Рішення

від 03.11.2020 по справі 160/7379/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2020 року Справа № 160/7379/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О.В.,

при секретарі Максименко Е.М.,

за участю:

представника позивача Жорніченко Д.В.

представника відповідача Колодки Б.О.

розглянувши у відритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Укрпромпостач до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Укрпромпостач (далі - ТОВ Виробничо-комерційне підприємство Укрпромпостач , позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0003061411 від 05.02.2020р., яким товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Укрпромпостач було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1 043 182,50 грн., в тому числі 834 546,00 грн. за податковими зобов`язаннями та 208 636,50 грн. за нарахованими штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки зі змісту акту перевірки не вбачається жодних порушень вимог чинного податкового законодавства України саме позивачем, а в основу акту перевірки покладено висновки про неможливість реального здійснення господарських операцій контрагентом підприємства. Факт реальності здійснення господарських операцій підтверджується наданими первинними документами, а саме: відповідним договором, рахунками-фактурами, видатковими накладними, довіреностями, актами приймання-передачі, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, які свідчать про перерахування позивачем грошових коштів в безготівковій формі за придбані товари. Придбані товари були використані у господарській діяльності позивача. Складені документи вказують на відображення отриманих товарів в бухгалтерському обліку, їх подальше використання у власній господарській діяльності за основним видом діяльності позивача. Відсутність товарно-транспортних накладних або недоліки у їх заповненні, при наявності інших первинних документів не може бути належним доказом відсутності факту реальності здійснених операцій, з урахуванням того, що в наявності первинні документи, виписані ТОВ Ейр Інвест на підтвердження поставки товару. Позивач є сумлінним і добросовісним платником податків, своєчасно та в повному обсязі виконує свої зобов`язання по сплаті обов`язкових платежів, здійснює систематичну прибуткову діяльність та забезпечує робочими місцями своїх працівників.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 21.07.2020 року.

В підготовче засідання, призначене на 21.07.2020 року, представники сторін не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, судом відкладено підготовче засідання до 15.09.2020 року.

Представником відповідача 15.09.2020 року подано відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити, обґрунтовуючи тим, що в ході перевірки не підтверджено факт отримання позивачем товарів від ТОВ Ейр Інвест за період з 01.06.2017 року по 31.07.2017 року. З наданих до перевірки товарно-транспортних накладних неможливо встановити за якою адресою відбувались вантажно-розвантажувальні роботи, та чи взагалі відбувалась передача товару від постачальника до покупця, адже у ТОВ Ейр Інвест відсутні будь-які основні засоби, об`єкти оподаткування, складські приміщення. З огляду на викладене, відповідач вважає прийняте податкове повідомлення-рішення правомірним та таким, що підлягає задоволенню.

15.09.2020 року від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання для можливості подання додаткових доказів.

В підготовче засідання, призначене на 15.09.2020 року, з`явився представник позивача, судом відкладено підготовче засідання до 22.09.2020 року.

22.09.2020 року від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з перебуванням представника в іншому судовому засіданні.

В підготовче судове засідання, призначене на 22.09.2020 року, представники сторін не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, судом відкладено підготовче засідання до 13.10.2020 року.

В підготовче засідання, призначене на 13.10.2020 року, з`явився представник позивача, підтримав обрану правову позицію. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Судом закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 03.11.2020 року.

В судове засідання, призначене на 03.11.2020 року прибули представники сторін, підтримали обрані правові позиції.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 08.08.2019 №5396, відповідно до п. 19-1.1 ст.19-1, п.п.20.1.4 п.20.1. ст.20. п.п. 75.1.2, п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України на підставі наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 08.08.2019 №4753-п Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ ВКП УКРПРОМПОСТАЧ (код за ЄДРПОУ 38530512) та наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 30.08.2019 №5137-п Про перенесення термінів проведення документальної позапланової перевірки ТОВ ВКП УКРПРОМПОСТАЧ (код за ЄДРПОУ 38530512), проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо- Комерційного підприємства УКРПРОМПОСТАЧ (код за ЄДРПОУ 38530512) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ ЕЙР ІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 41322801) за період з 01.06.2017 року по 31.07.2017 року.

За результатами перевірки складено акт від 12.12.2019 року №15913/04-36-05-11/38530512.

Перевіркою встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п.198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, завищено податковий кредит на загальну суму 834546 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість за липень 2017 року на суму 178164 грн., за серпень 2017 року на суму 234000 грн., за вересень 2017 року на суму 2821 грн., за жовтень 2017 року на суму 172229 грн., за листопад 2017 року на суму 247332 грн.

Не погоджуючись з актом перевірки, позивачем направлені заперечення від 27.01.2020 року вх. №12141/10.

Відповіддю ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 04.02.2020 року №12508/10/04-36-05-11 висновки акту перевірки визнано правомірними, обґрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

На підставі акту перевірки від 12.12.2019 року №15913/04-36-05-11/38530512 відповідачем сформовано та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 05.02.2020 року №0003061411 про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 1043182,50 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 834546 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 208636,50 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ДПС України, рішенням якої від 15.05.2020 року №16268/6/99-00-08-05-02-06 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга позивача без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку доводам позивача про протиправність оскаржуваного рішення, з огляду на помилковість висновків контролюючого органу про відсутність реального характеру господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ Ейр Інвест , суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Укрпромпостач (код ЄДРПОУ 38530512) зареєстровано 29.01.2013 року, перебуває на обліку в Новокодацькій ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області, види економічної діяльності: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 28.15 Виробництво підшипників, зубчастих передач, елементів механічних передач і приводів; 28.22 Виробництво підіймального та вантажно-розвантажувального устаткування; 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали; 25.62 Механічне оброблення металевих виробів; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 33.19 Ремонт і технічне обслуговування інших машин і устаткування; 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; 33.11 Ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів.

В рамках видів економічної діяльності, між ТОВ Виробничо-комерційне підприємство Укрпромпостач (покупець) та ТОВ Ейр Інвест (постачальник) було укладено договір поставки від 02.06.2017 року №02/06-1, за яким постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) та сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 1.3 договору предметом поставки є обладнання з найменуванням, зазначеним у накладних, які є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 3.1 договору визначено, що договір поставки вступає в дію з дати його укладання і діє до 31.12.2017 року.

ТОВ ЕЙР ІНВЕСТ у червні-липні 2017 року було поставлено товару (редуктори, вали, проміжні вузли в зборі) на загальну суму 5 007 276,00 грн. в т.ч. ПДВ (834 546,00 грн.) та в подальшому реалізовано контрагентам позивача, що підтверджується:

- рахунком-фактурою №0616/01 від 16.06.2017 року, видатковою накладною № РН- 0616/01 від 16.06.2017 року, товарно-транспортною накладною № 0616/1/1 від 16.06.2017 року.

Отриманий товар реалізовано ПАТ Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат , що підтверджується рахунком № 72 від 29.06.2017 року, видатковою накладною № 72 від 29.06.2017 року, довіреність № 3753 від 27.06,2017 року, товарно-транспортна накладна № Р72 від 29.06.2017 року;

- рахунком-фактурою №0616/02 від 16.06.2017 року, видатковою накладною № РН- 0616/02 від 16.06.2017 року.

Отриманий товар реалізовано ТОВ НВП Укртехснаб , що підтверджується рахунком № 97 від 29.08.2017 року, видатковою накладною № 97 від 29.08.2017 року, довіреність № 11 від 29.08.2017 року, товарно-транспортна накладна № Р97 від 29.08.2017 року;

- рахунком-фактурою №0616/03 від 16.06.2017 року, видатковою накладною № РН- 0616/03 від 16.06.2017 року.

Отриманий товар реалізовано відокремленому підрозділу Криворізька теплова енергетична станція ПАТ ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО , що підтверджується рахунком № 71 від 27.06.2017 року, видатковою накладною № 71 від 27.06.2017 року, довіреність № 595 від 21.06.2017 року, товарно-транспортна накладна №Р71 від 27,06.2017 року;

- рахунком-фактурою №0616/04 від 16.06.2017 року, видатковою накладною № РН- 0616/04 від 16.06.2017 року, товарно-транспортною накладною № 0616/2/3/4 від 16.06.2017 року.

Отриманий товар реалізовано ПАТ Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат , що підтверджується рахунком № 73 від 29.06.2017 року, видатковою накладною № 73 від 29.06.2017 року, довіреність № 3753 від 27.06.2017 року, товарно-транспортна накладна №Р73 від 29.06.2017 року;

- рахунком-фактурою №0704/06 від 04.07.2017 року, видатковою накладною № РН-0704/06 від 04.07.2017 року, товарно-транспортною накладною № 0704/06 від 04.07.2017 року.

Отриманий товар реалізовано AT Південний Гірничо-збагачувальний комбінат , що підтверджується рахунком № 80 від 25.07.2017 року, видатковою накладною № 80 від 25.07.2017 року, довіреність № ЮГД00003854 від 21.07.2017 року, товарно-транспортна накладна № Р80 від 25.07.2017 року;

- рахунком-фактурою №0705/03 від 05.07.2017 року, видатковою накладною № РН-0705/03 від 05.07.2017 року, товарно-транспортною накладною № 0705/03 від 05.07.2017 року.

Отриманий товар реалізовано AT Південний гірничо-збагачувальний комбінат , що підтверджується рахунком №88 від 07.08.2017 року, видатковою накладною № 88 від 07.08.2017 року, довіреність № ЮГД00004144 від 03.08.2017 року, товарно-транспортна накладна № Р88 від 07.08.2017 року;

- рахунком-фактурою №0710/01 від 10.07.2017 року, видатковою накладною № РН-0710/01 від 10.07.2017 року, товарно-транспортною накладною № 0710/01 від 10.07.2017 року.

Отриманий товар реалізовано ТОВ НВП Укртехснаб , що підтверджується рахунком № 83 від 20.07.2017 року, видатковою накладною № 83 від 20.07.2017 року, довіреність № 9 від 20.07.2017 року, товарно-транспортна накладна №83 від 20.07.2017 року;

- рахунком-фактурою №0711/01 від 11.07.2017 року, видатковою накладною № РН-0711/01 від 11.07.2017 року, товарно-транспортною накладною № 0711/01 від Г 1.07.2017 року.

Отриманий товар реалізовано AT Південний гірничо-збагачувальний комбінат , що підтверджується рахунком № 81 від 25.07.2017 року, видатковою накладною № 81 від 25.07.2017 року, довіреність № ЮГД00003853 від 21.07.2017 року, товарно-транспортна накладна № Р81 від 25.07.2017 року;

- рахунком-фактурою №0711/02 від 11.07.2017 року, видатковою накладною № РН-0711/02 від 11.07.2017 року, товарно-транспортною накладною № 0711/02 від 11.07.2017 року.

Отриманий товар реалізовано ТОВ НВП Укртехснаб , що підтверджується рахунком № 84 від 28.07.2017 року, видатковою накладною № 84 від 28.07.2017 року, довіреність №10 від 28.07.2017 року, товарно-транспортна накладна №84 від 28.07.2017 року;

- рахунком-фактурою №0712/01 від 12.07.2017 року, видатковою накладною № РН 0712/01 від 12.07.2017 року, товарно-транспортною накладною № 0712/01 від 12.07.2017 року.

Отриманий товар реалізовано ПАТ ХайдельбергЦемент Україна , що підтверджується рахунком № 82 від 27.07.2017 року, видатковою накладною № 82 від 27.07.2017 року, довіреність № 0710 від 24.07.2017 року, товарно-транспортна накладна № Р82 від 27.07.2017 року;

- рахунком-фактурою №0712/03 від 12.07.2017 року, видатковою накладною №PH 0712/03 від 12.07.2017 року, товарно-транспортною накладною № 0712/03 від 12.07.2017 року;

Отриманий товар реалізовано ПАТ Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат , що підтверджується рахунком № 93 від 22.08.2017 року, видатковою накладною № 93 від 22,08.2017 року, довіреність № 4763 від 14.08.2017 року, товарно-транспортна накладна № Р93 від 22.08.2017 року;

- рахунком-фактурою №0714/02 від 14,07.2017 року, видатковою накладною № PH 0714/02 від 14.07.2017 року, товарно-транспортною накладною № 0714/02 від 14.07.2017 року;

Отриманий товар реалізовано ПАТ Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь , що підтверджується рахунком № 96 від 30.08.2017 року, видатковою накладною № 96 від 30.08.2017 року, довіреність № 97210325 від 29.08.2017 року, товарно-транспортна накладна № Р96 від 30.08.2017 року;

- рахунком-фактурою №0714/03 від 14.07.2017 року, видатковою накладною №РН-0714/03 від 14.07.2017 року, товарно-транспортною накладною № 0714/03 від 14.07.2017 року;

Отриманий товар реалізовано ПАТ Нікопольський завод феросплавів , що підтверджується рахунком № 111 від 02.11.2017 року, видатковою накладною № 111 від 02.11.2017 року, довіреність №737 від 20.10.2017 року, товарно-транспортна накладна №Р111 від 02.11.2017 року;

- рахунком-фактурою №0717/12 від 17.07.2017 року, видатковою накладною № РН-0717/12 від 17.07.2017 року, товарно-транспортною накладною № 0717/12 від 17.07.2017 року;

Отриманий товар реалізовано ПАТ Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат , що підтверджується рахунком № 92 від 18.08.2017 року, видатковою накладною № 92 від 18.08.2017 року, довіреність № 4819 від 16.08.2017 року, товарно-транспортна накладна № Р92 від 18.08.2017 року;

- рахунком-фактурою №0718/07 від 18.07.2017 року, видатковою накладною № РН-0718/07 від 18.07.2017 року, товарно-транспортною накладною № 0718/07 від 18.07.2017 року.

Отриманий товар реалізовано ПАТ Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат , що підтверджується рахунком № 89 від 15.08.2017 року, видатковою накладною № 89 від 15.08.2017 року, довіреність № 4763 від 15.08,2017 року, товарно-транспортна накладна № Р89 від 15.08.2017 року;

- рахунком-фактурою №0718/08 від 18.07.2017 року, видатковою накладною № РН-0718/08 від 18.07.2017 року, товарно-транспортною накладною № 0718/08 від 18.07.2017 року.

Отриманий товар реалізовано ПАТ Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат , що підтверджується рахунком № 95 від 29.08.2017 року, видатковою накладною № 95 від 29.08.2017 року, довіреність № 4988 від 23.08.2017 року, товарно-транспортна накладна № Р95 від 29.08.2017 року;

- рахунком-фактурою №0719/06 від 19.07.2017 року, видатковою накладною № РН-0719/06 від 19.07.2017 року, товарно-транспортною накладною № 0719/06 від 19.07.2017 року.

Отриманий товар реалізовано ПАТ Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат , що підтверджується рахунком № 91 від 18.08.2017 року, видатковою накладною № 91 від 18.08.2017 року, довіреність № 4763 від 14.08.2017 року, товарно-транспортна накладна № Р91 від 18,08.2017 року;

- рахунком-фактурою №0720/06 від 20.07.2017 року, видатковою накладною № РН-0720/06 від 20.07.2017. року, товарно-транспортною накладною № 0720/06 від 20.07.2017 року;.

Отриманий товар реалізовано ПАТ Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат , що підтверджується рахунком №55 від 29.09.2017 року, видатковою накладною №104 від 29.09.2017 року, довіреність №5660 від 27.09.2017 року, товарно-транспортна накладна № Р104 від 29.09.2017 року;

- рахунком-фактурою №0720/07 від 20.0712017 року, видатковою накладною № PH-0720/07 від 20.07.2017 року, товарно-транспортною накладною № 0720/07 від 20.07.2017 року.

Отриманий товар реалізовано ПАТ Південний гірничо-збагачувальний комбінат , що підтверджується рахунком № 15 від 23.03.2018року, видатковою накладною № 25 від 23.03.2018 року, довіреність № ЮГД00001730 від 20.03.2018 року, товарно-транспортна накладна № Р25 від 23.03.2018 року;

- рахунком-фактурою №0721/04 від 21.07.2017 року, видатковою накладною № РН-0721/04 від 21,07.2017 року, товарно-транспортною накладною № 0721/04 від 21.07.2017 року.

Отриманий товар реалізовано АТ Південний гірничо-збагачувальний комбінат , що підтверджується рахунком № 13 від 24.02.2020 року, видатковою накладною № 14 від 24.02.2020 року, довіреність № ЮГД00000756 від 21.02.2020 року, товарно-транспортна накладна № Р18 від 24.02.2020 року;

- рахунком-фактурою №0724/05 від 24.07.2017 року, видатковою накладною № РН-0724/05 від 24.07.2017 року, товарно-транспортною накладною № 0724/05 від 24.07.2017 року.

Отриманий товар реалізовано ПАТ ДТЕК Октябрська ЦЗФ , що підтверджується рахунком № 27 від 24.05.2019 року, видатковою накладною № 29 від 24.05.2019 року, довіреність № 233 від 20.05.2019 року, товарно-транспортна накладна № Р29 від 24.05.2019 року;

- рахунком-фактурою №0725/06 від 25.07.2017 року, видатковою накладною № РН-0725/06 від 25.07.2017 року, товарно-транспортною накладною № 0725/06 від 25.07.2017 року.

Отриманий товар реалізовано АТ Південний гірничо-збагачувальний комбінат , що підтверджується рахунком № 101 від 21.09.2017 року, видатковою накладною № 101 від 21.09.2017 року, довіреність №ЮГД00005336 від 20.09.2017 року, товарно-транспортна накладна № Р101 від 21.07.2017 року; реалізовано АТ Південний гірничо-збагачувальний комбінат , що підтверджується рахунком № 102 від 21.09.2017 року, видатковою накладною № 102 від 21.09.2017 року, довіреність № ЮГД00005337 від 20.09.2017 року, товарно-транспортна накладна № Р102 від 21.07.2017 року;

- рахунком-фактурою №0725/07 від 25.07.2017 року, видатковою накладною № РН-0725/07 від 25.07.2017 року, товарно-транспортною накладною № 0725/07 від 25.07.2017 року;

- рахунком-фактурою №0726/03 від 26.07.2017 року, видатковою накладною № РН-0726/03 від 26.07.2017 року, товарно-транспортною накладною №0726/03 від 26.07.2017 року;

- рахунком-фактурою №0727/04 від 27.07.2017 року, видатковою накладною № РН-0727/04 від 27.07.2017 року, товарно-транспортною накладною №0727/04 від 27.07.2017 року.

Отриманий товар реалізовано АT Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат, що підтверджується рахунком № 94 від 28.08.207 року, видатковою накладною № 94 від 28.08.2017 року, довіреність № 1038 від 22.08.2017 року, товарно-транспортна накладна №Р94 від 28.08.2017 року.

Розрахунки між контрагентами здійснені наступними платіжними дорученнями:

№ 1740 від 26.06.2017 на суму 153 603,00 грн.;

№ 1765 від 06.07.2017 на суму 365 000,00 грн.;

№ 1768 від 10.07.2017 на суму 210 221,00 грн.;

№ 1769 від 12.07.2017 на суму 500 000,00 грн.;

№ 1794 від 25.07.2017 на суму 150 000,00 грн.;

№ 1793 від 25.07.2017 на суму 281 229,00 грн.:

№ 1795 від 27.07.2017 на суму 57 600,00 грн.;

№ 1796 від 28.07.2017 на суму 600 000,00 грн.;

№ 1804 від 31.07.2017 на суму 280 000,00 грн.

Транспортування товару здійснено згідно товарно-транспортних накладних: №0616/2/3/4 від 16.06.2017, №0616/1/1 від 16.06.2017р., №0710/01 від 10.07.2017р., №0711/01 від 11.07.2017, №0711/02 від 11.07.2017р.; №0712/03 від 12.07.2017р.; №0714/03 від 14.07.2017, №0719/06 від 19.07.2017р.; №0725/06 від 25.07.2017р.; №0725/07 від 25.07.2017р., №0726/03 від 26.07.2017р.; згідно яких встановлено:

Автомобіль яким здійснювалось транспортування вантажу - ЗИЛ-130 НОМЕР_1 Водій - ОСОБА_1 пос.вод. ВХХ №472555 від 23.01.2015 Автомобільний перевізник ТОВ ВКП УКРПРОМПОСТАЧ ; Замовник ТОВ ВКП УКРПРОМПОСТАЧ , Вантажовідправник ТОВ ЕЙР ІНВЕСТ , Вантажоодержувач ТОВ ВКП УКРПРОМПОСТАЧ , Пункт навантаження: м. Дніпро, Пункт розвантаження: м. Дніпро.

Транспортування товару здійснено згідно товарно-транспортних накладних: №0704/06 від 04.07.2017, №0705/03 від 05.07.2017р.; №0712/01 від 12.07.2017р.; №0714/02 від 14.07.2017, №0717/12 від 17.07.2017р.; №0718/07 від 18.07.2017р.; №0718/08 від 18.07.2017, №0720/06 від 20.07.2017р.; №0720/07 від 20.07.2017р.; №0721/04 від 21.07.2017, №0724/05 від 24.07,2017р.; №0727/04 від 27.07.2017р. згідно яких встановлено:

Автомобіль яким здійснювалось транспортування вантажу - ГАЗЕЛЬ АЕ0267ІВ1 Водій - Палкін В.Д. пос.вод. ВАН №508766 Автомобільний перевізник ТОВ ВКП УКРПРОМПОСТАЧ , Замовник ТОВ ВКП УКРПРОМПОСТАЧ , Вантажовідправник ТОВ ЕЙР ІНВЕСТ , Вантажоодержувач ТОВ ВКП УКРПРОМПОСТАЧ , Пункт навантаження: м. Дніпро, Пункт розвантаження: м. Дніпро.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобовязаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару. Як свідчать матеріали справи, зауважень до податкових накладних у контролюючого органу не було.

Суд зазначає, що, відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704 (далі - Положення №88), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з ст. 1 Закону №996-ХІV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

Суд зазначає, що оглянуті первинні документи містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими на час вчинення угоди суб`єктами права.

Тобто, надані первинні бухгалтерські документи по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність та Положення №88.

Належних та достатніх підстав, з яких було встановлено порушення платником податків декларування даних фінансового результату відповідного періоду не зазначено, що свідчить про неналежність доказів, на які посилаються посадові особі ДПС, що здійснювали перевірку, невідповідність доказової бази критеріям допустимості, достатності та достовірності доказів.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг з метою використання їх в господарській діяльності.

Документи, які надані позивачем, суд вважає достатніми та такими, що підтверджують факт придбання послуг у контрагентів, використання їх у власній господарській діяльності, та настання змін в майновому стані платника податків.

За таких обставин підстави для не включення сум податку на додану вартість по таких податкових накладних до складу податкового кредиту позивача відсутні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наявність первинних документів є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, а оскільки дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, висновок відповідача щодо незаконності віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є необґрунтованим, що виключає наявність підстав для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, висновки щодо порушення ТОВ Виробничо-комерційне підприємство Укрпромпостач приписів податкового законодавства зроблено з огляду на непідтвердження реальності здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ Ейр Інвест , встановлення проведення фінансових потоків з метою штучного формування податкового кредиту та витрат, які не мають реального характеру.

Посадовими особами контролюючого органу в акті перевірки зазначено, що згідно з аналізом баз даних ДПС та податкової звітності по контрагентам встановлено:

1) відсутність складських та трудових ресурсів у контрагента позивача, що свідчить про відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині поставки товарів;

2) згідно з аналізом баз даних ДПС встановлено невідповідність придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг) вищезазначеними контрагентами-постачальниками;

3) наявність кримінальних проваджень щодо ТОВ Ейр Інвест .

Суд зазначає, що висновки про не підтвердження господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами зроблені відповідачем лише на підставі баз даних АІС Податковий блок та Єдиного реєстру податкових накладних.

Жодних зауважень до складання первинної документації та/або відсутності чи недостатності поданих позивачем документів, акт перевірки не містить.

Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, в тому числі і отримана з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Наведена правова позиція узгоджується з викладеною у постанові Верховного Суду від 04.06.2020 року у справі №340/422/19.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагента позивача, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону

Така правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 31.07.2018 року у справі №817/1339/17 (адміністративне провадження №К/9901/49539/18).

Суд також відхиляє посилання контролюючого органу на аналіз інформації баз даних ДПС, яким встановлено невідповідність придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг) вищезазначеними контрагентами-постачальниками, оскільки товар реалізований позивачу підприємствами не придбавався, з огляду на те, що правовідносини контрагента із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача його безпосередніми контрагентами.

Наведена правова позиція узгоджується з викладеною у постанові Верховного Суду від 21.05.2018 року у справі №2а/0470/4526/12.

Суд вважає неправомірними доводи податкового органу в акті перевірки на відсутність у контрагента позивача ТОВ Ейр Інвест необхідних умов для здійснення господарської діяльності, зокрема, відсутність трудових ресурсів, як на підставі непідтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача, оскільки відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди позивачем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

До того ж, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати ними податку до бюджету, а тому якщо останні не виконали своїх зобов`язань щодо сплати податку або мінімізували свої податкові зобов`язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на формування податкового кредиту з ПДВ за наявності факту реального вчинення господарських операцій, як у даній ситуації, та у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.08.2018 року у справі №820/8206/15.

Також, суд зазначає, що відсутність ТТН на транспортування продукції не може автоматично свідчити про безтоварність господарської операції за наявності інших належних доказів. З огляду на що певні недоліки у ТТН або відсутність певних ТТН не може спричиняти для позивача негативних наслідків в аспекті свідчення про безтоварність господарської операції.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №821/589/17.

Відповідачем не спростовано факт наявності у ТОВ Укрпромпостач податкових накладних, які належним чином оформлені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також те, що за даними накладними сплачено постачальникам у повному обсязі податок на додану вартість у складі вартості поставлених товарів, належним чином оформлені та здані усі декларації, як це узгоджується з положеннями Податкового кодексу України то, відповідно, свідчить про наявність у позивача права на включення до податкового кредиту сплачених сум податку на додану вартість.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само як і деякі помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Аналогічна позиція висловлена Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постановах по справах №822/1815/17 від 21.03.2018р., №804/939/16 від 20.03.2018р.

Також, суд зазначає, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Вищенаведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справі Булвес АД проти Болгарії (заява № 3991/03). Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Крім того суд зазначає, що рішення ЄСПЛ Булвес АД проти Болгарії як на звичну практику країн Європейського Союзу в питанні відповідальності платників податку за податкові делікти посилається на два рішення Суду Європейського союзу: об`єднане рішення (консультативний висновок) Суду ЄС від 12 січня 2006 року в справі Optigen Ltd (C354/03), Fulcrum Electronics Ltd (C355/03) and Bond House Systems Ltd (C484/03) v Commissioners of Customs Ц Excise і об`єднане рішення Суду ЄС від 6 липня 2006 року в справі Axel Kittel v. Belgian State, (C439/04) і Belgian State v. Recolta Recycling (SPRL, C440/04) (ECR 2006, page I0616).

Так, у рішенні Суду ЄС від 12 січня 2006 року зазначається: ... право на вирахування податку на додану вартість особою, що має статус платника ПДВ, яка здійснює відповідні операції, не може зачіпатися тією обставиною, що в ланцюгу поставок, в яку входять зазначені операції, попередня або наступна операція будуть пов`язані з шахрайством при сплаті податку на додану вартість, про яку платник податку не знав та не міг знати.

В даному випадку, контролюючим органом не доведено недобросовісність платника податку ТОВ Укрпромпостач у взаємовідносинах з ТОВ Ейр Інвест .

Доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно зазначеного контрагента позивача, які б набрали законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом до суду не надано, а, отже, сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Суд вважає неприйнятними доводи відповідача про те, що сам факт того, що деякі контрагенти позивача фігурують в досудових розслідуваннях, порушених за ознаками кримінального правопорушення є доказом протиправного формування податкового кредиту, з огляду на необґрунтованість належності цього конкретного доказу для підтвердження заперечень в розумінні частини третьої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України.

Така ж сама правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №809/1139/17 (адміністративне провадження №К/9901/40809/18), в постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі №808/2360/17 (адміністративне провадження №К/9901/47560/18).

Частиною четвертою статті 95 КПК України, передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Таким чином, протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

Відповідно до частини 6 статті 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту досудового розслідування не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.

Вказана позиція узгоджується з практикою Верховного Суду, яка викладена в постанові суду від 06.11.2018 по справі №822/551/18.

Слід зауважити, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них роботи та послуги, незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Такий висновок узгоджується із позицією колегії суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у постанові по справі №К/9901/1349/17.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд доходить висновку про необґрунтованість висновків акту перевірки, які стали підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на вищевикладене та приписи ч.2 ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0003061411 від 05.02.2020 року є таким, що прийняте за відсутності правових підстав для його прийняття, а тому підлягає скасуванню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 15647,74 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №132 від 02.07.2020 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 15647,74 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись, ст.ст. 139, 241 - 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Укрпромпостач (49019, м. Дніпро, вул. Квітки Основ`яненка, 5, код ЄДРПОУ 38530512) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми Р №0003061411 від 05.02.2020 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Укрпромпостач було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1043182,50 грн., в тому числі 834546,00 грн. за податковими зобов`язаннями та 208636,50 грн. за нарахованими штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Укрпромпостач (49019, м. Дніпро, вул. Квітки Основ`яненка, 5, код ЄДРПОУ 38530512) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 39394856) судовий збір у розмірі 15647 грн. 74 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 05 листопада 2020 року.

Суддя О.В. Врона