Рішення

від 14.12.2020 по справі 220/1843/20

ВЕЛИКОНОВОСІЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 220/1843/20

Номер провадження № 2/220/646/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року смт. Велика Новосілка Донецької області

Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Яненко Г.М.,

при секретарі - Демішеві А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Велика Новосілка Донецької області справу за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ), поданою її представником адвокатом Кузнєцовою Оксаною Петрівною (адреса: АДРЕСА_2 ), до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ) про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася ОСОБА_1 , в особі свого представника адвоката Кузнєцової Оксани Петрівни, з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно.

Вимоги позивача мотивовано неможливістю укласти договір купівлі-продажу належного їй житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , черезневідповідність правовстановлюючого документу вимогам чинного законодавства, а саме через те, що договір купівлі-продажу не посвідчений нотаріусом, а був укладений в Регіональній товарній біржі Время . Зазначене змушує її звернутися до суду.

Сторони, їх представники в судове засідання не з`явились.

Від позивача та її представника адвоката Кузнєцової О.П. надана суду заява, в якій вони вимоги, викладені в позові, підтримали повністю та просили суд здійснювати розгляд без їх участі.

Від відповідача ОСОБА_2 , надійшов лист в якому він вимоги визнав повністю та клопотання про можливість розгляду справи без його участі.

При даних обставинах, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними документами.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено.

Відповідно до дослідженого в судовому засіданні Біржового контракту 155 /договір купівлі-продажу жилого будинку/ укладеного на Регіональній Товарній Біржі Время код ЄДРПОУ 25106171, ОСОБА_3 , проживаючий в АДРЕСА_3 (Продавець) продав, а ОСОБА_1 , проживаюча у АДРЕСА_4 (Покупець), купила житловий будинок АДРЕСА_1 , належного продавцеві на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 05.07.1994 року державним нотаріусом Великоновосілківської районної державної нотаріальної контори Пресною Є.Г., загальною площею 59,3 кв.м. в тому числі житловою 28,6 кв.м. позначеного на плані под. літерой А, з приналежними до нього господарськими та побутовими будівлями та спорудами: тамбур - а, літня кухня - Б, сарай - Н, сарай - б, погріб - П, уборна - У, огорожа - N.

Згідно п. 3 Біржового контракту 155/договір купівлі-продажу жилого будинку/ продаж вказаного жилого будинку здійснено на суму 9614 гривень, які продавець отримав повністю до підписання дійсного договору. Договір був зареєстрований в Регіональній товарній біржі ВРЕМЯ 21.05.1999 року, в реєстрі номер 4 під номером 155.

Згідно відбитку реєстраційного штампу на зворотній стороні правовстановлюючого документу, а також відповіді КП Великоновосілківське районне бюро технічної інвентаризації № 414 від 28.09.2020 року 01.06.1999 року Великоновосілківським районним бюро технічної інвентаризації було проведено державну реєстрацію права власності на вказане вище домоволодіння за ОСОБА_1 , реєстровий № 1656.

Листом Відділу реєстрації Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району Донецької області № 07-03/516 від 29.10.2020 року ОСОБА_1 в особі її представника ОСОБА_4 повідомлялося про неможливість проведення реєстраційних дій щодо домоволодіння АДРЕСА_1 , на підставі Біржового контракту № 155 /договір купівлі-продажу жилого будинку/ від 21.05.1999 року, в зв`язку з невідповідністю правовстановлюючого документу вимогам чинного законодавства, а саме через те, що договір купівлі-продажу не був посвідчений нотаріусом.

Згідно відповіді Великоновосілківської державної нотаріальної контори, наданої на запит суду, спадкоємцем померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 є його син ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 4 Цивільного кодексу Українського РСР (в редакції, що була чинна на час укладення Договору), цивільні права і обов`язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов`язки.Відповідно до цього цивільні права і обов`язки виникають в тому числі з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Ст. 41 Цивільного кодексу Українського РСР, угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків. Угоди можуть бути односторонніми і дво- або багатосторонніми (договори).

Ст. 224 Цивільного кодексу Українського РСР, встановлюється, що за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові. Якщо продавець майна не є його власником, покупець набуває права власності лише в тих випадках, коли згідно з статтею 145 цього Кодексу власник не вправі витребувати від нього майно (ст. 225 Цивільного кодексу Українського РСР) .

Відповідно до ст. 227 Цивільного кодексу Українського РСР, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу ). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Згідно ст. 47 Цивільного кодексу Українського РСР (в редакції, що була чинна на час укладення Договору), нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу . Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

При цьому, вказана норма може застосовуватись лише за наявності таких необхідних умов: одна зі сторін має повністю або частково виконати угоду; інша сторона має ухилятись від нотаріального оформлення угоди; має існувати вимога сторони, яка виконала свої обов`язки. Відсутність хоча б однієї з цих умов унеможливлює визнання договору купівлі-продажу житла з недотриманням нотаріальної форми дійсним.

10.12.1991 року набрав чинності Закон України Про товарну біржу від 10.12.91 року . Відповідно до змісту постанови Верховної Ради України Про введення в дію Закону України Про товарну біржу від 10.12.91 року № 1957-XII, законодавчі акти України повинні були бути приведені у відповідність із Законом України Про товарну біржу .

При цьому, ч. 2 ст. 15 Закону України Про товарну біржу передбачала, що угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Частина 1 ст. 15 Закону України Про товарну біржу (у редакції, що діяла на час укладання спірного договору) визначала, що біржовою операцією визнавалася угода, що відповідала сукупності зазначених нижче умов: а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її учасниками є члени біржі; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

З пояснень позивача, викладених в позові, судом встановлено, що після укладання договору продавець звільнив будинок від особистих речей та майна і передав їй ключі від будинку.

Відповідно до ст. 3 ЦК України , основними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до ч. 2 цієї статті, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України , власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ,у відповідності з діючим законодавством, позбавлені можливості розпорядитися належним їй будинком, через правову колізію в законодавстві, а тому її право підлягає захисту в судовому порядку.

Враховуючи викладене, позовні вимоги слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись15, 16, 328, 392 ЦК України , ст. 9 , 23 , 258 , 259 , 263 , 264 , 265 ЦПК України , суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати дійсним правочин - Договір купівлі-продажу житлового будинку від 21 травня 1999 року (Біржевий контракт № 155), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений на Регіональній Товарній Біржі Время між продавцем, ОСОБА_3 , та покупцем, ОСОБА_1 , який зареєстрований у Великоновосілківському бюро технічної документації 01.06.1999 року за № 1656.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованою за адресо: АДРЕСА_1 , право власності на домоволодіння, яке розташоване по АДРЕСА_1 та складається з наступних споруд та побудов: житлового будинку (А1) площею 59,3 кв.м., з якої житлової - 28,6 кв.м., тамбуру (а1), літньої кухні (Б1), сараю (Н1), сараю (б1), погрібу (П1), убиральні (У1), воріт (№1), огорожі (№ 2).

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду через Великоновосілківський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Дата підписання 16 грудня 2020 року

Суддя Г.М. Яненко