ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
09.12.2020Справа № 910/11994/20
За позовом доДочірнього підприємства "ФМ Ложістік Дніпро" Товариства з обмеженою відповідальністю "Басарі Трейд" пропро стягнення 31 527, 84 грн Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А. Представники сторін: від позивача:Кожушко А.В. - представник за довіреністю; від відповідача:Москаленко В.С - представник за довіреністю; Борозняк С.М. - директор. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Дочірнє підприємство "ФМ Ложістік Дніпро" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Басарі Трейд" (надалі - відповідач) про стягнення основного боргу в сумі 31 527, 84 грн з ПДВ.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не у повному обсязі оплатив позивачу надані транспортно-експедиційні послуги.
Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 відкрито провадження у справі № 910/11994/20, вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику учасників справи.
14.09.2020 відповідачем до суду було подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження під час якого сторони, доводячи правомірність своїх дій, зможуть ставити питання один одному та брати участь у дослідженні доказів, які мають істотне значення для прийняття рішення по суті.
Згідно з ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2020 справу № 910/11994/20 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та призначено підготовче судове засідання на 21.10.2020.
У підготовче судове засідання, що відбулось 21.10.2020 представники сторін не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, а тому враховуючи наявні в матеріалах справи фактичні дані, неявку представників позивача та відповідача, суд дійшов висновку про відкладення підготовчого судового засідання відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) до 13.11.2020.
Безпосередньо в підготовчому судовому засіданні 13.11.2020 представник позивача надав усні пояснення та не заперечував проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2020 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.12.2020.
При цьому суд також приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст.178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами та відзиву на позов не подав, а відтак справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище припису ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Натомість 03.12.2020 відповідачем було подано до суду клопотання про долучення письмових доказів до матеріалів справи, у якому він просив суд долучити:
- копію договору № 025ТК8 транспортного експедирування від 03.05.2018;
- копію рахунку-повідомлення про нарахування штрафних санкцій від ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" до ТОВ "Басарі Трейд" №5662842 PDEF153/19/3611813 від 25.04.2019;
- лист-роз`яснення від ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" про нарахування штрафних санкцій та платіжне авізо;
- витяг з листа з електронної пошти від представника ДП "ФМ Ложістік Дніпро" до представника ТОВ "Басарі Трейд" про несвоєчасну поставку товару на ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна".
При цьому, в даному клопотанні відповідач вказує на те, що зібрати та подати до суду письмові докази у стислий термін стало неможливим, оскільки в Україні запроваджено адаптивний карантин і підприємства працюють на віддаленій системі і вся кореспонденція між позивачем та ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" здійснюється в електронному вигляді.
09.12.2020 відповідачем до суду разом із супровідним листом було подано примірник договору транспортного експедирування.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).
Разом із тим, відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому суд також враховує, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020, було внесено зміни до пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, та викладено його у наступній редакції: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".
Згідно ч. 1. ст. 207 ГПК України, головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.
З урахуванням вищезазначеного, заслухавши в судовому засіданні, що відбулось 09.12.2020, думку представників сторін, судом було вирішено поновити відповідачеві пропущений ним термін для подання до суду доказів та долучити надані відповідачем 03.12.2020 та 09.12.2020 докази до матеріалів справи.
У судовому засіданні, що відбулось 09.12.2020 відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що у травні 2018 року позивачем, як експедитором, на електронну адресу відповідача, як замовника, з метою закріплення домовленостей було направлено для підписання договір №025 ТК8 від 03.05.2018 на надання транспортно-експедиційних послуг, проте вказаний правочин залишився не підписаним. При цьому, позивач вказує на те, що подальша співпраця з відповідачем здійснювалась на підставі заявок на транспортно-експедиційне обслуговування та товарно-транспортних накладних.
Разом із тим, 03.12.2020 відповідач надав суду примірник договору № 025ТК8 транспортного експедирування від 03.05.2018 (надалі - Договір), у якому позивач зазначений в преамбулі як Клієнт, а відповідач зазначений як Експедитор і при цьому на останній сторінці Договору містяться підписи представників сторін, що завірені печатками.
Відповідно до п. 1.1. Договору, даний Договір визначає порядок надання Експедитором транспортно-експедиційних послуг на умовах доручення, за плату та за рахунок Клієнта, при організації перевезення вантажу Клієнта автомобільним транспортом на території країни, а також надання Експедитором додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу.
