Постанова
від 15.12.2020 по справі 505/2750/20
КОТОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/2750/20

Провадження № 3/505/2133/2020

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.12.2020 року Котовський міськрайсуд, Одеської області в складі :

головуючої-судді Павловської Г.В.

при секретарі Черній К.В.

за участю прокурора Бургарт О.В.

особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Подільськ, Одеської області матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Концеба, Савранського району, Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого АДРЕСА_1 , а проживаючого АДРЕСА_2 , одруженого, військовозобов`язаного, працюючого майстром лісу Державного підприємства Подільське лісове господарство , код НОМЕР_1 ,

- за ч. 1 ст.172-6 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ :

Майстер лісу Державного підприємства Подільське лісове господарство ОСОБА_1 , являючись суб`єктом на якого поширюються дії ЗУ Про запобігання корупції , несвоєчасно 07.08.2020, без поважних причин, подав шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2019 рік, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 45, п. 2-1 розділу XIII Закону України Про запобігання корупції та вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до п.п. 3 п.1 розділу II Завдання Управління Положення про Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України , затвердженого Наказом ДСР НПУ від 06.11.2019 № 17 (Далі - Положення), основними завданнями є: протидія корупції серед посадових осіб, на яких поширюється дія Закону України Про запобігання корупції , вжиття заходів з метою виявлення корупційних правопорушень і правопорушень, пов`язаних з корупцією, та їх припинення відповідно до законодавства України.

Відповідно до п.п. 22 п.1 розділу III Функції Управління Положення, працівники Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України здійснюють моніторинг та аналіз стану дотримання антикорупційного законодавства особами, на яких поширюється дія статті 3 Закону України Про запобігання корупції .

Відповідно до п.п. 23 п.1 розділу III Функції Управління Положення, працівники Управління здійснюють збирання доказів про вчинення корупційних правопорушень та правопорушень пов`язаних з корупцією.

Відповідно до п.п. 24 п.1 розділу III Функції Управління Положення, працівники Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, здійснюють складання в межах компетенції протоколів про правопорушення, пов`язані з корупцією, та направлення їх до суду в установленому законодавством порядку.

Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Наказом директора Державного підприємства Подільське лісове господарство №52-к від 17.06.2015 ОСОБА_1 призначено на посаду майстра лісу Державного підприємства Подільське лісове господарство .

Відповідно до Положення про державну лісову охорону: Державна лісова охорона діє у складі Держлісагентства, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з питань лісового і мисливського господарства, обласних управлінь лісового та мисливського господарства і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства. Держлісоохорона має статус правоохоронного органу.

До посадових осіб держлісоохорони належать посадові особи Держлісагентства, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з питань лісового і мисливського господарства, обласних управлінь лісового та мисливського господарства і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, організаційно-правова форма Державного підприємства Подільське лісове господарство (код 00992622, юридична адреса: Одеська область, м. Подільськ, вул. Мельниченка, 27) - державне підприємство, яке засноване на державній власності наказом Державного комітету лісового господарства України.

Відповідно Статуту Державного підприємства Подільське лісове господарство затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 373 від 13.10.2016 року, підприємство належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України і входить до сфери управління Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства, а також є юридичною особою, має самостійний баланс, поточний, валютний та інші рахунки в установах банку, печатку зі своїм найменуванням. До основних напрямків діяльності підприємства належить охорона та відтворення лісів.

Відповідно до інструкції майстра лісу Державного підприємства Подільське лісове господарство , ОСОБА_1 здійснює державний контроль за правильністю лісо використання, охорону та захист лісу на закріпленій лісогосподарській ділянці, а також має право складати акти, протоколи про всі порушення лісового законодавства, та інше.

Таким чином, відповідно до п.п. е п.1 ч.1 ст. 3 Закону України Про запобігання корупції , посада майстра лісу Державного підприємства Подільське лісове господарство ОСОБА_1 віднесена до суб`єктів на яких поширюється дія цього Закону, як на посадову та службову особу державної лісової охорони.

Статтею 1 Закону України Про запобігання корупції визначено правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 ЗУ Про запобігання корупції особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Згідно відповіді на запит ДСР НПУ за підписом керівника управління інформаційно-аналітичних систем та захисту інформації Національного агентства з питань запобігання корупції А. Ковтуненко (вихідний № 71- 03/4127/20 від 06.02.2020), зазначено, що усі документи, які суб`єкт декларування подав до інформаційно-телекомунікаційної системи Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - ITC Реєстр), зберігаються в ITC Реєстр й автоматично оприлюднюються (за винятком конфіденційної інформації) у публічній частині ITC Реєстр відповідно до цього Порядку. Дата в публічній частині ITC Реєстру відповідає фактичній даті подання документів суб`єктами декларування.

29.03.2018 року ОСОБА_1 подав щорічну декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2017 рік.

21.02.2019 року ОСОБА_1 подав щорічну декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2018 рік.

