ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"08" грудня 2020 р. Справа № 924/528/20
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,
за участю секретаря судового засідання Баськової Л.В., розглянувши матеріали справи
за позовом керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури, м. Старокостянтинів Хмельницької області в інтересах держави в особі Немиринецької сільської ради, с. Немиринці Старокостянтинівського району Хмельницької області, Самчинецької сільської ради, с. Самчинці Старокостянтинівського району Хмельницької області
до: 1. товариства з обмеженою відповідальністю Подільський аграрний край, м. Вінниця
2. Старокостянтинівської районної державної адміністрації, м. Старокостянтинів Хмельницької області
про визнання незаконним і скасування розпорядження, визнання недійсними договорів оренди землі
за участю:
прокурора: Гончар І.О. прокурор відділу
позивача - Немиринецької сільської ради: не з`явився
позивача - Самчинецької сільської ради: не з`явився
відповідача ТОВ Подільський аграрний край: Максимчук А.І. - згідно з ордером від 28.08.2020
відповідача Старокостянтинівської РДА: не з`явився
Рішення ухвалюється 08.12.2020, оскільки судове засідання 16.11.2020 відкладалось, 26.11.2020 в судовому засіданні оголошено перерву.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
встановив: керівник Старокостянтинівської місцевої прокуратури, м. Старокостянтинів Хмельницької області в інтересах держави в особі Немиринецької сільської ради, с. Немиринці Старокостянтинівського району Хмельницької області, Самчинецької сільської ради, с. Самчинці Старокостянтинівського району Хмельницької області звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Подільський аграрний край, м. Вінниця, Старокостянтинівської районної державної адміністрації, м. Старокостянтинів Хмельницької області, в якому просить:
1. Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Старокостянтинівської райдержадміністрації від 27.09.2018 за №192/2018-р Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) з земель невитребуваних паїв за межами населених пунктів району та надання в оренду земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ТОВ Подільський аграрний край.
2. Визнати недійсним договір оренди землі від 03.10.2018, укладений між Старокостянтинівською райдержадміністрацією та ТОВ Подільський аграрний край, яким передано в оренду земельну ділянку площею 15,3457 га з кадастровим номером 6824286200:05:022:0112.
3. Визнати недійсним договір оренди землі від 03.10.2018, укладений між Старокостянтинівською райдержадміністрацією та ТОВ Подільський аграрний край, яким передано в оренду земельну ділянку площею 13,2738 га з кадастровим номером 6824286200:05:022:0126.
4. Визнати недійсним договір оренди землі від 03.10.2018, укладений між Старокостянтинівською райдержадміністрацією та ТОВ Подільський аграрний край, яким передано в оренду земельну ділянку площею 38,0192 га з кадастровим номером 6824287300:03:008:0021.
В обґрунтування позову прокурор зазначив, що при прийнятті оспореного розпорядження та укладення договорів оренди із ТОВ "Подільський аграрний край" Старокостянтинівська райдержадміністрація перевищила свої повноваження та в порушення вимог Земельного кодексу України, ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" розпорядилась земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, яка не була віднесена до нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок, так як була виключена із площ земельних ділянок, що підлягали розподілу, як малопродуктивна, враховуючи положення ст. 7 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)". Стверджує, що земельні ділянки, які передано в оренду відповідачу 1, не входили до площі ріллі, яка підлягала розподілу між власниками земельних часток (паїв), та не належать до невитребуваних чи нерозподілених земельних ділянок в розумінні ст. 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв). Тому вважає, що при прийнятті оскарженого розпорядження та укладенні оскаржених договорів порушено вимоги ст. ст. 116, 134 Земельного кодексу України, зокрема щодо передання земельних ділянок в оренду на конкурентних засадах. Зазначив, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" доповнено п. 21 "Перехідних положень" Земельного кодексу України, зокрема, передбачено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" (з 01.01.2019) землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Враховуючи те, що на сьогодні Немиринецька та Самчинецька сільські ради позбавлені можливості виконати вимоги ст. 14-1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) щодо організації розподілу земель та скористатись правом передачі цих земель в оренду до державної реєстрації права власності на такі землі та отримувати відповідні надходження до місцевого бюджету, зазначений позов пред`являється в інтересах держави в особі вказаних рад.
Як на правову підставу позову також посилається на положення ст. ст. 14, 19 Конституції України, ст. ст. 203, 215, 216 ЦК України, ст. 7 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), ст. 6 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель.
Відповідач 1 у відзиві на позов (від 01.09.2020) проти позовних вимог заперечив. Зазначив, що звертаючись до суду з позовом та не будучи власниками та розпорядниками земельних ділянок, позивачі зобов`язані довести, яким чином порушуються (зачіпаються) їх права та законні інтереси. При цьому власником земельної ділянки площею 15,3457 га з кадастровим номером 6824286200:05:022:0112 є держава в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, власники земельної ділянки площею 13,2738 га з кадастровим номером 6824286200:05:022:0126 та земельної ділянки площею 38,0192 га з кадастровим номером 6824287300:03:008:0021 невідомі. Звернув увагу на відсутність доказів повідомлення позивачів про представництво інтересів держави прокурором до звернення з позовом до суду, недоведення підстав для представництва у зв`язку з бездіяльністю позивачів. Твердження прокурора про те, що земельні ділянки з кадастровими номерами 6824286200:05:022:0112, 6824286200:05:022:0126, 6824287300:03:008:0021 не входили до площі ріллі, яка підлягала розподілу між власниками земельних часток (паїв), вважає необґрунтованим, вказуючи, що відповідно до планів зовнішніх меж земель, переданих у колективну власність, вказані земельні ділянки ввійшли до складу земельних ділянок, що підлягали розпаюванню між членами сільськогосподарської спілки "Немиринецька" с. Немиринці та членами колективного сільськогосподарського підприємства ім. Чапаєва с. Самчинці. Враховуючи, що передані спірним розпорядженням земельні частки знаходяться за межами населених пунктів та ввійшли до складу земельних ділянок, що підлягали розпаюванню, вважає, що з боку відповідачів відсутні порушення вимог чинного законодавства або перевищення відповідачем 2 наявних повноважень.
Відповідачем 1 подано клопотання (від 02.09.2020, від 22.09.2020) про залишення позову без розгляду, в яких посилається на безпідставність звернення прокурора до суду з цим позовом. Зазначає, що прокурором не було повідомлено відповідних суб`єктів владних повноважень до звернення до суду (повідомлення оформлені лише 14.05.2020, а попередні листи не відповідають вимогам закону), не доведено наявності підстав для представництва у зв`язку з бездіяльністю позивачів (позивачі, відповідаючи прокурору, належним чином обґрунтували відсутність порушеного права зі сторони відповідачів). Стверджує, що розширене тлумачення підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, в тому числі й територіальних громад, не відповідає принципу змагальності. Тому, за загальним правилом, не допускається представництво прокуратурою інтересів органів місцевого самоврядування.
У письмових поясненнях до відзиву (від 08.09.2020) відповідач 1 також вважає безпідставним посилання прокурора на акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки від 29.11.2019, в якому працівники Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області посилаються на норми ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (в редакції, що діє з 01.01.2019) та намагається її застосувати до правовідносин, що виникли до 01.01.2019. При цьому за результатами акту перевірки від 29.11.2019 жодних приписів, інших розпорядчих документів щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, не складалось. Наголосив, що передані спірним розпорядженням земельні ділянки відносяться до нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок в розумінні ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (в редакції, що діяла на момент прийняття оскаржуваного розпорядження), знаходяться за межами населених пунктів та ввійшли до складу земельних ділянок, що підлягали розпаюванню між членами сільськогосподарської спілки "Немиринецька" с. Немиринці та членами колективного сільськогосподарського підприємства ім. Чапаєва с. Самчинці, а тому з боку відповідачів відсутні порушення вимог чинного законодавства або перевищення відповідачем 2 наявних повноважень.
Прокурор у відповіді на відзив (від 16.09.2020) щодо доводів відповідача 1 зазначив, що прокурором подано позов в інтересах держави в особі позивачів з огляду на те, що відповідними сільськими радами самостійно заходи щодо усунення порушень у судовому порядку протягом тривалого часу не вживалися, вживатися не будуть, оскільки вони вважають спірні договора оренди законними та не вбачають підстав для визнання їх недійсними (листи від 28.10.2019, 30.10.2019). У контексті правовідносин у цій справі вказує, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів, а також захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи. Предметом спірних розпоряджень та договорів є земельні ділянки колишньої колективної власності, право розпорядження якими належить органам місцевого самоврядування. Звертає увагу, що до п. 21 "Перехідних положень" Земельного кодексу України внесено доповнення, якими передбачено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" (з 01.01.2019) землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності відповідним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначає, що враховуючи те, що на сьогодні позивачі позбавлені можливості виконати вимоги ст. 14-1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" щодо організації розподілу та скористатись правом їх передачі в оренду до державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки та отримувати відповідні надходження до місцевого бюджету, зазначений позов пред`являється в інтересах держави в особі сільських рад. Крім того, зазначив, що незаконність спірного розпорядження підтверджується схемами поділу земель колективної власності КСП ім. Чапаєва та СС "Немиринецька" та картографічними матеріалами, які використані управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області під час проведення перевірки, оформленої актом від 29.11.2019. Також вважає, що відповідач 2 при прийнятті оспореного розпорядження та укладенні оспорених договорів перевищив свої повноваження та в порушення Земельного кодексу України, ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (яка не підлягала застосуванню) розпорядився земельною ділянкою, яка не була віднесена до нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок, та була виключена із площ земельних ділянок, що підлягали розподілу як малопродуктивна (ст. 7 зазначеного Закону).
Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву (від 23.09.2020) проти позову заперечив. Стверджує, що відповідно до планів зовнішніх меж земельних ділянок, переданих у колективну власність, земельні ділянки з кадастровими номерами 6824286200:05:022:0112, 6824286200:05:022:0126, 6824287300:03:008:0021 ввійшли до складу земель, що підлягали розпаюванню. Зауважив, що оспорене розпорядження видано на підставі ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (у редакції, що діяла до 01.01.2019), якою встановлено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження. Вказує, що відповідно до вищезазначеної статті поняття "нерозподілені (невитребувані) паї" не розмежовувалося. Звертає увагу, що у позовній заяві прокурор посилається на норми статті 13 вищезазначеного Закону, які діють з 01.01.2019, а не на момент прийняття оспорюваного розпорядження. Враховуючи норми Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (у редакції, що діяла до 01.01.2019), Указу Президента України від 08.08.1995 №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 №122 "Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), те, що спірні земельні ділянки знаходяться за межами населених пунктів району, відносяться до нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок, ввійшли до складу земель, що піддягали паюванню між членами КСП ім. Чапаєва с. Самчинці, с/с "Немиринецька" с. Немиринці, вважає, що відповідачем 2 не порушувалися вимоги чинного законодавства України та не перевищувалися повноваження при прийнятті оспореного розпорядження та укладенні оспорених договорів оренди.
У запереченнях на відповідь на відзив (від 03.10.2020) відповідач 1, посилаючись на Указ Президента України від 08.08.1995 №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", Методичні рекомендації щодо порядку передачі земельної частки (паю) в натурі із земель колективної власності членам колективних сільськогосподарських підприємств і організацій, які затверджено наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства сільського господарства і продовольства України, Української академії аграрних наук від 04.06.1996 №47/172/48, зазначає, що відсутні рішення загальних зборів (зборів уповноважених) членів Сільськогосподарської спілки "Немиринецька" с. Немиринці та членів Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Чапаєва с. Самчинці щодо виключення земельних ділянок (в подальшому земельні ділянки з кадастровими номерами 6824286200:05:022:0112, 6824286200:05:022:0126, 6824287300:03:008:0021) із площі земель переданих у колективну власність, що підлягають паюванню. Відповідно до планів зовнішніх меж земель, переданих у колективну власність (засвідчені підписом сертифікованого землевпорядника), земельні ділянки ввійшли до складу земельних ділянок, що підлягали паюванню.
Зауважив, що на час проведення паювання та затвердження Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) норми статті 7 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", не діяли. Вважає, що в загальному всі сільськогосподарські угіддя, які підлягали паюванню, однак не були передані до приватної, державної або комунальної власності у порядку, визначеному законом, підпадали під визначення нерозподілені (невитребувані). Також акцентував увагу, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, не обґрунтував та не довів підстави для представництва.
Прокурор у відповіді на клопотання про залишення позову без розгляду (від 09.10.2020) зауважив, що враховуючи те, що Немиринецькою та Самчинецькою сільськими радами самостійно заходи щодо усунення порушень у судовому порядку упродовж тривалого часу не вживались, оскільки вони вважають спірні договора оренди земельних ділянок законними та не вбачають підстав для їх визнання недійсними (листи сільських рад від 28.10.2019 та 30.10.2019), прокурор пред`явив цей позов в інтересах держави в особі сільських рад. Стверджує, що ТОВ Подільський аграрний край не могло мати законних очікувань в отриманні поза конкурсною процедурою спірних земельних ділянок в оренду, дотримання яких у даному разі згідно із чинним законодавством є обов`язковим. В контексті правовідносин у справі інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.
Прокурор у поясненнях (вх. від 21.10.2020) зазначив, що (нерозподілена) невитребувана земельна ділянка - це земельна ділянка, що була запроектована в складі єдиного земельного масиву без визначення меж в натурі (на місцевості), проте не була розподілена на зборах власників земельних часток (паїв) через неявку на збори осіб - власників права на земельну частку (пай) чи їх спадкоємців. Статус невитребуваних нерозподілені земельні ділянки набувають вже після проведення зборів стосовно розподілу земельних ділянок. Зазначене в подальшому нормативно підтверджено та врегульовано Законом України, яким внесено зміни до ст. 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв). Таким чином, як на момент прийняття оспорюваного розпорядження, так і на даний час статус невитребуваних земельні ділянки набували лише після прийняття рішення про розподіл відповідних земель, а тому спірні земельні ділянки до такої категорії не належать. Вказує, що спірні земельні ділянки ні на даний, час ні час прийняття вказаного розпорядження не відносяться до нерозподілених земельних ділянок в розумінні ст. 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у зазначених редакціях, оскільки не підлягали розпаювання, що встановлено Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області при проведенні відповідної перевірки (акт перевірки вимог земельного законодавства від 29.11.2019 №564-ДК/890/АП/09/01-19) шляхом опрацювання державних актів на право колективної власності на землю, схем поділу земель колективної власності сільських рад та їх співставленням із місцем розташування спірних земельних ділянок. Звертає увагу, що у позові помилково вказано про те, що спірні земельні ділянки відносяться до малопродуктивних земель.
Від прокурора надійшли пояснення (від 04.12.2020), в яких, посилаючись на Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні", Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" зазначає, що з огляду на те, що КСП ім. Чапаєва та СС "Немиринецька" припинені без правонаступництва у зв`язку з визнанням їх банкрутами, спірні земельні ділянки на сьогодні між їх бувшими членами розподілу не підлягають, а мали перейти до комунальної власності відповідних територіальних громад згідно з п. 21 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України.
Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на підстави, викладені у позові, відповіді на відзив, поясненнях.
Позивач 1 у листах (від 13.11.2020, 17.11.2020) просить розглядати справу без свого представника, зазначає, що позицією прокурора підтримує.
Позивач 2 у листах (від 18.09.2020, 17.11.2020) просить справу розглядати без його участі, заперечень проти позову не має.
Представник відповідача 1 у судовому засіданні проти позву заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позов, запереченнях на відповідь на відзив, поясненнях.
Відповідач 2 у листі (від 04.12.2020) проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на правову позицію, викладену у відзиві на позов; просить розгляд справи проводити за відсутності свого представника.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
ТОВ "Подільський аграрний край" звернулось до Старокостянтинівської РДА із заявами від 01.08.2018, в яких просило надати дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) із земель невитребуваних паїв орієнтовною площею 31 га на території Немиринецької с/р та орієнтовною площею 38 га на території Самчинецької с/р, з подальшою передачею в оренду.
Згідно з витягом з протоколу засідання комісії з питань регулювання земельних відносин на території Старокостянтинівського району від 02.08.2018 №6 рекомендовано райдержадміністрації задовольнити заяви ТОВ "Подільський аграрний край" та надати дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) із земель невитребуваних паїв орієнтовною площею 31 га за межами населених пунктів Немиринецької сільської ради, площею 38 га за межами населених пунктів Самчинецької сільської ради, з подальшою передачею в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Розпорядженням Старокостянтинівської районної державної адміністрації від 03.08.2018 №170/2018-р надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) із земель невитребуваних паїв за межами населених пунктів району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зокрема ТОВ "Подільський аграрний край": Немиринецька сільська рада - 31 га угідь, що передаються в оренду, Самчинецька сільська рада - 39 га угідь, що передаються в оренду.
На замовлення ТОВ "Подільський аграрний край" ПП "Земпроект" у 2018 році було розроблено технічні документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в натурі (на місцевості) з земель державної власності (невитребувані нерозподілені паї) на території Немиринецької сільської ради (земельна ділянка площею 13,2738 га, земельна ділянка площею 15,3457 гата з кадастровим номером 6824286200:05:022:0112) та Самчинецької сільської ради (земельна ділянка площею 38,0192 га з кадастровим номером 6824287300:03:008:0021).
ТОВ "Подільський аграрний край" звернулось до Старокостянтинівської РДА із заявами від 06.09.2018 та 11.09.2018, в яких просило затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) із земель невитребуваних паїв Немиринецької сільської ради загальною 15,3457 га та загальною площею 13,2738 га, Самчинецької сільської ради - загальною площею 38,0192 га з подальшою передачею в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
На засіданні комісії з питань регулювання земельних відносин на території Старокостянтинівського району (витяг з протоколу від 11.09.2018 №7) прийнято рішення, яким рекомендовано райдержадміністрації задовольнити заяву ТОВ "Подільський аграрний край" та затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок із земель невитребуваних паїв по Самчинецькій сільській раді - 38,0192 га та по Немиринецькій сільській раді - 15,3457 га та 13,2738 га та передати в оренду терміном на 7 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Розпорядженням Старокостянтинівської районної державної адміністрації від 27.09.2018 №192/2018-р затверджено технічні документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) із земель невитребуваних паїв за межами населених пунктів району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно з додатком (п. 1). Надано в тимчасове користування на умовах оренди землі, що знаходяться за межами населених пунктів району із земель невитребуваних паїв на строк до моменту виготовлення їх власниками права власності на земельні ділянки, але не більше 7 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з орендною платою в розмірі 3%, 6% нормативної грошової оцінки.
У додатку до вищевказаного розпорядження зазначено список юридичних осіб, яким затверджуються технічні документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з земель невитребуваних паїв та надаються в тимчасове користування на умовах оренди за межами населених пунктів району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зокрема ТОВ "Подільський аграрний край": Самчинецька сільська рада - 38,0192 га угідь, що передаються в оренду (кадастровий номер 6824287300:03:008:0021), Немиринецька сільська рада - 15,3457 га угідь, що передаються в оренду (кадастровий номер 6824286200:05:022:0112) та 13,2738 га угідь, що передаються в оренду (кадастровий номер 6824286200:05:022:0126). Термін оренди - 7 років.
03.10.2018 між Старокостянтинівською РДА (орендодавець) та ТОВ "Подільський аграрний край" (орендар) укладено три договора оренди земельної ділянки, за умовами п. 1.1 яких орендодавець на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 27.09.2018 №192/2018-р надає, а орендар приймає в строкове платне користування на умовах оренди земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані за межами населених пунктів Самчинецької сільської ради та Немиринецької сільської ради.
Згідно з п. п. 2.1, 2.3 договорів в оренду передаються земельні ділянки:
- загальною площею 38,0192 га, в тому числі ріллі 38,0192 га із земель невитребуваних паїв Самчинецької сільської ради Старокостянтинівського району; нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 28204,53 грн; кадастровий номер земельної ділянки 6824287300:03:008:0021;
- загальною площею 13,2738 га, в тому числі ріллі 13,2738 га із земель невитребуваних паїв Немиринецької сільської ради Старокостянтинівського району; нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 30394,19 грн; кадастровий номер земельної ділянки 6824286200:05:022:0126;
- загальною площею 15,3457 га, в тому числі ріллі 15,3457 га із земель невитребуваних паїв Немиринецької сільської ради Старокостянтинівського району; нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 30394,19 грн; кадастровий номер земельної ділянки 6824286200:05:022:0112.
Договори укладено на 7 років, які діють до 03.10.2025, але не довше, ніж на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку. Після закінчення строку дії договорів орендар має переважне право поновити їх на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії цих договорів письмово повідомити орендодавця про намір продовжити їх дію (п. п. 3.1, 3.2 договору).
Відповідно до п. 4.1 договорів орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі і становить 3% суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 846,14 грн за 1 га в рік на весь термін дії цього договору (кадастровий номер земельної ділянки 6824287300:03:008:0021); по 911,83 грн за 1 га в рік на весь термін дії цього договору (кадастрові номера земельних ділянок 6824286200:05:022:0126, 6824286200:05:022:0112).
Земельні ділянки передаються в оренду для товарного сільськогосподарського виробництва; цільове призначення земельних ділянок - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. п. 5.1, 5.2 договорів).
У п. 11.5 договорів зазначено, що перехід права власності на орендовані земельні ділянки до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.
Ці договори за умовами п. 13.1 набирають чинності з моменту їх підписання сторонами.
До договорів додано додатки: плани (схеми) земельних ділянок, що передаються в оренду; акти прийому-передачі та визначення меж земельних ділянок сільськогосподарського призначення в натурі від 03.10.2018, згідно з якими прийом-передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель невитребуваних паїв Немиринецької та Самчинецької сільських рад проведено на виконання розпорядження голови Старокостянтиніської районної державної адміністрації №192/2018-р від 27.09.2018 та договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення між Старокостянтиніською районною державною адміністрацією та ТОВ "Подільський аграрний край", та відповідно до яких Самчинецька сільська рада і Немиринецька сільська рада провели передачу для ТОВ "Подільський аграрний край" земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель невитребуваних паїв Самчинецької сільської ради площею 38,0192 га, в тому числі ріллі - 38,0192 га, кадастровий номер земельної ділянки 6824287300:03:008:0021, Немиринецької сільської ради площею 13,2738 га, в тому числі ріллі - 13,2738 га, кадастровий номер земельної ділянки 6824286200:05:022:0126, та площею 15,3457 га, в тому числі ріллі - 15,3457 га, кадастровий номер земельної ділянки 6824286200:05:022:0112. В актах вказано, що земельні ділянки передаються в тимчасове користування на умовах оренди для використання за цільовим призначенням згідно договорів оренди.
У матеріали справи надано:
- копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 16.10.2018, згідно з якими на підставі договорів оренди землі від 03.10.2018 за ТОВ "Подільський аграрний край" зареєстровано право оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 6824286200:05:022:0126 та 6824286200:05:022:0112;
- Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 07.04.2020, 27.08.2020 згідно з якими на підставі договорів оренди землі від 03.10.2018 за ТОВ "Подільський аграрний край" зареєстровано право оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 6824287300:03:008:0021, 6824286200:05:022:0126 та 6824286200:05:022:0112, а також 27.08.2019 року зареєстровано право державної власності на земельні ділянку з кадастровим номером 6824286200:05:022:0112 на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності".
Також у матеріали справи надано копію схеми поділу земель колективної власності бувшого КСП ім. Чапаєва с. Самчинці Старокостянтинівського району (2000 рік), у пояснювальній записці якої зазначено, зокрема, що на схемі виділені: земельні масиви, що можуть бути поділені на земельні частки (паї) без обмежень у часі, в тому числі ділянки першочергової приватизації; сильно- та середньозмиті орні землі, які пропонується вивести із сільськогосподарського обробітку з метою охорони та відтворення родючості ґрунтів, відповідно до наказу Міністерства аграрної політики України від 03.04.2000 №26/33 землі, що не підлягають поділу і повинні використовуватись сумісно.
Технічне завдання від 26.02.2000 №19 видано на розробку схеми першочергового поділу земель колективної власності бувшого КСП ім. Чапаєва Старокостянтинівського району, що знаходиться на території Самчинецької сільської ради Старокостянтинівського району, загальна площа - 1388 га; підстава для виконання робіт - клопотання Самчинецької сільської ради.
Відповідно до наявної у матеріалах схеми довідки згідно розрахунків грошової оцінки земель КСП ім. Чапаєва Старокостянтинівського району Хмельницької області розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах становить 2,77 га; кількість громадян, що отримали сертифікати, - 509.
Рішенням від 29.01.2000 №1 Самчинецька сільська рада затвердила схему поділу земель колективної власності бувшого КСП ім. Чапаєва, виділила земельні масиви, що можуть бути поділені на земельні частки (паї) без обмежень в часі площею 1388 га.
Згідно з пояснювальною запискою до Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) с/с "Немиринецька" с. Немиринці Старокостянтинівського району Хмельницької області (2000 рік) площа земель колективної власності, в тому числі землі, що підлягають поділу на земельні частки (паї) 1901 га, з них: рілля - 1748,2 га, багаторічні насадження - 27,99 га, сіножаті - 109,7 га, пасовища - 15,2 га. В процесі розробки "Схеми поділу земель колективної власності ..." були виділені земельні масиви, що можуть бути поділені на земельні частки (паї), згідно довідки сільської ради кількість осіб, що мають право на земельну частку (пай) на час складання "Схеми поділу ..." становить 725 чол. В плані відображені: землі колективної власності, що підлягають паюванню, землі загального користування, земельні масиви с/г угідь та кількість земельних часток (паїв) в кожному з них, межі, шифри та площі агровиробничих груп грунтів.
Технічне завдання на розробку Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) с/с "Немиринецька" містить відомості про загальну площу - 1901 га.
Згідно з довідкою, виданою сільським головою та начальником районного відділу земельних ресурсів, кількість громадян, які мають право на земельну ділянку по с/с "Немиринецька", становить 725 чоловік.
У матеріалах схеми наявне рішення Немиринецької сільської ради, яким затверджено Схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) с/с "Немиринецьке" с. Немиринці загальною площею 1901 га земель, що підлягають поділу на земельні частки (паї), з них ріллі 1748,2 га, багаторічних насаджень - 27,9 га, сіножатей 109,7 га, пасовищ - 15,2 га; кількість осіб, що мають право на земельну частку (пай), складає 725 чол.
Розпорядженням Старокостянтинівської РДА у зв`язку з уточненням кількості осіб, що мають право на земельну ділянку (пай) та площ грунтів, розглянувши представлені матеріали паювання земель цього господарства, розроблені Хмельницьким філіалом інституту землеустрою та відповідно до Указу Президента України від 08.08.1995 №720/95 "Про порядок паювання земель, передану у колективну власність с/г підприємствам" затверджено розмір земельної ділянки частки (паю) та її вартість у відповідності до проведених розрахунків, яким передбачений розмір земельної частки (паю) 2,62 га (в умовних кадастрових гектарах), а її вартість - 9330 гривень.
Відповідно до експлікації земель колективної власності по с/с "Немиринецька" Старокостянтинівського району Хмельницької області загальна площа земель колективної власності становить 1992,1 га, в т.ч.: підлягають приватизації (поділу на земельні частки (паї)) - 1901 га (1748,2 га рілля, 27,9 га багаторічні насадження, 109,7 га сіножаті, 15,2 га пасовища), землі загального користування - 91.1 га.
У наявних у матеріалах справи Схемах розподілу містяться умовні позначення, зокрема номерів, площ земельних ділянок-масивів із зазначення можливої кількості земельних часток (паїв).
У підтвердження позовних вимог прокурором надано Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 29.11.2019 №564-ДК/890/АП/09/01/-19 перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки, у якому зазначено, що відповідно до ст. ст. 6, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" проведено перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості грунтів, законності прийняття Старокостянтинівськю РДА розпоряджень, зокрема від 27.09.2018 №192/2018-р щодо надання в оренду земельних ділянок невитребуваних (нероподілених) земельних часток (паїв).
В акті вказано про встановлення у результаті перевірки таких порушень, зокрема: розпорядження від 27.09.2018 №192/2018-р в частині надання в оренду ТОВ "Подільський аграрний край" земельних ділянок з кадастровим номером 6824286200:05:022:0112 площею 15,3457 га та кадастровим номером 6824286200:05:022:0126 площею 13,2738 га, розташованих за межами населених пунктів Немиринецької сільської ради, а також земельної ділянки кадастровий номер 6824287300:03:008:0021 площею 38,0192 га, розташованої за межами населених пунктів Самчинецької сільської ради. Відповідно до план-схеми паювання земель Немиринецької та Самчинецької сільських рад встановлено, що дані земельні ділянки не підлягали розпаюванню. Також відмічено, що законодавче визначення понять нерозподілена земельна ділянка (пай) та невитребувана земельна ділянка (пай) закріплене у ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)". Так, нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельних часток (паю). Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості). Зазначено про врахування при перевірці схем паювання, наданих відділом у Старокостянтинівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.
У матеріали справи надано копію державного акта на право колективної власності на землю від 03.08.1995 серії ХМ №012, який видано спілці сільськогосподарській "Немиринецька" с. Немиринці Немиринецькою сільською радою народних депутатів Старокостянтинівського району Хмельницької області про передачу у колективну власність спілки 1992,1 га землі для сільськогосподарського виробництва (в межах згідно з планом).
Також надано копію державного акта на право колективної власності на землю від 26.11.1995, виданого Самчинецькою сільською радою народних депутатів Старокостянтинівського району Хмельницької області колективному сільськогосподарському підприємству ім. Чапаєва, с. Самчинці про передання у колективну власність 1464,1 га землі в межах згідно з планом.
Крім того, надано графічні матеріали зі схематичним розташуванням земельних ділянок з кадастровими номерами 6824286200:05:022:0112, 6824286200:05:022:0126, 6824287300:03:008:0021 в державних актах на право колективної власності.
У листі (від 15.10.2020) Немиринецька сільська рада у відповідь на запит адвоката відповідача 1 зазначила, що згідно плану зовнішніх меж земель, переданих у колективну власність, земельні ділянки з кадастровими номерами 6824286200:05:022:0112, 6824286200:05:022:0126 ввійшли до складу земель, переданих у колективну власність.
Самчинецька сільська рада листом (від 28.10.2020) повідомила адвокату відповідача 1, що земельна ділянка з кадастровим номером 6824287300:03:008:0021 входить до складу земель, переданих у колективну власність, що підлягали паюванню між членами КСП ім. Чапаєва с. Самчинці згідно державного акту на право колективної власності на землю серії ХМ №022 та плану зовнішніх меж земель, переданих у колективну власність.
Прокурором надано копії архівних рішень Немиринецької сільської ради від 12.05.2000 №6 "Затвердження схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (пай)" (затверджено схему поділу земель колективної власності на земельні частки (пай) по Немиринецькій сільській раді).
Прокурор звернувся до Самчинецького сільського голови з листом (від 24.10.2019), в якому, вказуючи про надання в оренду ТОВ "Подільський аграрний край" земельної ділянки на території ради площею 38,0192 га (6824287300:03:008:0021) в оренду, яка не є невитребуваною земельною ділянкою в розумінні ст. 13 Закону України "Про прядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", просив повідомити, чи вживалися та чи вживатимуться радою заходи судового захисту інтересів територіальної громади щодо визнання незаконним та скасування спірного розпорядження голови Староокстянтинівської райдержадміністрації та визнання договорів оренди таких ділянок недійсними.
Листом від 30.10.2019 Самчинецька сільська рада повідомила прокурора про те, що причин для розірвання договору оренди земельної ділянки площею 38,0192 га (6824287300:03:008:0021), яка знаходиться на території Самчинецької сільської ради, не вбачається у зв`язку з тим, що порушень зі сторони орендаря немає і до бюджету сільської ради є надходження коштів за оренду. Дана земельна ділянка знаходиться в комунальній власності, але не розпайовувалась, оскільки відноситься до деградованих земель. На даний час до сільської ради надходять рішення суду про допаювання пайовикам цієї землі. Сільська рада рішенням сесії надає дозволи на виготовлення документації на дані земельні ділянки.
Також прокурор звернувся до Немиринецького сільського голови з листом (від 24.10.2019), в якому повідомив про надання в оренду ТОВ "Подільський аграрний край" земельних ділянок на території ради площею 15,3457 га (6824286200:005:022:0112) та площею 13,2738 га (6824286200:005:022:0126) в оренду, які не є невитребуваними земельними ділянками в розумінні ст. 13 Закону України "Про прядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", просив повідомити, чи вживалися та чи вживатимуться радою заходи судового захисту інтересів територіальної громади щодо визнання незаконним та скасування спірного розпорядження голови Староокстянтинівської райдержадміністрації та визнання договорів оренди таких ділянок недійсними.
Немиринецька сільська рада у листі від 28.10.2019, адресованому Старокостянтинівській місцевій прокуратурі, повідомила, що земельні ділянки передані в оренду ТОВ "Подільський аграрний край" відповідно до розпорядження голови РДА №192/2019р від 28.09.2019. Зазначила, що ділянки понад 20 років не оброблялись і фактично були виведені з сільськогосподарського обороту. Договір було зареєстровано у встановленому чинним законодавством порядку, право майбутніх власників обумовлене в інших характеристиках речового права. Орендар виконував умови договору, орендна плата поступала на рахунок сільської ради. Вказано, що рада при необхідності звернеться до орендаря для внесення відповідних змін або перезаключення договору, а при необхідності до судового захисту інтересів територіальної громади.
У матеріали справи надано листи керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури (від 08.04.2020), адресовані Немиринецькій та Самчинецькій сільським радам, в яких прокурор, посилаючись на порушення ст. ст. 116, 134 Земельного кодексу України розпорядженням голови Старокостянтинівської райдержадміністрації від 27.09.2018 №192/2018-р при передачі земельних ділянок з кадастровими номерами 6824286200:05:022:0112, 6824286200:05:022:0126, 6824287300:03:008:0021 на території зазначених рад, повідомив про намір здійснення прокурором представництва шляхом пред`явлення позову про визнання незаконним та скасування вищезазначеного розпорядження та визнання недійсними 3 договорів оренди від 03.10.2018, укладених з ТОВ "Подільський аграрний край".
З аналогічних підстав Немиринецькій та Самчинецькій сільським радам прокурором направлено листи від 14.05.2020.
Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.
Частиною 3 ст. 4 ГПК України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно із ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеному законом.
Законом України «Про прокуратуру», зокрема визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).
З матеріалів справи слідує, що прокурор звертався до позивачів із листами (від 24.10.2019), в яких повідомив про наявність порушення законодавства при переданні в оренду земельних ділянок, розташованих на території сільських рад, як таких, що передані в оренду із земель, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), на що отримав відповіді позивачів, згідно з якими Самчинецька сільська рада не вбачає наявності причин для розірвання договору оренди (лист від 30.10.2020), а Немиринецька сільська рада, також не вбачаючи сумнівів в законності договору оренди земельних ділянок, повідомила, що за результатами вивчення питання звернеться до орендаря для внесення змін до договору і при необхідності до судового захисту інтересів територіальної громади.
Станом на момент звернення прокурора до суду з цим позовом позивачами будь-яких заходів щодо захисту інтересів держави та територіальних громад не вжито. Доказів протилежного суду не подано.
У зв`язку з наведеним прокурором направлено позивачам листи (від 08.04.2020), в яких, посилаючись на порушення вимог ст. ст. 116, 134 Земельного кодексу України при прийнятті розпорядження голови Старокостянтинівської райдержадміністрації від 27.09.2018 №192/2018-р та наданні в оренду земельних ділянок на території позивачів із земель невитребуваних паїв, повідомив про намір здійснити саме з вказаних підстав представництво в суді законних інтересів держави шляхом пред`явлення до суду позову про визнання незаконним та скасування розпорядження та визнання недійсними 3 договорів оренди від 03.10.2018, укладених з ТОВ Подільський край».
Зазначення у тексті вищенаведених листів Великочернятинської сільскої ради Старокостянтинівського району як органу, в особі якого буде здійснено представництво інтересів держави в суді вбачається помилковим з огляду на вказівку адресатів листів (адресовано позивачам), зміст самих повідомлень (зазначення про конкретні виявлені прокурором порушення щодо надання в оренду земельних ділянок на території саме позивачів).
Крім того, отримання листів-повідомлень прокурора від 08.04.2020 про намір здійснювати представництво інтересів держави в особі позивачів у суді, позивачами не заперечується.
З огляду на зазначене спростовуються доводи відповідача 1 про безпідставність звернення прокурора в інтересах держави в особі позивачів із зазначеним позовом до суду.
Додатково, будь-яких заперечень щодо звернення прокурора до суду з відповідним позовом позивачами не висловлено і після направлення прокурором листів-повідомлень (від 14.05.2020) із виправленнями у тексті щодо неправильного зазначення назв позивачів.
При цьому судом зважається на те, що формалізм у процесі є позитивним і необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку про дотримання прокурором вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо попереднього, до звернення до суду повідомлення позивачів про наявність підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в їх особі у суді.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/20 висловлено позицію, згідно з якою прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Також Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
Одночасно, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Як убачається з матеріалів справи, позивачі з урахуванням їх обізнаності з порушеннями інтересів держави, на які вказує прокурор, не відреагували на стверджуване порушення, заходів захисту інтересів держави, зокрема, у судовому порядку, не вжили. При цьому, наявності підстав для представництва інтересів держави у суду прокурором позивачами не заперечено.
Така бездіяльність позивачів, визначених прокурором як компетентні органи, які наділенні повноваженнями щодо звернення до суду з відповідними позовами, однак які незалежно від причини не здійснюють захисту інтересів держави, виключає можливість трактування участі прокурора як альтернативного суб`єкта звернення до суду, що замінює компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. У цьому випадку прокурор виконує саме субсидіарну роль, замінюючи в судовому провадженні позивачів, які усупереч вимогам закону не здійснюють захисту інтересів держави.
З приводу доводів відповідача 1 про недопущення, за загальним правилом, представництва інтересів органів місцевого самоврядування прокурором суд враховує таке.
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 08.02.2019 у справі №915/20/18).
У справі, що розглядається, прокурор обґрунтував наявність "інтересів держави" у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання розпорядження землями сільськогосподарського призначення, яке проведене з порушенням вимог чинного законодавства. Зазначене позбавило можливості позивачів виконати вимоги ст. 14-1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" щодо організації розподілу земель та скористатись правом передачі цих земель в оренду та отримувати відповідні надходження до місцевого бюджету.
Так, за приписами ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно зі ст. 16 вищенаведеного Закону від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Відповідно до статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Відповідно до ч. 1 зазначеної статті територіальним громадам міст належить право комунальної власності на нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси.
Ця норма є похідною від закріпленого принципу рівності права власності перед законом, визначеним статтею 13 Конституції України, якою передбачено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
За статтею 5 Основного Закону визначено, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, позивачі є представницькими органами місцевого самоврядування, які виконують повноваження, передбачені ст. ст. 140-143 Конституції України та вирішують інші питання, віднесені законом до її компетенції.
З огляду на зазначене суд погоджується з доводами прокурора про те, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (відповідний висновок також викладено у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі №915/20/18).
Враховуючи вищенаведене у сукупності, спростовуються посилання відповідача 1 на підстави, зазначені у клопотаннях про залишення позову без розгляду, а тому зазначені клопотання не підлягають задоволенню.
Прокурор в інтересах держави в особі позивачів просить визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Старокостянтинівської райдержадміністрації від 27.09.2018 за №192/2018-р Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) з земель невитребуваних паїв за межами населених пунктів району та надання в оренду земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ТОВ Подільський аграрний край та визнати недійсними договори оренди землі від 03.10.2018, укладені за наслідками прийняття оспореного розпорядження, посилаючись на те, що спірні земельні ділянки не входили до площі ріллі, яка підлягала розподілу між власниками земельних часток (паїв), та не були віднесені до нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок, оскільки відносяться до малопродуктивних земель, які були виключені з єдиних масивів, що паювалися, і не належать до невитребуваних (нерозподілених) паїв.
Згідно зі статтею 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ст. 14 Конституції України, ст. 1 Земельного кодексу України зазначено, що земля - основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею ст. 2 Земельного кодексу України визначає як земельні правовідносини. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Одними із принципів земельного законодавства Земельний кодекс України визначає забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; забезпечення гарантій прав на землю (ст. 5 Земельного кодексу України).
Судом враховується, що рішенням Немиринецької сільської ради було затверджено Схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) с/с "Немиринецьке" с. Немиринці загальною площею 1901 га земель, що підлягають поділу на земельні частки (паї). Рішенням від 29.01.2000 №1 Самчинецька сільська рада затвердила схему поділу земель колективної власності бувшого КСП ім. Чапаєва, виділила земельні масиви, що можуть бути поділені на земельні частки (паї) без обмежень в часі площею 1388 га.
Як убачається з наявних матеріалів справи, вищезазначених Схем розподілу, спірні земельні ділянки входять до площ земель, що підлягали розподілу між членами господарств в ході розпаювання. Доказів про їх виключення з цих площ суду не подано.
Не знайшли свого підтвердження і доводи прокурора про те, що спірні земельні ділянки віднесені до малопродуктивних земель.
Натомість, в ході розгляду справи прокурором зазначено, що спірні земельні ділянки не відносяться до малопродуктивних, а також входили до площ ріллі, яка підлягала розподілу між власниками земельних часток (паїв). Однак, незважаючи на це, земельні ділянки не відносяться до невитребуваних земельних часток (паїв) та не могли як такі передаватися в оренду.
Відповідного до чинного на час проведення розподілу земель між членами КСП ім. Чапаєва та СС "Немиринецька" Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08.08.1995 №720/95 паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості) (п. 1 зазначеного Указу).
Відповідно до п. 2 вказаного Указу право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Діючими на час проведення розподілу земель між членами КСП ім. Чапаєва та СС "Немиринецька" Методичними рекомендаціями щодо порядку передачі земельної частки (паю) в натурі із земель колективної власності членам колективних сільськогосподарських підприємств і організацій (затверджені наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства сільського господарства і продовольства України, Української академії аграрних наук від 04.06.1996 №47/172/48) (далі - Методичні рекомендації) передбачалося, що передача в натурі земельної частки (паю) громадянину здійснюється після складання "Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї)" (далі - Схеми) (п. 1.3 Методичних рекомендацій).
Згідно з п. п. 1.4, 1.5 Методичних рекомендацій складання Схем проводиться землевпорядними та іншими організаціями, що мають на це дозвіл (ліцензію). Схеми складаються за участю керівників і спеціалістів колективних сільськогосподарських підприємств (організацій), сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств (далі - підприємств), затверджуються загальними зборами (зборами уповноважених) членів цих підприємств і організацій та погоджуються районними (міськими) державними адміністраціями (виконавчими комітетами міських Рад).
Схеми в залежності від забезпеченості необхідною землевпорядною документацією розробляються за повною або скороченою програмою. При складанні Схем визначається черговість поділу земель колективної власності з урахуванням обмежень, обумовлених технологічними і екологічними особливостями їх використання (п. п. 2.1, 2.2 Методичних рекомендацій).
Відповідно до п. 2.7 Методичних рекомендацій на Схемі виділяються земельні масиви, що можуть бути поділені на земельні частки (паї) без обмежень в часі, в тому числі ділянки першочергової приватизації, а також земельні масиви, які поділяються на земельні частки (паї) після закінчення певного технологічного сільськогосподарського циклу. Крім того, визначаються: земельні ділянки, що поділяються одночасно без подрібнення в натурі на окремі паї (зрошувані угіддя, сади, виноградники, хмільники, ягідники тощо); земельні ділянки, що не підлягають поділу і повинні використовуватись сумісно (угіддя, законсервовані, виходячи з екологічних умов; невеликі площі сільськогосподарських угідь, в результаті поділу яких на окремі земельні ділянки стає неможливим механізований обробіток грунту).
Спеціальним законодавчим актом, який у подальшому визначив організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками став Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (далі - Закон), який набрав чинності 08.07.2003.
Відповідно до ст. 3 Закону (тут і далі - в редакції, чинній на час прийняття оспореного розпорядження) підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.
Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.
Відповідно до ст. 13 зазначеного Закону нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) від 04.02.2004 №122 встановлено, що організація робіт з розподілу земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою чи райдержадміністрацією за місцем розташування земельних ділянок згідно з проектом; відповідно до п. 12 цієї Методики - нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.
Із системного аналізу положень ст. ст. 5 і 13 Закону, п. п. 2, 12 постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 №122 вбачається, що землі, які належали сільськогосподарським підприємствам, розподілялися між власниками земельних часток (паїв) шляхом виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості). Відповідно, землі, які не були розподілені власникам земельних часток (паїв), належали до решти земель, щодо яких чинним на той час законодавством було вжито термін "нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки" (розмежування понять у якому було законодавчо закріплено згодом, після прийняття оспореного розпорядження та укладення оспорених договорів).
Згідно з вищенаведеними положеннями законодавства розпорядження нерозподіленими (невитребуваними) земельними ділянками (паями) з метою надання їх в оренду здійснюють сільські, селищні, міські ради чи райдержадміністрації в залежності від місця розташування таких ділянок, а саме за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради нерозподілені (невитребувані) земельні частки можуть передаватися в оренду в межах населених пунктів, а за рішенням районної державної адміністрації - за межами населених пунктів.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (в редакції, чинній на час прийняття оспореного розпорядження) до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань, зокрема використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.
Місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону (ст. 21 вказаного Закону).
Відповідно до статті 17 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття оспореного розпорядження) до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належало, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття оспореного розпорядження) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.
З матеріалів справи слідує, що розпорядженням голови Старокостянтинівської районної державної адміністрації від 27.09.2018 №192/2018-р затверджено технічні документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) із земель невитребуваних паїв за межами населених пунктів району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно з додатком (п. 1); надано в тимчасове користування на умовах оренди землі, що знаходяться за межами населених пунктів району із земель невитребуваних паїв на строк до моменту виготовлення їх власниками права власності на земельні ділянки, але не більше 7 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з орендною платою в розмірі 3%, 6% нормативної грошової оцінки, зокрема - ТОВ "Подільський аграрний край" Самчинецька сільська рада - 38,0192 га угідь (кадастровий номер 6824287300:03:008:0021), Немиринецька сільська рада - 15,3457 га угідь (кадастровий номер 6824286200:05:022:0112) та 13,2738 га угідь (кадастровий номер 6824286200:05:022:0126).
У подальшому між Старокостянтинівською РДА (орендодавець) та ТОВ "Подільський аграрний край" (орендар) укладено три договори оренди земельної ділянки, за умовами яких орендодавець на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 27.09.2018 №192/2018-р надав, а орендар прийняв в строкове платне користування на умовах оренди вищезазначені земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель невитребуваних паїв кожної із сільських рад.
Враховуючи вищенаведені законодавчі норми, оскільки земельні ділянки, які передані в оренду за спірними договорами, належали до земель, що підлягали розподілу між членами КСП ім. Чапаєва та СС "Немиринецька", і знаходяться на території Самчинецької та Немиринецької сільських рад, але за межами населених пунктів, повноваження з передачі в оренду вказаних у договорах земельних ділянок належали Старокостянтинівській районній державній адміністрації.
При цьому нерозподілені частки (паї) не є землями державної чи комунальної власності, а лише перебувають у розпорядженні відповідних адміністрацій до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку (висновок, викладений у постанові ВС від 28.10.2020 у справі №923/965/19).
Тому з врахуванням наведеного та обставин справи безпідставними є посилання прокурора на порушення положень ст.134 Земельного кодексу України.
З огляду на вказане вище, зокрема повноваження Старокостянтинівської районної державної адміністрації на передання зазначених земельних ділянок в оренду, судом критично оцінюються твердження прокурора на неправомірне посилання у оспорених розпорядженні та договорах про надання земель саме із земель невитребуваних паїв як на достатню підставу для скасування розпорядження та визнання договорів недійсними.
При цьому враховується відсутність визначення станом на момент виникнення спірних правовідносин окремих понять нерозподіленої земельної ділянки та невитребуваної земельної частки (паю) та наявність законодавчого регулювання повноважень щодо розпорядження нерозподіленими (невитребуваними) земельними ділянками як єдиного поняття. Саме лише зазначення у розпорядженні на передання в оренду земельних ділянок із земель невитребуваних паїв за наведених обставин справи не може свідчити про незаконність розпорядження.
Критично судом оцінюються посилання в обґрунтування позовних вимог на акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки від 29.11.2019 №564-ДК/890/АП/09/01/-19 Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, яким встановлено, що відповідно до план-схеми паювання земель Немиринецької та Самчинецької сільських рад спірні земельні ділянки не підлягали розпаюванню. Зазначені в акті обставини спростовані як матеріалами справи, так і наданими під час розгляду справи поясненнями прокурора.
Крім того, береться до уваги відсутність будь-яких доказів щодо порушення прав позивачів внаслідок використання у оспорених розпорядженні та договорах терміну "невитребувані паї".
Зокрема, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 04.10.2017 у справі №914/1128/16).
Вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач. Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Судом враховується, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні", який набрав чинності 01.01.2019, розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено п. 21, за змістом якого з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу цього Закону переходять до комунальної власності".
Суд зауважує, що під порушенням розуміється такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Виходячи з наведеного твердження прокурора в частині порушеного права позивачів судом оцінюється критично, оскільки надання спірних земельних ділянок в оренду не порушує прав позивачів, які виникли згодом - на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні", оскільки не позбавляє можливості здійснення та реалізації цих прав. Зокрема, позивачі не позбавлені права реалізувати свої повноваження власників земельних ділянок шляхом оформлення права власності, здійснення правомочностей власника, в тому числі щодо розпорядження земельними ділянками тощо. При цьому пунктом 11.5 договорів оренди передбачено, що перехід права власності на орендовані земельні ділянки до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договорів. Також сільські ради, передаючи земельні ділянки для відповідача 1 в оренду згідно з актами прийому-передачі від 03.10.2018, будь-яких заперечень не висловили; в листах, адресованих прокурору, повідомили про надходження до місцевого бюджету орендної плати від відповідача 1 за спірні орендовані земельні ділянки.
Відповідно до статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та постановам Верховної Ради України, прийнятим відповідно до Конституції та законів України, актам Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду. Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку (ст. 43 Закону України Про місцеві державні адміністрації).
Отже, беручи до уваги недоведення прокурором суперечності оспореного розпорядження актам цивільного законодавства та недоведення порушення цим розпорядженням прав та інтересів держави в особі позивачів, суд доходить висновку про відсутність підстав для визнання та скасування розпорядження голови Старокостянтинівської райдержадміністрації від 27.09.2018 за №192/2018-р Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) з земель невитребуваних паїв за межами населених пунктів району та надання в оренду земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ТОВ Подільський аграрний край.
Щодо позовних вимог про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок судом враховується таке.
Положеннями ст. ст. 13, 15 Закону України "Про оренду землі" визначено поняття договору оренди землі, його умови.
Одним із способів захисту прав на земельні ділянки згідно зі ст. 152 Земельного кодексу України є визнання угод недійсними.
Підставою недійсності правочину згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 Цивільного кодексу України.
Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що: 1. зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2. особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3. волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4. правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5. правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно зі ст. 207 ГК України осподарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути визнано судом недійсним повністю або в частині.
Відповідно до ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Враховуючи висновок суду про відсутність порушень законодавства при переданні спірних земельних ділянок в оренду та відсутність порушених прав та інтересів держави в особі позивачів, беручи до уваги те, що прокурором не доведено недодержання в момент вчинення оспорених договорів вимог ст. 203 ЦК України, позовні вимоги про визнання недійсними договорів оренди землі від 03.10.2018, укладених між Старокостянтинівською райдержадміністрацією та ТОВ Подільський аграрний край, якими передано в оренду земельну ділянку площею 15,3457 га з кадастровим номером 6824286200:05:022:0112, площею 13,2738 га з кадастровим номером 6824286200:05:022:0126, площею 38,0192 га з кадастровим номером 6824287300:03:008:0021, не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на вищенаведені законодавчі норми, які регулювали спірні відносини на час їх виникнення, подані сторонами докази та встановлені обставини справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Також у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" Суд вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Відшкодування витрат зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на прокуратуру.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У позові керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури, м. Старокостянтинів Хмельницької області в інтересах держави в особі Немиринецької сільської ради, с. Немиринці Старокостянтинівського району Хмельницької області, Самчинецької сільської ради, с. Самчинці Старокостянтинівського району Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю Подільський аграрний край, м. Вінниця, Старокостянтинівської районної державної адміністрації, м. Старокостянтинів Хмельницької області про визнання незаконним і скасування розпорядження голови Старокостянтинівської райдержадміністрації від 27.09.2018 за №192/2018-р Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) з земель невитребуваних паїв за межами населених пунктів району та надання в оренду земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ТОВ Подільський аграрний край, визнання недійсними договорів оренди землі від 03.10.2018, укладених між Старокостянтинівською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю Подільський аграрний край, якими передано в оренду земельну ділянку площею 15,3457 га з кадастровим номером 6824286200:05:022:0112, земельну ділянку площею 13,2738 га з кадастровим номером 6824286200:05:022:0126, земельну ділянку площею 38,0192 га з кадастровим номером 6824287300:03:008:0021, відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України)
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України)
Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 17.12.2020.
СуддяВ.В. Виноградова
Видрук. 7 прим.: 1 до справи, 2 Старокостянтинівська місцева прокуратура (31100, Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Острозького, 41), 3 прокуратура Хмельницької області (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3), 4 Немиринецька СР (31170, Хмельницька область, Старокостянтинівський район, с. Немиринці), 5 Самчинецька СР (31172, Хмельницька область, Старокостянтинівський район, с. Самчинці), 6 ТОВ Подільський аграрний край (21000, м. Вінниця, вул. Сергеєва-Ценського, 14), 7 Старокостянтинівська РДА (31100, Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Острозького, 70). Всім рек. з пов. про вруч.
Суд | Господарський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 07.12.2020 |
Оприлюднено | 08.09.2022 |
Номер документу | 93589165 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку |
Господарське
Господарський суд Хмельницької області
Виноградова В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні