Ухвала

від 11.12.2020 по справі 540/2476/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/2476/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Хом`якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника позивача Кромп О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" про стягнення простроченої заборгованості,

встановив:

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі із адміністративним позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" про стягнення простроченої заборгованості перед бюджетом в сумі 20500 грн. та пеню за порушення термінів розрахунків у сумі 5674,12 грн.

Вищевказана заборгованість виникла в результаті невиконання зобов`язань по договорам, які укладені між відділенням Державного казначейства України в Горностаївському районі та ПСП "УКРАЇНА" :

- договір від 29.09.1997 р. про надання фінансової допомоги на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/1998 р.р. у розмірі 9300.00 грн. на умовах повернення до 01.10.1998;

- договір від 30.03.1998 р. про надання фінансової допомоги на проведення весняно- польових робіт в 1998 р. у розмірі 6 000.00 грн. на умовах повернення до 01.10.1998;

- договір від 26.01.1999 р. про надання фінансової допомоги на проведення весняно- польових робіт в 1999 р. у розмірі 5 200.00 грн. на умовах повернення до 01.10.1999.

Управлінням державної казначейської служби України у Горностаївському районі Херсонської області на виконання вимог Порядку обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 р.р., нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 № 174 було направлено на адресу податкового органу подання для здійснення заходів щодо стягнення простроченої заборгованості у загальній сумі 26 174.15 грн., а саме:

- основна сума боргу за постановою Кабінету Міністрів України "Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/98 року" від 11.09.1997 № 1003 становить 9 300.00 грн. (Подання від 05.06.2020 № 401);

- сума пені за постановою Кабінету Міністрів України "Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/98 року" від 11.09.1997 № 1003 становить 1 942,03 грн. (Подання від 05.06.2020 № 402);

- основна сума боргу за постановою Кабінету Міністрів України "Про фінансове забезпечення підготовки сільськогосподарської техніки до проведення весняно-польових робіт в 1998 році" від 26.02.1998 № 220 становить 6 000.00 грн. (Подання від 05.06.2020 №403);

- сума пені за постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1998 № 220 "Про фінансове забезпечення підготовки сільськогосподарської техніки до проведення весняно-польових робіт в 1998 році" становить 1 874.27 грн. (Подання від 05.06.2020 № 404);

- основна сума боргу за постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.1998 № 1953 "Про забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними та фінансовими ресурсами в 1999 році" становить 5 200.00 грн. (Подання від 05.06.2020 №405);

- сума пені за постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.1998 р. № 1953 "Про забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними та фінансовими ресурсами в 1999 році" становить 1 857,85 грн. (Подання від 05.06.2020 № 406).

Ухвалою від 07.09.2020 відкрито спрощене провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити без виклику представників сторін.

07.10.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому ПСП "Україна" заперечує проти позову, зазначає, що позов поданий з пропущеним строком звернення до суду. На момент укладення договорів відносини між сторонами були врегульовані Цивільним кодексом УРСР, строк позовної давності сплив ще в 2001-2002 роках. Стаття 17 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 (який втратив чинність на підставі Бюджетного кодексу України від 08.07.2010) не передбачала можливість не застосування строків позовної давності до наданих державою позичок, отже, строки позовної давності спливли ще у період 2001-2002 років. Норма про незастосування строків позовної давності з`явилася у законодавстві України лише з 08.07.2010 у новій редакції Бюджетного кодексу України, при цьому Прикінцеві положення нового Бюджетного кодексу України не містять норм щодо відновлення строків позовної давності, які вже впливли. Закон не може мати зворотну силу, прийняття у 2010 році норми, яка не поширює строки позовної давності на спірні правовідносини не може відновити строки, які вже спливли. Відповідач вказує, що через тривалий термін жодних документів стосовно заборгованості 1997-1999 не зберіглося, тому невідомо чи була заборгованість погашена. Просить застосувати строки давності.

Суд ухвалою від 10.11.2020 подальший розгляд справи вирішив здійснювати за правилами загального позовного провадження, продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та призначив підготовче засідання на 27.11.2020.

Ухвалою від 27.11.2020 закрито підготовче провадження, призначено розгляд по суті на11.12.2020.

11.12.2020 справа розглянута у відкритому судовому засіданні, за участю представника позивача, який підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов. Надав пояснення щодо строку звернення до суду, з яких вбачається, що позивач заперечує про пропуск строку, оскільки вважає, що позовна давність на вимоги щодо погашення заборгованості з фінансової допомоги суб`єкта господарювання перед державою не поширюється, відповідно до абз. 2 ч. 9 ст. 17 Бюджетного кодексу України.

Представник відповідача надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який , якщо не встановлено інше, обчислюється з дня , коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що станом на день звернення його до суду з позовом діяли норми Бюджетного кодексу України , ч. 9 ст. 17 якого передбачала, що прострочена заборгованість суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб`єкта господарювання податковими органами, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання. Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою не поширюється.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що Бюджетний кодекс України був затверджений постановою Верховної Ради України від 08.07.2010 № 2456-УІ та набрав чинності з 01.01.2011, одночасно п.2 Прикінцевих положень Бюджетного кодексу України визнано, що втратив чинність Бюджетний кодекс України, прийнятий Верховною Радою 21.06.2001 постановою № 2542-ІІІ (який діяв з 24.07.2001 по 01.01.2011).

З умов договорів, укладених відповідачем про надання фінансових гарантій, вбачаються терміни повернення грошових коштів до 01.10.1998, 01.10.1999.

Відповідно до статті 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. При цьому відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. зазначена за своєю суттю направлена на захист прав власників та інших осіб від держави.

В даному випадку, перебіг позовної давності починається з дня, коли держава в особі її органів, як суб`єктів владних повноважень, довідалася або могла довідатись про порушення прав і законних інтересів.

Отже, відповідно до 01.10.2001 (за договорами від 29.09.1997 та від 30.03.1998) та 01.10.2002 (за договором від 26.01.1999) можливо було звернення державного органу про стягнення заборгованості за наданими фінансовими допомогами до суду.

Діючий на той час Бюджетний кодекс України 2001 року, Закон 2181-ІІІ від 21.12.2000 "Про порядок погашення зобовязань платників опдатків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не передбачали можливість не застосування строків позовної давності до наданих державою позичок, отже строки позовної давності спливли ще у період 2001-2002 роках.

Норма про незастосування строків позовної давності з`явилася у законодавстві України лише з 01.01.2011 у новому Бюджетному кодексі України, при цьому Прикінцеві положення нового Бюджетного кодексу України не містять норм щодо відновлення строків позовної давності, які вже спливли на час прийняття БК України або набрання ним чинності. Згідно з статтею 58 Конституції України "закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення."

Прийняття у 2010 році норми, яка не поширює строки позовної давності на аналогічні правовідносини, не може відновити строки, які вже спливли.

Наслідки пропущення строку звернення з адміністративним позовом до суду передбачені ст. 123 КАС України.

Згідно частини 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до суду буде виявлено після відкриття провадження у справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним в заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України установлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановлювати відповідні процесуальні строки, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Верховний Суд в частині строків звернення до суду з позовом неодноразово вказував (зокрема, постанова від 15 квітня 2020 року у справі № 15/2973/18, постанова від 22 квітня 2020 року у справі № 811/1664/18, постанова від 23 липня 2020 року у справі № 620/3811/19, постанова від 07 жовтня 2020 року у справі № 240/6005/18, постанова від 24 січня 2020 року у справі №240/8823/19), що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Доводи позивача на те, що строк пропущений не з його вини, а з вини органу Держказначейства, яке тільки в 2002 році подало до органу ДПС подання про вжиття заходів по стягненню простроченої заборгованості, не є обставиною, яка поновлює пропущений строк, оскільки у випадку виявлення обставин пропуску строку позивач мав можливість і не подавати відповідний позов, а повернути таке подання.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.

Зважаючи на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом та судом не вбачається підстав його поновлення, то слід дійти висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку на звернення до суду без поважних причин.

Сплачений сдуовий збір повертається позивачу з Державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 243-246, 256, 294, 295 КАС України, суд, -

ухвалив :

Позовну заяву Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" про стягнення простроченої заборгованості залишити без розгляду.

Повернути Головному управлінню ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 43143201) з Державного бюджету України сплачену, згідно платіжного доручення № 1220 від 23.07.2020, суму судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві гривні) грн. 00 коп.

Ухвалу надіслати особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного тектсу ухвали, при цьому апеляційні скарги подаються через Херсонський окружний адміністративний суд.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали підписано 16.12.2020.

Суддя В.В. Хом`якова

кат. 111020300