Рішення

від 17.11.2020 по справі 907/498/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.11.2020 м. Ужгород Справа № 907/498/20

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Мешко Р.В

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Ядзакі Україна» с.Минай Ужгородського району

до Холмківської сільської ради с. Холмок Ужгородського району про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно

за участі третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області Територіальний підрозділ ДАБІ України

За участю представників:

від позивача - не з`явився

від відповідача - не з`явився.

від третьої особи - не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Холмківської сільської ради с.Холмок Ужгородського району про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, а саме, на надбудову другого поверху на адміністративно-виробничій будівлі літ. А площею 1 114,3 м. кв. та прибудову будівлю літ. А' площею 583,3 м. кв. що знаходяться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Минай, вул. Туряниці, 7, посилаючись на вимоги п. «д» ч.1 ст.90 Земельного кодексу України та ч.2,3 ст.331, ст.376 ЦК України..

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 21.07.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк у десять днів з дня вручення даної ухвали на усунення вказаних в ній недоліків.

03.08.2020 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 11.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 907/498/20 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 09.09.2020, залучено до часті у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області Територіальний підрозділ ДАБІ України (88008, м. Ужгород, вул. Гойди, 8, код ЄДРПОУ 37471912).

Ухвалою суду від 09.09.2020 відкладено підготовче засідання на 06 жовтня 2020 року.

16.09.2020 представником третьої особи на стороні відповідача подано клопотання на підставі пункту 1 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України про зупинення провадження у справі №907/498/20 до завершення ліквідаційної процедури Державної архітектурно будівельної інспекції України та встановлення її правонаступника.

Ухвалою суду від 06.10.2020 заяву Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області Територіальний підрозділ ДАБІ України про зупинення провадження у справі повернуто без розгляду та відкладено підготовче засідання на 21.10.20.

В судовому засіданні 21.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17 листопада 2020 р.

Позивачем до початку розгляду справи по суті подано письмове клопотання про розгляд справи за відсутності повноваженого представника позивача, разом з тим заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами.

Вказує на те, що позов зумовлений необхідністю визнання права власності на самочинне будівництво в порядку ст. 376 Цивільного кодексу України з метою введення в експлуатацію збудованого нерухомого майна.

Звертає увагу на те, що згідно технічного обстеження встановлено можливість надійної безпечної експлуатації частини адміністративно-виробничої будівлі літ. А площею 1114,3 кв.м. за адресою: вул. Туряниці, 7, с. Минай, Ужгородський район, Закарпатської області та прибудови літ. А' площею 583,3 кв.м. за адресою: вул. Туряниці, 7, с. Минай, Ужгородський район, Закарпатської області

Зауважує, що вказане майно збудоване на земельній ділянці власником якої є позивач, а задоволення позовних вимог не порушить права та інтереси інших осіб.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов.

Третя особа письмово викладеної позиції по суті спору не подала, в засідання суду не з`явилася.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами ч.2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, який завершується розгляд справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ядзакі Україна , (далі - Позивач) є власником нерухомого майна комплекс, завод що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Минай, вул. Туряниці І., 7, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 07.09.2005 р. серія ЯЯЯ №89452, виданим Холмківською сільською радою 07.09.2005р (далі - Свідоцтво про право власності ) на підставі рішення Виконавчого комітету Холмківської сільської ради від 18.08.2005 р. № 151, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 8282194 від 08.09.2005 р., виданим Ужгородським районним комунальним підприємством (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, номер запису 688 в книзі 3, реєстраційний номер 11979983, серія бланку СВХ №708731, та відомостями з Реєстру прав власності на нерухоме майно (інформаційна довідка №216628925 від 16.07.2020 р. які є невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Об`єкт).

Згідно зі Свідоцтвом про право власності, Об`єкт має такий опис: загальна площа 23 876,3 кв.м.; сто дванадцять приміщень; адміністративно-виробнича будівля, літ. А; КПП, літ. Б, 88,0 кв.м.; склад, літ. В, 353,6 кв. м.; склад, літ. Г, 356,4 кв. м.; насосна, літ. Д, 47,0 кв.м., огорожа, №; споруди, літ. І.

Крім того Позивач є власником земельної ділянки кадастровий номер 2124887403:01:001:0001, площа ділянки 5,25 га (далі - Земельна ділянка ), на якій розміщено Об`єкт, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЗК № 053320 від 20.05.2003 р, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 21 (далі - Державний акт). Відповідно до Державного акту, цільове призначення (використання) Земельної ділянки: землі промисловості - обслуговування заводу по виробництву джгутів, що відповідає її фактичному використанню.

У 2016 році Товариством на власній Земельній ділянці було збудовано надбудову другого поверху на адміністративно-виробничій будівлі, літ. А площею 1 114,3 кв.м. Також було прибудовано будівлю літ. А площею 583,3 м. кв.

За результатами будівельних робіт фізичною особою-підприємцем Сурмою Ю.Ю., інженером з інвентаризації об`єктів нерухомого майна, кваліфікаційний сертифікат серія АЕ №004106 від 01.03.2016 р., було проведено технічну інвентаризацію Об`єкта станом на вересень 2019 року.

За наслідками технічної інвентаризації виготовлено технічний паспорт Об`єкта та складено акт обстеження об`єкта нерухомого майна від 27.09.2019 р. № 1 в якому було зафіксовано, що в результаті поточної технічної інвентаризації Об`єкта встановлено, що площа адміністративно-виробничій будівлі літ. А збільшилась на 1 697,6 кв.м. за рахунок будівництва ІІ-поверху в виробничій будівлі та прибудови до нього. Зокрема, в складі Об`єкту виникла надбудова другого поверху на адміністративно-виробничій будівлі літ. А площею 1 114,3 кв.м. та прибудова літ А' загальною площею 583,3 кв.м., які завершені будівництвом.

За доводами позивача, зазначене будівництво здійснювалось за відсутності необхідної документації, що надає підстави вважати здійснену Товариством надбудову другого поверху на адміністративно-виробничій будівлі літ. А площею 1114,3 кв.м. та прибудову літ. А' площею 583,3 кв.м. самочинним будівництвом, що унеможливлює прийняття в експлуатацію зазначеного майна відповідно до звичайної процедури.

Статус вищенаведених надбудови другого поверху на адміністративно-виробничій будівлі літ. А площею 1 1 14,3 кв.м. та прибудови літ А' загальною площею 583,3 кв.м. як самочинного будівництва підтверджується листом інженера з інвентаризації об`єктів нерухомого майна Сурми Ю.Ю. від 08.07.2020 р. № б-н., у відповідь на адвокатський запит Бойка Б.Б. від 12.06.2020 р. за №047-20 в якому повідомляється, що враховуючи відсутність необхідної містобудівної документації та документів, що дають право на виконання будівельних робіт, надбудова другого поверху на адміністративно-виробничій будівлі літ. А площею 1 114,3 кв.м. та прибудова літ А загальною площею 583,3 кв.м є самочинним будівництвом.

Представником Позивача адвокатом Бойко Б.Б. подано звернення до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Закарпатській області від 12.06.2020 р. вих. № 046-20 в якому ставилося питання, чи є будівництво об`єктів нерухомого майна а саме, надбудови другого поверху на адміністративно-виробничій будівлі літ. А площею 1114,3 кв.м. та прибудови будівлі літ. А' площею 583,3 кв.м., що знаходяться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с.Минай, вул. Туряниці, 7 - самочинним, а також повідомити яким чином можна здати дане нерухоме майно в експлуатацію.

Листом Управління Державної архітектурно будівельної інспекції України у Закарпатській області за № 664/1007/1.18-20 за результатами звернення, серед іншого повідомлено, що у разі неможливості прийняття в експлуатацію самочинно збудованого об`єкту у встановленому законом порядку, Товариство вправі звернутись з позовом про визнання права власності на самочинно збудований об`єкт до відповідного суду.

Відділом містобудування у Листі від 18.08.2020 №26/08-26 зазначено, що розташування прибудови літ. А' та реконструкція адміністративно-виробничої будівлі з влаштуванням другого поверху (як зазначено вище надбудова, має площу 1114,3 кв.м.) в об`ємі існуючих габаритів Об`єкта відповідають вимогам державних будівельних норм

За результатами проведеного технічного обстеження було виготовлено Звіт про проведення технічного обстеження (з додатками) від 13.03.2020 р. щодо частини адміністративно-виробничої будівлі літ. А площею 1 114,3 кв.м. за адресою: вул. Туряниці, 7, с. Минай, Ужгородський район, Закарпатської області та Звіт про проведення технічного обстеження (з додатками) від 13.03.2020 р. щодо прибудови літ. А площею 583,3 кв.м. за адресою: вул. Туряниці, 7, с. Минай, Ужгородський район, Закарпатської області.

З обстеження встановлено можливість надійної безпечної експлуатації частини адміністративно-виробничої будівлі літ. А площею 1114,3 кв.м. за адресою: вул. Туряниці, 7, с. Минай, Ужгородський район, Закарпатської області та прибудови літ. А' площею 583,3 кв.м. за адресою: вул. Туряниці, 7, с. Минай, Ужгородський район, Закарпатської області.

Відповідно до Звіту №27052020-007 про оцінку майна, виконаного ТОВ Експерт рейтинг станом на 27.05.2020 р. вартість об`єктів самочинного будівництва, що є предметом спору становить 877 013,00 грн.

Необхідність визнання права власності на самочинне будівництво в порядку ст. 376 Цивільного кодексу України з метою введення в експлуатацію збудованого нерухомого майна, стали підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права є його визнання.

Предметом спору у даній справі є визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Конституції України, Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Конституції України норми якої є нормами прямої дії, держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Згідно з ч. 4 ст. 41 Конституції України та ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право приватної власності є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За приписом ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено захист прав існуючого власника, право власності якого не визнається або оспорюється іншою особою, в той час як позивач у спорі про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, не будучи власником спірного об`єкта нерухомості, звертається до суду з метою набуття права власності на таке майно, тобто визнання в судовому порядку права власності на річ за загальним правилом є способом захисту наявного цивільного права, а не підставою для його виникнення.

Згідно з ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

При цьому у постанові Верховного Суду України від 27.09.2017 у справі №6-718цс17 зазначено: За положенням спеціальної матеріально-правової норми, що міститься в частині першій статті 376 ЦК України, поняття самочинного будівництва визначається через сукупність його основних ознак, за наявності яких об`єкт нерухомості може бути визнаний самочинним, зокрема якщо такий об`єкт: 1) збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2) збудований без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

Частиною 2 вказаної статті 376 Цивільного кодексу України чітко передбачено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Однак, в окремих випадках стаття 376 Цивільного кодексу України передбачає можливість визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно в разі наявності обставин, передбачених частинами третьою, п`ятою цієї статті.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

При цьому, частиною 5 цієї статті визначено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

З вказаної правової норми вбачається, що право власності на самочинне будівництво може бути визнано за умови відведення для цієї мети в установленому порядку забудовнику земельної ділянки або якщо особа, яка здійснила таке будівництво, отримає в установленому порядку земельну ділянку розташовану під збудованим нерухомим об`єктом, такого цільового призначення, яке передбачає можливість будівництва на ній відповідного об`єкту, а також за умови відсутності заперечень з боку власника земельної ділянки (ч. 4 ст. 376 Цивільного кодексу України) та відсутності порушення в результаті самочинної забудови прав інших осіб.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №11/384-06.

При цьому, зі змісту ч. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України вбачається, що при вирішенні справ за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, потрібно встановити усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.

Згідно з п. 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461 у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта.

Технічне обстеження проводиться суб`єктом господарювання, який має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно з Законом України Про архітектурну діяльність одержали кваліфікаційний сертифікат, або фізичною особою - підприємцем, яка згідно із зазначеним Законом має кваліфікаційний сертифікат (далі - виконавці).

Таким чином, законодавством передбачено особливий порядок визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за рішенням суду, яке не звільняє позивача від обов`язку прийняття об`єкту в експлуатацію у встановленому порядку.

Як зазначалось вище, Товариство з обмеженою відповідальністю Ядзакі Україна , є власником нерухомого майна комплекс, завод що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с.Минай, вул. Туряниці І., 7, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 07.09.2005р. серія ЯЯЯ №89452, виданим Холмківською сільською радою 07.09.2005р. Позивач є власником земельної ділянки кадастровий номер 2124887403:01:001:0001, площа ділянки 5,25 га (далі - Земельна ділянка ), на якій розміщено Об`єкт, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЗК №053320 від 20.05.2003 р, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 21 (далі - Державний акт). Відповідно до Державного акту, цільове призначення (використання) Земельної ділянки: землі промисловості - обслуговування заводу по виробництву джгутів.

Матеріалами справи встановлено, що з метою підтвердження можливості надійної та безпечної експлуатації вищезазначених надбудови та прибудови до адміністративно-виробничій будівлі було проведено технічне обстеження Об`єкта у відповідності до п.10 Положення про введення в експлуатацію.

Технічне обстеження було проведено 13.03.2020р. фізичною особою - підприємцем, яка згідно із зазначеним законом має кваліфікаційний сертифікат - ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат ОСОБА_1 серія АР №010486 від 18.12.2014 р.) в складі з іншим фахівцем-експертом, ОСОБА_2 (кваліфікаційний сертифікат ОСОБА_2 серія АЕ №003400 від 19.08.2014 р.).

За результатами проведеного технічного обстеження було виготовлено Звіт про проведення технічного обстеження (з додатками) від 13.03.2020 р. щодо частини адміністративно-виробничої будівлі літ. А площею 1 114,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 та Звіт про проведення технічного обстеження (з додатками) від 13.03.2020 р. щодо прибудови літ. А площею 583,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

У вищезазначених звітах встановлено можливість надійної безпечної експлуатації частини адміністративно-виробничої будівлі літ. А площею 1 114,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 та прибудови літ. А' площею 583,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

З огляду на зазначене, суд приймає звіти про технічний стан за результатами обстеження будівельних конструкцій від 13.03.2020, як належні та допустимі докази у розумінні ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України, які свідчать про відповідність самочинно збудованих позивачем об`єктів вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.

З матеріалів справи вбачається, що власник земельної ділянки - Товариство з обмеженою відповідальності Ядзакі Україна .

Відповідач - Холмківська сільська рада не висловила своїх заперечень щодо визнання за позивачем права власності на вказане майно, відзиву на позов не подала.

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області Територіальний підрозділ ДАБІ України письмово викладеної позиції по суті спору не подало.

Доказів порушення прав і законних інтересів інших осіб, в т.ч. суміжних землекористувачів, створення самочинно збудованим майном загрози життю, здоров`ю людей, майну фізичних та юридичних осіб учасниками процесу суду не подано, про наявність таких обставин суду не повідомлено.

Враховуюче вищенаведене, беручи до уваги існування в даному випадку обставин, передбачених ст. 376 Цивільного кодексу України, суд вважає позовні вимоги про визнання права власності на самочинно збудовані об`єкти нерухомого майна а саме, на надбудову другого поверху на адміністративно-виробничій будівлі літ. А площею 1 114,3 м. кв. та прибудову будівлю літ. А площею 583,3 м. кв. що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 правомірними та обґрунтованими.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вище вкладене та керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Ядзакі Україна (89424, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, село Минай, вулиця Туряниці, будинок 7, код ЄДРПОУ 32269989) право власності на самочинно збудовані об`єкти нерухомого майна а саме, на надбудову другого поверху на адміністративно-виробничій будівлі літ. А площею 1 114,3 м. кв. та прибудову будівлю літ. А площею 583,3 м. кв. що знаходяться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Минай, вул. Туряниці, 7.

Видати наказ на виконання рішення в порядку вимог п. 4 ст. 327 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 17.12.2020

Суддя О.Ф. Ремецькі