представник відповідача адвокат Коваль В.Ф. надав відзив на позовну заяву, у якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог по даній цивільній справі у повному обсязі за їх безпідставністю, т.я. відповідач сплатив орендну плату позивачу, та просив стягнути з позивача на користь відповідача 20 000 грн. понесених відповідачем витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом.

В обґрунтування заперечень представник відповідача посилається на те, що між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_5 11.03.2016 був укладений договір оренди, належній останній, земельної ділянки строком на 49 років. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, на підставі рішення суду від 28.09.2017 земельну ділянку успадкував син померлої ОСОБА_2 , на банківську картку якого була перерахована орендна плата за 2016-2018 роки з розрахунку розміру орендної плати у розмірі 2 500 грн. за мінусом податку з доходів фізичних осіб та військового збору. ФОП ОСОБА_3 належним чином виконує умови договорів оренди щодо виплати орендної плати.

Представник позивача адвокат Токар О.А. надала відповідь на відзив, в якій зазначила, що орендна плата повинна сплачуватись з урахуванням індексації, що не було зроблено відповідачем. Надані відповідачем платіжні документи, щодо перерахування коштів орендної плати позивачу, не можна брати до уваги, т.я. платником в них зазначений ОСОБА_3 як фізична особа, а договір він уклав як ФОП. Відповідач орендну плату за 2016 р. сплатив у 2017 р., в той час як мав можливість виконати своє зобов`язання в порядку, визначеному ст.ст. 526 та 537 ЦК України. Зазначає, що розмір понесених відповідачем витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, є безпідставно завищеним і просила їх зменшити.

Ухвалою Чутівського районного суду Полтавської області від 21.02.2020 до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, залучено ТОВ "ГОММА-ІБ".

Представник третьої особи адвокат Новицький В.В. надав пояснення, в яких зазначив, що між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ "ГОММА-ІБ" 29.01.2018 укладений договір суборенди земельної ділянки, яка перебуває в оренді у ФОП ОСОБА_3 за договором оренди, укладеним ним 11.02.2016 з ОСОБА_5 , правонаступником якої є ОСОБА_2 . Орендна плата була сплачена позивачу своєчасно і в повному розмірі. Просив врахувати їх аргументи та стягнути з позивача на користь третьої особи витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги адвокатом.

Представник позивача адвокат Токар О.А. надала заперечення на пояснення третьої особи, в якиху зазначила, що орендна плата була сплачена відповідачем без урахування індексації, платником в платіжних документах щодо сплати орендної плати зазначений ОСОБА_3 як фізична особа, а договір він уклав як ФОП, а тому їх не можна брати до уваги. Відповідач орендну плату за 2016 р. сплатив у 2017 р., в той час як мав можливість виконати своє зобов`язання в порядку, визначеному ЦК України. Зазначає, що розмір понесених третьою особою витрат, пов`язаних з наданням йому правничої допомоги адвокатом, є завищеним, а тому просила їх зменшити.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали і просили його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві. Представник позивача ОСОБА_1 підтвердила, що позивач отримав грошові кошти орендної плати за 2016-2018 р., які відповідач перерахував йому на банківську платіжну картку.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні. Зазначив, що відповідач належним чином виконує свої зобов`язання за договором оренди, а позивач не надав доказів порушення відповідачем свого зобов`язання щодо сплати орендної плати. Зазначив, що орендна плата обчислювалась та сплачувалась з урахуванням індексації. Наявні в матеріалах справи відомості підтверджують виплати орендної плати за 2016 - 2018 р., яка була проведена з урахуванням податків і військового збору та вказана оплата була проведена у встановлені строки. Орендна плата за 2016 р. була виплачена у 2017 р. у зв`язку з тим, що відповідач не знав, хто є спадкоємцем після померлої ОСОБА_5 , т.я. позивач про це не повідомляв, а коли дізнався - провів оплату.

Представник третьої особи просив в судовому засіданні в задоволенні позову відмовити у зв`язку з безпідставністю.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, представників відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та позиція відповідача і третьої особи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

ОСОБА_5 , відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ПЛ № 005578 від 26.01.1999, та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 09.10.2019 № 184146927, була власником земельної ділянки площею 3, 11 га, кадастровий номер 5325455100:00:001:0327, яка розташована на території Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області.

11.03.2016 ОСОБА_5 уклала договір оренди земельної ділянки з ФОП ОСОБА_3 , в якому сторони визначили: строк дії договору становить 49 років (п. 8 договору); розмір орендної плати становить 2 500 грн., яка сплачується у грошовій чи натуральній формі (п. 9 договору), та обчислення якої здійснюється з урахуванням індексації (п. 10 договору), і яка вноситься до 31 грудня поточного року (п. 11 договору).

