Рішення

від 17.12.2020 по справі 420/11449/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/11449/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства ЕКОНОМ-ЕНЕРДЖІ (вул.Остапа Вишні,буд.1, м.Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область, 08132) до Одеської митниці Державної митної служби України (вул..Івана та Юрія Лип,21А, м.Одеса, 65078) про визнання протиправними та скасування рішень про корегування митної вартості товарів,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного виробничо-комерційного підприємства ЕКОНОМ-ЕНЕРДЖІ до Одеської митниці Державної митної служби України, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UА500020/2020/000130/2 та видану на підставі цього рішення картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500020/2020/00460;

визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UА500020/2020/000142/2 та видану на підставі цього рішення картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500020/2020/00460;

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Державної митної служби України на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства ЕКОНОМ-ЕНЕРДЖІ судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 4204.00 грн.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що з метою митного оформлення Товару, Позивач звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Транс Лоджистикс яке 28.09.2020 та 09.10.2020 подало до Одеської митниці Держмитслужби електронні митні декларації №UA500020/2020/228397 та №UA500020/2020/230257. Проте, Одеською митницею Держмитслужби 28.09.2020 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000130/2, яким митну вартість Товару (LR4-72HPH-455M) скориговано з 62 162,10 доларів США до рівня 68 428,80 доларів США, та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.09.2020 №UA500020/2020/00460, чим, на думку позивача, грубо порушено його права. Також Одеською митницею Держмитслужби 09.10.2020 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000142/2, яким митну вартість Товару (LR4-72HPH-450M) скориговано з 61 479,00 доларів США до рівня 68 428,80 доларів США, та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09.10.2020 №UA500020/2020/00496, чим, на думку позивача, грубо порушено його права.

Ухвалою суду від 30.10.2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

До суду 24.11.2020 року (вхід. №49828/20) від відповідача надійшов відзив на позову заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що під час здійснення Одеською митницею Держмитслужби контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № UА500020/2020/000142/2 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: встановлено, що у поданих документах містяться розбіжності у документах, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Зокрема, до митного оформлення було надано три платіжні доручення від 29.07.2020 року №MUR №58, від 10.09.2020 № (MUR) 63 та від 21.09.2020 року № MUR:65 на загальну суму 123,641,1 дол. США . також встановлено суперечність умов оплати товарів, що зазначена в зовнішньоекономічному інвойсі :10% та 90% оплати суми інвойсу щодо Додаткової угоди №1 від 05.08.2020, Додатку 1 до Додаткової угоди №1 від 05.08.2020 та Додаток 1.

Також під час здійснення Одеською митницею Держмитслужби контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № UA500020/2020/000130/2 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: встановлено, що у поданих документах містяться розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачено або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме в коносаменті від 24.08.2020 №COSU6272074290 зазначені умови оплати фрахту FREIGHT PREPAYD тобто фрахт сплачено в порту відправлення.

Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці Держмитслужби разом з митними деклараціями (МД) № UА500020/2020/000142/2 від 09.10.2020, № UА500020/2020/000130/2 від 28.09.2020 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Таким чином, у відповідності до ч.2 ст. 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ Одеською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості № UА500020/2020/000142/2 від 09.10.2020 та №UА50020/2020/000130/2 від 28.09.2020.

Відповідач зазначає, що Одеська митниця Держмитслужби під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості №UА500020/2020/000142/2 від 09.10.2020, №UА500020/2020/000130/2 від 28.09.2020 картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500020/2020/00496, № UА500020/2020/00460 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Між виробником сонячних панелей LONGI SOLAR TECHNOLOGY CO. LTD (Китай) та приватним виробничо-комерційним підприємством ЕКОНОМ-ЕНЕРДЖ1 (надалі - Позивач) 15.07.2020р. було укладено зовнішньоекономічний договір № 3/20/L (надалі - Контракт) на купівлю та поставку в Україну сонячних панелей торгівельної марки LONGI (надалі - Товар).

За умовами Контракту постачання товару здійснюється морським та автомобільним транспортом CIF порт Одеса, Україна у відповідності до правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року. Ціна, асортимент Товару, одиниця вимірювання, загальна кількість Товару визначаються згідно Додатку, що є невід`ємною частішою даного Контракту. Вартість упакування та маркування, в тому числі палет та піддонів, входить у вартість Товару, що постачається і поверненню не підлягає. Продавець надає Покупцеві міжнародні інвойс, пакувальний лист, коносамент, сертифікат якості заводу-виробника даного Товару. Продавець несе всі витрати з упакування, маркування, навантаження, транспортування, страхування Товару, а також зі сплати митних формальностей, мит. податків, шо сплачуються при вивозі. Покупець несе всі витрати пов`язані з оформленням митних документів, а також митних формальностей, мит, податків, що сплачуються при імпорті. Додатки є підставою для комплектації партії. Остаточний асортимент товару, вартість та його кількість визначаються згідно інвойсів, що надходять разом із вантажем. В період дії Контракту асортимент, об`єм закупівель, ціна одиниці та умови постачання можуть бути змінені за взаємним узгодженням сторін, що може привести до зміни загальної суми Контракту, оформлюється це додатковою письмовою угодою.

Відповідно до Додатку 1 Специфікація від 15.07.2020р. до Контракту сторонами було узгоджено постачання Товару: (сонячний модуль (монокристал) 375 Вт), артикул LR4-60HPH- 375М, в кількості 780 шт. загальною вартістю 60 547,50 доларів СІЛА та (сонячний модуль (монокристал) 455 Вт), артикул LR4-72HPH-455M, в кількості 660 шт. загальною вартістю 62 162,10 доларів США, ціною загалом 122 709,60 доларів США.

Сторонами було укладено Додаткову угоду від 05.08.2020 № 1 до Контракту, якою внесені зміни до Додатку 1, специфікація від 05.08.2020.

За умовами Додаткової угоди від 05.08.2020 № 1 до Контракту та Додатку 1 від 05.08.2020 до неї. Сторони узгодили постачання Товару: (сонячний модуль (монокристал) 450 Вт), артикул LR4-72HPH-450M в кількості 660 шт., загальною вартістю 61 479,00 доларів США та (сонячний модуль (монокристал) 455 Вт), артикул LR4-72HPH-455M, в кількості 660 шт. загальною вартістю 62 162,10 доларів США, загалом ціна склала 123 641,10 доларів США.

У відповідності до пункту 5.1 Контракту передплата за товар здійснюється в розмірі 10% від суми визначеної в Додатку до Контракту банківським переведенням на розрахунковий рахунок Продавця, 90% від суми вартості Товару, згідно Додатку до Контракту, сплачується Покупцем протягом семі робочих днів до моменту прибуття товару в порт призначення (Одеса порт). Оплата частинами допускається.

На виконання вимог Контракту Покупець 29.07.2020 здійснив покупку валюти в розмірі 12 270,96 доларів США, що підтверджується банківською випискою від 28.09.2020 №2809-20VU- 1125-5594 та провів передплату за Товар за міжнародним платіжним дорученням від 29.07.2020 №(MUR) 58 на суму 12 270,96 доларів США.

Відповідно до пункту 3 предмету Додаткової угоди до Контракту від 05.08.2020 №1 Продавець підтвердив отримання передоплати у розмірі 12 270,96 доларів США.

Наступні платежі за поставку Товару здійснювалися відповідно до умов Додаткової угоди до Контракту від 05.08.2020 №1 протягом семі робочих днів до моменту прибуття товару в порт призначення (Одеса порт)

Так, 10.09.2020 Покупець здійснив покупку валюти в розмірі 55 945,90 доларів США, що підтверджується банківською випискою від 28.09.2020 №2809-20VU-l 126-3952 та провів передплату за Товар за міжнародним платіжним дорученням від 10.09.2020 №(MUR) 63 на суму 55 945,90 доларів США.

Також, 21.09.2020 Покупець здійснив покупку валюти в розмірі 55 424,24 доларів США, що підтверджується банківською випискою від 28.09.2020 №2809-20VU-l 127-1341 та провів передплату за Товар за міжнародним платіжним дорученням від 21.09.2020 №(MUR) 65 на суму 55 424,24 доларів США.

Таким чином, на підставі зазначених вище платіжних документів, загальна сума Контракту у розмірі 123 641,10 доларів США була повністю сплачена на рахунок Продавця.

Продавцем в свою чергу, задля митного оформлення надано рахунок-фактуру (інвойс) від 10.08.2020 № LS-PICE-20200731-2 на Товар (сонячний модуль (монокристал) 455 Вт), артикул LR4-72HPH-455M, в кількості 660 шт. вартістю 62 162,10 доларів США та рахунок-фактура (інвойс) від 13.08.2020 № LS-PICE-20200812 на Товар (сонячний модуль (монокристал) 450 Вт), артикул LR4-72HPH-450M в кількості 660 шт. вартістю 61 479,00 доларів США, загальна вартість Товару за даними інвойсами склала - 123 641,10 доларів США.

Товар, сонячні модулі LR4-72HPH-455M, в кількості 660 шт. вартістю 62 162,10 доларів США, були відправлені Продавцем з Китаю до України, що підтверджується митною декларацією країни відправлення від 18.08.2020 №310120200517747724, пакувальним документом (Packing list) від 10.08.2020 до інвойсу №LS-PICE-20200731-2, коносаментом від 24.08.2020 № COSU6272074290 та сертифікатом походження Товару від 24.08.2020 №20С6100С0322/00355. Згідно страхового полісу від 24.08.2020 №ЕМ72502587 Товар був застрахований на суму 68 378,31 доларів США. Всі ці дані про Товар відображені в електронній митній декларації (ЕМД) від 28.09.2020 №UA500020/2020/228397.

Товар, сонячні модулі LR4-72HPH-450M в кількості 660 шт. вартістю 61 479,00 доларів США, були відправлені Продавцем з Китаю до України, що підтверджується митною декларацією країни відправлення від 24.08.2020 №310120200517646850, пакувальним документом (Packing list) від 13.08.2020 до інвойсу №LS-PICE-20200812, коносаментом від 01.09.2020 №COSU6272737550 та сертифікатом походження Товару від 01.09.2020 №20С6100С0322/00396. Згідно страхового полісу від 26.08.2020 №ЕМ72502587-000003 Товар був застрахований на суму 67 626,90 доларів США. Всі ці дані про Товар відображені в електронній митній декларації (ЕМД) від 09.10.2020 №UA500020/2020/230257.

За даними документами чітко вбачається вартість, кількість, вага та об`єм завантаженого в Китаї та відправленого в Україну Товару.

З метою митного оформлення Товару, позивач звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Транс Лоджистикс яке 28.09.2020 та 09.10.2020 подало до Одеської митниці Держмитслужби електронні митні декларації №UA500020/2020/228397 та №UA500020/2020/230257 відповідно.

До ЕМД від 28.09.2020 №UA500020/2020/228397 для підтвердження заявленої митної вартості Товару (LR4-72HPH-455M) і обраного методу її визначення з метою митного оформлення були надані документи, а саме: Зовнішньоекономічний договір від 15.07.2020 №3/20/L (Контракт); Додаток 1, Специфікація від 15.07.2020; Додаткову угоду від 05.08.2020 № 1 до Контракту; Додаток 1, Специфікація від 05.08.2020 до Додаткової угоди 1 від 05.08.2020; рахунок-фактуру (інвойс) від 10.08.2020 № LS-PICE-20200731-2; міжнародні платіжні банківські документи від 29.07.2020 №(MUR) 58; міжнародні платіжні банківські документи від 10.09.2020 №(MUR) 63; декларацію митної вартості від 28.09.2020.

Відділом митного оформлення №1 митного поста Одеса було направлено запит від 28.09.2020 №UA500020/2020/228172 щодо надання додаткових документів та відомостей.

У відповідь на цей запит від 28.09.2020 вих. №2809-1, додатково булі надані наступні документи: комерційну пропозицію від 28.09.2020; прейскурант (Price-list) виробника Товару від 02.07.2020; заключну банківську виписку від 28.09.2020 №2809-20VU-1125-5594; заключну банківську виписку від 28.09.2020 №2809-20VU-l 126-3952; копію митної декларації країни відправника від 18.08.2020 №310120200517747724. Виходячи з наведеного з врахуванням зазначених документів та згідно з поданою ЕМД від 28.09.2020 №UA500020/2020/228397 митну вартість Товару визначено за основним методом, за ціною встановленою Контрактом щодо товарів які імпортуються (вартість операції), а саме 62 162,10 доларів США.

До ЕМД від 09.10.2020 №UA500020/2020/230257 для підтвердження заявленої митної вартості Товару (LR4-72HPH-450M) і обраного методу її визначення з метою митного оформлення були надані документи на, а саме: Декларацію митної вартості від 08.10.2020; Зовнішньоекономічний договір від 15.07.2020 №3/20/L (Контракт); Додаток 1, Специфікація від 15.07.2020; Додаткову угоду від 05.08.2020 № 1 до Контракту; Додаток 1, Специфікація від 05.08.2020 до Додаткової угоди 1 від 05.08.2020; рахунок-фактуру (інвойс) від 13.08.2020 №LS-PICE-20200812; міжнародні платіжні банківські документи від 29.07.2020 №(MUR) 58; міжнародні платіжні банківські документи від 10.09.2020 №(MUR) 63; міжнародні платіжні банківські документи від 21.09.2020 №(MUR) 65.

Відділом митного оформлення №1 митного поста Одеса було направлено запит від 08.10.2020 №UA500020/2020/230084 щодо надання додаткових документів та уточнюючих відомостей.

У відповідь на запит від 08.10.2020 вих. №0810-1, з метою спростування розбіжностей, повідомлено митникам про те, що до митного оформлення для підтвердження факту сплати за Товар у повному обсязі, тобто 100% суми зазначеної у Додатку 1, Специфікація до Додаткової угоди №1 до Контракту надано три міжнародні платіжні банківські документи дорученням, а саме: від 29.07.2020 №( MUR) 58, від 10.09.2020 №(MUR) 63 та від 21.09.2020 №(MUR) 65 на загальну суму 123 641,10 доларів США. При цьому платіжне доручення від 29.07.2020 №(MUR) 58 підтверджує сплату Позивачем 10% передоплати за Додатком 1, Специфікація від 15.07.2020, а у зв`язку зі змінами, що відображені у додатках до Контракту, останні платежі від 10.09.2020 №(MUR) 63 на суму 55 945,90 та від 21.09.2020 №(MUR) 65 на суму 55 424,24 доларів США підтверджують сплату решти 90% вартості Товару за Контрактом.

Крім того, додатково булі надані наступні документи: прейскурант (Price-list) виробника Товару від 02.07.2020; заключна банківська виписка від 28.09.2020 №2809-20VU-1125-5594; заключна банківська виписка від 28.09.2020 №2809-20VU-l 126-3952; заключна банківська виписка від 28.09.2020 №2809-20VU-1127-1341; копію митної декларації країни відправника від 24.08.2020 №310120200517646850.

В рамках проведення консультацій декларант навів приклад митного оформлення за нижчою митною вартістю від заявлених сонячних панелів, які переміщувалися за митною декларацією № UA50020/2020/000142/2 від 09.10.2020 року. Митницею перевірено вказану інформацію, та встановлено, що за вищезазначеною митною декларацією переміщувались сонячні панелі іншого виробника та торгівельної марки. Сонячні панелі ж торгівельної марки LONGI та виробника LONGI SOLAR TECHNOLOGY CO.,LTD. Згідно даних ЄАІС ДМСУ коштують значно дорожче ( на рівні 4,32-5,58 дол.США за 1 кг нетто товарів).

В рамках проведення консультацій декларант навів приклад митного оформлення за нижчою митною вартістю від заявлених сонячних панелів, які переміщувалися за митною декларацією № UA50020/2020/000130/2 від 28.09.2020 року у митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами, тому відповідно до статті 59 МКУ неможливо застосувати метод за ціною договору щодо ідентичних товарів. У митного органу наявна інформація щодо вартості операцій з подібними ( аналогічними) товарами, тому відповідно до статті 60 МКУ буде застосовано метод за ціною договору щодо подібних ( аналогічних) товарів.

Одеською митницею Держмитслужби 28.09.2020 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000130/2, яким митну вартість Товару (LR4-72HPH-455M) скориговано з 62162,10 доларів США до рівня 68 428,80 доларів США, та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.09.2020 №UA500020/2020/00460.

Одеською митницею Держмитслужби 09.10.2020 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000142/2, яким митну вартість Товару (LR4-72HPH-450M) скориговано з 61 479,00 доларів США до рівня 68 428,80 доларів США, та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09.10.2020 №UA500020/2020/00496.

На підставі рішень Одеської митниці Держмитслужби від 09.10.2020 №UA500020/2020/000142/2 та від 28.09.2020 №UA500020/2020/000130/2 про коригування митної вартості товарів, прийняті картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00460 та №UA500020/2020/00496.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Таким чином, суд з`ясовує, чи використане повноваження, надане суб`єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Як встановлено ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.4 ст.54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

У відповідності з ч.5 ст. 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.2 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така правова позиція наведена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 31.03.2015р. у справах № 21-127а15 та № 21-53а15 та у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 р. у справі № 803/407/16.

Наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, поданих документів було достатньо для прийняття рішення на їх підставі, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, з огляду на наступне.

Так, відповідно до п.6 ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, зокрема: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Частиною 2 ст.53 МК України визначено документи, які підтверджують митну вартість товарів.

Суд наголошує, що до ЕМД від 28.09.2020 №UA500020/2020/228397 для підтвердження заявленої митної вартості Товару (LR4-72HPH-455M) і обраного методу її визначення з метою митного оформлення були надані документи, а саме: Зовнішньоекономічний договір від 15.07.2020 №3/20/L (Контракт); Додаток 1, Специфікація від 15.07.2020; Додаткову угоду від 05.08.2020 № 1 до Контракту; Додаток 1, Специфікація від 05.08.2020 до Додаткової угоди 1 від 05.08.2020; рахунок-фактуру (інвойс) від 10.08.2020 № LS-PICE-20200731-2; міжнародні платіжні банківські документи від 29.07.2020 №(MUR) 58; міжнародні платіжні банківські документи від 10.09.2020 №(MUR) 63; декларацію митної вартості від 28.09.2020. Додатково надано: комерційну пропозицію від 28.09.2020; прейскурант (Price-list) виробника Товару від 02.07.2020; заключну банківську виписку від 28.09.2020 №2809-20VU-1125-5594; заключну банківську виписку від 28.09.2020 №2809-20VU-l 126-3952; копію митної декларації країни відправника від 18.08.2020 №310120200517747724. Виходячи з наведеного з врахуванням зазначених документів та згідно з поданою ЕМД від 28.09.2020 №UA500020/2020/228397 митну вартість Товару визначено за основним методом, за ціною встановленою Контрактом щодо товарів які імпортуються (вартість операції), а саме 62 162,10 доларів США.

До ЕМД від 09.10.2020 №UA500020/2020/230257 для підтвердження заявленої митної вартості Товару (LR4-72HPH-450M) і обраного методу її визначення з метою митного оформлення були надані документи на, а саме: Декларацію митної вартості від 08.10.2020; Зовнішньоекономічний договір від 15.07.2020 №3/20/L (Контракт); Додаток 1, Специфікація від 15.07.2020; Додаткову угоду від 05.08.2020 № 1 до Контракту; Додаток 1, Специфікація від 05.08.2020 до Додаткової угоди 1 від 05.08.2020; рахунок-фактуру (інвойс) від 13.08.2020 №LS-PICE-20200812; міжнародні платіжні банківські документи від 29.07.2020 №(MUR) 58; міжнародні платіжні банківські документи від 10.09.2020 №(MUR) 63; міжнародні платіжні банківські документи від 21.09.2020 №(MUR) 65. Додатково надано: три міжнародні платіжні банківські документи дорученням, а саме: від 29.07.2020 №( MUR) 58, від 10.09.2020 №(MUR) 63 та від 21.09.2020 №(MUR) 65 на загальну суму 123 641,10 доларів США. При цьому платіжне доручення від 29.07.2020 №(MUR) 58 підтверджує сплату Позивачем 10% передоплати за Додатком 1, Специфікація від 15.07.2020, а у зв`язку зі змінами, що відображені у додатках до Контракту, останні платежі від 10.09.2020 №(MUR) 63 на суму 55 945,90 та від 21.09.2020 №(MUR) 65 на суму 55 424,24 доларів США підтверджують сплату решти 90% вартості Товару за Контрактом. Крім того, додатково булі надані наступні документи: прейскурант (Price-list) виробника Товару від 02.07.2020; заключна банківська виписка від 28.09.2020 №2809-20VU-1125-5594; заключна банківська виписка від 28.09.2020 №2809-20VU-l 126-3952; заключна банківська виписка від 28.09.2020 №2809-20VU-1127-1341; копію митної декларації країни відправника від 24.08.2020 №310120200517646850.

