Рішення

від 15.12.2020 по справі 905/1556/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.12.2020 Справа № 905/1556/20

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В ., розглянувши в порядку спрощеного провадження матеріали справи

за позовом Маріупольської міської ради м.Маріуполь

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Колиба» , м.Маріуполь Донецької області,

про стягнення 218'513,91грн,

без повідомлення (виклику) учасників справи -,

СУТЬ СПОРУ:

Маріупольська міська рада звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колиба» , м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 215' 331,81грн заборгованості з орендної плати, 3' 182,10грн пені (всього 218'513,91грн з урахуванням заяви заява №7678/2020 від 10.09.20120 про усунення недоліків).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо внесення плати за користування земельною ділянкою за договором оренди земельної ділянки від 30.03.2015.

Ухвалою господарського суду від 21.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1556/20; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Як вбачається з відомостей офіційного сайту АТ Укрпошта , ухвала суду про відкриття провадження у справі було отримано представником позивача 26.09.2020.

Щодо повідомлення відповідача про розгляд справи в суді за його участю, суд зазначає наступне.

Статтею 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як вбачається з матеріалів справи, у виконання приписів ГПК України ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялась судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, яка зазначена в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак була повернута відділенням поштового зв`язку на адресу суду з позначкою за закінченням терміну зберігання .

Суд враховує наявність у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №752/11896/17 правової позиції про те, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не є доказом належного інформування сторони про час і місце розгляду справи.

Окрім того, за змістом висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про її незнаходження за адресою, повідомленою суду (пункт 31 постанови від 20.06.2018 у справі № 127/2871/16-ц).

З урахуванням зазначеного, судом були вжиті додаткові заходи для повідомлення відповідача про порушення провадження у справі шляхом направлення 12.11.2020 телефонограми за номером телефону, зазначеним у позовній заяві. Так, директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Колиба» дізнався про винесення судом ухвали суду про порушення провадження у справі 12.11.2020.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.09.2020 відкрито провадження у справі №905/1556/20, зокрема, встановлено відповідачу строк до 12.10.2020 (з урахуванням поштового пробігу) для подання через канцелярію суду відзиву на позов.

Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Разом з цим, відзив на позовну заяву надійшов через канцелярію суду лише 01.12.2020, тобто з порушенням встановленого судом процесуального строку.

За змістом відзиву, товариство посилається на те, що строк на його подання пропущено з поважних причин, оскільки ухвала суду від 21.09.2020 не була отримана відповідачем.

За частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

При цьому, відновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними.

Суд зазначає, що відповідно до п.8 ст.165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Приписами ч.1 ст.251 ГПК України також встановлено, що відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Як свідчить доданий до відзиву фіскальний чек, відзив було направлено на адресу суду засобами поштового зв`язку 26.11.2020. Як вже зазначалося, несвоєчасність подання відзиву мотивовано не отриманням ухвали суду, що дійсно підтверджується поверненою на адресу суду адресованою відповідачу кореспонденцією.

Таким чином, враховуючи, що відповідач був проінформований про відкриття провадження у справі 12.11.2020 шляхом отримання телефонограми, відзив направлений на адресу суду засобами поштового зв`язку 26.11.2020, тобто поданий протягом встановленого п.8 ст.165 ГПК України строку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску ТОВ "Колиба" встановленого судом строку на подання відзиву, у зв`язку з чим вирішив прийняти останній до розгляду.

Позиція по суті спору у відзиві мотивована тим, що позивачем при здійсненні розрахунку позовних вимог не було враховано оплату на суму 1327,00грн згідно з платіжним дорученням від 27.11.2018, та безпідставно нараховано орендну плату на за період з 1 березня по 31 березня 2020 року, враховуючи положення Закону України від 30.03.2020 №540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)".

08.12.2020 до канцелярії суду від представника позивача надійшла заява №10763/2020 від 03.12.2020 про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 205' 783,98грн заборгованості з орендної плати, 3' 115,07грн пені. До заяви, зокрема, додано двосторонній акт №16 звірки розрахунків платежів з плати за землю за період з 01.05.2017 по 30.05.2020.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

За приписами ч. 3 ст. 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Як свідчить поштовий конверт, заява про зменшення позовних вимог була направлена на адресу

Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

засобами поштового

Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

03.12.2020, тобто з порушенням встановленого процесуального строку.

