Ухвала

від 03.11.2020 по справі 905/1198/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

У Х В А Л А

03.11.2020р. Справа №905/1198/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Ванга (87531, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Макара Мазая, 1, код ЄДРПОУ 21986070)

до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про визнання договору оренди розірваним

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Клименко Ю.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Ванга , м.Маріуполь звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 , м.Маріуполь про визнання договору оренди від 15.09.2005р., посвідченого нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Лічман В.М., зареєстрованого в реєстрі за №1976, розірваним.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди б/н від 15.09.2005р. в частині здійснення орендарем поточного та капітального ремонтів об`єкту оренди (п.4.2.5 укладеного сторонами правочину), що зумовило виникнення підстав для його дострокового розірвання.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.07.2020р. на виконання приписів ст.174 Господарського процесуального кодексу України направлено запит до Центру надання адміністративних послуг Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради з метою отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

17.07.2020р. на адресу суду надійшов лист №100-99.02-02538 від 09.07.2020р. Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради, згідно з яким господарському суду Донецької області було надано інформацію про місце реєстрації ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 22.07.2020р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/1198/20, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідач у жодне судове засідання не з`явився, відзиву у встановлений судом строк не надав, будь-яких пояснень по суті спору не представив. Одночасно, за висновками суду, ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд справи, враховуючи наступні обставини.

Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Статтею 29 Цивільного кодексу України передбачено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвали від 22.07.2020р., 12.08.2020р., 01.09.2020р., 13.10.2020р. були направлені судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу відповідача, зазначену у листі №100-99.02-02538 від 09.07.2020р. Відділу аналітичного забезпечення Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради, отриманого на запит суду.

При цьому, ухвали суду від 22.07.2020р., 12.08.2020р., 01.09.2020р. були повернуті відділенням поштового зв`язку на адресу суду із позначкою за закінченням терміну зберігання .

Водночас, ухвала суду від 13.10.2020р. або докази її вручення відповідачу до господарського суду не повернулись.

В той же час, відповідно до інформації, яка наявна у розділі Трекінг офіційного веб-порталу Акціонерного товариства Укрпошта , поштові відправлення за номерами №6102252322492, №6102252954383, №6102252727824, №6102253388683 були не вручені під час доставки.

Згідно з п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення.

Відтак, за висновками суду, днем вручення (отримання) відповідачем процесуальних документів по справі №905/1198/20 є дата невдалої спроби вручення вищевказаних поштових відправлень.

У цьому випадку судом також враховано, що згідно з ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Ухвалою суду від 13.10.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.11.2020р.

Представники сторін у судове засідання з розгляду справи по суті не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно з ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні за змістом приписи місить ч.1 ст.283 Господарського кодексу України.

15.09.2015р. Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Ванга (позивач, орендодавець) та громадянином ОСОБА_1 (відповідач, орендар), який здійснює підприємницьку діяльність на підставі свідоцтва виданого Орджонікідзевською райадміністрацією міста Маріуполя 16.08.2001р., підписаний договір оренди, за змістом п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у користування упорядковані торговельні місця №№ 13, 14, 15, 16, 17, 18 - ряд №4, торговельні місця №№ 13, 14, 15, НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 - ряд №5, обладнані під кабіну, загальною площею 37,5 кв. м, які розташовані на речовому ринку Кальміус за адресою: АДРЕСА_2 (об`єкт оренди) та зобов`язується сплатити орендну плату відповідно до умов, визначених цим договором.

За правилами п.1.2 цього договору б/н від 15.09.2005р. об`єкт оренди належить орендодавцю на праві власності, що підтверджується довідкою товариства від 15.09.2005р. і розташований на земельній ділянці, що відведена орендодавцю відповідно до рішення №282/2 від 20.07.1994р. виконкому Маріупольської міської ради і знаходиться у постійному користуванні орендодавця згідно з державним актом №75 від 28.11.2994р. на право постійного користування землею.

Як визначено у п.п.3.1, 3.2 укладеного сторонами правочину, цей договір укладено строком на 30 (тридцять) років. Договір вважається укладеним з моменту внесення орендарем плати за оренду у розмірі та в строк, встановлений п.2.1 цього договору.

15.09.2015р. вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області, про що в реєстрі здійснено запис за №1076.

За змістом п.4.2.5 договору б/н від 15.09.2005р. орендар зобов`язаний за свій рахунок здійснювати поточний та капітальний (у розумний строк, за домовленістю з орендодавцем) ремонт об`єкту оренди.

Відповідно до п.4.1.3 зазначеного договору, якщо орендар використовує об`єкт оренди не за його призначенням або з порушенням умов цього договору, орендодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

За приписами п.6.2 договору б/н від 15.09.2005р. орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди, якщо орендар користується об`єктом оренди всупереч договору або його призначенню, або своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження об`єкта оренди, або не приступив до проведення капітального ремонту.

За змістом ст.ст.5, 7, 8 Закону України Про судоустрій і статус суддів зазначено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При цьому визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 Господарського процесуального кодексу України).

Підвідомчість господарських справ установлено ст.20 Господарського процесуального кодексу України, за змістом п.1 якої справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Натомість, відповідно до ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Дослідивши зміст спірного договору б/н від 15.09.2005р. суд встановив, що останній підписаний Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Ванга з ОСОБА_1 , як з громадянином, а не як з суб`єктом господарської діяльності - фізичною особою-підприємцем.

Вступна частина договору містить посилання на те, що громадянин ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність на підставі свідоцтва виданого Орджонікідзевською райадміністрацією міста Маріуполя 16.08.2001р.

Пункт 1.1 договору б/н від 15.09.2005р. свідчить про те, що предметом цього правочину виступають упорядковані торговельні місця №№ 13, 14, 15, 16, 17, 18 - ряд №4, торговельні місця №№ 13, 14, НОМЕР_5 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 - ряд №5, обладнані під кабіну, загальною площею 37,5 кв. м, які розташовані на речовому ринку Кальміус за адресою: АДРЕСА_2 .

Договір оренди не містить положення про те, що предмет оренди передається у користування для здійснення підприємницької діяльності. Умови договору оренди також не містять положень про припинення договору у разі припинення відповідачем статусу суб`єкта підприємницької діяльності.

Як свідчать відомості, наявні у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 12.06.2017р. Фізичною особою-підприємцем Лєшковим Павлом Володимировичем припинено підприємницьку діяльність за власним рішенням (запис №22740060007009869).

Отже, з 12.06.2017р. відповідач не може користуватись орендованими торговельними місцями для здійснення власної підприємницької діяльності.

Як вказувалось, зі змісту п.4.2.5 договору б/н від 15.09.2005р. ОСОБА_1 (орендар) зобов`язаний за свій рахунок здійснювати поточний та капітальний (у розумний строк, за домовленістю з Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Ванга ) ремонт об`єкту оренди.

Отже, сторонами погоджено, що зобов`язання ОСОБА_1 щодо проведення капітального та поточного ремонту залежать від домовленості з позивачем. Умовами договору передбачено положення тільки про розумний строк виконання ОСОБА_1 зобов`язання з проведення ремонту та, як встановлено вище, за домовленістю з позивачем. Інших положень, які б передбачали інші строки та умови проведення ремонту відповідачем, договір оренди не містить.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтями 251-253 Цивільного кодексу України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Слід зазначити, що положення чинного законодавства та умови укладеного сторонами правочину не містять умов про порядок обчислення розумного строку .

За таких обставин, для визначення строку настання виконання зобов`язання відповідача щодо здійснення капітального, поточного ремонту орендованих приміщень, слід виходи з приписів положення ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України.

До матеріалів позову заявником доданий лист Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Ванга , який отримано орендарем 16.01.2020р. (про що наявна на цьому зверненні відмітка), у якому викладено вимогу про здійснення капітального ремонту орендованих приміщень.

Інших доказів, які б свідчили про домовленість між сторонами щодо проведення таких робіт (поточного та капітального ремонту), матеріали справи не містять.

Тобто, за висновками суду, саме з моменту звернення позивача до відповідача із вимогою у останнього виникає зобов`язання здійснити ремонт орендованих приміщень.

В той же час, матеріали розглядуваної справи не містять доказів проведення відповідачем поточного або капітального ремонту.

За приписами п.6.2 договору б/н від 15.09.2005р. орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди, якщо орендар користується об`єктом оренди всупереч договору або його призначенню, або своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження об`єкта оренди, або не приступив до проведення капітального ремонту.

Позивач у травні 2020р. звернувся до відповідача з пропозицією щодо розірвання договору у зв`язку з істотним порушення його умов.

Відповідно до ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Отже, оскільки позов заявлений саме з підстави істотного порушення відповідачем умов договору, то суду слід встановити коли відбулось прострочення зобов`язання.

Виходячи з вищевикладеного, зважаючи на те, що вимогу про необхідність здійснення капітального ремонту орендованих приміщень відповідачем отримано 16.01.2020р., орендар повинен був приступити до виконання цих робіт у січні 2020р.

Як вказувалось, з 12.06.2017р. відповідач не провадить власну підприємницьку діяльність, про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відтак, зважаючи на те, що зобов`язання відповідача зі здійснення капітального ремонту орендованих приміщень за договором б/н від 15.09.2005р. виникло у січні 2020 року, то порушення умов п.4.2.5 договору б/н від 15.09.2005р. відбулось не у зв`язку зі здійсненням громадянином ОСОБА_1 господарської діяльності, а особою, яка припинила власну підприємницьку діяльність (у встановленому законом порядку не зареєстрована як фізична особа-підприємець).

При цьому, що під час розгляду цієї справи суд не досліджує обставини порушення відповідачем умов договору оренди, а встановлює характер спірних відносин та строк виконання відповідачем зобов`язань з проведення капітального ремонту на підставі договору б/н від 15.09.2005р.

Згідно зі ст.1 Господарського кодексу України господарські відносини виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Суд встановив, що характер спірних відносин не має господарської природи, оскільки орендар втратив статус суб`єкта господарювання у 2017р. і цей спір не пов`язаний з веденням ним у минулому (до 12.06.2017р.) підприємницької діяльності. Цільове використання орендованих приміщень, станом на теперішній час, суду, з доданих до позову доказів, не встановлювалось.

За таких обставин, суд відхиляє обґрунтування позивача про господарську юрисдикцію цього спору.

З огляду на те, що спірні правовідносини пов`язані з невиконанням умов цивільно-правової угоди, цей спір не є господарсько-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що провадження у справі слід закрити, оскільки спір між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Ванга та ОСОБА_1 не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

На виконання вимог ч.2 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, суд роз`яснює позивачу, що відповідно до ст.19 Цивільного процесуального кодексу України, загальні суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Тобто, за захистом свого порушеного права Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Ванга може звернутись до місцевого загального суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування фізичної особи ОСОБА_1 , якщо інше не передбачено законом (ч.1 ст.27 Цивільного процесуального кодексу України).

Враховуючи підстави закриття провадження у справі, відповідно до ст.130 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням приписів п.5 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір , судовий збір у розмірі 2102 грн підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України за умови надходження його письмового клопотання.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.231, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження по справі №905/1198/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Ванга , м.Маріуполь до ОСОБА_1 , м.Маріуполь про визнання договору оренди від 15.09.2005р., посвідченого нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Лічман В.М., зареєстрованого в реєстрі за №1976, розірваним.

Вступну та резолютивну частини ухвали складено та підписано 03.11.2020р.

Повний текст ухвали складено та підписано 09.11.2020р.

Згідно із ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України 2Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом2. Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Ю.О.Паляниця