Своєчасне подання вище зазначених декларацій свідчить проте, що ОСОБА_1 має навички користування Єдиним державним реєстром декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та ознайомлений з строками подачі щорічної декларації відповідно до ч 1. ст. 45 Закону України Про запобігання корупції .

Згідно Закону від 17.03.2020 № 530-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) , п. 2-1 розділу XIII Закону України Про запобігання корупції декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відповідно до статті 45 цього Закону подаються за минулий рік до 1 квітня, у 2020 році суб`єкти декларування подають до 1 червня.

На виконання вище зазначених вимог законодавства ОСОБА_1 був зобов`язаний подати щорічну декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2019 рік до 01.06.2020 року.

З інформаційно-телекомунікаційної системи Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування стало відомо, що ОСОБА_1 подав щорічну декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2019 рік 07.08.2020.

В своїх поясненнях ОСОБА_1 повідомив, що з ст. 45 Законом України Про запобігання корупції він ознайомлений, та дійсно щорічна декларація особи уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2019 рік подана ним не своєчасно 07.08.2020 року по тій причині, що він забув про необхідність її подачі.

В період часу з 01.01.2020 по 01.06.2020 на сайт НАЗК з метою подачі щорічної декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2019 рік не заходив.

Проте, що в разі не своєчасної подачі декларації без поважних причин настає адміністративна відповідальність він не знав.

Поважних причин, за яких ним несвоєчасно була подана декларація, у нього не було.

З послідовності дій Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій або місцевого самоврядування ОСОБА_1 стало відомо, що останній в Реєстр у період часу з 01.01.2020 по 07.08.2020 для заповнення щорічної декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2019 рік не заходив.

Таким чином встановлено, та підтверджено факт несвоєчасного подання щорічної декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2019 рік ОСОБА_1 , але склад правопорушення пов`язаного з корупцією за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та інша конструктивна ознака вказаної статті - відсутність поважних причин, і сам факт вчинення правопорушення особою, встановлюється лише протоколом (ст. 254 КУпАП).

Факт обізнаності ОСОБА_1 щодо обов`язку і способу подачі щорічної декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, та терміни її подачі, підтверджується своєчасними раніше поданими деклараціями, поясненням та підписаним останнім попередження з Законом України Про запобігання корупції .

Згідно листа за підписом Голови Національного агентства з питань запобігання корупції Мангул О.А. (вихідний № 44-01/8418/19 від 06.02.2019 року), Закон не передбачає затвердження Національним агентством обґрунтованого висновку або повідомленні із встановленим фактом порушення вимог фінансового контролю у разі виявлення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, за частинами першою, другою статті 172-6 КУпАП.

Згідно з ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відповідальність за вказаною статтею настає за умови несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Факт несвоєчасної подачі ОСОБА_1 відповідної декларації встановлений.

Поважні причини несвоєчасної подачі декларації в ОСОБА_1 відсутні.

Таким чином майстер лісу Державного підприємства Подільське лісове господарство ОСОБА_1 , являючись суб`єктом на якого поширюються дії ЗУ Про запобігання корупції , несвоєчасно 07.08.2020, без поважних причин, подав шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2019 рік, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 45, п. 2-1 розділу XIII Закону України Про запобігання корупції та вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

ОСОБА_1 не виконав вимоги ч. 1 ст. 45 Закону України Про запобігання корупції , які виникли у нього, як у майстра лісу Державного підприємства Подільське лісове господарство , яке розташоване за адресою: Одеська область, м. Подільськ, вул. Мельниченка, 27.

Часом вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є 07.08.2020 року 11 година 21 хвилина, коли ОСОБА_1 не своєчасно подав щорічну декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2019 рік.

Матеріальної шкоди правопорушенням не заподіяно.

Потерпілий у адміністративній справі відсутній.

Датою виявлення вчиненого майстром лісу Державного підприємства Подільське лісове господарство ОСОБА_1 правопорушення є фактичний момент з`ясування всіх необхідних даних, оскільки лише після їх отримання можливо встановити всі ознаки складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, що у свою чергу співпадає з датою складання цього адміністративного протоколу, а саме 20.10.2020 р.

Юридичними наслідками в даному випадку є несвоєчасне, без поважних причин, подання ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції, у визначений Законом строк, щорічної декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2019 рік.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням проступком) визнається протиправна, винна умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ст. 11 КУпАП, передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Об`єктом правопорушення у даному випадку є суспільні відносини, які визначають зміст та законний порядок діяльності суб`єктів декларування, який встановлюються Законом, КУпАП.

Об`єктивна сторона частини 1 статті 172-6 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення вимог фінансового контролю у вигляді дії, або бездіяльності: а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у даному випадку дія ОСОБА_1 , що виражена у несвоєчасному поданні, без поважних причин, щорічної декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2019 рік.

Суб`єкт - майстер лісу Державного підприємства Подільське лісове господарство ОСОБА_1 , як посадова та службова особа державної лісової охорони, відповідно до п.п. е п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України Про запобігання корупції .

