Ухвала

від 17.12.2020 по справі 911/2956/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"17" грудня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2956/20

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

без виклику (повідомлення) сторін

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук Світлани Олегівни, розглянув матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмашина"

87551, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Машинобудівна, буд. 88, кв. 14, код ЄДРПОУ 40182300

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор"

07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Кургузова, буд. 6-А, код ЄДРПОУ 13731254

про стягнення суми боргу за надані послуги

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. № 2998/20 від 12.10.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмашина" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор" про стягнення суми боргу за надані послуги.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором оренди № 24/05/2019 від 24.05.2019 та додатковою угодою до договору оренди від 02.12.2019, що укладені між ним та позивачем.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу (вх. № 24570/20 від 09.11.2020).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява про визнання позову та закриття провадження у справі (вх. №26370/20 від 27.11.2020) та клопотання про відмову у задоволенні клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Частиною 1 статті 191 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Судом враховано, що заява відповідача про визнання позову (вх. № 26370/20 від 27.11.2020) підписана директором Товариства з обмеженою відповідальністю Фактор Запорожець І.В., який за перевіркою судом відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є керівником позивача та має право вчиняти дії від імені цієї юридичної особи без обмеження повноважень, а також підпис уповноваженої особи скріплено відбитком печатки підприємства відповідача.

Крім того, заява про визнання позову містить клопотання про закриття провадження у справі № 911/2959/20.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на те, що 23.10.2020 відповідачем сплачено у повному обсязі заборгованість у розмірі 24000,00 грн., яка заявлена позивачем до стягнення, що підтверджується платіжним дорученням № 1874, тобто, станом на 23.10.2020 відсутній предмет спору, який був наявним станом на дату відкриття провадження у справі, що, зокрема, визнається відповідачем у заяві про визнання позову (вх. № 26370/20 від 27.11.2020), суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила у випадку закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

З урахуванням відсутності клопотання позивача про повернення судового збору, відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір" це питання не вирішується судом.

Відносно клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи, витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесених витрат до матеріалів справи долучено: договір про надання правничої допомоги № 51 від 10.09.2018, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2392, ордер на надання правничої допомоги, додаток № 10 до договору, рахунок на оплату, звіт про надану правничу допомогу від 30.10.2020, акт приймання - передачі наданих послуг від 30.10.2020, платіжне доручення № 4249 від 25.08.2020 на суму 5000,00 грн.

Відповідач заперечує проти задоволення клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу з огляду на те, що згідно з актом приймання наданих послуг зазначено про підготовку та подачу позовної заяви, а також супроводження справи за позовом, проте, зазначене не відповідає дійсності, зважаючи на те, що жодного супроводження даної справи у суді не було, оскільки, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Крім того, відсутність відомостей про витрачений час для надання правничої допомоги унеможливлює стягнення зазначених витрат, оскільки розмір компенсації витрат на правову допомогу не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу.

Також, позивачем не врахований принцип співмірності ціни позову, складності справи та добровільної сплати відповідачем грошових коштів, а заявлені витрат на правничу допомогу складають 20% від ціни позову.

Оцінюючи подані сторонами докази та доводи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд, з урахуванням рівня складності справи, ціни позову у розмірі 24000,00 грн., добровільної сплати відповідачем заборгованості, виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі правові аспекти, які виникли під час розгляду справи та розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення витрат на правничу допомогу на 50%, отже, з огляду на те, що господарський спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн., відповідно до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, ухвал судів у господарських справах.

Керуючись статтями 231, 234 Господарського процесуального кодексу України, статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження", суд

ухвалив:

1. Клопотання (вх. № 26370/20 від 27.11.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор" про закриття провадження у справі № 911/2956/20 задовольнити.

2. Провадження у справі № 911/2956/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмашина" (87551, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Машинобудівна, буд. 88, кв. 14, код ЄДРПОУ 40182300) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор" (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Кургузова, буд. 6-А, код ЄДРПОУ 13731254) про стягнення суми боргу за надані послуги закрити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор" (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Кургузова, буд. 6-А, код ЄДРПОУ 13731254) на користь позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмашина" (87551, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Машинобудівна, буд. 88, кв. 14, код ЄДРПОУ 40182300) 2500,00 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

4. Стягувачем за ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецмашина" (87551, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Машинобудівна, буд. 88, кв. 14, код ЄДРПОУ 40182300).

5. Боржником за ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор" (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Кургузова, буд. 6-А, код ЄДРПОУ 13731254);

6. Строк пред`явлення ухвали до виконання - до 18 грудня 2023 року.

Ухвала є виконавчим документом відповідно до Закону України Про виконавче провадження .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 17.12.2020 та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів.

Суддя С.О. Саванчук