Постанова

від 14.12.2020 по справі 520/5079/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 р. Справа № 520/5079/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Кононенко З.О. ,

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В., м. Харків, по справі № 520/5079/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІПРО"

до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛІПРО", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просив суд:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Харківській області № 1450986/41811489 від 06.02.2020 р. про відмову у реєстрації складеної ТОВ "Поліпро" податкової накладної № 10 від 26.11.2019р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №10 від 26.11.2019 р., подану ТОВ "Поліпро".

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем Головним управлінням ДПС у Харківській області, подано апеляційну скаргу, в якій він, вказуючи на порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що позивачем не надано первинних документів, необхідних для реєстрації податкової накладної, зокрема документів щодо зберігання, транспортування, постачання/придбання товарів/послуг.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 09.10.2019р. між позивачем (у якості підрядника) та ПП "Компанія "Торгівельна мережа №1" (у якості замовника) було укладено договір підряду №0910-1М, предметом якого є виконання робіт з влаштування теплоізоляції огороджувальної конструкції приміщення за адресою: м. Харків, вул. Слов`янська, буд. 10 на загальну суму 164.396,00 грн.

23.10.2019р. замовником було здійснено передплату за виконані за договором роботи у сумі 131.516,80 грн. (у т.ч. і ПДВ - 21.919,33грн.).

26.11.2019 р. було складено акт №2611-1 про надання послуг за вказаним договором на суму робіт 164.396,00грн. (у т.ч. ПДВ - 27.399,33грн.).

26.11.2019 р. позивачем було складено податкову накладну №10 на суму надання послуг (влаштування теплоізоляції огороджувальної конструкції приміщення) 32.879,20 грн. (у т.ч. і ПДВ - 5.479,87грн.; далі за текстом - спірна податкова накладна).

Остаточний розрахунок за виконані роботи замовником було здійснено 13.12.2019 р.

Відтак, спірна податкова накладна була складена на різницю показника грошових зобов`язань за правочином 164.396,00грн. (у т.ч. ПДВ - 27.399,33грн.) та показником одержаної часткової оплати 131.516,80 грн. (у т.ч. і ПДВ - 21.919,33грн.), тобто на залишок виконаних, але не оплачених робіт.

Засобами телекомунікаційного зв`язку ТОВ ПОЛІПРО 13.12.2019р. направив спірну податкову накладну для реєстрації в Реєстрі.

13.12.2019 р. одержав квитанцію, згідно з якою податкова накладна прийнята до Реєстру, але із зупиненням подальшої процедури реєстрації.

31.01.2020р. позивачем до контролюючого органу було подано повідомлення №1 з поясненнями для продовження процедури реєстрації податкової накладної.

Проте, рішенням ГУ ДПС у Харківській області в особі Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову у такій реєстрації (далі за текстом - Комісія ДФС) №1450986/41811489 від 06.02.2020 р. у реєстрації спірної податкової накладної в Реєстрі було відмовлено.

Не погодившись із прийнятим відповідачем рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що владний суб`єкт при винесенні оскарженого рішення не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29.12.2010 №1246 (далі по тексту - Порядок №1246) визначено, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

- чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201Кодексу;

- наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу;

- наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015);

- наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

- факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

- наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

- дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі по тексту - квитанція).

Таким чином, законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою.

При цьому, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Положеннями пункту 201.16 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми Кабінетом Міністрів України прийнята постанова "Про затвердження порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165 (далі по тексту - Порядок №1165).

Пунктами 6, 7, 8 вказаного Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування або відображена операція, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Положення пунктів 6 та 7 Порядку №1165 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків фіскальних органів.

Суд вважає, що оскаржене рішення контролюючого органу не відповідає вимогам умотивованості, адже містить лише загальне твердження про ненадання платником первинних документів, хоча у дійсності копії таких документів (у тому числі і акт надання послуг №1 від 31.03.2020р.) були передані платником до контролюючого органу і реальність відомостей цих документів, а також правильність їх складання не була поставлена контролюючим органом під сумнів та більше того - не була спростована.

Суд зауважує, що з огляду на приписи ст.ст. 185, 187 Податкового кодексу України об`єктивними ознаками неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання податкового обов`язку можуть бути визнані обґрунтовані сумніви (розумні припущення тощо) контролюючого органу в наявності у спірних правовідносинах об`єкта оподаткування податком на додану вартість, тобто реальний ризик виписування особою податкової накладної за відсутності визначеної кодексом першої події.

Проте, у спірних правовідносинах факт обґрунтованості такого сумніву не знайшов свого підтвердження у ході розгляду справи, що враховується судом як самостійна та цілком достатня підстава для скасування спірних рішень контролюючого органу.

За відсутності у розпорядженні контролюючого органу на момент видання оскарженого рішення доказів відсутності об`єкта справляння ПДВ, а також доказів відсутності першої події виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, рівно як і доказів наміру платника на безпідставне одержання податкової вигоди у будь-якій формі та ураховуючи неподання таких доказів до матеріалів справи, оскаржене рішення контролюючого органу є таким, що суперечить ч.2 ст.2 КАС України і підлягає скасуванню.

Як вбачається зі змісту квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної позивача було те, що податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податку".

Тобто, контролюючим органом застосовано формулювання, яке пунктами 6 та 7 Порядку №1165 не передбачено, а відтак реєстрацію податкової накладної зупинено з підстав, які не передбачені законодавством.

Так, згідно Додатку 1 до Порядку №1165, комісії Головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах;

- платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах;

- платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами;

- платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками;

- платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ);

- платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

- у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Однак, встановити із наявної в матеріалах справи копії квитанції від 13.12.2019, який саме із перелічених критеріїв пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податку" стосується саме позивача неможливо.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів щодо належності позивача до перелічених категорій ризикових платників податків.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - ЄРПН), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті ПК України зупинено у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі по тексту - Порядок №520).

Пунктом 2 вказаного Порядку встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п. 7).

Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

З наведеного слідує, що виключного переліку документів, що надаються на підтвердження господарської операції не встановлено.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до змісту копій повідомлень про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію якої зупинено, позивач надав відповідачу пояснення по податковій накладній реєстрація якої зупинена та зазначив, що долученні позивачем первинні документи відображають реальність здійснення підприємством господарських операцій, а отже і правомірність визначення податкового кредиту за результатами господарської діяльності.

Проте, Комісією ГУ ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Із змісту оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної встановлено, що підставою для такої відмови є ненадання платником податку копій документів, при цьому не зазначено, яких саме документів не вистачає для прийняття позитивного рішення для позивача, не зазначено, якими мотивами керувалася комісія ГУ ДПС у Харківській області, вважаючи, що надані пояснення не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.

Головною рисою індивідуальних актів є їх конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно- правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що контролюючим органом порушено принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а також норми пункту 13 Порядку №1165, оскільки ним не зазначено у квитанціях конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації вищевказаної податкової накладної.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що контролюючим органом у квитанціях зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критерію ризиковості платника податку, визначених підпункту пункту 1 Критеріїв.

Натомість, як принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень та положення пункту 13 Порядку №1165 вимагають від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Колегія суддів зазначає, що вживання податковим органом загального посилання на пункт перший Критеріїв оцінки є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

При цьому, колегія суддів зазначає, що прийняття протиправних рішень про зупинення реєстрації податкових накладних є передумовою прийняття відповідного рішення Комісії.

Вказані обставини свідчать про те, що оскаржувані рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправними, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких відмовлено .

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 2.04.2019 у справі №822/1878/18, від 30.07.2019 у справі №320/6312/18.

Згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС.

На підставі викладеного, з метою належного захисту порушеного права позивача, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зобов`язання ДПС України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних вищенаведену податкову накладну.

Отже, колегія суддів зазначає, що надані позивачем докази, які містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, підтверджують протиправність рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної.

Відповідно до приписів частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частинами першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 року по справі № 520/5079/2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді Я.М. Макаренко З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 17.12.2020 року