Суб`єктивна сторона ч. 1 ст. 172-6 КУпАП визначена тим, що ОСОБА_1 був обізнаний про встановлений обов`язок, терміни і спосіб подачі щорічної декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, та не виконав вимоги Закону, усвідомлював порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону, і передбаченої Законом та КУпАП відповідальності, та передбачав наслідки своїх дій і свідомо допустив настання цих наслідків.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Отже, відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог ст. 22 КУпАП.

З системного аналізу норм КУпАП встановлено, що його завдання полягає у встановленні винних і забезпеченні правильного застосування законодавства з тим, щоб до кожного правопорушника були застосовані справедливі заходи адміністративного примусу.

Отже, незалежно від виду суб`єкту та його службової діяльності, рангу та інших характеристик його обов`язком є діяти лише в рамках закону (дозволено роботи тільки те, що дозволено законом ст. 6 Конституції України).

Одним з основних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитись у підриві авторитету органу виконавчої влади та зашкодити суспільним інтересам, то таке правопорушення не може бути визначене, як малозначиме.

ОСОБА_1 вину в скоєному адміністративному правопорушенні визнав, пояснив, що дійсно без поважних причин несвоєчасно подав щорічну декларацію за 2019 рік, оскільки забув.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , думку прокурора Бургарт О.В. та вивчивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За ч. 1 статті 172-6 КУпАП відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією , адресованого Головам апеляційних судів областей, м. Києва та м. Севастополя, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванні особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.

Судом не встановлено поважних причин несвоєчасного подання ОСОБА_1 щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік, так як фактично несвоєчасне подання декларації відбулося у зв`язку із не дотриманням останнім порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що не можна вважати поважною причиною несвоєчасного подання декларації.

Будь-яких інших доказів, у розумінні ст. 251 КУпАП, сторонами не надано.

Склад указаного правопорушення є формальним, тобто таким, який не передбачає наслідків як обов`язкового елементу об`єктивної сторони, в той час як обов`язковим елементом об`єктивної сторони формального складу завжди є діяння.

Тим самим, надавши оцінку усім тим доказам, які суд сприйняв, як належні, допустимі та дійсні (реальні), які перебувають в балансі з іншими обставинами справи, вважає що вони в своїй сукупності, указують, що ОСОБА_1 будучи суб`єктом відповідальності, на якого поширюються вимоги Закону України Про запобігання корупції , в порушення вимог частини 1 статті 45 даного закону, несвоєчасно без поважних причин, 07.08.2020 року подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

Так, як є дійсним факт того, що корупція являє собою величезну загрозу правовим нормам, демократії, правам людини, об`єктивності та соціальній справедливості, перешкоджає економічному розвиткові та ставить під загрозу стабільність демократичних інститутів та етичних норм суспільства (абзац 2 Угоди про створення групи держав по боротьбі з корупцією (GRECO) від 05.05.1998). Корупція загрожує правопорядку, демократії та правам людини, руйнує належне управління, чесність та соціальну справедливість, перешкоджає конкуренції та економічному розвиткові і загрожує стабільності демократичних інститутів і моральним засадам суспільства (абзац 5 преамбули Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173) від 27.01.1999, ратифікована Законом України № 252-V від 18.10.2006). Корупція породжує серйозні проблеми і загрози для стабільності й безпеки суспільств, що підриває демократичні інститути й цінності, етичні цінності й справедливість та завдає шкоди сталому розвитку й принципу верховенства права (абзаци 2 та 4 преамбули до Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції від 31.10.2003, ратифікована Законом України № 251-V від 18.10.2006).

Випадки корупції ставлять під загрозу довіру до інституції в цілому. Так, сучасні реалії в Україні зумовлюють публічний (суспільний) інтерес, як до корупційних злочинів, так і адміністративних правопорушень пов`язаних з корупцією, та необхідності ефективної протидії їм з метою захисту особи, суспільства та держави.

Відповідно визначена у цій справі міра покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до адміністративної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою порушника, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини.

Обставина, що пом`якшують адміністративну відповідальність ОСОБА_1 - наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Обставин, які обтяжують адміністративну відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Всебічно дослідивши обставини справи, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 280 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у тому числі з урахуванням наданих в суді пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності щодо часу, місця, способу настання обставин вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та безпосередньо її ролі в їх настанні, суд вважає за необхідне визнати винним ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та притягнути його до відповідальності у вигляді штрафу.

Керуючись ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, ст.ст. 283-284, 287 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Визнати винним ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

2.Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривен на користь держави.

3.Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. - Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Суддя - Павловська Г.В.

Дата ухвалення рішення15.12.2020
Оприлюднено17.12.2020
Номер документу93582057
СудочинствоАдмінправопорушення

Судовий реєстр по справі —505/2750/20

Постанова від 15.12.2020

Адмінправопорушення

Котовський міськрайонний суд Одеської області

Павловська Г. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні