Печерський районний суд міста києва
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
Реєстраціяпечерський районний суд міста києва
Справа № 757/51902/20-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2020 року слідчий суддяПечерського районногосуду м.Києва ОСОБА_1 ,при секретарі ОСОБА_2 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі Печерськогорайонного судуміста Києваклопотання стороникримінального провадження № 42020100000000247 від 19.06.2020 року слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_3 а, про арешт майна, -
В С Т А Н О В И В :
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінальногопровадження № 42020100000000247 від 19.06.2020 року слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_3 а про арешт майна.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Слідчий в судове засідання не з`явився, проте подав письмову заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій клопотання з викладених у ньому підстав підтримав, просив задовольнити, просив розгляд клопотання про арешт майна провести без виклику власника майна, оскільки існує ризик його відчуження.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Частиною 1 статті 172 КПК України, передбачено, окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи положення закону та принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання на підставі наявних доказів.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
З матеріалівклопотання вбачається,що Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020100000000247 від 19.06.2020 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у відповідності до примітки 1 до ст. 364 КК України, службовими особами у ст. 368 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Перебуваючи на займаній посаді, ОСОБА_4 , будучи представником органу місцевого самоврядування, уповноваженим на виконання організаційно-розпорядчих функцій, у порушення вищевказаних вимог законів, вчинив особливо тяжкий корупційний злочин.
Так, своїми умисними діями, які виразились у одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду та в інтересах третьої особи дій з використанням службового становища, в особливо великому розмірі, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України.
12.11.2020 о 16:30 ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. 209 КПК України, фактично затримано в порядку ст. 208 КПК України, про що складено відповідний протокол.
13.11.2020 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та вручено повідомлення про підозру.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю доводиться зібраними доказами, у тому числі:Повідомленням ВБКОЗ УСБУ у Чернігівській області від 19.06.2020; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 19.06.2020;протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_5 від 14.08.2020;протоколом огляду від 22.06.2020;протоколами проведених негласних слідчих розшукових дій;іншими матеріалами досудового розслідування.
Отримані досудовим розслідуванням докази дають підстави для обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину).
У ході досудового розслідування встановлено, що на ОСОБА_4 зареєстровано право власності на житловий будинок, загальною площею 215,7 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до відомостей Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області ОСОБА_4 на праві приватної власності володіє земельною ділянкою, загальною площею 0,10 га, із кадастровим номером 7422010499:31:084:0004.
Постановою слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_3 від 20.11.2020 визнано речовими доказами, об`єкти нерухомого майна, які належать ОСОБА_4 на праві приватної власності визнано речовим доказом.
Слідчий вказує,що з метоюзабезпечення збереженняречових доказіву кримінальномупровадженні,а такожз метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, виникла необхідність у накладенні арешту на вказані автомобілі. Крім того, орган досудового розслідування не зможе забезпечити відшкодування завданої кримінальними правопорушеннями майнової шкоди, реалізації спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру.
Статтею 170 КПК України, передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України, є достатні підстави вважати, що зазначений автомобіль, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказамиє матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладенийу встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, грошіу будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі коштита цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою забезпечення цілей кримінального провадження, а саме: збереження речових доказів.
Разом з цим, слідчий суддя враховує й те, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від його застосування слідчим суддею не встановлено.
На підставівикладеного ікеруючись ст.ст.107,131,132,170173,309КПК України,слідчий суддя,-
У Х В А Л И В :
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт у кримінальномупровадженні №42020100000000247від 19.06.2020 намайно,яке належитьна правіприватної власностіпідозрюваному ОСОБА_4 ,а саме: житловий будинок,загальною площею215,7кв.м,який розташованийза адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційнийномер об`єктанерухомого майна:1344534274220); земельну ділянку, загальною площею 0,10 га, із кадастровим номером 7422010499:31:084:0004, із забороною відчуження, розпорядження та користування.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
| Суд | Печерський районний суд міста Києва |
| Дата ухвалення рішення | 25.11.2020 |
| Оприлюднено | 31.05.2024 |
| Номер документу | 93573831 |
| Судочинство | Кримінальне |
| Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Печерський районний суд міста Києва
Соколов О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні