Рішення

від 16.12.2020 по справі 926/2382/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Чернівці

16 грудня 2020 року Справа № 926/2382/20

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гушилик С.М. та секретаря судового засідання Циганчук І.В. розглянувши справу №926/2382/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Астрея-1" (58000, м.Чернівці, вул. Головна, 122-А/офіс 005)

До Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради (58000, м.Чернівці, вул.Героїв Майдану, 176)

Про стягнення заборгованості за договором підряду №345 від 30.07.2020 року та №383 від 26.08.2020 року в сумі 496348,69 грн

За участю представників:

Від позивача: Герегова Н.І. - адвокат (ордер №1015299 від 01.09.2020р.)

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Астрея-1" 15.10.2020 року звернулося з позовною заявою до Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради про стягнення заборгованості за договором підряду №345 від 30.07.2020 року та №383 від 26.08.2020 року в сумі 496348,69 грн.

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на те, що між сторонами 30.07.2020 року було укладено договір №345, за яким підрядник (ТОВ "Астрея-1") взяв на себе зобов`язання виконати капітальний ремонт вулиці В.Сімовича (відновлення елементів благоустрою) в м.Чернівці на загальну суму 385500,00 грн, а замовник (Департамент житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради) у свою чергу зобов`язався прийняти і оплатити виконані роботи на умовах, визначених договором. Також, між сторонами 26.08.2020 року було укладено додатковий договір №383, відповідно до якого підрядник зобов`язався виконати капітальний ремонт вулиці В.Сімовича (відновлення елементів благоустрою) в м.Чернівці (коригування) на загальну суму 99628,00 грн, а замовник в свою чергу прийняти і оплатити виконані роботи на умовах, визначених договором. Підрядником виконані роботи по договору №345 на суму 385500,00 грн та по договору №383 на суму 99628,00 грн, що підтверджується актами виконаних будівельних робіт за серпень 2020 року, які підписані замовником.

Таким чином, замовник прийняв роботи, але оплату за такі роботи не провів, що стало підставою для звернення з позовом про стягнення суми заборгованості у судовому порядку. Враховуючи, що замовником порушено умови договорів №345 та №383, позивач нарахував останньому пеню, інфляційні та 3% річних: так по договору №345 - за період з 28.08.2020 року по 15.10.2020 року: пеня в сумі 6193,28 грн, інфляційні в сумі 1927,50 грн, 3 % річних в сумі 1548,32 грн; по договору №383 за період з 08.09.2020 року по 15.10.2020 року: пеня в сумі 1241,27 грн, 3 % річних в сумі 310,32 грн, які просить стягнути в судовому порядку. Окрім того, позивачем заявлено попередній розрахунок витрат на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.

15.10.2020 року позовні матеріали зареєстровані відділом документального забезпечення та аналітичної роботи Господарського суду Чернівецької області.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями справу №926/2382/20 передано судді Гушилик С.М.

Ухвалою Господарського суду від 19.10.2020 року було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 04.11.2020 року.

Судове засідання 04.11.2020 року не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді.

18.11.2020 року від відповідача надійшла заява (вх.№2732), в якій останній визнає вимоги щодо стягнення заборгованості за договорами підряду №345 від 30.07.2020 року та №383 від 26.08.2020 року та просить здійснювати розгляд справи без його участі.

Ухвалою суду від 25.11.2020 року судове засідання призначено на 07.12.2020 року, про що сторони повідомлені належним чином.

За усним клопотанням представника позивача розгляд справи було відкладено на 16.12.2020 року, про що відповідно винесено ухвалу.

До початку судового засідання від позивача надійшла заява про долучення додаткових доказів (вх.№3180).

У судове засідання 16.12.2020 року представник відповідача не з`явився, проте суд звертає увагу на те, що відповідач звернувся із клопотанням про розгляд справи за наявними матеріалами та без участі повноваженого представника .

При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в статтях 2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Згідно ч.2 ст.195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Частиною 1 статті 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Таким чином, з метою дотримання балансу прав та інтересів сторін у справі, дотримання розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 16.12.2020 року представниця позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі, а також заявила про стягнення з відповідача понесені витрати на правову допомогу в сумі 10000,00 грн, в підтвердження яких надала докази.

Заслухавши представницю позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення проти них, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд -

ВСТАНОВИВ:

30.7.2020 року між Департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради (далі-замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Астрея-1" (далі-підрядник) укладено договір №345 (далі - договір №345), відповідно до умов якого підрядник відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору зобов`язався виконати капітальний ремонт вулиці В.Сімовича (відновлення елементів благоустрою) в м.Чернівці, а замовник зобов`язався прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість на умовах, визначених договором (п.п. 1.1 -1.2 договору №345).

У відповідності до п.2.1 договору №345 договірна ціна робіт визначається на підставі кошторису є твердою в межах кошторисної вартості та складає 385,500 тис.грн. без урахування ПДВ за рахунок коштів міського бюджету.

Ціна цього договору може змінюватись у випадках, визначених Законом України "Про публічні закупівлі" (п.2.2 договору №345).

В розділі 3 договору сторони погодили порядок здійснення оплати, так замовник має право надати підряднику аванс на придбання матеріалів, в розмірі до 30% річного ліміту асигнувань, у зв`язку з чим підрядник зобов`язується протягом одного місяця з дня одержання авансу придбати відповідні матеріали. По закінченню зазначеного вище терміну використані суми авансу повинні бути підтверджені документами на придбання відповідних матеріалів (квитанції, накладні, тощо), актом виконаних робіт, або повернені замовнику. Розрахунки за виконанні роботи здійснюються на підставі актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2) та довідок про їх вартість (форма КБ-3), підписаних уповноваженими представниками замовника та підрядника. Акти виконаних робіт оформлюються належним чином підрядником і подаються для підписання уповноваженому представнику замовника на пізніше 25 числа звітного місяця. Уповноважений представник замовника протягом трьох днів перевіряє виконану роботу та правильність застосування розцінок і підписує їх в частині фактично виконаних обсягів робіт. Замовник повинен розглянути та підписати акт або направити підряднику письмову мотивовану відмову від прийняття робіт. Замовник зобов`язується протягом 10 календарних днів з моменту підписання належно оформленого акту приймання виконаних робіт прийняти рішення про оплату за виконані роботи та подати доручення на здійснення платежу органу Державної казначейства України.

Строк виконання робіт початок 03 серпня 2020 року, завершення до 15 вересня 2020 (п. 5.1 договору №345).

Місце виконання робіт - м.Чернівці, вул.В.Сімовича (п. 5.2 договору №345). Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником. Готовий після проведеного капітального ремонту об`єкт, та після одержання повідомлення підрядника про його готовність до передачі підрядник передає по акту приймання-передачі замовнику (п.5.5 договору №345).

У пункті 5.6 договору №345 сторони погодили, що строки виконання робіт можуть бути зміненні з внесенням відповідних змін у договір підряду в разі виникнення обставин непереборної сили, невиконання або неналежного виконання замовником своїх зобов`язань (порушення умов фінансування, несвоєчасне надання будівельного майданчика (фронту робіт, проектно-кошторисної документації, ресурсів, тощо). Внесення змін до кошторисної документації.

У відповідності до умов договору №345 замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість виконаних підрядних робіт; протягом 5 робочих днів, з дня підписання цього договору, передати по акту приймання-передання підряднику проектно-кошторисну документацію затверджену в установленому порядку; здійснювати контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягів, вартості і якості виконаних робіт кошторису, будівельним нормам і правилам, а також матеріалів, що використовуються - державними стандартами і технічними умовами, на будь-якому етапі їх виконання; у разі виявлення замовником недоліків протягом гарантійних строків, він зобов`язаний повідомити про це підрядника і запросити останнього для складання відповідного акту про порядок і строки усунення виявлених недоліків; та інше(п.п.6.1.1-6.1.4 договору №345).

За умовами розділу 6 договору №345 замовник має право: вносити в процесі виконання робіт зміни та доповнення в кошторисну документацію, склад та обсяги робіт (п.6.2.2); повернути рахунок підряднику без здійснення оплати в разі неналежного оформлення документів, зазначених у розділі в п.п.3.2-3.3 договору; при виявлені недоліків у обсягах, якості та термінах виконання робіт підрядником, передбачених цим договором, під час їх виконання, або протягом гарантійного терміну якості робіт і експлуатації об`єкту за своїм вибором вимагати від підрядника: безоплатного усунення недоліків, в розумний строк відповідно до акту про їх усунення; пропорційного зменшення вартості робіт; усунення недоліків власними силами або шляхом залучення інших осіб з компенсацією підрядником витрат на їх усунення та відшкодування збитків (п.6.2.3); затримувати проміжні платежі за роботи, виконані з порушенням будівельних норм і правил та проектних рішень (п.6.2.4); затримувати проміжні платежі за роботи, виконанні з порушенням будівельних норм і правил та проектних рішень (п.6.2.4); зменшувати обсяг закупівлі виконаних робіт на загальну вартість цього договору залежно від реального фінансування видатків у такому разі сторони вносять відповідні зміни до цього договору (п.6.2.5); при невиконанні та/або неналежному виконанні підрядником взятих на себе зобов`язань за договором - розірвати договір в односторонньому порядку. У цьому випадку договір вважається розірваним через 10 календарних днів з дня отримання підрядником письмового повідомлення замовника про односторонню відмову від договору (п.6.2.6);

Права та обов`язки підрядника сторони погодили у п.п.6.3-6.4 договору, зокрема: здійснювати роботи якісно та відповідно до проектно-кошторисної документації у строки встановлені договором (п.6.3.1); у разі необхідності перекриття (обмеження) руху транспорту на об`єкті будівництва, в трьохденний термін після підписання договору звернутись до замовника з письмовою заявою із вказанням термінів перекриття (п.6.3.2); протягом п`яти робочих днів, з дня підписання цього договору, прийняти по акту приймання-передачі від замовника проектно-кошторисної документації, подати замовнику на погодження виготовлену схему організації дорожнього руху, та наказ про призначення підрядником відповідальної особи за виконання робіт на об`єкт (п.6.3.3)і; забезпечити виконання робіт, якість яких відповідає умовам, встановленим розділом 4 цього договору (п.6.3.4); протягом гарантійного строку якості робіт і експлуатації об`єкту усувати на вимогу замовника в розумний строк за свій рахунок недоліки, допущені з вини підрядника (п.6.3.7); передати замовнику у порядку, в строки, що передбачені законодавством і договором закінченні роботи та готовий об`єкт (п.6.3.13); забезпечити ведення та передачу замовнику в установленому порядку документів про виконання робіт (п.6.3.14) та інше.

Серед прав підрядника зокрема: своєчасно та в повному обсязі отримувати оплату за виконані роботи (п.6.4.1); залучати для виконання робіт субпідрядні організації за погодженням з замовником (п.6.4.3) та інше.

У разі порушення умов договору сторони погодили відповідальність, яка прописана у розділі 10 договору № 345, а саме п.п.10.3: за невиконання або неналежне виконання зобов`язання Замовник несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення платежу.

Цей договір набуває чинності з дати його укладення та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором, але не пізніше 31.12.2020р. датою укладення договору є дата підписання його сторонами (п. 13.1 договору №345).

26.08.2020 року між Департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради (далі-замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Астрея-1 (далі-підрядник) укладено договір №383 (далі договір №383).

За умовами договору №383 від 26.08.2020 року, сторонами було погоджено, що підрядник зобов`язався виконати капітальний ремонт вулиці В.Сімовича (відновлення елементів благоустрою) в м.Чернівці (коригування) на загальну суму 99628 грн, а замовник в свою чергу прийняти і оплатити виконані роботи на умовах, визначених договором (п.п.1.1, 1.2, 2.1 договору №83).

Слід відмітити, що всі решта пунктів договору №345 від 30.07.2020 року повністю співпадають з пунктами договору №383 від 26.08.2020 року.

Окрім того, сторонами не заперечувалось того факту, що договором №383 від 26.08.2020 року було лише підкореговано договір №345 від 30.07.2020 року.

Дані про визнання зазначених договорів у встановленому законом порядку недійсними відсутні.

Згідно довідки про вартість виконаних будівельних робіт за 2020 року форми КБ-3 (підписаний 18.08.2020р.) та акту виконаних робіт за серпень 2020 року форми КБ-2в позивачем виконано роботи на суму 385500,00 грн, які відповідач не оплатив.

Згідно довідки про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2020 року форми КБ-3 (підписаний 28.08.2020р.) та акту виконаних робіт за 2020 року форми КБ-2в позивачем виконано роботи на суму 99619,00 грн, які відповідач не оплатив.

Під час вирішення спору суд застосовує такі норми законодавства.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначено статтею 11 Цивільного кодексу України, відповідно до частини 1 якої цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків норма частини 2 статті 11 ЦК визначає, зокрема, договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

За визначенням частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 4 статті 203 ЦК правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, а згідно зі статтею 207 цього Кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Аналогічну норму містить стаття 181 Господарського кодексу України, яка регламентує загальний порядок укладання господарських договорів.

Згідно з нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК).

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 625 ЦК України унормовано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 631 Цивільного кодексу України, якій кореспондує норма частини 7 статті 180 Господарського кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Спірні правовідносини між сторонами ґрунтуються на договорі підряду, який регулюється статтями 837-886 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Так, частинами першою та другою статті 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (ч.1,3 ст.843 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

У відповідності до вимог ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Згідно зі ст.875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Як вже було встановлено судом, Товариством з обмеженою відповідальністю "Астрея-1" було підготовлено акти приймання виконаних робі та передано їх до житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, вказані акти підписані стороною замовника, при цьому жодних зауважень до актів чи відмови від їх підписання сторонами не надано.

Окрім того, відповідач підтвердив факт виконання позивачем робіт на суму та наявність вказаної заборгованості у своїй заяві від 18.11.2020 року вх.№2732.

Відповідно до статті ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів (ст. 617 ЦК України).

Судом з достовірністю встановлено, що відповідач в порушення умов договорів підряду №345 та №383 не провів розрахунок за виконані роботи, що підтверджено актами виконаних робіт, які підписані сторонами замовника та підрядника та скріплені печатками, отже вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 485128,00 грн, з яких: по договору №345 в сумі 385500,00 грн та по договору №383 в сумі 99628,00 грн, є обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України).

Частиною 2 ст.551 ЦК України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Частиною 6 статті 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов`язання мало бути виконано.

Як встановлено судом, пунктом 10.3 договорів сторони погодили, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язання Замовник несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені в сумі 7434,55 грн: з яких по договору №345 в сумі 6193,28 грн за період з 28.08.2020 року по 15.10.2020 року та по договору №383 в сумі 1241,27 грн за період з 08.09.2020 року по 15.10.2020 року, суд вважає його правильним, а відтак таким що підлягає задоволенню.

На підставі ст.625 Цивільного кодексу України у своїй позовній заяві позивач висунув вимогу про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1858,64 грн: з яких по договору №345 в сумі 1548,32 грн за період з 28.08.2020 року по 15.10.2020 року та по договору №383 в сумі 310,32 грн за період з 08.09.2020 року по 15.10.2020 року, та інфляційних по договору №345 в сумі 1927,50 грн за період з 28.08.2020 по 15.10.2020 року.