Згідно з п. 3.1. Договору, оплата послуг транспортно-експедиційного обслуговування здійснюється Клієнтом у безготівковій формі в національній валюті України - гривні на підставі документів, зазначених у п. 2.1.7., а також на підставі рахунку на суму витрат Експедитора, що підлягає відшкодуванню йому Клієнтом згідно п. 2.3.3. даного Договору.
При цьому, Клієнт підписує наданий Експедитором акт виконаних робіт про надані послуги протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання оригіналів документів, зазначених в п. 2.1.7., або надає мотивовану письмову відмову від отримання послуг або стосовно нестачі оригіналів документів по перевезенню, яка має бути направлена поштою з повідомленням про вручення. У випадку не повернення акту виконаних робіт або ненадання мотивованої письмової відмови протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання акту, надані послуги вважаються прийнятими автоматично (п. 3.3. Договору).
За умовами п. 3.4. Договору, Клієнт зобов`язується оплатити надані послуги протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання обома Сторонами акту виконаних робіт.
Згідно з п. 9.1. Договору, даний Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та діє до 31 грудня 2018 р. включно, а в частині фінансових зобов`язань - до повного їх виконання. Якщо не менш ніж за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії даного Договору жодна із Сторін не повідомить іншу Сторону у письмовій формі про небажання продовжувати термін його дії, даний Договір автоматично продовжує свою дію на один календарний рік та на кожний наступний календарний рік. Кількість таких подовжень є необмеженою. Якщо одна із Сторін або обидві Сторони не виконують або неналежним чином виконують свої обов`язки за даним Договором, строк його дії продовжується до моменту належного виконання зобов`язання винною стороною.
Водночас, примірник договору транспортного експедирування, що був поданий відповідачем до суду 09.12.2020 містить підпункт 2.1.7 наступного змісту: "Експедитор зобов`язаний надати Клієнту після виконання послуг рахунок на оплату, акт виконаних робіт на надані послуги, податкову, товарно-транспортну накладну з відміткою вантажоотримувача, заявку (на вимогу Клієнта), інші документи вказані в Заявці.
Однак, жодних доказів підписання між позивачем та відповідачем договору саме в редакції з п. 2.1.7. суду не надано, отже, суд вважає за доцільне брати до уваги положення договору, який долучено до справи 03.12.2020.
За своєю правовою природою, укладений між сторонами правочин є договором транспортного експедирування, який підпадає під правове регулювання норм глави 65 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), ст. 316 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), а також приписів Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".
Так, згідно визначень, що міститься у ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.
За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу (ч.1 ст.929 ЦК України). Аналогічні положення містяться в ст.316 ГК України.
Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату (ст. 931 ЦК України).
Так, в додатку № 1 до Договору від 30.05.2018, сторони погодили базові тарифи за послуги, тобто встановили розмір плати за Договором.
Між тим, виходячи з викладених вище умов Договору, за надані позивачем експедиторські послуги відповідач має здійснювати оплату на підставі документів, що надсилаються позивачем і при цьому відповідач має підписати надісланий позивачем акт виконаних робіт, або надати мотивовану відмову від його підписання, за відсутності якої такий акт вважається підписаним з боку відповідача.
Поряд із тим, відповідно до встановленого статтею 204 ЦК України принципу правомірності правочину, а також з огляду вчинені сторонами на виконання Договору конклюдентні дії, про які йтиметься нижче, даний договір слід вважати укладеним і він є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 ГК України, ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України і є обов`язковим для виконання сторонами.
Так, в матеріалах справи містяться копії виписаних позивачем рахунків на оплату №4998 від 31.05.2019 на суму 7 834, 20 грн, № 6379 від 30.06.2019 на суму 6 321, 60 грн, № 8254 від 31.08.2019 на суму 5 141, 40 грн, №9545 від 30.09.2019 на суму 5 595,16 грн, № 10751 від 31.10.2019 на суму 3 296,04 грн та складені позивачем акти наданих послуг № 4998 від 31.05.2019 на суму 7 834, 20 грн, № 6379 від 30.06.20219 року на суму 6 321, 60 грн, № 8254 від 31.08.2019 року на суму 5 141, 40 грн, № 9545 від 30.09.2019 року на суму 5 595,16 грн та № 10751 від 31.10.2019 на суму 3 296, 04 грн, а також податкові накладні № 6379 від 30.06.2019 на загальну суму 6 321,60 грн (в. т. ч. ПДВ), № 8254 від 31.08.2019 на загальну суму 5 141,40 грн (в. т. ч. ПДВ), № 6379 від 30.06.2019 на загальну суму 6 321,60 грн (в. т. ч. ПДВ), № 9545 від 30.09.2019 на загальну суму 5 495,16 грн (в. т. ч. ПДВ), № 10751 від 31.10.2019 на загальну суму 3 296, 04 грн (в. т. ч. ПДВ). Вказані податкові накладні, у свою чергу, містять відповідні посилання на реєстри перевезень № 44-0011783 від 28.06.2019 на загальну суму 6 321, 60 грн, № 44-001894 від 31.08.2019 на загальну суму 5 141, 40 грн, № 44-001958 від 30.09.2019 на загальну суму 5 495, 16 грн та 44-002024 від 31.10.2020 на загальну суму 3 296,04 грн, у яких містяться посилання на ТТН (товарно-транспортні накладні) № Р 355 від 03.06.2019, № Р 374 від 07.06.2019, № Р 376 від 10.06.2019, № Р 381 від 14.06.2019, № Р 409 від 21.06.2019, № Р 410 від 24.06.2019, № 414 від 28.06.2019, № Р 490 від 02.08.2019, № Р 491 від 05.08.2019, № Р 497 від 09.08.2019, № Р 498 від 12.08.2019, № Р 522 від 16.08.2019, № Р 524 від 19.08.2019, № Р 530 від 23.08.2019, № Р 558 від 02.09.2019, № Р 563 від 06.09.2019, № Р 564 від 09.09.2019, № Р 592 від 13.09.2019, № Р 593 від 16.09.2019, № Р 598 від 20.09.2019, № Р 599 від 23.09.2019, № Р 624 від 27.09.2019, № Р 625 від 30.09.2019, № Р 631 від 04.10.2019, № Р 632 від 07.10.2019, № Р 653 від 11.10.2019, № Р 660 від 21.10.2019, копії яких також містяться в матеріалах справи та які підписані відповідальною особою відповідача - директором Борозняком С.М. і у яких відповідача зазначено замовником й вантажовідправником, а вантажоодержувачем зазначено ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна", автомобільним перевізником зазначено позивача та пунктом розвантаження вказано адресу: Київська обл., с. Дударків, вул. Незалежності 2/2
Позивач також надав суду копії товарних накладних № 355 від 03.06.2019, № 374 від 07.06.2019, № 376 від 10.06.2019, № 381 від 14.06.2019, № 409 від 21.06.2019, № 410 від 24.06.2019, № 414 від 28.06.2019, № 490 від 02.08.2019, № 491 від 05.08.2019, № 497 від 09.08.2019, № 498 від 12.08.2019, №522 від 16.08.2019, № 524 від 19.08.2019, № 530 від 23.08.2019, № 558 від 02.09.2019, № 563 від 06.09.2019, № 564 від 09.09.2019, № 592 від 13.09.2019, № 593 від 16.09.2019, № 598 від 20.09.2019, № 599 від 23.09.2019, № 624 від 27.09.2019, № 625 від 30.09.2019, № 631 від 04.10.2019, № 632 від 07.10.2019, № 653 від 11.10.2019, № 660 від 21.10.2019, зі змісту яких вбачається, що відповідач (який вказаний як постачальник) передав ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" (яке вказано як одержувач) товар згідно замовлень останнього (дані товарні накладні підписані та завірені печатками відповідача та ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна") і при цьому у даних накладних також зазначено наступне: "адреса сервісної компанії "FM Logistics" Адреса 08330, Київська обл., Бориспільський р-н., с. Дударів, вул. Незалежності 2/2".
Вказані вище рахунки, акти виконаних робіт, а також реєстри перевезень, податкові накладні та товарно-транспортні були направлені на адресу відповідача разом із претензією № 09/06 від 09.06.2020. Натомість, доказів надання мотивованої відмови відповідача від підписання згаданих вище актів наданих послуг матеріали справи не містять.
