Рішення

від 09.12.2020 по справі 922/2936/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2936/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7; код ЄДРПОУ: 04059243) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Флекс" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, б. 112; код ЄДРПОУ: 42448546) про стягнення безпідставно збережених коштів за участю представників:

позивача - Міхно Л.О., посвідчення №3566 від 31.12.2020;

відповідача - Сеник С.Г., ордер №1025335 від 17.11.2020.

ВСТАНОВИВ:

10.10.2020 Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Флекс", в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Флекс" безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 220 647,59 грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 309,71 грн.

В обґрунтування позивач посилається на несплату відповідачем у період з 01.11.2019 по 30.04.2020 за користування земельною ділянкою площею 0,5651 га по вул.Плеханівській, 112 у місті Харків з кадастровим номером 6310136900:01:050:0057 плати за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого останній зберіг за рахунок Харківської міської ради, як власника відповідної земельної ділянки, грошові кошти у розмірі орендної плати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.09.2020 прийнято позовну заяву (вх.№2936/20 від 10.09.2020) до розгляду та відкрити провадження у справі №922/2936/20. Визначено, що справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 30 вересня 2020 року. Відповідачу, згідно статті 165 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов. Роз`яснено відповідачу, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Позивачу, згідно статті 166 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання. Встановлено відповідачу строк 5 днів на подання заперечень на відповідь позивача на відзив, оформлених відповідно до ст. 167 ГПК України. Звернуто увагу учасників справи, що подання доказів у справі здійснюється учасниками справи на стадії підготовчого провадження. Запропоновано учасникам справи забезпечити участь у судовому засіданні компетентного представника з документами, що посвідчують його особу та повноваження. Явку представників учасників справи визнано необов`язковою.

29.09.2020 секретар судового засідання телефонограмою повідомив учасників справи про те, що судове засідання призначене на 30 вересня 2020 року, не відбудеться у зв`язку з перебуванням судді Пономаренко Т.О. на лікарняному.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 05.10.2020 повідомлено учасникам справи про те, що судове засідання по справі відбудеться 21 жовтня 2020 року.

В підготовчому судовому засіданні 21.10.2020 без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 18.11.2020.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 18.11.2020 судове засідання відкладено на 25.11.2020.

25.11.2020 на електрону скриньку господарського суду Харківської області від представника відповідача надійшов відзив на позов (вх.№4749 від 25.11.2020), в якому просить суд позов задовольнити частково, стягнувши з відповідача суму безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за період з 01.11.2019 по 31.12.2019 у розмірі 41 404,87 грн., а в іншій частині відмовити. Вважає, що одночасно з переходом права користування земельною ділянкою по вул. Плеханівській, 112 у місті Харків до відповідача також перейшло право на укладення договору оренди на строк до 50 років. При здійсненні розрахунку орендної плати, яку позивач мав можливість отримувати в разі укладання договору оренди, необхідно виходити з максимального строку оренди - до 50 років, а відтак, відсоток від орендної плати становить 60%. Також зазначає, що за період з 01.01.2020 по 30.04.2020 відповідачем було виплачено позивачу повну вартість земельної ділянки.

Разом з цим, 25.11.2020 представник відповідача надав вищезазначений відзив на позов (вх.№27507 від 25.11.2020) через канцелярію господарського суду Харківської області.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 25.11.2020 задоволено усне клопотання представника відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позов та, відповідно, поновлено строк на подання відзиву на позов. Вищезазначений відзив долучено до матеріалів справи.

Разом з цим, протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 25.11.2020 судове засідання відкладено на 09.12.2020.

27.11.2020 через канцелярію господарського суду Харківської області представник позивача надав відповідь на відзив (вх.№27670 від 27.11.2020).

Присутній в судовому засіданні 09.12.2020 представник позивача позовні вимоги підтримав та позов просив задовольнити в повному обсязі. Вважає що, ніщо не звільняє відповідача від обов`язку сплачувати за користування сформованою земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Зазначив, що в даному випадку договір оренди у період з 01.01.2020 по 30.04.2020 не укладався (не перевищує 10 років), внаслідок чого застосована вихідна ставка відсотку строку оренди із зазначенням 100%. Наголосив на тому, що відповідач лише з 19.05.2020 на праві приватної власності є законним власником земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:01:050:0057.

Присутній в судовому засіданні 09.12.2020 представник відповідача просить суд позов задовольнити частково, стягнувши з відповідача суму безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 01.11.2019 по 31.12.2019 у розмірі 41 404,87 грн., а в іншій частині відмовити. Вважає, що вимога позивача про стягнення безпідставно збережених коштів за період спірних відносин з 01.01.2020 по 30.04.2020 у розмірі 150 639,47 грн. є безпідставними та не підлягають задоволенню. Наголосив на тому, що у зв`язку із прийняттям Харківською міською радою рішення №33 від 26.02.2020 про відчуження спірної земельної ділянки відповідачу, а також у зв`язку із оплатою її вартості у період спірних відносин з 01.01.2020 по 30.04.2020 відповідач не мав обов`язку сплачувати плату за її користування, а відтак він зберіг кошти за належної правової підстави.

Так, процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.

Враховуючи положення ст.ст.13,74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

При цьому, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано під час розгляду справи, обумовлені чинним Господарським процесуальним кодексом України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 09.12.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промови представників сторін у судових дебатах, суд встановив наступне.

Рішенням 30 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 16.10.2019 №1764/19, надано дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок юридичним та фізичним особам, зазначеним у додатку до цього рішення, зокрема, Товариству з обмеженою відповідальністю "Терра Флекс" (а.с.109 т.1).

30.01.2020 між Харківською міською радою (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Терра Флекс" (покупець) було укладено договір №6/20 про внесення авансового внеску (надалі - Договір) (а.с.107-108 т.1).

Відповідно до пункту 1.1. Договору, 1.1. покупець на підставі рішення 30 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 16.10.2019 №1764/19, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-6311357082019 від 11.10.2019 вносить, а продавець приймає авансовий внесок в рахунок оплати ціни земельної ділянки по вул. Плеханівській, 112 у Слобідському районі м. Харкова.

Ціна земельної ділянки буде визначена остаточно після проведення експертної грошової оцінки.

Остаточні розрахунки будуть проведені після укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки (п.1.2.Договору).

Відповідно до п.1.3. Договору, земельна ділянка, зазначена в п.1.1. цього договору має наступні характеристики: загальна площа земельної ділянки: 0,5651 га; кадастровий номер земельної ділянки: 6310136900:01:050:0057; категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання земельної ділянки: для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. А-2 (виробничий будинок), літ. Б-1 (виробничий будинок), літ. Г-1 (адміністративно-виробничий будинок), літ. Д-1 (виробничий будинок), літ. Ж-1 (виробничий будинок), літ. Л-1 (склад), літ. М-1 (гараж, склад).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу із технічної документації №2718/176-19 від 21.12.2019 становить 10 351 219,00 грн.

Розмір авансового внеску становить 310 536, 57 грн., що складає 3 % вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки (п.2.1.Договору).

Після надходження авансового внеску, вказаного в п.2.1 цього договору, та подання покупцем всіх документів, необхідних для підготовки рішення Харківської міської ради, питання продажу земельної ділянки, вказаної в розділі 1 цього договору, виноситься на розгляд пленарного засідання Харківської міської ради (п.3.3.Договору).

Після прийняття рішення Харківської міської ради про продаж земельної ділянки, продавець укладає з покупцем договір купівлі-продажу земельної ділянки, зазначеної в розділі 1 цього договору (п.3.4.Договору).

Грошові кошти, які перераховуються покупцем відповідно до п.2.1 цього договору, є авансовим внеском, який сплачується в рахунок оплати ціни земельної ділянки, зазначеної в розділі 1 цього договору, про що зазначається у договорі купівлі-продажу земельної ділянки (п.3.5.Договору).

Відповідно до п.4.1. Договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами, нотаріального посвідчення та діє до укладання договору купівлі-продажу між продавцем та покупцем.

Як вбачається з платіжного доручення №88 від 10.01.2020, на виконання вищезазначеного Договору відповідачем було сплачено авансовий внесок в рахунок оплати ціни земельної ділянки по вул.Плеханівській,112 в м. Харкова у розмірі 310 536,57 грн. (а.с.110 т.1).

26.02.2020 рішенням 33 сесії Харківської міської ради 7 скликання №2023/20 вирішено продати земельні ділянки юридичним та фізичним особам, зазначеним у додатку, зокрема, Товариству з обмеженою відповідальністю "Терра Флекс" (а.с.113 т.1).

Як вбачається з платіжного доручення №111 від 27.04.2020 відповідачем було сплачено авансовий внесок в рахунок оплати ціни земельної ділянки по вул. Плеханівській, 112 в м. Харкова у розмірі 1 455 463,43 грн. (а.с.111 т.1).

З листа директора Департаменту земельних відносин Харківської міської ради №3621/0/225-20 від 08.05.2020 вбачається, що відповідачем повністю сплачено вартість земельної ділянки відповідно до рішення 33 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26.02.2020 №2023/20 в розмірі 1 766 000,00 грн.(а.с.112 т.1).

19.05.2020 між Харківською міською радою (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Терра Флекс" (покупець) було укладено договір №27/20 купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого земельна ділянка по вул. Плеханівська, 112 у м. Харкові перейшла у власність відповідача (надалі - Договір купівлі-продажу) (а.с.114-116 т.1).

Відповідно до п.1.1. Договору, продавець на підставі рішення 33 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26.02.2020 року №2023/20 передає за плату, а покупець приймає і оплачує вартість земельної ділянки площею 0,5651 га, у тому числі за земельними угіддями: землі під будівлями та спорудами промислових підприємств - 0,0656 га, землі під будівлями та спорудами промислових підприємств - 0,1154 га, землі під будівлями та j спорудами промислових підприємств - 0,0432 га, землі під будівлями та спорудами промислових підприємств - 0,0084 га, землі під будівлями та спорудами промислових підприємств - 0,0057 га, землі під будівлями та спорудами промислових підприємств -0,0346 га, землі під будівлями та спорудами промислових підприємств - 0,0014 га, землі під будівлями та спорудами промислових підприємств - 0,0002 га, землі під будівлями та спорудами промислових підприємств - 0,0007 га, землі під будівлями та спорудами промислових підприємств - 0,0005 га, землі під будівлями та спорудами промислових підприємств - 0,0025 га, землі під будівлями та спорудами промислових підприємств 0,0031 га, землі під будівлями та спорудами промислових підприємств - 0,0004 га, землі під будівлями та спорудами промислових підприємств - 0,0004 га, землі під будівлями та спорудами промислових підприємств - 0,2830 га із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення по вул. Плеханівська, 112 у Слобідському районі м. Харкова (кадастровий номер 6310136900:01:050:0057), згідно з планом земельної ділянки, що додаєшся.

Державну реєстрацію права власності на вищезазначену земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено за продавцем 30.03.2020, номер запису про право власності: 36145193, реєстраційний номер об`єкта 2064469963101.

Земельна ділянка, зазначена в п.1.1 цього договору, продається для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. А-2 (виробничий будинок), літ. Б-1 (виробничий будинок), літ. Г-1 (адміністративно-виробничий будинок), літ. Д-1 (виробничий будинок), літ. Ж-1 (виробничий будинок), літ. Л-1 (склад), літ. М-1 (гараж, склад).

Цільове призначення земельної ділянки: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, землі промисловості, транспорт, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. А-2 (виробничий будинок), літ. Б-1 (виробничий будинок), літ. Г-1 (адміністративно-виробничий будинок), літ. Д-1 (виробничий будинок), літ. Ж-1 (виробничий будинок), літ. Л-1 (склад), літ. М-1 (гараж, склад) (п.1.2.Договору).

На земельній ділянці, що зазначена в п.1.1. цього договору діють обмеження (обтяження):

- площею 0,0018 га - охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи;

- площею 0,0254 га - охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи (п.1.3.Договору).

Відповідно до п.2.1. Договору, ціна продажу земельної ділянки становить 1766000,00 грн. (без ПДВ).

Ціна земельної ділянки, визначена згідно з п.2.1. договору, складається з наступних частин:

- Згідно з умовами договору про внесення авансового внеску від 30.01.2020 №6/20 авансовий внесок в розмірі 310 536, 57 грн., що складає 3 % вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки, був сплачений до укладання даного договору.

- Грошові кошти у розмірі 1 455 463,43 грн. сплачено покупцем до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу шляхом перерахування коштів за відповідними реквізитами (п.2.2.Договору).

Разом з цим, Харківською міською радою відповідно до статті 189 Земельного кодексу України здійснено заходи самоврядного контролю з питань використання та охорони земель територіальної громади міста Харкова, додержання вимог земельного законодавства.

Так, Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 27.08.2020 здійснено обстеження земельної ділянки по вул. Плеханівській, 112 у м. Харкові, з урахуванням витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11.10.2019 №НВ-6311357082019.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 27.08.2020 № 221766337, право власності на нежитлові будівлі літ. А-2 площею 1106,4 кв.м., літ. Б-1 площею 1032,7 кв.м., літ. Г-1 площею 353,4 кв.м., літ. Д-1 площею 77,5 кв.м., літ. Ж-1 площею 43,9 кв.м., літ. Л-1 площею 10,1 кв.м., літ. М-1 площею 316,3 кв.м. по вулиці Плеханівській, 112 у м. Харкові, зареєстроване з 14.12.2018 за ТОВ ТЕРРА ФЛЕКС , на підставі актів приймання-передачі нерухомого майна від 14.12.2018 №3364, №3365, №3366 (а.с.21-23 т.1).

Крім того, відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру від 11.10.2019 №НВ-6311357082019 земельна ділянка з кадастровим номером 6310136900:01:050:0057 площею 0,5651 га по вулиці Плеханівській, 112 у м. Харкові у знаходилась у комунальній власності. Категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення - код ЦВПЗ 11.02 (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; вид використання - для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (а.с.26-27 т.1).

Датою державної реєстрації вказаної земельної ділянки - 11.10.2019.

Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав на земельну ділянку по вул. Плеханівській, 112 у м. Харкові з кадастровим номером 6310136900:01:050:0057, та з урахуванням ст. ст. 12, 80, 83 Земельного кодексу України земельна ділянка площею 0,5651 га у спірний період перебувала у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради, що також підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11.10.2019 №НВ-6311357082019.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 27.08.2020 №221771091 право власності на земельну ділянку, площею 0,5651 га, що розташована по вул. Плехановській, 112 у м. Харкові, за кадастровим номером 631013726900:01:050:0057, зареєстроване з 19.05.2020 за ТОВ ТЕРРА ФЛЕКС , на підставі договору купівлі-продажу від 19.05.2020 №141 (а.с.2425 т.1).

Обстеженням на місцевості встановлено, що на сформованій земельній ділянці площею 0,5651 га з кадастровим номером 6310136900:01:050:0057 по вул. Плеханівській, 112 у м. Харкові розташовані нежитлові будівлі літ. А-2 , літ. Б-1 , літ. Г-1 , літ. Д-1 , літ. Ж-1 , літ. Л-1 та літ. М-1 , право власності на які зареєстроване за ТОВ ТЕРРА ФЛЕКС .

За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки по вул. Плеханівській, 112 у м. Харкові від 27.08.2020 (а.с.41-44 т.1).

Як зазначає позивач, відповідач набувши право власності на об`єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином у встановленому законодавством порядку не оформив речового права на вказану земельну ділянку, внаслідок чого зберіг у період з 01.11.2019 по 30.04.2020 за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно, а саме грошові кошти у розмірі орендної плати.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Відповідач в свою чергу вважає, що обов`язковою підставою застосування положень ст.ст.1212,1214 ЦК України має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. А оскільки розташовані на спірній земельній ділянці нежитлові будівлі належать йому на праві власності, то останній набув спірне майно за існуванням достатніх правових підстав. А також вважає, що у зв`язку із оплатою вартості спірної земельної ділянки у період спірних відносин з 01.01.2020 по 30.04.2020 відповідач не мав обов`язку сплачувати плату за її користування, а відтак він зберіг кошти за належної правової підстави.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст.80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

У відповідності до ст.ст. 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

В силу ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп.. 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Частиною 1 статті 93 та статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 ЗК України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Як встановлено судом, відповідач набув права власності на земельну ділянку площею 0,5651 га по вул. Плеханівській, 112 у місті Харків з кадастровим номером 6310136900:01:050:0057 19.05.2020, а саме з моменту укладення договору купівлі продажу спірної земельної ділянки №27/20 від 19.05.2020 та державної реєстрації право власності на відповідну земельну ділянку (19.05.2020).

Таким чином, оскільки відповідач не був власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки у період з 01.11.2019 по 30.04.2020, а тому не був суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, право власності на нежитлові будівлі літ. А-2 площею 1106,4 кв.м., літ. Б-1 площею 1032,7 кв.м., літ. Г-1 площею 353,4 кв.м., літ. Д-1 площею 77,5 кв.м., літ. Ж-1 площею 43,9 кв.м., літ. Л-1 площею 10,1 кв.м., літ. М-1 площею 316,3 кв.м. по вулиці Плеханівській, 112 у м. Харкові, зареєстроване з 14.12.2018 за ТОВ ТЕРРА ФЛЕКС , на підставі актів приймання-передачі нерухомого майна від 14.12.2018 №3364, №3365, №3366.

Дані нежитлові будівлі розташовані на земельній ділянці земельною ділянкою по вул. Плеханівській, 112 у місті Харків з кадастровим номером 6310136900:01:050:0057.

Так, між позивачем та відповідачем було укладено договір №6/20 про внесення авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки по вул. Плеханівській, 112 у м. Харкові.

Відповідний авансовий внесок був обов`язковою умовою для укладання договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки та становив ціну відповідного договору купівлі-продажу.

Таким чином, оплативши відповідний авансовий внесок відповідач набув права для отримання спірної земельної ділянки у власність.

Як вбачається з матеріалів справи, авансовий внесок був сплачений відповідачем у повному обсязі лише 27.04.2020, у результаті чого 19.05.2020 між сторонами було укладено договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки та зареєстровано право власності у порядку встановленому чинним законодавством України.

Отже, відповідач у період з 01.11.2019 по 30.04.2020 дійсно користувався земельною ділянкою площею 0,5651 га по вул. Плеханівській, 112 у місті Харків з кадастровим номером 6310136900:01:050:0057 без оформлення права власності на відповідну земельну ділянку.

Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером 6310136900:01:050:0057 площею 0,5651 га по вулиці Плеханівській, 112 у м. Харкові у період з 01.11.2019 по 30.04.2020 знаходилась у комунальній власності Харківської міської ради.

Доказів укладання договору оренди земельною ділянкою площею 0,5651 га по вул. Плеханівській, 112 у місті Харків з кадастровим номером 6310136900:01:050:0057 у період з 01.11.2019 по 30.04.2020 відповідачем не надано.

Так, частиною 1 статті 93 та статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 ЗК України).

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується ЗК України.

Відповідно до частини 1 статті 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч.2 ст.120 ЗК України).

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку в разі набуття права власності на нерухомість.

Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт "е" частини 1 статті 141 ЗК України).

При цьому, істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти, крім об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації (ч.6 ст. 120 ЗК України).

Таким чином, нормами статті 120 ЗК України закріплено загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, а у випадку переходу права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право на земельну ділянку виникає у набувача одночасно із виникненням права на зведені на ній об`єкти.

Отже, за змістом вказаних положень право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

При цьому, з огляду на приписи частини 2 статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Однак, суд зауважує, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна.

Відтак, щодо моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Разом з тим, положеннями частин 1, 2 статті 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином, предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Так, зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов:

а) набуття або збереження майна;

б) набуття або збереження такого майна за рахунок іншої особи;

в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є:

1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого);

2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого);

3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого;

4) відсутність правової підстави для зміни майнового стану цих осіб.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що зобов`язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов.

По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, обов`язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відсутністю правової підстави вважають такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Загальна умова ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України тільки за наявності ознак безпідставності такого виконання.

Так, з моменту оформлення відповідачем права власності на нежитлові будівлі, розташовану на спірній земельній ділянці площею 0,5651 га по вул. Плеханівській, 112 у місті Харків з кадастровим номером 6310136900:01:050:0057, оскільки договір купівлі-продажу укладено не було, зобов`язання відповідача звелось до укладення договору оренди земельної ділянки, на якій розташована відповідна нежитлова будівля з власником цієї земельної ділянки.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Норми статей 120 ЗК та 377 ЦК України застосовуються виключно у випадках наявності діючого договору оренди землі.

Суд погоджується з твердженням відповідача, що набуття ним права власності на нежитлові будівлі породжує право користування земельною ділянкою, розташованою під такими нежитловими будівлями.

Проте, суд вкотре наголошує, що користування земельною ділянкою в Україні є платним. Доказів звільнення відповідача від такої плати за землю останнім не надано.

Відповідач також зазначає, що в даному випадку застосування положення статей 1212-1214 ЦК України є неможливим оскільки вважає, що право власності на нежитлові будівлі є достатньою правовою підставою для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. А також вважає, що у зв`язку із оплатою її вартості у період спірних відносин з 01.01.2020 по 30.04.2020 відповідач не мав обов`язку сплачувати плату за її користування, а відтак він зберіг кошти за належної правової підстави.

Суд критично ставиться до такої позиції відповідача, оскільки право власності на спірну земельну ділянку відповідачем належним чином оформлено не було, а право оренди (користування) земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору оренди з моменту державної реєстрації цього права.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташовано цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди, внаслідок чого її власник недоотримує дохід у вигляді орендної плати, за своїм змістом є кондикційними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2017 у справі № 922/3412/17).

Отже, відповідач як фактичний користувач спірної земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 29.01.2019 у справі №922/536/18.

Слід зауважити, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (частина 1 статті 79 ЗК України).

Статтею 189 Земельного кодексу України передбачено, що самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється, зокрема, міськими радами.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 ЗК Кодексу формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Про необхідність застосування статті 791 ЗК України та положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема у постановах від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18 та від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, у яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою Харківська міськрада просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.

Об`єктом оренди може бути земельна ділянка, яка сформована як об`єкт цивільних прав (аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі 916/2948/17 та від 09.04.019 у справі № 922/652/18).

Так, судом встановлено, що земельна ділянка площею 0,5651 га по вул. Плеханівській, 112 у місті Харків з кадастровим номером 6310136900:01:050:0057 сформована як об`єкт цивільних прав.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку безпідставно збережених коштів, останній здійснює розрахунки як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 4 Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08 (зі змінами та доповненнями), закріплений перелік земель, для яких встановлено особливий режим розрахунку орендної плати.

Відповідне положення знаходяться у вільному доступі на офіційному сайті Харківської міської ради.

Пунктом 2.6 Положення Про порядок визначення розміру орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові , затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08 (із змінами та доповненнями) встановлено, що орендна плата за земельну ділянку розраховується в залежності від терміну оренди із застосуванням відповідних відсотків від розрахункового розміру орендної плати.

У даному випадку договір оренди у період з 01.11.2019 по 30.04.2020 не укладався, при цьому спірний період не перевищує 10 років, тобто підлягає застосування вихідна ставка відсотку строку оренди із значенням 100%.

Таким читном, посилання відповідача на те, що перехід права користування земельною ділянкою по вул. Плеханівській, 112 у м. Харкові автоматично дає право відповідачу на укладення договору оренди земельної ділянки на 50 років є не обґрунтованим та безпідставним.

Отже, з огляду на те, що відповідач у період з 01.11.2019 по 30.04.2020 не сплачував за користування спірною земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, Харківською міською радою був розрахований розмір безпідставно збережених коштів, як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності, у формі орендної плати за землю, яка нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та місцевого самоврядування за користування земельною ділянкою.

Положення Харківської міської ради про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові є загальнодоступними та розміщені на офіційному сайті Харківської міської ради.

Отже, внаслідок використання відповідачем вищевказаної земельної ділянки у період з 01.11.2019 по 30.04.2020 без укладення договору оренди землі, територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради була позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі земельної ділянки в оренду, чим порушені охоронювані законом права та інтереси позивача щодо неодержаного майна у розмірі орендної плати за землю.

Вказана правова позиція Харківської міської ради узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, та яка прийнята за результатами розгляду аналогічних правовідносин щодо врегулювання спору, що виник з приводу фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати.

Так, у пункті 65 вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні, а відповідачем, в порушення ст. 73, 74 ГПК України, не надано доказів, які б свідчили про відсутність у діях останнього порушення прав позивача, а позивачем в свою чергу належним чином доведено факт користування відповідачем земельною ділянкою 0,5651 га по вул. Плеханівській, 112 у місті Харків з кадастровим номером 6310136900:01:050:0057 без достатніх на те правових підстав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Харківської міської ради щодо стягнення з відповідача 220 647,59 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Флекс" про стягнення безпідставно збережених коштів - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Флекс" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, б. 112; код ЄДРПОУ: 42448546) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7; код ЄДРПОУ: 04059243; за реквізитами: код класифікації доходів бюджету:24062200, рахунок (IBAN) UA958999980314080611000020002; код отримувача: 37999649; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); отримувач: УК м. Харкові) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 220 647 (двісті двадцять тисяч шістсот сорок сім) грн. 59 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Флекс" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, б. 112; код ЄДРПОУ: 42448546) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7; код ЄДРПОУ: 04059243; за реквізитами: код класифікації доходів бюджету:24062200, рахунок (IBAN) UA908201720344280001000032986; банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ; отримувач: Харківська міська рада; МФО банку: 820172) витрати зі сплати судового збору у сумі 3 309 (три тисячі триста дев`ять) грн. 71 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "17" грудня 2020 р.

Суддя Т.О. Пономаренко