Рішення

від 17.12.2020 по справі 280/7103/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 грудня 2020 року Справа № 280/7103/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 39820689)

про визнання відмови протиправною,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області у затвердженні проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність розташованої на території Веселівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області за межами населеного пункту, площею 1,9500 га (кадастровий номер 2323680800:06:010:0457) викладену у наказі від 17.09.2020 року №8-6993/15-20-СГ.

Ухвалою суду від 12.10.2020 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 10.11.2020.

Протокольною ухвалою суду від 10.11.2020 відкладено підготовче засідання на 24.11.2020.

Протокольною ухвалою суду від 24.11.2020 заклопотанням сторін закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на той же день.

Представник позивача 24.11.2020 подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, позов просить задовольнити з підстав викладених в позовній заяві. Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю відмови у затвердженні розробленої документації з землеустрою.

Представник відповідача 24.11.2020 подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

За таких обставин та керуючись частиною 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, з урахуванням клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження, неявки відповідача, справа розглядається в порядку письмового провадження та на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

17.01.2020 позивач звернулась до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Позивач отримала позитивну відповідь в ході розгляду вищевказаного клопотання у вигляді наказу від 13.02.2020 №8-1146/15-20-СГ Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою .

У подальшому позивач звернулась із заявою про затвердження проекту із землеустрою.

Головним управління було прийнято рішення у вигляді наказу від 17.09.2020 №8-6993/15-20-СГ про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні земельної ділянки у власність розташованої на території Веселівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області (за межами населеного пункту) площею 1,9500 га (кадастровий номер 2323680800:06:010:0457), із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, з таких підстав:

перелік обмежень у використанні земельної ділянки не відповідає додатку 6 Постанови КМУ від 17 жовтня 2012 р. №1051;

кадастровий план земельної ділянки не відповідає вимогам ст. 34 Закону України Про державний земельний кадастр та додатку до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 1051 від 17.10.2012;

не в повній мірі враховано зауваження викладені у висновку державної експертизи землевпорядної документації від 04.06.2020 № 203, п.10.1.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Приписами ст.186 Земельного кодексу України встановлений порядок затвердження землевпорядної документації.

Відповідно до ч. 6 та ч.7 ст. 186-1 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій"; надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.

Приписами ч. 2 ст. 50 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Відповідно до ч.3 ст.50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна для об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.

Відповідно до ч.9 ст. 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Відповідно до ч.10 ст. 118 Земельного кодексу України, відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Отже, з вищенаведеного вбачається, що законодавством України встановлений чіткий порядок затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

На виконання отриманого дозволу позивачем розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відмовляючи в погодженні документації, відповідачем зазначено, що перелік обмежень у використанні земельної ділянки не відповідає додатку 6 Постанови КМУ від 17 жовтня 2012 р. №1051; кадастровий план земельної ділянки не відповідає вимогам ст. 34 Закону України Про державний земельний кадастр та додатку до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 1051 від 17.10.2012; не в повній мірі враховано зауваження викладені у висновку державної експертизи землевпорядної документації від 04.06.2020 № 203, п.10.1, разом з тим, суд зазначає, що вказане порушення є неконкретизованим. Зі змісту рішення про відмову в затвердженні проекту землеустрою

щодо відведення земельної ділянки не можливо встановити, яким саме вимогам і нормам законодавства не відповідає поданий проект землеустрою. Оскаржуване рішення не містить посилань на конкретні приписи нормативно- правових актів, які не були додержані позивачем.

Питання щодо відповідності проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, вирішувалось спеціалістом ГУ Держгеокадастру в Одеській області під час розгляду проекту землеустрою на предмет погодження , що підтверджується позитивним висновком від 30.04.2020 року №9292/82-20 ( пропозиції та зауваження відсутні).

До того ж, на затвердження до проекту землеустрою було додано висновок державної експертизи землевпорядної документації від 04 червня 2020 року №203 в якому зазначено, що проект відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється позитивно, зазначені зауваження враховано. Крім того, в експертизі не зазначено зауважень до проекту землеустрою, які вказані в Наказі про відмову у затвердженні проекту.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність відмови Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області у затвердженні документації із землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до положень ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази в контексті вимог законодавства, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем - суб`єктом владних повноважень правомірності своїх рішень. З огляду на зазначене, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 39820689) - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області у затвердженні проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність розташованої на території Веселівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області за межами населеного пункту, площею 1,9500 га (кадастровий номер 2323680800:06:010:0457) викладену у наказі від 17.09.2020 року №8-6993/15-20-СГ.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісмсот сорок гривень 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 39820689). Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 17.12.2020.

Суддя О.В. Конишева