Рішення

від 08.12.2020 по справі 904/5395/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2020м. ДніпроСправа № 904/5395/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Єпік А.М.

за позовом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м. Дніпро

до Громадської організації водний клуб "КОМУНАРІВЕЦЬ", м. Дніпро

про стягнення 4 512 грн. 62 коп.

Представники:

від позивача: Чернишова Я.С., довіреність № 4-0.62-241/62-19 від 28.12.2019 року, головний спеціаліст відділу представництва;

від відповідача: Вільямовський Ю.В., договір про надання правової допомоги від 30.05.2018 року, адвокат.

ПРОЦЕДУРА:

Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Громадської організації Водний клуб "Комунарівець" 4 512 грн. 62 коп. - шкоди, заподіяної внаслідок самовільного використання земельної ділянки загальною площею 4,07 га.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2019 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом 7-ми днів з дня вручення ухвали від 21.11.2019 року про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви.

02.12.2019 року від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява (вх.№55519/19 від 02.12.2019 року) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2020 року здійснено перехід від спрощенного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 05.03.2020 року о 12:00 год.

У підготовче судове засідання 05.03.2020 року представники сторін з`явилися.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.04.2020 року о 10:30 год.

Судове засідання 02.04.2020 року проведено без участі представників сторін.

Дослідивши матеріали справи №904/5395/19 суддя Загинайко Т.В. вважає за необхідне заявити самовідвід від розгляду цієї справи відповідно до поданої заяви.

У даному випадку позовна заява підписана представником Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Синьогіною Я.В., яка надійшла до Господарського суду Дніпропетровської області - 18.11.2019 року.

Так, на час прийняття ухвали суду від 05.03.2020 року, якою було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (загальне позовне провадження) на 02.04.2020, Синьогіна Я.В. працювала помічником судді Загинайко Т.В.

У даному випадку, враховуючи вказані вище обставини, у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді Загинайко Т.В.

Враховуючи вказане, з метою недопущення сумнів в неупередженості та об`єктивності суду при розгляді даної справи, що можуть виникнути у зв`язку з вказаними обставинами, з огляду на положення статей 35, 38 Господарського процесуального кодексу України, задля недопущення у сторін чи інших осіб будь-яких сумнівів у безсторонності суду та забезпечення довіри до судової влади України, суддя Загинайко Т.В. вважає за необхідне заявити самовідвід.

Ухвалою суду від 02.04.2020 заявлено та задоволено самовідвід судді Загинайко Т.В. від розгляду справи за позовом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до Громадської організації Водний клуб "Комунарівець" про стягнення 4 512 грн. 62 коп. та матеріали справи № 904/5395/19 передано уповноваженій особі апарату суду для вирішення питання про повторний автоматизований розподіл справи у порядку, визначеному Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області № 495 від 06.04.2020 року "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу матеріалів справи" матеріали справи № 904/5395/19 передано на повторний автоматизований розподіл, у зв`язку із задоволенням заяви судді Загинайко Т.В. про самовідвід від розгляду справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2020 року справу передано на розгляд судді Бєлік В.Г.

Розглянувши поданий позов, суд зазначає наступне.

Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до частин 3-4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно положень ч.1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України та беручи до уваги ціну позову (4 512,62 грн.), яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто поданий позов відноситься до малозначних справ, а також незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, що потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 05.05.2020 року о 10:00 год.

04.05.2020 року електронною поштою від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н про відкладення розгляду справи.

05.05.2020 року представники сторін у судове засідання не з`явились.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2020 року судове засідання з розгляду справи по суті відкладено на 02.06.2020 року о 11:30 год.

12.05.2020 року від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н про відкладення розгляду справи.

01.06.2020 року електронною поштою від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н про відкладення розгляду справи.

У судове засідання з розгляду справи по суті 02.06.2020 року представник позивача не з`явився.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 6 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2020 року здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/5395/19 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 07.07.2020 року о 10:00 год.

04.06.2020 року від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н від б/д про відкладення розгляду справи.

У підготовчому судовому засіданні 07.07.2020 року оголошено перерву до 16.07.2020 року о 12:00 год.

16.07.2020 року від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н від б/д про долучення до матеріалів справи документів.

У підготовчому судовому засіданні 16.07.2020 року оголошено перерву до 27.08.2020 року о 15:00 год.

06.08.2020 року електронною поштою від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н від б/д про відкладення розгляду справи.

07.08.2020 року від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н від б/д про відкладення розгляду справи.

27.08.2020 року у підготовче судове засідання представник позивача не з`явився.

Представник відповідача у підготовчому судовому засіданні 27.08.2020 року проти задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи не заперечує.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2020 року підготовче судове засідання відкладено на 29.09.2020 року о 10:40 год.

У підготовчому судовому засіданні 29.09.2020 року оголошено перерву до 07.10.2020 року о 14:30 год.

07.10.2020 року електронною поштою від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н про витребування доказів, а саме витребувати у Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 та у Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області результати досудового розслідування кримінального провадження № 42017041690000080 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України щодо матеріалів перевірки відносно земельної ділянки по вул. Набережна Заводська, 94-Л у м. Дніпро, яку самовільно використовує Громадська організація Водний клуб "Комунарівець".

У підготовче судове засідання 07.10.2020 року представник позивача не з`явився.

У підготовчому судовому засіданні 07.10.2020 року судом розглянуто клопотання представника позивача вих. № б/н про витребування доказів та задоволено, та оголошено вступну та резолютивну частини ухвали про витребування доказів.

Згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013 року, Папазова та інші проти України від 15.03.2012 року).

Європейський суд щодо тлумачення положення «розумний строк» в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

У відповідності до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Враховуючи необхідність забезпечення участі сторін у судовому засіданні, та їх право на належний захист своїх прав в суді першої інстанції, та приймаючи до уваги неявку в підготовче судове засідання представника позивача, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, суд вважає за необхідне продовжити строк розгляду підготовчого провадження в межах розумного строку та відкласти підготовче судове засідання з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи та належної підготовки справи для розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2020 року продовжено строк розгляду підготовчого провадження в межах розумного строку та підготовче судове засідання відкласти на 29.10.2020 року о 14:30 год.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2020 року клопотання Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про витребування доказів задоволено, витребувано у Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 та у Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області результати досудового розслідування кримінального провадження № 42017041690000080 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України щодо матеріалів перевірки відносно земельної ділянки по вул. Набережна Заводська, 94-Л у м. Дніпро, яку самовільно використовує Громадська організація Водний клуб "Комунарівець".

У призначеному підготовчому судовому засіданні 29.10.2020 року оголошено перерву до 10.11.2020 року о б 16:00 год.

У підготовчому судовому засіданні 10.11.2020 року позивачем та відповідачем зазначено, що ними було надано всі можливі та допустимі докази по справі.

Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 10.11.2020 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 08.12.2020 року о 14:30 год.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 08.12.2020 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ПОЗИЦІЇ СТОРІН ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ

Позиція позивача, викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані самовільним заняттям відповідачем земельної ділянки загальною площею 4,07 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, 94-Л, що і призвело до заподіяння шкоди.

Позивач ґрунтує свої вимоги на статтях 122, 125, 126, 152, 211 Земельного кодексу України та ст.ст. 22, 170, 1166 Цивільного кодексу України.

На підтвердження своїх вимог надає такі докази:

- копія акту обстеження земельної ділянки № 324-ДК/110/АО/10/01-17 від 09.10.2017;

- копія акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки № 324-ДК/335/АП/09/01-17 від 29.09.2017;

- копія припису № 324-ДК/0128Пр/03/01/-17 від 09.10.2017;

- копія протоколу про адміністративне правопорушення № 324-ДК/0122П/07/01/-17 від 09.10.2017.

Позиція відповідача, викладена у відзиві

Відповідач у відзиві (вх. №60657/19 від 27.12.2020) на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що: - Громадська організація водний клуб "Комунарівець" з 30.10.1992 року на законних підставах отримала у користування територію човнового причалу, що на даний час знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, 94-Л; - Громадська організація водний клуб "Комунарівець" весь період часу користування земельною ділянкою сплачує земельний податок; - з 10.04.2008р. по даний період часу відсутній правовий механізм для погодження на зміну цільового призначення з подальшим оформленням договору оренди земельної ділянки; - позивач не надає жодного доказу у обґрунтування позовних вимог, які підтверджують факт самовільного займання земельної ділянки відповідачем з адресою: 49128, м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, 94-Л.

Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив

Позивач у відповіді (вх. №3891/20 від 27.01.2020) на відзив вважає позовну заяву Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області обґрунтованою, оскільки: - з наявної інформації встановлено, що ГО ВК "Комунарівець" використовує земельні ділянки загальною площею 4,07 га, які розташовані в безпосередній близькості до водного об`єкту - річки Дніпро за відсутності відповідного рішення про їх передачу у власність або наданням у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо них; - згідно з наданою інформацією Дніпропетровським обласним управлінням водних ресурсів, звернень стосовно розгляду проекту землеустрою щодо встановлення меж земель водного фонду та водоохоронної зони водного об`єкта - річки Дніпро в районі земельної ділянки по вул. Набережна Заводська, 94-Л у м. Дніпро, що знаходиться у користуванні ГО ВК "Комунарівець" не надходило; - перевіркою встановлено факт порушення вимог Земельного кодексу України ГО ВК "Комунарівець"; - органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, виступає Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, оскільки є структурним підрозділом центрального органу виконавчої влади, який реалізовує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів; - твердження відповідача щодо оплати земельного податку відповідно до постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду є таким, що не має відношення до даної справи; - згідно розрахунку розміру шкоди відповідачем нанесено збитки у розмірі 4 512 грн. 62 коп. та ніякого відношення до оплати земельного податку не має.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ

На підставі Наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 12.09.2017 № 324 - ДК, було здійснено державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності шляхом проведення перевірки стосовно земельної ділянки, яка знаходиться за адресою м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, 94 -Л.

Так, державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області (надалі-інспектор) було встановлено факт, що ГО ВК Комунарівець самовільно займає земельну ділянку загальною площею 4,07 га, яка знаходиться за адресою м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, 94 -Л..

За результатами перевірки складено акт обстеження земельної ділянки № 324-ДК/110/АО/10/01/-17 від 09.10.2017, Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки № 324-ДК/335/АП/09/01/-17 від 29.09.2017, винесено припис № 324-ДК/0128Пр/03/01/-17 від 09.10.2017 та проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної ГО ВК Комунарівець внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, що складає 4 512,62 грн.

Крім того, відносно голови правління ГО ВК Комунарівець було складено матеріали адміністративного правопорушення, а саме Протокол про адміністративне правопорушення № 324-ДК/0122П/07/01/-17 та Постанова про закриття справи № 324-ДК/0114По/08/01/-17 , яка в подальшому була направлена до ГУНП в Дніпропетровській області.

Таким чином, як стверджує позивач, з урахуванням факту відсутності добровільного відшкодування шкоди, в силу вищенаведеного та приписів статей 122, 152, 157, 211 Земельного кодексу України та 167, 170, 1166 Цивільного кодексу України відповідач повинен відшкодувати державі 4 512,62 грн. шкоди, завданої самовільним зайняттям вказаної вище земельної ділянки.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Приписами ст. 16 Цивільного кодексу України встановлено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків (шкоди).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка її завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. (ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України).

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням земельного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

При цьому, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність всіх складових правопорушення: протиправна поведінка особи; настання шкоди; причинний зв`язок між двома першими елементами; вина завдавача шкоди.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Шкода це не тільки обов`язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, завдана шкода відшкодовується у повному обсязі. Мова йде про реальну шкоду та упущену вигоду.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди, потрібна наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Тобто відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами Цивільного кодексу відповідальність настає незалежно від вини.

Тобто, для застосування такої міри відповідальності як стягнення шкоди, позивач повинен довести наявність шкоди (її розмір), протиправність дій відповідача та причинний зв`язок між шкодою позивача та протиправними діями відповідача.

Позивач свої позовні вимоги ґрунтує на протиправній поведінці Державного професійно - технічного навчального закладу "Софіївський професійний ліцей", яка полягає у самовільному користуванні земельною ділянкою без достатніх на це правових підстав.

Статтею 211 Земельного кодексу України передбачено, що за самовільне зайняття земельної ділянки громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

Відповідно до пунктів 12 і 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" у випадках самовільного зайняття земельних ділянок шкода (збитки) відшкодовуються відповідно до статей 22, 1166, 1192 Цивільного кодексу України, статей 156, 211, 212 Земельного кодексу України у повному обсязі особами, що її заподіяли.

Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. (ст.13 Конституції України).

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Порядок передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, передбачений статтею 124 цього ж Кодексу. (ст. 125 Земельного кодексу України),

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. (ч.1 ст.124 Земельного кодексу України).

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". (ст.126 Земельного кодексу України).

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.(ч.2 ст.152 Земельного кодексу України).

Статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" унормовано, що самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки виявлено перевіркою вимог дотримання земельного законодавства, проведеною Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, зафіксовано актом обстеження земельної ділянки № 324-ДК/110/АО/10/01/-17 від 09.10.2017, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки № 324-ДК/335/АП/09/01/-17 від 29.09.2017 та протоколом про адміністративне правопорушення № 324-ДК/0122П/07/01/-17 від 09.10.2017, які не оскаржені у визначеному законом порядку.

Проте, зазначені акти не можуть бути належними доказами самовільного користування відповідачем спірною земельною ділянкою з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Згідно приписів частини 1 статті 9 вказаного Закону державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи.

На реалізацію Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель» та Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002р. №1958, наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003р. №312, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.12.2003р. за №1223/8544, затверджено Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель (надалі -Порядок).

На реалізацію Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель» та Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002р. №1958, наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003р. №312, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.12.2003р. за №1223/8544, затверджено Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель (надалі -Порядок).

Відповідно до пункту 4.1 Порядку державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства; у разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб, перевірка проводиться за наявності двох свідків.

За результатами перевірок складається акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, який повинен складатися у двох примірниках. Перший примірник залишається у державного інспектора, який проводить перевірку, другий повинен вручатися або надсилатися керівнику юридичної особи, яка перевірялася. При врученні акта юридичній особі особисто в примірнику акта , який залишається в інспектора, робиться відмітка про дату вручення акта та ставиться підпис особи, яка його отримала. У разі надсилання акта поштою на примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відповідна відмітка. Акт надсилається з повідомленням про вручення.

Акт повинен бути підписаний державним інспектором, який проводив перевірку, представником юридичної особи, що використовувала земельну ділянку, або свідками (пункт 5.5 Порядку).

Згідно з пунктом 5.6 Порядку в акті повинна наводитися план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки) з прив`язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів; на план-схемі повинна вказуватися загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення.

На виконання вимог вказаного Порядку така перевірка не була проведена і акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства з додержанням вимог пунктів 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 5.5 та 5.6 не складався, а тому вказаний акт від 07.06.2011р. перевірки дотримання вимог земельного законодавства не може бути належним доказом у справі.

В порушення пункту 4.1 Порядку перевірка дотримання вимог земельного законодавства проводилася, як без присутності представника землекористувача земельної ділянки, так і без залучення двох свідків.

Також в порушення пункту 5.6 Порядку в план-схемі місця розташування земельної ділянки не вказано прив`язку до місцевості та не зазначено суміжних землекористувачів, а також не вказана загальна площа земельної ділянки, та як вже зазначалося на доданій до матеріалів справи прокурором копії взагалі не показано, де схематично розташовується вказана земельна ділянка.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 4 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю). Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю). Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (частина 2 статті 6 Закону).

Відповідно до пункту 4.1 Порядку державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства; у разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб, перевірка проводиться за наявності двох свідків.

За результатами перевірок складається акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, який повинен складатися у двох примірниках. Перший примірник залишається у державного інспектора, який проводить перевірку, другий повинен вручатися або надсилатися керівнику юридичної особи, яка перевірялася. При врученні акта юридичній особі особисто в примірнику акта , який залишається в інспектора, робиться відмітка про дату вручення акта та ставиться підпис особи, яка його отримала. У разі надсилання акта поштою на примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відповідна відмітка. Акт надсилається з повідомленням про вручення.

Акт повинен бути підписаний державним інспектором, який проводив перевірку, представником юридичної особи, що використовувала земельну ділянку, або свідками (пункт 5.5 Порядку).

Згідно з пунктом 5.6 Порядку в акті повинна наводитися план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки) з прив`язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів; на план-схемі повинна вказуватися загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення.

На виконання вимог вказаного Порядку така перевірка не була проведена і акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства з додержанням вимог пунктів 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 5.5 та 5.6 не складався, а тому вказаний акт від 07.06.2011р. перевірки дотримання вимог земельного законодавства не може бути належним доказом у справі.

В порушення пункту 4.1 Порядку перевірка дотримання вимог земельного законодавства проводилася, як без присутності представника землекористувача земельної ділянки, так і без залучення двох свідків.

Також в порушення пункту 5.6 Порядку в план-схемі місця розташування земельної ділянки не вказано прив`язку до місцевості та не зазначено суміжних землекористувачів, а також не вказана загальна площа земельної ділянки, та як вже зазначалося на доданій до матеріалів справи прокурором копії взагалі не показано, де схематично розташовується вказана земельна ділянка.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 4 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю). Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю). Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (частина 2 статті 6 Закону).

Відповідно до пункту 4.1 Порядку державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства; у разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб, перевірка проводиться за наявності двох свідків.

За результатами перевірок складається акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, який повинен складатися у двох примірниках. Перший примірник залишається у державного інспектора, який проводить перевірку, другий повинен вручатися або надсилатися керівнику юридичної особи, яка перевірялася. При врученні акта юридичній особі особисто в примірнику акта , який залишається в інспектора, робиться відмітка про дату вручення акта та ставиться підпис особи, яка його отримала. У разі надсилання акта поштою на примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відповідна відмітка. Акт надсилається з повідомленням про вручення.

Акт повинен бути підписаний державним інспектором, який проводив перевірку, представником юридичної особи, що використовувала земельну ділянку, або свідками (пункт 5.5 Порядку).

Згідно з пунктом 5.6 Порядку в акті повинна наводитися план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки) з прив`язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів; на план-схемі повинна вказуватися загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення.

На виконання вимог вказаного Порядку така перевірка не була проведена і акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства з додержанням вимог пунктів 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 5.5 та 5.6 не складався, а тому вказаний акт від 07.06.2011р. перевірки дотримання вимог земельного законодавства не може бути належним доказом у справі.

В порушення пункту 4.1 Порядку перевірка дотримання вимог земельного законодавства проводилася, як без присутності представника землекористувача земельної ділянки, так і без залучення двох свідків.

Також в порушення пункту 5.6 Порядку в план-схемі місця розташування земельної ділянки не вказано прив`язку до місцевості та не зазначено суміжних землекористувачів, а також не вказана загальна площа земельної ділянки, та як вже зазначалося на доданій до матеріалів справи прокурором копії взагалі не показано, де схематично розташовується вказана земельна ділянка.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 4 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю). Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю). Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (частина 2 статті 6 Закону).

Відповідно до пункту 4.1 Порядку державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства; у разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб, перевірка проводиться за наявності двох свідків.

За результатами перевірок складається акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, який повинен складатися у двох примірниках. Перший примірник залишається у державного інспектора, який проводить перевірку, другий повинен вручатися або надсилатися керівнику юридичної особи, яка перевірялася. При врученні акта юридичній особі особисто в примірнику акта , який залишається в інспектора, робиться відмітка про дату вручення акта та ставиться підпис особи, яка його отримала. У разі надсилання акта поштою на примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відповідна відмітка. Акт надсилається з повідомленням про вручення.

Акт повинен бути підписаний державним інспектором, який проводив перевірку, представником юридичної особи, що використовувала земельну ділянку, або свідками (пункт 5.5 Порядку).

Згідно з пунктом 5.6 Порядку в акті повинна наводитися план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки) з прив`язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів; на план-схемі повинна вказуватися загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення.

На виконання вимог вказаного Порядку така перевірка не була проведена і акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства з додержанням вимог пунктів 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 5.5 та 5.6 не складався, а тому вказаний акт від 07.06.2011р. перевірки дотримання вимог земельного законодавства не може бути належним доказом у справі.

В порушення пункту 4.1 Порядку перевірка дотримання вимог земельного законодавства проводилася, як без присутності представника землекористувача земельної ділянки, так і без залучення двох свідків.

Також в порушення пункту 5.6 Порядку в план-схемі місця розташування земельної ділянки не вказано прив`язку до місцевості та не зазначено суміжних землекористувачів, а також не вказана загальна площа земельної ділянки, та як вже зазначалося на доданій до матеріалів справи прокурором копії взагалі не показано, де схематично розташовується вказана земельна ділянка.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 4 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю). Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю). Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (частина 2 статті 6 Закону).

До того ж згідно семантичних даних Державного земельного кадастру станом на 05.01.2012р. землекористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:08:835:0033 площею 2,6070 га під об`єктом - човнова станція за адресою: Набережна Заводська, 94-Л зазначено Громадську організацію водний клуб „Комунарівець» ; дата припинення права відсутня.

При винесенні рішення господарський суд також враховує те, що:

- рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 17.04.1992р. №883 „Про створення на базі човнових причалів ВО „Побутові послуги» добровільних громадських організацій» , було вирішено: - дозволити виконкомам районних Рад народних депутатів проводити реєстрацію добровільних громадських організацій, що утворюються на базі човнових причалів об`єднання „Побутові послуги» , за місцем їх знаходження, згідно до закону „Про об`єднання громадян» (пункт 1); - об`єднанню „Побутові послуги» безоплатно передати, а зановоствореним на базі човнових причалів добровільним громадським організаціям прийняти основні фонди, малоцінний інвентар, що знаходиться у підзвіті причалів, документацію, а також усі фінансово-економічні показники та штатну чисельність працівників (пункт 2); - зановоствореним на базі човнових причалів організаціям забезпечити гарантоване виконання видів послуг, які надаються на цих причалах (пункт 4.1);

- як вбачається з рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 16.09.1993р. №856 „Про доповнення до рішення міськвиконкому №883 від 17.09.1992р. „Про створення на базі човнових причалів ВО „Побутові послуги» добровільних громадських організацій» човнові причали №№2, 5, 6, 9 були безкоштовно передані об`єднанням громадян „Зозуля» , „Вимпел» , „Бриз» та „Комунаровець» ;

- вказані рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів на момент розгляду справи не скасовані, не визнані в установленому порядку недійсними (доказів не надано), а отже обов`язкові до виконання і відповідачу - Громадській організації водний клуб „Комунарівець» необхідно забезпечувати виконання всіх видів послуг, які надаються на переданому човновому причалі.

За таких обставин, позивачем не доведено належними та допустимими доказами самовільне користування відповідачем спірною земельною ділянкою.

Розмір шкоди, який є предметом даного позову, підлягає доведенню, оскільки є оціночним поняттям та підлягає доказуванню у межах розгляду даної справи.

Порядок визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок визначений постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 "Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття та знесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу" (далі - Методика).

Так, розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначається для всіх категорій земель та для земель житлової та громадської забудови за встановленими формулами, закріпленими у п. 4 Методики. При цьому, складові формул для визначення розміру шкоди для земель житлової та громадської забудови та інших категорій земель є різними в залежності від категорії земель за цільовим призначенням.

Відповідно до п. 4 Методики розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земель для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови), визначається за такою формулою:

Шс = Пс x Нп x Кф x Кі , де

Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень;

Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів;

Нп - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1, з урахуванням переліків, наведених у додатках 2 і 3;

Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4;

Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначається відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 № 738.

Позивач в обґрунтування розміру шкоди посилається на розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, виконаний державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області. Із розрахунку вбачається, що розмір шкоди розрахований за формулою, визначеною для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови).

Для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, були визначені наступні показники:

- категорія земель за основним цільовим призначенням (графа 3 розрахунку) - землі сільськогосподарського призначення (у зв`язку з чим розрахунок здійснювався саме за формулою для всіх категорій земель);

- форма власності - державна.

Отже, виходячи з того, що чинним законодавством передбачено дві різні формули щодо розміру шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки, при визначенні розміру такої шкоди необхідно враховувати категорію земель самовільно зайнятої земельної ділянки.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.(ст.19 Земельного кодексу України).

Відомості про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, як передбачено ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державний земельний кадастр", містяться в єдиній державній геоінформаційній системі - Державний земельний кадастр.

Державний земельний кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при: регулюванні земельних відносин; управлінні земельними ресурсами; організації раціонального використання та охорони земель; здійсненні землеустрою; проведенні оцінки землі; формуванні та веденні містобудівного кадастру, кадастрів інших природних ресурсів; справлянні плати за землю. (ст.2 Закону України "Про державний земельний кадастр").

Державний земельний кадастр базується на таких основних принципах: обов`язковості внесення до Державного земельного кадастру відомостей про всі його об`єкти; єдності методології ведення Державного земельного кадастру; об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі; внесення відомостей до Державного земельного кадастру виключно на підставі та відповідно до цього Закону; відкритості та доступності відомостей Державного земельного кадастру, законності їх одержання, поширення і зберігання; безперервності внесення до Державного земельного кадастру відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру, що змінюються; документування всіх відомостей Державного земельного кадастру.(ст.3 Закону України "Про державний земельний кадастр").

Держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 2 ст. 6 Закону України "Про державний земельний кадастр").

Документами Державного земельного кадастру, які створюються під час його ведення, є: індексні кадастрові карти (плани) України, Автономної Республіки Крим, областей, районів, сіл, селищ, міст; індексні кадастрові карти (плани) кадастрової зони, кадастрового кварталу; кадастрові карти (плани) Автономної Республіки Крим, областей, районів, сіл, селищ, міст, інші тематичні карти (плани), перелік яких встановлюється Порядком ведення Державного земельного кадастру; Поземельні книги (ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державний земельний кадастр").

Індексна кадастрова карта (план) є картографічний документ, що відображає місцезнаходження, межі і нумерацію кадастрових зон і кварталів та використовується для присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам і ведення кадастрової карти (плану).(ч.1 ст.1 Закону України "Про державний земельний кадастр").

Відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим.(ч.1 ст.20 Закону України "Про державний земельний кадастр").

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. (ч.1, 2 ст. 20 Земельного кодексу України).

Доказів зміни цільового призначення зазначеної земельної ділянки у порядку, визначеному ч. 2 ст. 20 Земельного кодексу України, суду не надано. З огляду на це суд доходить висновку про правомірність використання формули, визначеної для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови), при здійсненні розрахунку розміру завданої відповідачем шкоди.

У пункті 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз`яснено, що згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 №110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963" підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: - акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; - протокол про адміністративне правопорушення; - припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); - акт обстеження земельної ділянки. Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Позивачем не надано доказів вини відповідача у заподіянні шкоди через самовільне використання земельної ділянки.

В даному випадку такими доказами є притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності керівника відповідача..

До адміністративної відповідальності керівник ГО Водний клуб "Комунарівець" не притягувався, про що свідчить постанова про закриття справи від 1010.2017 (а.с.26-27)

Вироку у кримінальній справі матеріали справи також не містять. Ухвалою господарського суду від 07.10.2020 у Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 та у Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області були витребувані результати досудового розслідування кримінального провадження № 42017041690000080 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України щодо матеріалів перевірки відносно земельної ділянки по вул. Набережна Заводська, 94-Л у м. Дніпро, яку самовільно використовує Громадська організація Водний клуб "Комунарівець"

На час винесення рішення суду відповіді надано не було. Тобто позивачем не доведено вину відповідача у заподіянні шкоди пов`язаної з самовільним користуванням останнім земельною ділянкою, що розташована за адресою: 49128, м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, 94-Л.

Таким чином, доводи позивача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, тому правові підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до Громадської організації Водний клуб "Комунарівець" про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного використання земельної ділянки загальною площею 4,07 га. у загальному розмірі 4 512,62 грн. - відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.12.2020

Суддя В.Г. Бєлік