Згідно акту прийому - передачі земельної ділянки від 11.03.2016 орендодавець ОСОБА_5 передала, а орендар ФОП ОСОБА_3 прийняв в довгострокове платне володіння зазначену земельну ділянку.

Державна реєстрація договору оренди була проведена 26.03.2016.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла.

Відповідно до рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 28.09.2017 по справі № 550/839/17 (провадження № 2/550/266/17) за ОСОБА_2 в порядку спадкування визнано право власності на земельну ділянку площею 3, 11 га, що належала, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ПЛ № 005578 від 26.01.1999, ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Платіжним дорученням № Р24А338772019А26577 від 15.12.2017 ОСОБА_3 через ПАТ КБ "ПриватБанк" перерахував ОСОБА_2 2 418 грн. 44 коп. з призначенням "Орендна плата за землю 3, 11 га (кадастровий номер 5325455100:00:001:0327) за 2017 р. згідно договору від 11.03.2016 р. Платник ОСОБА_3 ".

Відповідно до платіжного доручення № Р24А343140287А21423 від 22.12.2017 ОСОБА_3 через ПАТ КБ "ПриватБанк" перерахував ОСОБА_2 2 418 грн. 43 коп. з призначенням "Орендна плата за землю 3, 11 га (кадастровий номер 5325455100:00:001:0327) за 2016 р. згідно договору від 11.03.2016 р. Платник ОСОБА_3 ".

Згідно банківської квитанції TS900267 від 29.12.2018, виданої ПАТ КБ "ПриватБанк", ОСОБА_3 перерахував на рахунок НОМЕР_1 2 419 грн. з призначенням перерахування "Опис: Поповнення картки по номеру".

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні повідомила, що позивач отримав грошові кошти, які були перераховані йому відповідачем відповідно до вищезазначених платіжних доручень та банківської квитанції на належні йому банківські платіжні картки.

29.01.2018 між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ "ГОММА-ІБ" укладений договір суборенди земельної ділянки строком на 8 років, державна реєстрація якого була проведена 27.02.2018.

Відповідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, яким є Закон України "Про оренду землі" .

У ст. 1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України , ЦК України , цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Частинами 1 - 3 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України ). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Положеннями ст. 24 Закону України "Про оренду землі" передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст.ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з приписами ч. 1 та 2 ст. 537 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі: 1) відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов`язання; 2) ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; 3) відсутності представника недієздатного кредитора. Нотаріус повідомляє кредитора у порядку, встановленому законом, про внесення боргу у депозит.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у наступних постановах Верховного Суду.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17).

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17.

Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду у постанові від 10.10.2019 у справі № 293/1011/16-ц дійшла висновку, що тлумачення п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України , ч. 2 ст. 651 ЦК України свідчить, що "несплата орендної плати" охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплату у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

У ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на підставах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 1 та 5 ст. 81 ЦПК України ).

Частина 1 ст. 76 ЦПК України наголошує, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Предметом доказування по справі є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

ОСОБА_2 , звертаючись до суду з даним позовом, посилався на те, що відповідач порушив свої зобов`язання щодо своєчасного та повного розрахунку по виплаті орендної плати за весь період користування земельною ділянкою.

Проте, ці доводи позивача спростовуються наявними в матеріалах справи відомостями на виплату орендної плати за орендовану земельну ділянку за 2016, 2017 та 2018 роки та свідчать про факт одержання орендодавцем орендної плати у розмірі, узгодженому сторонами при укладенні спірного договору оренди, з проведенням її індексації.

Відповідно до ст.ст. 14 п. 14.1 пп. 14.1.180 , 168 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_3 , як податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб, зобов`язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV, та військовий збір, встановлений п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ цього Кодексу , до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі під час виплати оподатковуваного доходу, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм.

Згідно наданих суду доказів встановлено, що ФОП ОСОБА_3 виплатив ОСОБА_2 , за відрахуванням 18 % податку на доходи фізичних осіб та 1,5 % військового збору, орендну плату за договором оренди в 2017 р. - 2 418 грн. 44 коп. за 2016 р. та 2 418 грн. 43 коп. за 2017 р., та в 2018 р. - 2 419 грн.

Стосовно невиплати орендної плати за 2016 р. у визначений в п. 11 договору строк - до 31 грудня поточного року, а проведення її виплати 22.12.2017 суд зазначає наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , після якої ОСОБА_2 , згідно рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 28.09.2017, яке набрало законну силу 13.10.2017, в порядку спадкування набув право власності на земельну ділянку, яка перебуває в оренді у відповідача.

Суд вважає, що відповідач, який мав зобов`язання за договором оренди перед ОСОБА_5 по сплаті орендної плати за 2016 р., у зв`язку зі смертю останньої, відповідно до приписів ст. 537 ЦК України, повинен був виконати своє зобов`язання шляхом внесення належних з нього орендодавцю грошей у депозит нотаріуса або нотаріальної контори, але цього не зробив.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач несвоєчасно провів виплату орендної плати за 2016 р.

Частинами 1, 3 та 4 ст. 148-1 ЗК України визначено, що до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом 1 місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

За згодою сторін договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту чи застави до такого договору можуть бути внесені зміни із зазначенням нового власника земельної ділянки.

Суд констатує, що позивач, після набуття ним права власності на земельну ділянку, не повідомив відповідачу про це, чим недотримався вимог ст. 148-1 ЗК України.

Орендна плата за 2017 р. та 2018 р. сплачена відповідачем у визначений договором оренди строк - до 31 грудня поточного року.

Належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження своїх доводів того, що орендна плата була виплачена у меншому розмірі та без урахування індексації, як це визначено п. 9 та 10 договору оренди, сторона позивача всупереч своїх процесуальних обов`язків суду не надала та відповідних обставин в обґрунтування позовних вимог по справі не довела.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач не вчинив дій, що свідчать про систематичну несплату ним орендної плати позивачу.

Стосовно посилань представника позивача адвоката Токар О.А. на те, що платіжні банківські документи, які надані відповідачем у підтвердження сплати ним орендної плати, не можна брати до уваги у зв`язку з тим, що орендна плата за договором сплачена не ФОП ОСОБА_3 , а ОСОБА_3 як фізичною особою, суд зазначає, що ОСОБА_3 здійснює господарську діяльність як ФОП, а тому відсутність у зазначених документах, в яких зазначено призначення платежу як "Орендна плата за землю 3, 11 га (кадастровий номер 5325455100:00:001:0327) за 2017 р. згідно договору від 11.03.2016 р. Платник ОСОБА_3 ", не є підставою для визнання отриманих позивачем грошових коштів за цими платіжними документами іншими, ніж сплаченою орендною платою за договором оренди.

Крім того, інший представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 не заперечувала факту отримання позивачем цих грошових коштів як орендної плати за договором оренди у розмірах, зазначених у платіжних документах.

За наведених обставин суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязі.

У ЦПК України визначені види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1 та 2 ст. 133 ЦПК України ).

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI ) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI ).

Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону № 5076-VI ).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом 5 днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування витрат по наданню професійної правничої допомоги суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У відзиві на позов представник відповідача зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, вказавши, що відповідачем понесені витрати у зв`язку з розглядом справи у розмірі 20 000 грн. та надав суду договір № 02/20 про надання професійної правничої допомоги від 11.01.2020 (далі - договір № 02/20), укладений між відповідачем та Адвокатським бюро "Коваль та партнери" (далі - АБ "Коваль та партнери"), акт від 13.01.2020 наданих послуг до договору № 02/20, рахунок-фактура від 13.01.2020 № 1 на сплату послуг (виконаної роботи) за договором № 02/20 на суму 20 000 грн. та платіжне доручення від 13.01.2020 № 1 про здійснення перерахування ФОП ОСОБА_3 коштів у розмірі 20 000 грн. АБ "Коваль та партнери" на підставі договору № 02/20.

Відповідно до акту від 13.01.2020 наданих послуг до договору № 02/20 АБ "Коваль та партнери" надало відповідачу наступні послуги з визначенням їх вартості (за послугу):

- зустріч з клієнтом, перевірка фактичних даних та обставин справи (10 год. робочого часу з вартістю години - 200 грн.) на суму 2 000 грн.;

- аналіз предмета та підстав позову, формування правової позиції із захисту прав та інтересів позивача (10 год. робочого часу з вартістю години - 300 грн.) на суму 3 000 грн.;

- складання процесуальних заяв по суті спору (зокрема - відзив на позовну заяву) з докладним правовим обґрунтуванням позиції відповідача (10 год. робочого часу з вартістю години - 500 грн.) на суму 5 000 грн.;

- участь у підготовчому та у судовому засіданнях по справі до винесення рішення з врахуванням витраченого робочого часу з вартістю години 500 грн. на суму 10 000 грн.

Судом, на підставі наданих доказів встановлено, що на виконання умов договору № 02/20 АБ "Коваль та партнери" в особі адвоката Коваля В.Ф. відповідачу були надані відповідні послуги, вартість яких повинна бути стягнута з позивача в рахунок відшкодування судових витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу.

