Ухвала

від 11.12.2020 по справі 485/1276/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2020 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Снігурівського відділу Баштанської місцевої прокуратури на ухвалу слідчого судді Снігурівського районного суду Миколаївської області від 24 листопада 2020 року,

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_5

представники апелянта адвокати ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні клопотання заступника начальника ВП - начальника СВ Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_8 про арешт майна.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги зі змінами до неї.

Прокурор просить ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на екскаватор марки MST 544, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який вилучений в ході огляду місця події 20.11.2020 р.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апелянт вважає, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, його висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

Вказує, що слідчий суддя погодився з тим, що матеріали клопотання містять докази того, що екскаватор MST 544 реєстраційний номер НОМЕР_2 , який вилучений в ході огляду місця події 20.11.2020 р., є знаряддям вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, яке 21.11.2020 внесено до ЄРДР за №12020150310000460. Проте, не врахував, що 23.11.2020 постановою прокурора кримінальні провадження були об`єднанні в одне кримінальне провадження за єдиним номером №12020150310000395 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, та зазначив, що клопотання слідчого не містить доказів того, що транспортний засіб - екскаватор MST 544, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який було вилучено в ході огляду місця події 20.11.2020 р., є предметом та знаряддям вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України. Тобто, на думку апелянта, слідчий суддя не взяв до уваги той факт, що екскаватор є знаряддям вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Зазначив, що наразі органу досудового слідства стало відомо, що 30.11.2020 р. зазначений транспортний засіб переоформлено і видано нове свідоцтво на право власності про реєстрацію серії НОМЕР_3 , зареєстрований за ОСОБА_9 . На думку апелянта, зазначене, поміж іншого, є доказом факту вжиття заходів, що спрямовані на знищення, перетворення вказаного транспортного засобу.

Встановлені слідчим суддею обставини.

23 листопада 2020 року заступник начальника ВП - начальник СВ Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить накласти арешт на екскаватор марки MST 544, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який вилучений в ході огляду місця події 20.11.2020 р.

Відмовляючи в задоволенні клопотання, слідчий суддя зазначив, що матеріали клопотання слідчого не містять доказів того, щотранспортний засіб - екскаватор марки MST 544, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який вилучений в ході огляду місця події 20.11.2020 р., є предметом та знаряддям вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, з урахуванням поняття предмету кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України. За такого, відсутні підстави вважати, що вище зазначене майно відповідає критеріям ст. 98 КПК, зокрема може бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, зберегло на собі сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є об`єктом кримінально протиправних дій, або набуто кримінально протиправним шляхом.

Також слідчий суддя врахував, що згідно договорупро наданняпослуг, ОСОБА_9 як виконавецьнадає ТОВ«Енерджі Сіті»послуги техніки- екскаватор, для виконання земельних робіт з риття металевих труб. Тобто, даний екскаватор на правовій підставі залучений до виконання робіт ТОВ «Енерджі Сіті», як сторони договору, укладеного між КП «Снігурівський комунальник» та ТОВ «Енерджі Сіті».

Слідчий суддя дійшов висновку, що матеріали судового провадження не містять даних, щодо розслідування кримінальних проваджень відносно ТОВ «Енерджі Сіті» або ОСОБА_9 , як власника спірного екскаватора.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку апеляційної скарги, заперечення представників ТОВ «Енерджи Сіті» - адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які вважав, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, вивчивши надані судом матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд встановив наступне.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно доп.2ч. 3 ст. 170 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Вимоги ч. 2 ст. 173 КПК України зобов`язують слідчого суддю при вирішенні питання про арешт майна враховувати окрім правових підстав для арешту майна, ще й наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Ці вимоги закону слідчим суддею дотримані при прийнятті рішення.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що 20.11.2020 р. до Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області надійшло повідомлення про те, що поблизу с. Кобзарці Снігурівського району Миколаївської області в полі невідомі особи за допомогою техніки викопують труби зрошення.

Відомості про вказане кримінальне правопорушення 21.11.2020 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020150310000460 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, ст. 15, ч. 2 ст.185 КК України.

23.11.2020 постановою прокурора вказані кримінальні провадження були об`єднані в одне кримінальне провадження за єдиним номером №12020150310000395 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що 20.11.2020 р. під час проведення огляду місця події, на відстані 2 км від с. Кобзарці Снігурівського району Миколаївської області, на полі було виявлено екскаватор-навантажувач марки MST, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_10 , який на момент проведення огляду за допомогою вказаної техніки здійснював копання траншеї, в якій знаходиться металева труба зрошування, траншея вирита довжиною 220 м. Також оглядом прилеглої території встановлено, що на сусідніх полях маються вириті траншеї за допомогою спеціальної техніки, які частково вже засипані землею, в траншеях маються труби зрошування, які обрізані, зі свіжими слідами зварювальних робіт. Під час огляду вищевказану техніку було вилучено до Снігурівського ВП.

Орган досудового розслідування вказує, що вилучений екскаватор-навантажувач марки MST 544, реєстраційний номер НОМЕР_1 , має суттєве значення речових доказів у даному кримінальному провадженні, оскільки є знаряддям вчинення кримінального правопорушення в даному кримінальному провадженні.

Тому, як зазначено у клопотанні, з метою попередження втрати, зникнення речових доказів, а також враховуючи, що вилучені речі є тимчасово вилученим майном, та визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні, виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене тимчасово вилучене майно.

З наданих під час апеляційного розгляду додаткових доказів вбачається, що відповідно акту приймання передачі до договору купівлі-продажу №06/01-19 від 17.01.2019 р., ТОВ «Автотехстандарт» передав екскаватор марки MST 544, зав.№ НОМЕР_4 , дв. № НОМЕР_5 , 2012 р. випуску, а покупець ОСОБА_9 прийняв його у власність на умовах Договору купівлі продажу № 06/01-19 від 17.01.2019 р.

Відповідно договору позички транспортного засобу від 05.11.2020 р., фізична особа ОСОБА_9 передав у строкове безоплатне користування зазначений екскаватор навантажувач, ФОП ОСОБА_10 .

Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував, що згідно договорупро наданняпослуг №25/10,укладеного 05.11.2020р. між ОСОБА_9 та ТОВ«Енерджі Сіті», ОСОБА_9 надає ТОВ«Енерджі Сіті» послуги техніки- екскаватор марки MST 544, реєстраційний номер НОМЕР_1 , для виконання земельних робіт з риття металевих труб.

Тобто, даний екскаватор на правовій підставі залучений до виконання робіт ТОВ «Енерджі Сіті» як стороні договору № 46 від 06.10.2020 р., укладеного між КП «Снігурівський комунальник» та ТОВ «Енерджі Сіті».

Слідчий суддя дійшов правильного висновку, що матеріали судового провадження не містять даних щодо розслідування кримінальних проваджень відносно ТОВ «Енерджі Сіті» або ОСОБА_9 як власника спірного екскаватора.

Як встановлено під час розгляду клопотання, на момент вилучення екскаватора навантажувача, ФОП ОСОБА_10 виконував роботи по договору про надання послуг.

Суд вважає, що слідчим, прокурором не доведено, що власник майна ОСОБА_9 та користувач ОСОБА_10 будь-яким чином причетні до неправомірних дій, зазначеним особам не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. За таких підстав, обмеження права власності ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на вилучене у нього майно не є виправданим. Існує можливість без накладення арешту на вище вказане майно, провести всі слідчі дії під час досудового слідства та судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

За такого, доводи апелянта про незаконність та необґрунтованість ухвали не знайшли свого підтвердження у ході апеляційного розгляду. Тому суд не вбачає підстав для скасування ухвали, про що просить апелянт.

Керуючись ст. 376, 405, 407 ч. 3, 422, 423, 424, 532 КПК України, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу прокурора Снігурівського відділу Баштанської місцевої прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Снігурівського районного суду Миколаївської області від 24 листопада 2020 року, якою відмолено в задоволенні клопотання заступника начальника ВП - начальника СВ Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_8 про арешт майна - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3