За змістом заяви, позивачем врахована позиція відповідача, викладена у відзиві.

Відповідно до статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд наголошує на тому, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Виходячи з аналізу норм процесуального законодавства, зокрема ст.ст. 2, 7, 13 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, зобов`язаний забезпечувати дотримання принципу змагальності сторін, сприяти учасникам судового процесу в реалізації ним прав, передбачених цим Кодексом задля прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, яке буде відповідати завданням господарського судочинства.

Враховуючи, що заява про зменшення розміру позовних вимог подана Маріупольською міською радою з урахуванням позиції відповідача у відзиві, який прийнятий судом до розгляду, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем встановленого строку на звернення з заявою про зменшення розміру позовних вимог.

Як збільшення чи зменшення розміру позовних вимог необхідно розуміти зміну кількісних показників, в яких виражена позовна вимога. Тобто, збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір заявлених вимог.

За таких обставин, розглянувши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, перевіривши повноваження представника на її підписання, наявність доказів направлення копії цієї заяви відповідачу, суд прийняв її до розгляду, отже у подальшому спір вирішується з її урахуванням.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд ВСТАНОВИВ:

31.03.2015 між Маріупольською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Колиба» (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір), відповідно до п.1.1. якого орендодавець, згідно до рішення Маріупольської міської ради від 30.12.2014 №6/43-5073, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м.Маріуполь, пр.Нахімова, 51 у Приморському районі міста Маріуполя (кадастровий номер 1412300000:02:009:0218).

В оренду передається земельна ділянка площею: 0,2092га (п.2.1. договору).

Відповідно до п.3.1. договір укладено на 10 (десять) років (з 30.12.2014 до 30.12.2024).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2015 рік становить 1185,17грн/м2 (п.4.1. договору).

Згідно з п.4.2. договору грошова оцінка земель м.Маріуполь встановлена рішенням Маріупольської міської ради №5/38-6108 від 15.12.2009 та посвідчується довідкою (витягом) встановленого зразку, що видається управлінням Держземагенства у м.Маріуполі.

У п.4.3. договору сторони дійшли згоди, що орендна плата за землю (платіж) сплачується орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки (за рік) на рахунок: №33213812700055 код 18010600, отримувач - Маріуп. УК/Приморський район, код ЄДРПОУ 37989721, банк Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, МФО 834016.

Відповідно до п.4.4. договору податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частинами власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 4.5. договору встановлено, що згідно ст.289 Податкового кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року. У разі індексації грошової оцінки земель міста Маріуполя орендар зобов`язаний вносити орендну плату у новому розмірі з дня індексації. Орендар зобов`язаний самостійно щорічно отримувати в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (в управлінні Держземагенства у м.Маріуполі) витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та вносити орендну плату у новому розмірі з дні індексації, відповідно до витягу.

Відповідно до п.4.7. договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу споживчих цін за попередній рік, який враховується при проведенні індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня яка нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Пеня, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження (п.4.10. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору земельна ділянка передається в оренду з метою та за цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та установ громадського харчування (діяльність ресторану).

Згідно з п.6.4. договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється протягом 5 днів після державної реєстрації цього договору згідно з актом приймання-передачі об`єкту оренди.

Орендар зобов`язався, зокрема, сплачувати орендну плату в порядку та у строки, передбачені договором (п.9.2.9. договору).

За умовами п.9.3.1.4. договору орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення до бюджету орендної плати (п.9.3.1.4. договору).

Відповідно до п.12.1. договору за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Договір набуває чинності відповідно до ст.3, 4, 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень після його підписання сторонами та державної реєстрації (п.14.2. договору).

В матеріалах справи наявна копія акту приймання-передачі земельної ділянки, підписана представниками обох сторін без зауважень, згідно якого орендар прийняв, а орендодавець передав у користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м.Маріуполь, пр.Нахімова, 51 у Приморському районі міста Маріуполя (кадастровий номер: 1412300000:02:009:0218, площею 0,2092га).

Відповідно до наявної в матеріалах справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №219170496 від 05.08.2020 спірний договір оренди земельної ділянки було зареєстровано 10.07.2015, номер запису про інше речове право - 10378950.

Рішенням Маріупольської міської ради №6/43-5073 від 30.12.2014 продовжено на 10 років строк оренди земельної ділянки (землі житлової і громадської забудови) площею 0,2092га (кадастровий номер 1412300000:02:009:0218) з розміром орендної плати на рівні 3% від її грошової оцінки для будівництва і обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури і установ громадського харчування (діяльність ресторану) по пр.Нахімова, 51 в Приморському районі міста Товариству з обмеженою відповідальністю «Колиба» .

В якості доказів здійснення часткової оплати орендної плати на суму 103' 963,68 відповідач надав суду копії платіжних доручень.

Крім того, в матеріалах справи наявний двосторонній акт №16 звірки розрахунків платежів з плати за землю за період з 01.05.2017 по 30.05.2020, яким підтверджена наявність заборгованості відповідача перед позивачем з орендної плати у сумі 205' 783,98грн та пені у розмірі 3' 115,07грн.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором щодо внесення орендної плати за період травень 2017-квітень 2020, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 205' 783,98грн, пені у розмірі 3' 115,07грн (з урахуванням заяви про зменшення).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.ст.11, 509 ЦК України, ст.174 ГК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

За умовами ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

За приписами ст. 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями частини першої ст. 93 Земельного кодексу України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтями 14-15 Закону України "Про оренду землі", зокрема передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України. Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно наявної в матеріалах справи інформаційної довідки №219170496 від 05.08.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (кадастровий номер земельної ділянки 1412300000:02:009:0218), власником об`єкта нерухомості є Маріупольська міська рада, 10.07.2015 здійснено реєстрацію права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди від 30.03.2015, номер запису про інше речове право 10378950.

Відповідно до ст.286 ГК України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно зі ст.24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Статтею 289 Податкового кодексу України, зокрема, передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. 289.2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 100 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 100. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Згідно абз.3 ч.1 ст.13 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності. Крім того, згідно абз.1 п.289.1 Податкового кодексу України, для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Суд враховує, що основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 ст.288 ПК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018р. у справі №920/739/17).

Відповідно до п.4.3. укладеного між сторонами договору, орендна плата за землю (платіж) сплачується орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки (за рік).

Пунктом 4.5 договору визначено, що у разі індексації грошової оцінки земель міста Маріуполя, орендар зобов`язаний вносити орендну плату у новому розмірі з дня індексації; орендар зобов`язаний самостійно щорічно отримувати в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (в управлінні Держземагенства у м.Маріуполі) витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та вносити орендну плату у новому розмірі з дні індексації, відповідно до витягу

Відповідно до листа відділу у місті Маріуполі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 05.08.2020 №611/105-20, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 1412300000:02:009:0218, площею 0,2092га станом на 01.01.2017 та 01.01.2018 складає 3' 766' 140,26грн, станом на 01.01.2019 та 01.01.2020 - 3' 235' 291,60грн.

Згідно із частиною 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.5 ст.762 ЦК України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.4.4. договору податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частинами власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

За розрахунком відповідач мав сплатити орендну плату за користування земельної ділянкою наступним чином: за травень 2017 року - 9595,87грн, за червень 2017 року - 9286,33грн, за липень 2017 року - 9595,87 грн, за серпень 2017 року - 9595,87 грн, за вересень 2017 року - 9286,33 грн, за жовтень 2017 року - 9595,87 грн, за листопад 2017 року - 9286,33 грн., за грудень 2017 року - 9595,87 грн, за січень 2018 року - 9595,87 грн, за лютий 2018 року - 8667,24грн, за березень 2018 року - 9595,87 грн, за квітень 2018 року - 9286,33 грн, за травень 2018 року - 9595,87 грн, за червень 2018 року - 9286,33 грн, за липень 2018 року - 9595,87 грн, за серпень 2018 року - 9595,87 грн, за вересень 2018 року - 9286,33 грн, за жовтень 2018 року - 9595,87 грн, за листопад 2018 року - 9286,33 грн., за грудень 2018 року - 9595,87 грн, за січень 2019 року - 8243,35грн, за лютий 2019 року - 7445,60грн, за березень 2019 року - 8243,35грн, за квітень 2019 року - 7977,43грн, за травень 2018 року - 8243,35грн, за червень 2019 року - 7977,43грн, за липень 2019 року - 8243,35грн, за серпень 2019 року - 8243,35грн, за вересень 2019 року - 7977,43грн, за жовтень 2019 року - 8243,35грн, за листопад 2019 року - 7977,43грн, за грудень 2019 року - 8243,35грн, за січень 2020 року - 8220,82грн, за лютий 2019 року - 7690,45грн, за березень 2019 року - 8220,82грн, за квітень 2019 року - 7955,64грн.

