Рішення

від 10.12.2020 по справі 569/16284/20

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/16284/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючої судді - Панас О.В.

при секретарі судового засідання - Корнійчук А.В.

з участю:

позивачки - ОСОБА_1

представника відповідача - адвоката Романчук О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що 05.09.2018 року вона уклала шлюб з ОСОБА_2 , який був зареєстрований Рівненським міським відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, актовий запис №1437.

Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На даний час відповідач перестав добровільно надавати матеріальну допомогу на утримання дитини. Придбання дитині одягу, продуктів харчування, витрати на її розвиток та оздоровлення потребують значних затрат і лягають виключно на неї. Зараз вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною, тому самостійно їй важко утримувати сина, і вона змушена звертатися до суду з позовом про стягнення аліментів.

Відповідач має мінливий, нерегулярний дохід, а тому відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України з нього слід стягувати аліменти у твердій грошовій сумі. Відповідач працездатний, не хворіє, інших неповнолітніх дітей та непрацездатних утриманців не має, є власником двокімнатної квартири в м. Рівне, а тому має можливість сплачувати аліменти у такому розмірі. Просила стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Рівне, ідентифікаційний код - НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 2 000,00 грн. щомісячно, від дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття. В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала у межах доводів позовної заяви, просила позов задовольнити. Пояснила, що вона працює, дитина відвідує платний садочок, на дитину вона отримує до 3 років по 800,00 грн. соціальної допомоги щомісячно. На харчування дитини витрачає у місяць до 6 тис.грн. Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подав до суду письмовий відзив. Свою правову позицію обґрунтовує тим, що від шлюбу з позивачкою мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Доводи позивачки щодо перебування останньою у відпустці по догляду за дитиною - не відповідають дійсності, оскільки остання офіційно працевлаштована та вже з літа цього року вийшла на роботу у ТОВ Експансія (код ЄДРПОУ 35368210), де він тривалий період часу працював. Розуміє, що він на рівні, як і матір їхнього спільного сина, зобов`язані утримувати дитину до досягнення ним повноліття, а відтак позов про стягнення з нього аліментів у розмірі 2000,00 гривень щомісячно від дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття визнає частково, а саме у розмірі 1000,00 гривень, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Зазначив, що починаючи з 2017 року хворіє на цукровий діабет та є інсулінозалежним, відповідні докази, які це підтверджують додаються, на що витрачаються чималі грошові кошти, більше того, на сьогоднішній день він є безробітним і перебуває у пошуках роботи, а відтак сплачувати аліменти у розмірі 2000,00 гривень не має можливості. Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Романчук О.М. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 визнала частково , підтримала поданий ОСОБА_2 письмовий відзив на позовну заяву, згідно яких просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 1000,00 гривень щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, від дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття. Заслухавши пояснення позивачки, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку що позовна заява підлягає до задоволення частково. Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у шлюбі, зареєстрованому 05.09.2018 року Рівненським міським відділом ДРАЦС ГТУЮ у Рівненській області, актовий запис за № 1437. З оглянутого судом свідоцтва про народження вбачається, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 664, зареєстрований Рівненським міським відділом ДРАЦС ГТУЮ у Рівненській області, є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . З оглянутого судом договору про здійснення догляду за дитиною від 01.11.2020р. вбачається,що ОСОБА_1 уклала договір з ФОП ОСОБА_4 - няня, згідно якого няня взяла на себе зобов`язання здійснювати послуги з догляду за дитиною , на період до 01.11.2021р., послуга платна та становить 5500,00 на місяць , що підтверджує факт щомісячних витрат на утримання дитини. Надані позивачкою квитанції щодо придбання продуктів харчування, суд до уваги не приймає як понесені дійсні витрати на утримання дитини, оскільки, по роздруківках чеків достовірно встановити даний факт не можливо. Відповідно до вимог ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно ст. 191 СК України за рішенням суду аліменти на утримання дитини стягуються від дня пред`явлення позову. Згідно з ч.2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до ст.7 ЗУ "Про державний бюджет на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум для На дитину віком дo 6 років починаючи з січня 2020 - 1779 грн., з липня - 1859 грн., з грудня - 1921 грн., на дитину вікoм від 6 дo 18 рокiв починаючи з січня 2020 - 2218 грн., з липня - 2318 грн., з грудня - 2395 грн. Як визначено у статті 1 Закону України Про прожитковий мінімум , прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Відповідно до статті 8 Закону України Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Згідно з принципами Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року (Резолюція 1386 (XIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року) дитині законом або іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, які дозволили б їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно і в соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом і в умовах свободи та гідності. При виданні з цією метою законів головним міркуванням має бути найкраще забезпечення інтересів дитини. (Принцип 2). Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування. (Принцип 4). Дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Він повинен, коли це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. (Принцин 6). Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Згідно статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. При цьому, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Оцінюючи положення статті 180 СК України щодо обов`язку батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття в контексті згаданого законодавства, суд визнає, що забезпечення дитини на рівні встановленого прожиткового мінімуму є спільним обов`язком батьків, тобто матері та батька. З досліджених судом копій довідки № 315 та виписки із медичної карти амбулаторного(стаціонарного) хворого на ім`я ОСОБА_2 вбачається, що відповідач перебуває на Д обліку в сімейного лікаря та ендокринолога з діагнозом Цукровий діабет інсулінозалежний . Наявність інших обставин, які можуть бути враховані судом при визначенні розміру аліментів ( наявність у нього інших дітей, крім сина ОСОБА_5 , утриманців, тощо), судом не встановлена. Враховуючи встановлені по справі обставини, та з метою забезпечення прав дитини на матеріальне утримання, суд вважає необхідним та доцільним стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дитини за рішенням суду у твердій грошовій сумі, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1500,00 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, з подальшою індексацією відповідно до закону, щомісячно, починаючи з 07.10.2020 р. до повноліття дитини, що на думку суду відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості . Рішення суду про стягнення аліментів на дитину у межах суми платежу за один місяць з 07.10.2020 р. по 07.11.2020р. - допустити до негайного виконання. Судові витрати - судовий збір підлягає до стягнення з відповідача в прибуток державного бюджету в сумі 840,80 грн., від сплати якого позивачка була звільнена при пред`явленні позову на підставі п.3 ч.1 ст. 5 Закону України Про судовий збір . На підставі вищевикладеного, ст. ст. 180,182, 184 СК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-268, 273,354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Рівне Рівненської області, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1500 ( одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп., але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, з подальшою індексацією відповідно до закону, щомісячно, починаючи з 07.10.2020 р. до повноліття дитини . Рішення суду про стягнення аліментів на дитину у межах суми платежу за один місяць з 07.10.2020 р. по 07.11.2020р. - допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. в прибуток державного бюджету .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Повний текст рішення виготовлено 15.12.2020 року

Суддя: О.В.Панас