Водночас, як вбачається із платіжного доручення № 709 від 21.10.2019, що було надане позивачем разом із позовною заявою, відповідач сплатив на користь позивача грошові кошти в сумі 1 500,00 грн та у призначенні платежу даного платіжного доручення вказано: "Оплата за транспортно-експедиційні послуги згідно рахунку № 4998 від 31.05.19р. у сумі 1500 грн у т.ч. ПДВ 20 % - 150.00 грн", що свідчить про те, що даний рахунок направлявся раніше. При цьому в згаданому рахунку № 4998 від 31.05.2019 на суму 7 834,20 грн, а також інших рахунках та актах наданих послуг, про які зазначалося вище, міститься посилання на договір №025ТК8 від 03.05.2018, а відтак, дану сплату грошових коштів відповідачем слід вважати конклюдентною дією, яка підтверджує оплату послуг згідно договору №025ТК8 транспортного експедирування від 03.05.2018 та засвідчує прийняття умов даного договору.
Посилання-ж відповідача на лист з електронної пошти позивача про несвоєчасну поставку товару ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна", рахунок-повідомлення ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" про нарахування штрафних санкцій №5662842 PDEF153/19/3611813 від 25.04.2019, лист-роз`яснення ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" про нарахування штрафних санкцій та платіжне авізо, яке згідно доводів відповідача підтверджує, що сума штрафу була знята з взаєморозрахунків відповідача на користь ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" - не приймаються судом, оскільки згаданий рахунок-повідомлення містить посилання не на укладеним між сторонами договір № 025ТК8 транспортного експедирування від 03.05.2018, а на договір № 26846, у якому відповідач зазначений як постачальник і при цьому відповідачем не обґрунтовано того, яким чином надані ним докази підтверджують неналежне виконання позивачем взятих на себе зобов`язань за договором № 025ТК8 транспортного експедирування від 03.05.2018 та яким чином дані докази стосуються спірних правовідносин сторін.
За приписами ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення
При цьому згідно приписів ст. ст. 77, 78, 79 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Поряд із тим, на виконання ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд приймає до уваги положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (надалі - ЄСПЛ) як джерело права.
Так, критерії недопустимості доказів ЄСПЛ віддає на розсуд національному законодавцеві, утримуючись від пред`явлення конкретних вимог. Аналізуючи практику ЄСПЛ, можна зробити висновок, що при вирішенні питання про недопустимість доказів, національні суди повинні мати на увазі можливість обвинуваченого оскаржувати допустимість доказів, заперечувати проти них, а також обставини в процесі збирання доказів, що дозволяють їх вважати неприпустимими (Постанови ЄСПЛ у справі "Ялло проти ФРН" від 11.07.2006, у справі "Биков проти РФ" від 10.03.2009). Більш того, при дослідженні і оцінці доказів суди повинні враховувати подані зауваження і доводи сторін по таких доказів. Тільки в такому випадку судовий розгляд на підставі п.1 ст.6 Конвенції 1950 р. можна вважати справедливим.
При цьому відповідно до рішення ЄСПЛ у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17.06.2011), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.
При цьому суд за змістом рішення ЄСПЛ у справі "Хаджинастасиу проти Греції" національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію.
Також у рішенні ЄСПЛ у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою ЄСПЛ (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В силу ст. ст. 74, 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При цьому суд враховує припис ч. 13 ст. 6 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", який визначає, що факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
Таким чином, вказані вище акти наданих послуг та рахунки, в сукупності з товарно-транспортними та податковими накладними, засвідчують факт надання позивачем на замовлення відповідача транспортно-експедиційних послуг, при тому що дані послуги супроводжувалися поставкою товару на адресу ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна", що підтверджується відповідними товарними накладними, про які йшлося вище.
Статтями 525 та 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 ГК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Підсумовуючи вищевикладене, позивачем було надано на замовлення відповідача та відповідно до умов Договору транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 31 527, 84 грн, а відповідач, у свою чергу, вартість даних послуг позивачеві не сплатив, факт їх належного виконання, вартість та обов`язок їх оплати зі свого боку не спростував, доказів на підтвердження повної оплати їх вартості суду не надав, а відтак - порушив права позивача, за захистом яких останній звернувся до суду із даним позовом.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 31 527, 84 грн є обґрунтованими, у зв`язку із чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 214, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Дочірнього підприємства "ФМ Ложістік Дніпро" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Басарі Трейд" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, корп. 21; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 39826916) на користь Дочірнього підприємства "ФМ Ложістік Дніпро" (08330, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Дударків, вул. Незалежності 2/2; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 20071893) заборгованість в розмірі 31 527, 84 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 102, 00 грн. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 17.12.2020 року.
Суддя Ю.О. Підченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2020 |
Оприлюднено | 18.12.2020 |
Номер документу | 93588174 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Підченко Ю.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні