Рішення

від 15.12.2020 по справі 910/15244/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.12.2020Справа № 910/15244/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Група Центр Волинь" до товариства з обмеженою відповідальністю "Гіппо" про стягнення 79 629,19 грн.,

без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "Група Центр Волинь" (далі - ТОВ "Група Центр Волинь") звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом, посилаючись на те, що на виконання умов договору про виконання робіт № 010119-44/4г, укладеного 1 січня 2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Гіппо" (далі - ТОВ "Гіппо") та ТОВ "Група Центр Волинь", останнє надало відповідачу передбачені цією угодою послуги з виконання робіт по встановленню системи відеонагляду та сигналізації на загальну суму 370 143,60 грн. Оскільки ТОВ "Гіппо" взяте на себе за вказаною угодою зобов`язання по оплаті вартості цих робіт виконала лише частково, заборгувавши таким чином позивачу 77 220,00 грн., останній, посилаючись на статті 509, 526, 527, 625, 626, 627, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтю 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з відповідача вищезазначену суму боргу, а також 774,87 грн. трьох процентів річних, 1 634,32 грн. інфляційних втрат, нарахованих у зв`язку з несвоєчасним проведенням розрахунків. Крім того, у своїй позовній заяві ТОВ "Група Центр Волинь" просило суд стягнути з відповідача 8 000,00 грн. понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 7 жовтня 2020 року вищенаведену позовну заяву ТОВ "Група Центр Волинь" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/15244/20 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 7 жовтня 2020 року про відкриття провадження у справі № 910/15244/20 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01042, місто Київ, провулок Новопечерський, будинок 19/3, корпус 2, кабінет 33.

Відповідно до частини 3 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Приписами пункту 3 частини 6 статті 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що копія вищенаведеної ухвали Господарського суду міста Києва від 7 жовтня 2020 року була отримана уповноваженим представником відповідача 13 жовтня 2020 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи відповідне повідомлення про вручення цього судового відправлення.

Проте ТОВ "Гіппо" у визначений судом строк відзив на позовну заяву не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги те, що ТОВ "Гіппо" належним чином було повідомлене про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

1 січня 2019 року між ТОВ "Гіппо" та ТОВ "Група Центр Волинь" був укладений договір про виконання робіт № 010119-44/4г, за умовами якого останнє зобов`язалося своїми силами та на власний ризик за завданням відповідача, протягом дії договору виконувати роботи по встановленню системи відеонагляду та сигналізації в магазинах "Вопак", а ТОВ "Гіппо" - оплатити такі роботи.

Вказаний правочин підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений печатками цих юридичних осіб.

Відповідно до пункту 1.2 цієї угоди термін виконання робіт по кожному магазину погоджується з замовником в кожному конкретному випадку індивідуально.

Пунктом 1.3 цього правочину передбачено, що гарантія виконавця на зазначені в пункті 1.1. договору становить 12 місяців з дати підписання відповідного акта прийому-передачі виконаних робіт.

Згідно з пунктом 3.1 вказаної угоди виконання робіт і приймання результатів оформлюється актом приймання-передачі виконаних робіт, якій підписується після фактичного виконання робіт повноважними представниками сторін.

Вартість робіт по кожному магазину складається з вартості обладнання та вартості монтажних робіт. Вартість обладнання та вартість монтажних робіт погоджується виконавцем і замовником та вказується в рахунку (пункт 3.2 договору).

За пунктом 3.3 цього правочину оплату вартості монтажних робіт та обладнання замовник перераховує виконавцю протягом 5 днів з моменту підписання акта приймання виконаних робіт.

Підписання акта приймання-передачі виконаних робіт представником замовника є підтвердженням з його боку відсутності претензій до якості виконаних робіт (пункт 3.4 договору).

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2019 року, а в частині гарантійних зобов`язань - до повного їх виконання (пункт 6.1 зазначеного правочину).

Судом встановлено, що згідно з умовами вищезазначеного договору ТОВ "Група Центр Волинь" виконало передбачені цією угодою роботи на загальну суму 370 143,60 грн.

Про належне виконання позивачем умов цього договору свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення останнім своїх зобов`язань за цим правочином.

Проте з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Гіппо" погасило наявну в нього перед позивачем заборгованість у загальному розмірі 370 143,60 грн. лише частково, сплативши ТОВ "Група Центр Волинь" 292 923,60 грн. та заборгувавши таким чином останньому 77 220,00 грн. Вказана заборгованість підтверджується наданими позивачем копіями актів приймання будівельних робіт від 24 червня 2019 року № 91, від 24 червня 2019 року № 93, від 1 липня 2019 року № 93, а також копіями видаткових накладних від 1 липня 2019 року № Ж-00000034, від 1 липня 2019 року № Ж-00000035 і рахунком-фактурою від 18 квітня 2019 року № Ж-00000064.

Крім того, 8 вересня 2020 року позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій просив перерахувати на його банківський рахунок суму вказаної заборгованості, а також підписати та повернути по одному примірнику акту звіряння розрахунків станом на 1 серпня 2020 року та акту приймання виконаних будівельних робіт від 24 червня 2019 року № 92, що були додані до цієї претензії.

Проте наведені вимоги були залишені ТОВ "Гіппо" без відповіді та задоволення.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 4 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

З огляду на те що, направлений відповідачу разом із претензією примірник акта приймання виконання робіт від 24 червня 2019 року № 92 не був підписаний останнім та не був взагалі повернутий позивачу, суд дійшов висновку про те, що такий акт вважається підписаним з боку замовника у встановленому законом порядку.

Водночас позивач зазначив, що роботи за актом приймання виконання робіт від 24 червня 2019 року № 92 на загальну суму 42 000,00 грн. були частково оплачені відповідачем на суму 27 000,00 грн., що підтверджуються платіжними дорученнями від 13 листопада 2019 року № 38076, від 15 листопада 2019 року № 38517 та від 25 листопада 2019 року № 39595.

Зважаючи на те, що сума боргу відповідача, яка складає 77 220,00 грн., з яких: 18 480,00 грн. за актом приймання виконаних будівельних робіт від 24 червня 2019 року № 91, 14 952,00 грн. за актом приймання виконаних будівельних робіт від 24 червня 2019 року № 93, 12 540,00 грн. за актом приймання виконаних будівельних робіт від 1 липня 2019 року № 93 та 15 000,00 грн. за актом приймання виконаних будівельних робіт від 24 червня 2019 року № 92, який був частково оплачений відповідачем, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед ТОВ "Група Центр Волинь", суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача до відповідача про стягнення вказаної суми боргу, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Також у своїй позовній заяві ТОВ "Група Центр Волинь" у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо своєчасної оплати вартості виконаних робіт просило суд стягнути з ТОВ "Гіппо" 1 634,32 грн. трьох процентів річних, нарахованих у період з 30 червня 2019 року по 3 вересня 2020 року, з яких: 22,22 грн. - три проценти річних, нараховані на суму боргу в розмірі 33 792,00 грн. у період з 30 червня 2019 року по 7 липня 2020 року та 1 612,10 грн. - три проценти річних, нараховані на суму боргу в розмірі 46 333,00 грн. у період з 8 липня 2019 року по 3 вересня 2020 року., а також інфляційні втрати у загальному розмірі 774,87 грн. нараховані на вказані суми заборгованості у вищезазначені періоди.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що обґрунтованою та арифметично вірною сумою цих компенсаційних виплат, які підлягають стягненню з ТОВ "Гіппо" на користь позивача, є три проценти річних у загальному розмірі 1 581,52 грн., з яких: 21,98 грн. - три проценти річних, нараховані на суму боргу в розмірі 33 432,00 грн. у період з 30 червня 2019 року по 7 липня 2019 року та 1 559,54 грн. - три проценти річних, нараховані на суму боргу в розмірі 45 972,00 грн. у період з 8 липня 2019 року по 3 вересня 2020 року, а також інфляційні втрати у загальному розмірі 530,75 грн. нараховані на вказані суми заборгованості у вищезазначені періоди.

Разом із тим, у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних у розмірі 52,80 грн. та інфляційних втрат у розмірі 244,12 грн. слід відмовити.

За таких обставин позов Товариства підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як було зазначено вище, у своїй позовній заяві ТОВ "Група Центр Волинь" просило суд стягнути з відповідача суму понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 2, 3 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Статтею 30 цього Закону встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 серпня 2020 року між ТОВ "Група Центр Волинь" та адвокатом Юрковською Ольгою Юріївною було укладено договір про надання правової допомоги, згідно з умовами якого остання зобов`язалося представляти інтереси клієнта та вести від його імені справи, у тому числі судові спори в судах всіх інстанцій та усіх державних органах України, органах місцевого самоврядування, а також перед іншими підприємствами, установами і організаціями.

За умовами пункту 3.1 цієї угоди оплата послуг виконавця за даним договором визначається за домовленістю сторін та встановлюється в додатку до даного договору (в рахунку-фактурі, акті наданих послуг).

Гонорар повинен бути сплачений в порядку та строк погоджений сторонами. Гонорар незалежно від результатів вирішення справи поверненню не підлягає (пункт 3.2 договору).

З матеріалів справи також вбачається, що 28 вересня 2020 року між ТОВ "Група Центр Волинь" та адвокатом Юрковською Ольгою Юріївною було підписано акт виконаних робіт за вищевказаним договором. У додатку № 1 до акту виконаних робіт встановлено вартість наданих позивачу юридичних послуг у спорі про стягнення з ТОВ "Гіппо" заборгованості у даній судовій справі у розмірі 8 000,00 грн.

На підтвердження того, що Юрковська Ольга Юріївна є адвокатом, позивачем до матеріалів справи було долучено копію відповідного свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 30 серпня 2019 року серії ВЛ № 1161, а також ордеру від 5 листопада 2020 року серії АС № 1011118, що підтверджує повноваження наведеного адвоката на представництво інтересів ТОВ "Група Центр Волинь" в суді.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведені обставини, беручи до уваги часткове задоволення пред`явлених ТОВ "Група Центр Волинь" позовних вимог, а також зважаючи на відсутність клопотання відповідача про зменшення судових витрат на оплату професійної правничої допомоги у зв`язку, зокрема, з їх неспіврозмірністю, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про покладення на ТОВ "Гіппо" 7 970,17 грн. витрат на правову допомогу адвоката.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Гіппо" (01042, місто Київ, провулок Новопечерський, будинок 19/3, корпус 2, кабінет 33; ідентифікаційний код 32650231) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Група Центр Волинь" (43024, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Софії Ковалевської, будинок 27, квартира 49; ідентифікаційний код 38796336) 77 220 (сімдесят сім тисяч двісті двадцять) грн. 00 коп. основного боргу, 1 581 (одну тисячу п`ятсот вісімдесят одну) грн. 52 коп. трьох процентів річних, 530 (п`ятсот тридцять) грн. 75 коп., 2 094 (дві тисячі дев`яносто чотири) грн. 16 коп. витрат по сплаті судового збору, а також 7 970 (сім тисяч дев`ятсот сімдесят) грн. 17 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Група Центр Волинь" відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 15 грудня 2020 року.

Суддя Є.В. Павленко