При цьому, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Обов`язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом констатований в постанові Верховного Суду від 06.03.2019 р. у справі №809/278/17.

Окрім цього, згідно позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 11.09.2012р. в справі №21-262а12, та Верховного Суду, викладеної в постанові від 30.10.2018р. в справі №826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

При цьому митним органом жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об`єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК України. Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім іншого, суд акцентує увагу на тому, що відповідачем не доведено наявності підстав для застосування другорядних методів визначення митної вартості, а саме за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Тоді як позивач надав до суду докази щодо існування в митного органу такої можливості.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, незастосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів митний орган пояснив відсутністю інформації щодо вартості операцій з ідентичними товарами. Однак, зазначені твердження не підтверджені відповідачем жодними доказами.

Відповідно до пп.2,4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом в постанові від 08.02.2019р. в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить жодних пояснень з боку митного органу щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів всупереч положенням п.п.2,4 ч.2 ст.55 МК України.

Згідно з наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 р. Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

В оскаржуваному рішенні не визначено, яка з перелічених у ч.2 ст.58 МК України підстав у даному випадку стала причиною неможливості застосування першого методу, яка складова частина митної вартості товару не піддається обчисленню, або непідтверджена документально, чи неправильно обрахована, що позбавляло позивача можливості надати належні документи чи обґрунтування.

З урахуванням зазначеного, суд встановив, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, за наслідками яких розпочалась процедура консультацій та в подальшому скориговано митну вартість товару.

Згідно з ч.3 ст.318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у ст.8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Відповідно до ч.7 ст.54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Таким чином, дослідивши надані позивачем для митного оформлення документи, копії яких містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позивач надав усі документи, необхідні для визначення митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.

У свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами обставин надання неповних відомостей, а також існування розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, ознак підробки цих документів або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Як встановлено ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 р. у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 р. у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Згідно Рішення ЄСПЛ по справі "Рисовський проти України" (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

За приписами ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ч.4 ст.245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне виробничо-комерційне підприємство ЕКОНОМ-ЕНЕРДЖІ відповідно до платіжного доручення від 23.10.2020 року сплатило судовий збір за подання позову у сумі 4204,00 грн.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне стягнути з Одеської митниці Держмитслужби на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства ЕКОНОМ-ЕНЕРДЖІ судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4204,00 грн.

Керуючись статтями 12, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного виробничо-комерційного підприємства ЕКОНОМ-ЕНЕРДЖІ (вул.Остапа Вишні,буд.1, м.Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область, 08132) до Одеської митниці Державної митної служби України (вул..Івана та Юрія Лип,21А, м.Одеса, 65078) про визнання протиправними та скасування рішень про корегування митної вартості товарів - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UА500020/2020/000130/2 та видану на підставі цього рішення картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500020/2020/00460.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UА500020/2020/000142/2 та видану на підставі цього рішення картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500020/2020/00460.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459) на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства ЕКОНОМ-ЕНЕРДЖІ (вул.Остапа Вишні,буд.1, м.Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область, 08132, код ЄДРПОУ 20592445) понесені судові витрати у розмірі 4204,00 грн. по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293,295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.С. Єфіменко

.