Матеріали справи містять докази часткової сплати відповідачем заборгованості на суму 103' 963,68, які надані разом із відзивом на позовну заяву.

З наданого позивачем разом з позовом розрахунку вбачається, що у відповідача утворилась заборгованість за орендними платежами за період травень 2017 - квітень 2020 рік у загальному розмірі 215' 331,81грн.

Позивачем при здійсненні первісного розрахунку вимог не було враховано оплату на суму 1327,00грн згідно з платіжним дорученням від 27.11.2018, що в подальшому було враховано в заяві №10763/2020 від 03.12.2020 про зменшення позовних вимог.

Крім того суд приймає до уваги положення Закону України від 30.03.2020 №540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" згідно з якими пункти 52-4 Податкового кодексу України викладено в такій редакції:

"Не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.".

Таким чином, відсутні підстави для нарахування орендної плати за користування земельної ділянкою за період березень 2020 у розмірі 8220,82грн.

Вказані обставини були також враховані позивачем в заяві №10763/2020 від 03.12.2020 про зменшення позовних вимог, з огляду на що остаточний розмір вимог в частині суми основної заборгованості заявлений у розмірі 205' 783,98грн.

Актом звірки розрахунків платежів з плати за землю за період з 01.05.2017 по 30.05.2020 підтверджено наявність заборгованості відповідача перед позивачем з орендної плати у сумі 205' 783,98грн та пені у розмірі 3' 115,07грн.

Приписи ч.7 ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

З огляду на вимоги ч.ч.1, 3 ст.74 ст.73 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно із ст.2 ст.73 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Враховуючи вищевикладене та відсутність доказів погашення заборгованості у розмірі 205' 783,98грн, визнання суми боргу у вказаному розмірі відповідачем у відзиві, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати є обґрунтованими та підлягають задоволенню у розмірі 205' 783,98грн.

Посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 3115,07грн (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та частиною шостою статті 232 ГК України.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.129.4. Податкового кодексу України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Згідно з п.4.10. договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня яка нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Пеня, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Відповідно до наданого суду розрахунку заявлена до стягнення пеня у розмірі 3115,07грн (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) нарахована позивачем на заборгованість з орендної плати за серпень 2019 - квітень 2020 рік за період з 01.10.2019 по 31.05.2020.

Дослідивши представлений позивачем розрахунок вказаних вимог, суд дійшов висновків, що нарахована позивачем сума пені не перевищує розмір, який може бути нарахований за обрані позивачем періоди, внаслідок чого вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому розмірі 3' 115,07грн

Відповідно до п.1 ч.4 ст.129 ГПК України у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача.

Крім того, суд зазначає, що за звернення з даною позовною заявою (враховуючи розмір остаточних позовних вимог) судовий збір підлягав сплаті в сумі 3' 133,49грн, але позивачем згідно з платіжними дорученнями №499 від 12.06.2020 та №500 від 12.06.2020 судовий збір був сплачений в більшому розмірі - 4' 204,00грн.

Відповідно до ст.7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Приймаючи до уваги, що станом на час винесення рішення позивачем не було подано суду клопотання про повернення йому сплаченого судового збору, у суду відсутні передбачені чинним законодавством України підстави для повернення судового збору у розмірі 1' 070,51грн., що не перешкоджає позивачу звернутись з таким клопотанням після винесення рішення у справі.

Керуючись статтями 12-14, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 236-238, 247, 252 ГПК України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Маріупольської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колиба» , м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 208'899,05грн - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Колиба» (87517, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Нахімова, 51; код ЄДРПОУ 20318945) на користь Маріупольської міської ради (87555, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Миру, 70; код ЄДРПОУ 33852448) заборгованість з орендної плати у розмірі 205' 783,98грн, пеню у розмірі 3' 115,07грн, судовий збір у розмірі 3' 133,49грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Згідно із ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 ГПК України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень ГПК України).

Повний текст рішення складено та підписано 15.12.2020 після виходу судді Макарової Ю.В. з лікарняного.

Суддя Ю.В. Макарова