Рішення

від 10.12.2020 по справі 914/2091/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2020 справа № 914/2091/20

Господарський суд Львівської області у складі судді М.М.Петрашка, розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Львів - ПАК"

до відповідача Дочірнього підприємства "Соренсен і ХААР" Датської компанії "Консепт Партнерс"

про стягнення 101609,10 грн.

за участю представників :

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

Суть спору : Позовні вимоги заявлено Приватним підприємством "Львів - ПАК" до відповідача Дочірнього підприємства "Соренсен і ХААР" Датської компанії "Консепт Партнерс" про стягнення 101609,10 грн.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судових засідань.

Протокольною ухвалою суду від 24.11.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 10.12.2020р.

Сторони явку представників в судове засідання не забезпечили.

На електронну адресу суду надійшла заява позивача про розгляд справи без участі його представника, однак не містить електронного цифрового підпису.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд встановив таке .

03.12.2019р. між Приватним підприємством "Львів - ПАК" (постачальник) та Дочірнім підприємством "Соренсен і ХААР" Датської компанії "Консепт Партнерс" (покупець) укладено договір № 03/12/2019, відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю піддони дерев`яні (товар) в асортименті, кількості та за ціною в українській гривні згідно з заявками покупця, що узгоджується сторонами за допомогою факсимільного або електронного зв`язку, чи в усній формі, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити його на умовах даного договору. Підтвердження факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару є прийняття покупцем товару по видатковій накладній, виданій постачальником, яка після її підписання уповноваженими представниками сторін має юридичну силу специфікації в розумінні статті 266 Господарського кодексу України.

Відповідно до пункту 2.1 договору, товар поставляється протягом 7 днів з моменту підтвердження постачальником заявки покупця. Постачальник підтверджує заявку з урахуванням товарних пропозицій, які є в наявності на складі або можуть бути поставленні покупцеві в обумовленні строку зі складу постачальника. В заявці повинні вказуватись найменування, кількість товару та інші дані, необхідні для формування партії товару.

В пункті 2.2. договору зазначено, що момент поставки вважається дата підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної на товар, що поставляється. З моменту підписання сторонами видаткової накладної зобов`язання постачальника щодо поставки партії товару за цим договором вважається виконаним.

Відповідно до пункту 4.2 договору, оплата вартості товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Датою оплати вважається дата надходження безготівкових грошових коштів на поточний розрахунок постачальника.

В пункті 4.3 договору сторони погодили, що розрахунки за поставлений товар здійснюються покупцем протягом 14 календарних днів з моменту отримання парії товару, згідно видаткової накладної.

Відповідно до пункту 5.4 договору, у разі порушення покупцем строків оплати вартості поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Як зазначає позивач, відповідач взяті на себе договірні зобов`язання щодо оплати за поставлений товар не виконав, у зв`язку з чим позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача 101609,10 грн., з яких 92088,00 грн. основний борг, 8381,01 грн. - пеня та 1140,09 грн. - 3% річних.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково з огляду на таке.

Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Факт поставки позивачем відповідачу товару підтверджується видатковою накладною № 1852 від 03.12.2019р.

Як вбачається із розрахунку позовних вимог та як підтверджується матеріалами справи, заборгованість відповідача становить 92088,00 грн. Факт наявності заборгованості в зазначеному розмірі відповідачем не заперечується. Докази сплати вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За умовами статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності із статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України, встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із розрахунку позовних вимог, позивачем нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 1140,09 грн. та пені в розмірі 8381,01грн. за період з 17.12.2019р. по 15.05.2020р.

Однак, враховуючи те, що поставка відбулась 03.12.2019р., а оплату слід було здійснити протягом 14 календарних днів з моменту отримання партії товару, то першим днем виникнення заборгованості є 18.12.2019р., а не 17.12.2019р., як це зазначає позивач у поданому розрахунку позовних вимог.

Отже, судом було здійснено перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та пені за період з 18.12.2019р. по 15.05.2020р. Здійснивши перерахунок 3% річних та пені, суд дійшов висновку, що обгрунтованими та підлягають стягненню 3% річних у розмірі 1132,52 грн. та пені 8321,27 грн.

Позивачем при поданні позовної заяви до Господарського суду Львівської області було сплачено судовий збір в розмірі 2197,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №20106 від 07.08.2020р.

Оскільки, ціною позову є 101609,10 грн., то розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання позовної заяви до господарського суду, при такій ціні позову, становить 2102,00 грн.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, керуючись статтю 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2100,61 грн., оскільки позов у даній справі слід задовольнити частково.

Суд звертає увагу позивача про те, що відповідно до статті 7 Закону України Про судовий збір , він вправі повернути з Державного бюджету 95,00 грн. судового збору у зв`язку із сплатою його в більшому розмірі ніж встановлено законом.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 237, 238, 239, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1 . Позов задовольнити частково.

2 . Стягнути з Дочірнього підприємства «Соренсен і ХААР» Датської компанії «Консепт Партнерс» (79039, Львівська область, місто Львів, вулиця Шевченка, будинок 134, ідентифікаційний код 30583064) на користь Приватного підприємства «Львів - ПАК» (80413, Львівська область, Кам`янка-Бузький район, село Тартак, вулиця І.Франка, будинок 4, ідентифікаційний код 34489981) - 92088,00 грн. основного боргу, 8321,27 грн. пені, 1132,52 грн. 3 % річних та 2100,61 грн. судового збору.

3 . У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4 . Наказ видати після набрання рішенням законної сили. Відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 17.12.2020р.

Суддя М.М. Петрашко