У відповідності до вимог ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних (або ж іншого розміру процентів встановленого договором) не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних (або ж іншого розміру процентів встановленого договором) входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає його таким, що нарахований правомірно, а відтак таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до положень ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).

Згідно з ч.1 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оскільки матеріалами справи доводиться факт не виконання умов договорів підряду №345 від 30.07.2020 року та №383 від 26.08.2020 року в частині оплати за виконані будівельні роботи, що підтверджено актами приймання виконаних робіт за серпень 2020 року, які підписані та скріплені печатками підрядника та замовника, загальна вартість робіт за актами склала 485128,00 грн, відповідач доказів зворотного не надав, а відтак за порушення умов договору відповідачу правомірно було нараховано 3% річних в сумі 1858,64 грн, інфляційні в сумі 1927,50 грн та пеню в сумі 7434,55 грн, таким чином суд дійшов висновку, що вищевказане є підставою для задоволення позову у повному обсязі.

В судовому засіданні, 16.12.2020 року адвокатка Герегова Н.І. заявила усне клопотання про стягнення з відповідача правничої допомоги, посилаючись на те, що у разі задоволення позовних вимог судові витрати покладаються на відповідача по справі а також звернула увагу на те, що позивачем було вчасно надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат та зроблено заяву про відшкодування витрат, та в підтвердження вказаних витрат надала відповідні докази. А відтак, адвокатка просить відшкодувати понесені позивачем витрати на правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із частиною 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у справі може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до частини 4 статті 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд зважає, що факт представництва адвокатом підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, в тому числі самою позовною заявою, письмовою заявою про долучення доказів, ордером серії СЕ №1015299 від 01.09.2020 року та договором про надання правової допомоги від 01.09.2020 року.

Адвокатка Герегова Н.І. приймала участь у удових засіданнях від імені позивача, що зафіксовано у протоколах судових засідань по справі.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обґрунтовуючи розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, адвокатка Герегова Н.І. надала до матеріалів справи договір про надання юридичної допомоги 01.09.2020 року, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Астрея-1" та адвокатом Гереговою Н.І., ордер №1015299 від 01.09.2020 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ЧЦ № 000113 від 21.04.2017 року, акт прийняття-передачі наданих послуг від 16.12.2020 року на суму 10000,00 грн.

У відповідності до укладеного договору ТОВ "Астрея-1" сплатило адвокату Гереговій Н.І. 10000,00 грн, що підтверджено прибутковим касовим ордером № 1 від 15.10.2020 року.

Відповідно до частини 2 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, згідно частини 6 статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.5, 6 ст.126 Кодексу).

В розумінні положень згаданих норм законодавства, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Разом із цим, відповідне клопотання відповідачем про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не заявлялося.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у вищенаведеній нормі.

Слід зауважити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України ).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Беручи до уваги підтвердження позивачем правового статусу адвоката, переліку наданих ним послуг, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами, суд дійшов висновку обґрунтованість поданої заяви.

Витрати по сплаті судового збору та правничої допомоги покладаються на відповідача відповідно до п.2 ч.4 ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 12, 13, 20, 45, 73, 74, 76 - 77, 86, 129, 194, 219, 222, 232 - 233, 236, 238, 240 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Астрея-1" (58000, м.Черніві, вул. Головна, 122-А/офіс 005) до Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради (58000, м.Чернівці, вул.Героїв Майдану, 176) про стягнення заборгованості за договором підряду № 345 від 30.07.2020 року та № 383 від 26.08.2020 року в сумі 496348,69 грн задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради (58000, м.Чернівці, вул.Героїв Майдану, 176, код 25082708) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Астрея-1" (58000, м.Черніві, вул. Головна, 122-А/офіс 005, код 38049021) заборгованість в сумі 485128,00 грн, пеню в сумі 7434,55 грн, інфляційних в сумі 1927,50 грн, 3% річних в сумі 1858,64 грн, 7445,23 грн судового збору та витрати на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повний текст рішення складено та підписано 17.12.2020 року

Суддя Гушилик С.М.