Справа № 310/9235/20
Пр. 2-о/310/290/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2020 року м.Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі: головуючого судді: Вайнраух Л. А., за участі секретарки судового засідання: Вакал Н.А., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердянськ у порядку окремого провадження цивільну справу №310/9235/20 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Бердянський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, подану в порядку окремого провадження,
за відсутності сторін, -
ВСТАНОВИВ:
15.12.2020 заявниця звернулась до суду із заявою, поданою в порядку окремого провадження, просить встановити факт смерті її батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Ольховатка міста Єнакієве Донецької області, у м. Хрестівка Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_2 , допустити негайне виконання рішення.
Згідно з заявою, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Хрестівка Донецької області, причина смерті - коронавірусна інфекція, викликана Covid 19, вірус не ідентифікований. Заявниця є донькою померлого. Зауважує, що встановлення факту смерті її батька необхідно для реєстрації факту смерті у відділі РАЦС та отримання свідоцтва про смерть саме згідно з чинним законодавством України, для реалізації своїх прав на соціальне забезпечення, зокрема, на отримання соціальних виплат та оспадкових прав.
ОСОБА_1 звернулась до суду, оскільки встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті є компетенцією суду. На підставі наведеного заявниця просить задовольнити заяву.
Ухвалою судді від 15.12.2020 прийнято до розгляду заяву та відкрито провадження у справі, призначено відкрите судове засідання в порядку окремого провадження, за участі заявниці, із повідомленням заінтересованої особи.
Заявниця ОСОБА_1 15.12.2020 подала заяву за вх.№37694/20, в якій просить розглядати справу за її відсутності, вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
15.12.2020 за вх.№37696/20 від заінтересованої особи - Бердянського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника відділу, заперечення проти заяви відсутні.
Заяв по суті справи після відкриття провадження від сторін не надходило.
Внаслідок неявки в судове засідання всіх учасників справи відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши заяву, дослідивши наявні письмові докази, суд дійшов висновку про те, що заява підлягає задоволенню у зв`язку із таким.
Відповідно до ч.7 ст.19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Як врегульовано п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Ч.1 ст. 315 ЦПК України визначено перелік фактів, які можуть бути встановлені судом. Так, відповідно до п.8 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Як передбачено ч.1, 2 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Постановою ВРУ № 254-VIII від 17.03.2015 Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей визнано тимчасово окупованими територіями. Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась АТО, затверджений Розпорядженням КМУ від 02.12.2015 №1275-р, до переліку віднесено м.Хрестівка Донецької області.
Згідно з роз`ясненнями, наданими в п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.
Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець селища Ольховатка міста Єнакієве Донецької області, остання адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , (тотожна адреса зазначена у довідці від 12.09.2017 № 0000326530 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи), є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с.Польове Шахтарського району Донецької області. Зазначені обставини підтверджені наданою копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 02.09.1978, що видано Петропавлівською сільською радою Шахтарського району Донецької області.
Згідно з довідкою про причини смерті від 04.12.2020 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок коронавірусної інфекції, викликаної Covid 19, вірус не ідентифікований.
Крім того, заявницею додано до заяви копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданого відділом РАЦС Кіровського міського управління юстиції Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки серії НОМЕР_3 від 05.12.2020, відповідно до якого вказана особа померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Кіровське Донецької області, у віці 64 років. Місце смерті ОСОБА_2 видно також з копії лікарського свідоцтва №186 від 04.12.2020, а саме, у стаціонарі - госпітальній базі ЦМЛ міста Кіровське (у зв`язку із декомунізацією населений пункт отримав назву - м. Хрестівка (Кіровська міська рада).
Згідно з ч.1 ст 17 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану №2398-VI від 01.07.2010, державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Відповідно до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства Юстиції України від 18.10.2000 №52/5, підставою для проведення державної реєстрації смерті є, зокрема, лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) , форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545 , рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
В судовому засіданні встановлено, що надані заявницею докази видані установами, що знаходяться на окупованій території м.Кіровське (м.Хрестівка Кіровської міської ради) Донецької області, не відповідають затвердженим в установленому чинним законодавством України порядку формам.
Оцінюючи вказані документи, суд виходить з того, що смерть особи є юридичним фактом, що має наслідком припинення, зміну та виникнення багатьох правовідносин, а тому має безпосереднє значення для реалізації різними особами своїх прав.
Відповідно до ст.3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані намібійські винятки : документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 р. Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів .
Також, Європейський суд з прав людини у справах Кіпр проти Туреччини та Мозер проти Республіки Молдови та Росії констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать . При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу. Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою] .
Враховуючи викладену практику Європейського суду з прав людини, суд вважає за можливе застосувати названі намібійські винятки в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих установою, що знаходиться на окупованій території, як доказів, оскільки суд виходить з того, що можливості збору доказів смерті особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право власності (спадкування) тощо.
На підставі наданих заявником документів провести державну реєстрацію смерті особи та видати відповідне свідоцтво про смерть в позасудовому порядку не є можливим, оскільки вони видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, що підтверджено відмовою у проведенні державної реєстрації смерті, виданою Бердянським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), за №325/21.23-06-176 від 15.12.2020.
Суд дійшов висновку про те, що обставини, повідомлені заявницею, знайшли своє належне підтвердження під час судового розгляду справи, тому наявні підстави для задоволення заяви та встановлення факту смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Ольховатка міста Єнакієве Донецької області, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Хрестівка (Кіровська міська рада) Донецької області.
Відповідно до ч.4 ст.317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Як передбачено ч.5 ст.317 ЦПК України копія судового рішення невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.
Відповідно до ч.7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись ст. 12-13, 19, 76-80, 95, 223, 247, 258-259, 263-265, 272-273, 293, 315, 317-319 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Бердянський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Ольховатка міста Єнакієве Донецької області, громадянина України, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_4 на тимчасово окупованій території України - у м.Хрестівка (Кіровська міська рада) Донецької області у віці 64 років.
Реквізити сторін: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; адреса для листування: АДРЕСА_3
Бердянський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), код ЄДРПОУ 42565022, адреса місцезнаходження: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Лютеранська, буд. 1.
Допустити негайне виконання рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Бердянський міськрайонний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його складення (із врахуванням п.15.5 Перехідних положень).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 цього Кодексу.
Рішення суду складено та підписано 15.12.2020.
Копію судового рішення невідкладно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи.
Суддя Л. А. Вайнраух
Суд | Бердянський міськрайонний суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 15.12.2020 |
Оприлюднено | 17.12.2020 |
Номер документу | 93576113 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області
Вайнраух Л. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні