Рішення

від 27.11.2020 по справі 911/1845/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.11.2020Справа № 911/1845/20

Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Державного підприємства "Завод хімічних реактивів" Науково-технологічного комплексу "Інститут монокристалів" Національної академії наук України (61166, Харківська обл., м. Харків, пр-т Науки, будинок 25; ідентифікаційний код: 00205096)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімсейл" (03065, м. Київ, вул. Каблукова, будинок 9, квартира 19; ідентифікаційний код: 40316425)

про стягнення 49 500, 00 грн,

без повідомлення (виклику) представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Державне підприємство "Завод хімічних реактивів" Науково-технологічного комплексу "Інститут монокристалів" Національної академії наук України з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімсейл" про стягнення 49 500, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що оскільки за наслідками проведення лабораторного контролю поставленого відповідачем натрію дітіоніту було виявлено невідповідність поставленого товару, Державним підприємством "Завод хімічних реактивів" Науково-технологічного комплексу "Інститут монокристалів" Національної академії наук України було направлено вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Хімсейл" повернути сплачені кошти та прийняти товар. Однак, відповіді на таку вимогу відповідачем надано не було, кошти не повернуто, у зв`язку з чим й виникла необхідність звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2020 позовну заяву Державного підприємства "Завод хімічних реактивів" Науково-технологічного комплексу "Інститут монокристалів" Національної академії наук України залишено без руху, позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду: попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

04.09.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача на виконання вимог ухвали суду надійшов попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

25.09.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява відповідача, в якій останній просить суд залишити справу без розгляду, оскільки зі сторони відповідача відсутні неправомірні дії, а повернути товар чи компенсувати кошти товариство не може.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2020 позовну заяву Державного підприємства "Завод хімічних реактивів" Науково-технологічного комплексу "Інститут монокристалів" Національної академії наук України залишено без руху, встановлено Державному підприємству "Завод хімічних реактивів" Науково-технологічного комплексу "Інститут монокристалів" Національної академії наук України п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліку шляхом подання до суду доказів сплати судового збору в розмірі 2 102, 00 грн.

16.11.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача на виконання вимог ухвали суду від 19.10.2020 надійшли докази сплати судового збору в розмірі 2 102, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2020 продовжено розгляд справи № 911/1845/20.

Суд вказує, що ухвала суду від 09.09.2020 надсилалася на адресу відповідача та була отримана представником останнього 17.09.2020, однак у встановлений даною ухвалою п`ятнадцятиденний строк відзиву на позовну заяву до суду не надійшло.

Що стосується заяви відповідача від 25.09.2020, в якій останній просить суд залишити позовну заяву без розгляду, то суд зазначає, що дана заява не підлягає задоволенню у зв`язку з її необґрунтованістю та відсутності підстав, передбачених ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, для залишення позову без розгляду.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття та розгляд справи № 911/1845/20 за правилами спрощеного позовного провадження належним чином та враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5, 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Розглянувши подані до суду матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Із позовної заяви вбачається, що Державне підприємство "Завод хімічних реактивів" Науково-технологічного комплексу "Інститут монокристалів" Національної академії наук України (покупець) згідно виставленого рахунку № 121 від 08.04.2020 сплатило Товариству з обмеженою відповідальністю "Хімсейл" (постачальник) кошти в розмірі 49 500, 00 грн за поставку товару - натрію дітіоніту.

Постачальник передав, а покупець прийняв товар натрій дітіоніт у кількості 750 кг загальною вартістю 49 500, 00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 76 від 15.04.2020.

При проведенні на Державному підприємстві "Завод хімічних реактивів" Науково-технологічного комплексу "Інститут монокристалів" Національної академії наук України регламентованого вхідного лабораторного контролю поставленого відповідачем товару була виявлена його невідповідність (тарні місця 2, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 11, 12, 13 , 14 ,15, 16, 17, 18) заявленим у Сертифікаті якості показникам якості виробника, а саме замість заявлених фактично 90,3 % та не менше 85 % масової долі натрій дітіоніт (натрію гідросульфіта) лабораторний аналіз показав фактичне значення результатів аналізу не вище 74 % масової долі натрій дітіоніт .

Відтак, позивач зазначає, що вищезазначені тарні місця були заборонені для використання у виробничих процесах підприємства.

З огляду на обставини які виникли, позивачем було направлено відповідачу лист, яким останній повідомив постачальника, що натрій дітіоніт не відповідає вимогам сертифікату якості виробництва за показником - вміст основної речовини та відповідно не може бути застосований у виробництві лікарського засобу. Крім того, даним листом було зазначено про необхідність постачальнику повернути покупцю кошти та отримати повернений товар з огляду на його неналежну якість.

Також, позивачем на адресу відповідача було направлено претензію від 14.05.2020 з вимогою повернути сплачені кошти та прийняти товар неналежної якості.

Позивач зазначає, що відповідей на вказаний вище лист та претензію відповідачем надано не було.

Відповідно до ч. 1 ст.73Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

За змістом ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Положеннями ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Положеннями ст. 643 Цивільного кодексу України визначено, якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.

Дослідивши обставини щодо правової природи правовідносин, що виникли між сторонами з приводу виставлення відповідачем рахунку на оплату товару № 121 від 08.04.2020, здійснення позивачем оплати по вказаному рахунку та здійснення відповідачем поставки товару, суд дійшов висновку, що між сторонами було укладено договір поставки у спрощений спосіб.

Частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач у відповідності до виставленого рахунку відповідача № 121 від 08.04.2020 здійснив оплату за товар - натрій дітіоніт в розмірі 49 500, 00 грн, що підтверджується копією платіжного доручення № 708 від 14.04.2020.

Відповідно до видаткової накладної № 76 від 15.04.2020 відповідачем було здійснено позивачу поставку товару на суму 49 500, 00 грн (разом із ПДВ).

Суд вказує, що зазначена видаткова накладна підписана без зауважень представниками сторін, що у свою чергу підтверджує факт належної поставки товару позивачу.

Разом із поставленим товаром, відповідачем було надано позивачу сертифікат якості виробника (Certificate of analysis) від 01.08.2019.

Із обґрунтувань позивача вбачається, що результати лабораторного дослідження, які оформлені у вигляді аналітичного аркушу вхідного контролю сировини та які було проведено позивачем 21-23.04.2020 встановлено невідповідність поставленого відповідачем згідно видаткової накладної № 76 від 15.04.2020 товару, а саме вміст масової долі натрій дітіоніту ствновить 74 % замість заявлених 90, 3 % та не менше 85%.

Показники 90, 3 % та 85 % містяться в сертифікаті якості виробника (Certificate of analysis) від 01.08.2019.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 та 4 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.

Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Частиною 1 ст. 675 Цивільного кодексу України встановлено, що товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Дослідивши матеріали справи суд вказує, що з огляду на те, що між сторонами було укладено договір у спрощений спосіб, в матеріалах справи відсутні докази погодження між покупцем та постачальником умов щодо якості товару, мета поставки товару та моменту визначення відповідності товару конкретним вимогам.

Із наявного рахунку на оплату № 121 від 08.04.2020 та видаткової накладеної № 76 від 15.04.2020 вбачається, що позивачу було поставлено відповідачем товар - натрій дітіоніт 750 кг.

При тому, суд зазначає, що видаткова накладна № 76 від 15.04.2020, яка підписана представниками сторін не містить жодних зауважень та зазначень щодо вмісту в товарі, який постачається необхідного позивачу відсотку масової долі натрію дітіоніту.

Дослідивши наявний в матеріалах справи сертифікат якості виробника (Certificate of analysis) від 01.08.2019, суд вказує, що з останнього не вбачається за можливе встановити, що поставлений натрій дітіоніт кількістю 750 кг дійсно має відповідати зазначеним у ньому показникам, оскільки, у видатковій накладній (про приймання товару) відсутні будь які посилання на нього, а в матеріалах справи відсутні докази того, що сторонами було погоджено якість товару відповідно до вимог Certificate of analysis від 01.08.2019.

Що стосується наданого позивачем аналітичного аркушу вхідного контролю сировини, який було проведено позивачем 21-23.04.2020 то суд вказує, що з даного доказу не вбачається за можливе встановити, що лабораторне дослідження було здійснено саме щодо товару, який було поставлено відповідачем 15.04.2020 згідно видаткової накладеної № 76, оскільки відсутні відповідні записи.

Крім того, суд звертає увагу сторін, що в даному аркуші вхідного контролю сировини від 23.04.2020 зазначено, що лабораторне дослідження здійснювалося щодо натрія дітіоніта в кількості 900 кг, в той час як відповідачем було здійснено поставку товару в кількості 750 кг, також не зазначено яким чином проводився відбір товару на аналіз, а відтак, суд дійшов висновку, що такий доказ не може бути оцінений судом як належний та допустимий, оскільки жодним чином не підтверджує факт поставки відповідачем товару неналежної якості.

Разом з тим, суд вказує, що поставка товару була 15.04.2020, а лабораторне дослідження проводилося 21-23.04.2020, що в свою чергу також не виключає можливості зберігання позивачем натрію дітіоніту в неналежних умовах, що призвели до неможливості його подальшого використання.

Відповідно до ч. 1 ст. 680 Цивільного кодексу України покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд вказує, що наданий до суду позивачем лист № 08/400 від 07.05.2020 та претензія № 128423 від 14.05.2020 щодо повідомлення відповідача про товар неналежної якості та необхідності повернення коштів не містять доказів їх направлення відповідачу.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Так, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 708 Цивільного кодексу України у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов`язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором:

1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення;

2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні;

3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни;

4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

З огляду на викладене вище, враховуючи відсутність укладеного між сторонами письмового договору, яким було б встановлено вимоги щодо якості товару, його відповідність певним сертифікатам виробника, порядку проведення лабораторних досліджень та враховуючи те, що відповідачем було прийнято товар, який зазначено у видатковій накладні № 76 від 15.04.2020 без претензій, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факту поставки відповідачем товару неналежної якості за вказаною накладною належними доказами, а відтак у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача коштів в розмірі 49 500,00 грн у якості повернення сплаченої суми за товар неналежної якості.

Також суд звертає увагу позивача, що позовна заява не містить жодних посилань на нормативно-правові актів, які регулюють порядок поставки натрію дітіоніту, його якості та порядку проведення лабораторних досліджень.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Державного підприємства "Завод хімічних реактивів" Науково-технологічного комплексу "Інститут монокристалів" Національної академії наук України (61166, Харківська обл., м. Харків, пр-т Науки, будинок 25; ідентифікаційний код: 00205096) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімсейл" (03065, м. Київ, вул. Каблукова, будинок 9, квартира 19; ідентифікаційний код: 40316425) про стягнення 49 500, 00 грн - відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору позивачу не відшкодовуються.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 27.11.2020

Суддя Д.О. Баранов