Рішення

від 16.12.2020 по справі 482/799/20

НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16.12.2020

Справа № 482/799/20

Номер провадження 2-о/482/23/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2020 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Демінської О.І., секретар судового засідання Мозгова В.В., Єфімова О.І., за участю представника заявника - адвоката Дмитренка І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Бузька сільська рада Новоодеського району Миколаївської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, поданою і підписаною її представником - адвокатом Дмитренко І.М., про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Свою заяву мотивує тим, що з 1989 року заявниця перебувала у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 дня смерті останнього, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки загальною площею 7,3747 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Бузької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, кадастровий номер 4824880800:04:005:0036.

Зазначає, що з 2002 року і до смерті ОСОБА_5 вони проживали за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, виховували сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_5 здійснила його поховання.

У квітні 2020 року вона звернулась до приватного нотаріуса Філіпенка Д.В. з приводу оформлення своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_5 , але нотаріусом було роз`яснено, що відповідно до ст.. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини. А тому їй необхідно звернутися до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання спадкоємцем четвертої черги.

Між тим, реалізувати свої спадкові права на вказане майно вона позбавлена можливості, оскільки не перебувала із спадкодавцем у зареєстрованому шлюбі на час відкриття спадщини.

Посилаючись на вищевикладене, просила суд встановити факт її проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , понад п`ять років до часу відкриття спадщини після його смерті.

Ухвалою суду від 07.05.2020 року відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження, призначене судове засідання.

Ухвалою суду від 05.06.2020 року залучено до участі у справі у якості заінтересованих осіб - ОСОБА_3 та ОСОБА_4

У судовому засіданні 16.12.2020 року представник заявника - адвокат Дмитренко І.М. заявлені вимоги підтримав, просив заяву задовольнити з підстав у ній викладених. В подальшому в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про продовження розгляду справи у відсутність заявника та її представника.

Заінтересовані особи: представник Бузької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, Тирін В.В., ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилися, причину неявки суду не повідомили, про день і час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд ухвалив розглядати справу у відсутність заінтересованих осіб.

Вислухавши представника заявника, свідків, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до наступного висновку.

Так, за Конституцією України, ст. 4, 49 ЦПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожній особі, як фізичній так і юридичній, а також державі гарантовано судовий захист їх інтересів.

Відповідно до статей 1, 3 ЦК України, 2, 4, 12-13 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення, в порядку позовного, наказного та окремого провадження, цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

Кожна особа, а у встановлених законом випадках, органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України і обраний позивачем.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання чоловіка та жінки без шлюбу.

Як встановлено в судовому засіданні, заявник ОСОБА_1 перебувала у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим Новоодеським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області 04.11.2019 року).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки загальною площею 7,3747 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Бузької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, кадастровий номер 4824880800:04:005:0036.

Як вбачається із копії спадкової справи №35/2020 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , наданої на запит суду, 09.04.2020 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Новоодеського районного нотаріального округу Миколаївської області Філіпенка Д.В. з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , але нотаріусом їй було роз`яснено, що відповідно до ст.. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини. А тому їй необхідно звернутися до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання спадкоємцем четвертої черги.

Згідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № витягу: 59980809, дата видачі: 09.04.2020, наданої приватним нотаріусом Філіпенко Д.В., тип реєстрації: реєстрація спадкової справи, номер у спадковому реєстрі: 65747391, номер у нотаріуса 35/2020, місце заведення: Миколаївська обл.., Новоодеський район, приватний нотаріус Філіпенко Д.В., дата заведення ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкодавець: ОСОБА_5 , дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Виходячи з положень ч. 2 ст. 3 СК України, сім'ю складають особи які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

За змістом ч.4 ст. 3 СК України, сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 р. за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна член сім`ї ) визначено таку обов`язкову ознаку члена сім`ї, як ведення спільного господарства.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка.

Згідно вимог ч. 4 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї. Відповідно до Хартії прав сім`ї, сім`я це щось більше, ніж просто правова, суспільна чи економічна одиниця, це спільнота любові і солідарності, це те місце, де зустрічаються різні покоління і допомагають один одному зростати у людській мудрості та узгоджувати індивідуальні права з іншими вимогами суспільного життя. Альтернативою шлюбу є конкубінат, тобто фактичне спільне проживання жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу. Жінка та чоловік мають на це право і відповідно право на повагу до свого вибору з боку держави та суспільства. Європейський суд з прав людини при розгляді справи Кичана зауважив, що відносини де-факто, як і відносини, що ґрунтуються на шлюбі, можуть вважатись сімейним життям.

У справі Джонстон проти Ірландії (справа номер ECH-1986-S-006) було встановлено, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім`ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв`язок існує поза шлюбом. Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім`єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у статті 3 Сімейного Кодексу України.

У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення № 5 від 31 березня 1995 року зазначено, що суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Згідно роз`яснень Верховного Суду України у листі Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення від 01.01.2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із "подружжя", свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з по господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Із заяви заявника та пояснень її представника слідує, що заявник ОСОБА_1 з ОСОБА_5 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу та вели спільний побут з 01.01.2004 р. (день набрання чинності положень Сімейним Кодексом України) по день смерті спадкодавця, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 , планували спільній бюджет, мали спільні права та обов`язки.

У зареєстрованих шлюбах ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не перебували.

Після смерті ОСОБА_5 заявниця організувала та понесла витрати на його поховання, що підтверджується наданими суду доказами: копією свідоцтва про поховання, копією договору - замовлення №00210 на організацію та проведення поховання.

Вказаний факт підтверджується актом обстеження по факту проживання ОСОБА_1 від 15.04.2020 , згідно якого вбачається, що на момент смерті ОСОБА_5 фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 , але не був зареєстрований (а. с. 13).

Вказані обставини також підтверджуються дослідженими в судовому засіданні фотознімками, на яких заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зображенні в колі сім`ї, друзів, близьких осіб, що свідчать про наявність теплих, доброзичливих і одночасно подружніх сімейних відносин між ними (а. с. 16-19)

Факт постійного проживання заявника із спадкодавцем на час відкриття спадщини підтвердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , які пояснили, що майже 30 років ОСОБА_1 і ОСОБА_5 проживали разом як чоловік і дружина, вели спільне господарство. У подружжя є спільний син ОСОБА_2 . А в 2019 році ОСОБА_5 помер, похоронами займалась ОСОБА_1 .

Досліджені судом докази узгоджуються між собою та з іншими матеріалами цивільної справи.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що заявник у інший спосіб не може довести факт спільного проживання її з ОСОБА_5 без реєстрації шлюбу і зазначені обставини не можуть бути встановлені у інший спосіб, зазначений факту має для заявника юридичне значення, оцінюючи всі досліджені докази в їх сукупності, суд вважає, що заява є обґрунтованою, обставини, викладені в ній, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, в зв`язку з чим вона підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 263, 264, 265, 315 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Бузька сільська рада Новоодеського району Миколаївської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - задовольнити .

Встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 з ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , в період з 01 січня 2004 року ІНФОРМАЦІЯ_3Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення виготовлено 16 грудня 2020 року.

Суддя: О.І.Демінська