При визначені суми послуг адвоката, вартість яких повинна бути стягнута з позивача в рахунок відшкодування судових витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу за договором № 02/20, з урахуванням конкретних обставин, зокрема складності справи та виконаної адвокатом роботи (наданих послуг), часу, витраченого адвокатом на виконання відповідної роботи (надання послуг) та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а також ціни позову, значенням справи для сторони та заявлене представником позивача клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката у зв`язку з її не співмірністю виконаної роботи адвокатом і її вартістю, з огляду на розумну необхідність витрат для конкретної справи та реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), обсяг наданої правової допомоги, враховуючи рівень професійної підготовки адвоката Коваля В.Ф., який здійснює адвокатську діяльність з 2003 р., суд приходить до висновку, що час, який зазначений у акті від 13.01.2020 щодо надання послуг за договором № 02/20, а саме: зустріч з клієнтом, перевірка фактичних даних та обставин справи - 10 год. робочого часу, аналіз предмета та підстав позову, формування правової позиції із захисту прав та інтересів позивача - 10 год. робочого часу, та складання процесуальних заяв по суті спору (зокрема - відзив на позовну заяву) з докладним правовим обґрунтуванням позиції відповідача - 10 год. робочого часу, є не обґрунтованим і неспівмірним з фактично витраченим адвокатом часом на виконання адвокатом робіт (наданих послуг) та є завищеним.

Дослідивши матеріали позовної заяви з додатками, наданий відзив на позов та долучені до нього документи, суд вважає, що розумним часом, витраченим адвокатом: на зустріч з клієнтом, перевірку фактичних даних та обставин справи - є 1 год., на аналіз предмету та підстав позову, формування правової позиції із захисту прав та інтересів відповідача - є 2 год., для складання процесуальної заяви по суті спору (відзиву на позовну заяву) з докладним правовим обґрунтуванням позиції відповідача та збором письмових доказів - є 2 год. 30 хв.

Одночасно суд вважає, що вартість виконаних АБ "Коваль та партнери" робіт (наданих послуг) за годину праці, зазначених в акті від 13.01.2020 щодо надання послуг за договором № 02/20, є реальною вартістю для даних видів робіт (наданих послуг).

Суд констатує, що загальна тривалість підготовчого та судового засідань по справі, в яких приймав участь представник відповідача адвокат Коваль В.Ф., становить 4 год. 33 хв.

Враховуючи вартість робіт (наданих послуг) по наданню професійної правничої допомоги, яка узгоджена між відповідачем та АБ "Коваль та партнери", та визначений судом розумний час для виконання робіт (наданих послуг), суд приходить до висновку, що з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_3 підлягає стягненню 4 300 грн. в рахунок відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

У ч. 12 ст. 141 ЦПК України визначено, що судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ "ГОММА-ІБ", у поясненнях щодо позову заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, вказавши, що третьою особою понесено витрати у зв`язку з розглядом справи у розмірі 5 000 грн. та надав суду договір № 16/20 про надання професійної правничої допомоги від 09.03.2020 (далі - договір № 16/20), укладений між ТОВ "ГОММА-ІБ" і адвокатом Новицьким В.В., розмір судових витрат з детальним описом робіт (наданих послуг), акт від 09.03.2020 наданих послуг до договору № 16/20, рахунок-фактура № 16/20 від 10.03.2020 на сплату послуг (виконаної роботи) за договором № 16/20 на суму 5 000 грн.

Доказів сплати ТОВ "ГОММА-ІБ" грошових коштів адвокату ОСОБА_6 за надання ним правничої допомоги за договором № 16/20 суду не надано, а тому суд пройшов до висновку, що з ОСОБА_2 на користь ТОВ "ГОММА-ІБ" не підлягають стягненню витрати по наданню професійної правничої допомоги.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 76-83, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 526, 537, 611, 629, 651, 792 ЦК України, ст.ст. 141, 148-1 ЗК України,ст.ст. 1, 2, 13, 15, 21, 24, 32 Закону України "Про оренду землі", суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи- підприємця ОСОБА_3 4 300 грн. в рахунок відшкодування судових витрат по наданню професійної правничої допомоги.

Копію рішення суду вручити учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після його проголошення.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, копію судового рішення надіслати протягом 2 днів з дня його складення у повному обсязі.

Учасники справи мають право оскаржити рішення суду до Полтавського апеляційного суду через Чутівський районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 .

Відповідач: фізична особа - підприємець ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОММА-ІБ", смт Чутове Полтавської області, вул. Центральна, 51, кв. 4, код ЄДРПОУ 39914174.

Повний текст рішення складений 16 грудня 2020 року.

Суддя А. А. Антонов