Постанова

від 08.12.2020 по справі 520/1261/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 р.Справа № 520/1261/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Мінаєвої О.М. ,

за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Шевченко О.В., м. Харків) від 30.06.2020 року (повний текст складено 09.07.2020 року) по справі № 520/1261/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО ПРЕМІУМ ДОНЕЦЬК"

до Головного управління ДПС у Харківській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, Управління Державної казначейської служби України у Холодногірському районі м. Харкова

про стягнення пені,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКО ПРЕМІУМ ДОНЕЦЬК", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, Управління Державної казначейської служби України у Холодногірському районі м. Харкова, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:

- стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "НІКО ПРЕМІУМ ДОНЕЦЬК", у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, пеню за період з 01.10.2019 р. по 14.04.2020 р. в сумі 321392.04 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "НІКО ПРЕМІУМ ДОНЕЦЬК" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4820,88 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що внаслідок несвоєчасного відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за період з 01.10.2019 р. по 14.04.2020 р., наявні встановлені п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України (далі- ПК України) підстави для стягнення пені в сумі 321392.04 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 року адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «НІКО ПРЕМІУМ ДОНЕЦЬК» у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість пеню за період з 01.10.2019 року по 14.04.2020 року в сумі 321392 грн. 04 коп.

Стягнуто на користь ТОВ «НІКО ПРЕМІУМ ДОНЕЦЬК» судові витрати в розмірі 4820 грн. 88 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області.

Головне управління ДПС у Харківській області не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подано апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставин, що мають значення для справи та невірно застосовані норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що з 01.01.2017 було запроваджено новий порядок відшкодування податку на додану вартість, а тому на поточну дату відсутні технічні можливості здійснення процедур відшкодування сум залишків бюджетного відшкодування ПДВ, що підлягають включенню до Тимчасового реєстру заяв, і їх реалізація можлива лише після запровадження механізму такого відшкодування.

Представник позивача надав до суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені.

Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України. (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ТОВ "НІКО ПРЕМІУМ ДОНЕЦЬК" подано до Західної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області податкову декларацію № 9060038882 від 17.10.2014, уточнюючий розрахунок № 9024336330 від 26.02.2015 про відшкодування з бюджету від`ємного значення з ПДВ за вересень 2014 р. у розмірі 3780961,00 грн.

Фахівцями Західної ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "НІКО ПРЕМІУМ ДОНЕЦЬК" з питань правомірності нарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за вересень 2014 року, за результатами якої складено акт від 27.03.2015 № 677/20-33-15-01-09/36060876.

На підставі акту перевірки Західною ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення форми В1 від 14.04.2015 № 0003021501, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3780961,00 грн.

Позивач звернувся до суду щодо оскарження зазначеного повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2015 по справі № 820/6582/15 скасовано податкове повідомлення-рішення Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2014 року у сумі 3780961,00 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 по справі №820/6582/15 (К/800/24098/16) постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2016 залишено в силі.

Таким чином, правомірність нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 3780961,00 грн. підтверджено судовим рішенням, яке 29.09.2016 набрало законної сили.

Незважаючи на цей факт, протягом 5 робочих днів як після проголошення ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 та набрання законної сили постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2016 по справі № 820/6582/15, так і після надходження судового рішення до податкового органу, ОДПІ не було подано до органів казначейської служби висновок про відшкодування на рахунок позивача бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 3780961,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2016, залишеною без змін ухвалами Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016 та Вищого адміністративного суду України від 18.04.2017 по справі № 820/1303/16 (К/800/31957/16), позов ТОВ "НІКО ПРЕМІУМ ДОНЕЦЬК" задоволено: зобов`язано Центральну ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС Харківській області (правонаступника Західної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області), подати до Головного управління Державної казначейської служби у Харківській області висновок про суми відшкодування податку на додану вартість ТОВ "НІКО ПРЕМІУМ ДОНЕЦЬК" за вересень 2014 року з урахуванням уточненої податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року в сумі 3780961,00 грн., що підлягає зарахуванню на рахунок ТОВ "НІКО ПРЕМІУМ ДОНЕЦЬК".

Таким чином, судове рішення по справі № 820/1303/16 набрало законної сили 26.10.2016, що зумовило видачу 15.11.2016 виконавчого листа.

24.11.2016 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Харківській області відкрито виконавче провадження № 52985535 з примусового виконання виконавчого листа Харківського окружного адміністративного суду № 820/1303/16 від 15.11.2016.

Враховуючи, що станом на жовтень 2019 року податковим органом не виконано рішення суду по справі № 820/1303/16, стягувачем подано заяву про зміну способу виконання судового рішення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2019, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2020, по справі № 820/1303/16 задоволено заяву позивача про зміну способу виконання судового рішення по справі, змінено спосіб і порядок виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2016 у справі №820/1303/16 встановивши належним способом виконання судового рішення наступний - стягнути з Державного бюджету України на користь позивача ТОВ "НІКО ПРЕМІУМ ДОНЕЦЬК" заборгованість з бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 3780961,00 грн.

У зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, позивач звернувся до суду з позовами про стягнення пені, за результатами розгляду яких:

- постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2017 по справі №820/3643/17, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017, стягнуто з Державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова на користь ТОВ " НІКО ПРЕМІУМ ДОНЕЦЬК" пеню в сумі 518851,44 грн., у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, за 316 днів прострочки у період з 21.10.2016 по 02.09.2017;

- рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2018 по справі № 820/1750/18, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018, стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "НІКО ПРЕМІУМ ДОНЕЦЬК" пеню в сумі 307469, 82 грн. за несвоєчасне відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за період з 03.09.2017 по 28.02.2018;

- рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2018, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019, по справі № 2040/7411/18 стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "НІКО ПРЕМІУМ ДОНЕЦЬК", у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість пеню за період з 01.03.2018 по 31.08.2018 в сумі 389635,8 грн.;

- рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 по справі № 520/2838/19, яке набрало законної сили у зв`язку із поверненням ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2019 апеляційної скарги скаржнику, стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ " НІКО ПРЕМІУМ ДОНЕЦЬК " у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість пеню за період з 01.09.2018 по 30.04.2019 в сумі 538616,02 грн.

-рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 по справі № 520/10571/19, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020, стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "НІКО ПРЕМІУМ ДОНЕЦЬК" пеню, у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за період з 01.05.2019 по 30.09.2019, в сумі 320335,44 грн.

Вважаючи, що у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість має право на отримання пені за період з 01.10.2019 р. по 14.04.2020 р. в сумі 321392.04 грн., позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що судовими рішеннями, які набрали законної сили, підтверджується звернення позивача до податкового органу з заявою про відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку, а також правомірність нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Оскільки не відшкодована позивачу сума податку на додану вартість є бюджетною заборгованістю, на яку за законом нараховується пеня за несвоєчасне відшкодування, відповідно у позивача, як суб`єкта господарювання, є право вимагати у судовому порядку стягнення на його користь відповідних сум пені з Державного бюджету України. Ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України на користь позивача, у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, пеню за період з 01.10.2019 р. по 14.04.2020 р. в сумі 321392.04 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України, бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 ПК України.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

За змістом пунктів 200.10, 200.11 статті 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 200.12, 200.13 цієї статті Кодексу визначено, що контролюючий орган зобов`язаний протягом п`яти робочих днів після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Водночас, відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Отже, на суми податку, не відшкодовані протягом визначених статтею 200 ПК України строків, які вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ, нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Неподання контролюючим органом до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв`язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред`явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Аналогійний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 06.04.2020 у справі №280/4334/18, від 04.06.2020 у справі №818/124/17, від 11.06.2020 у справі №806/2540/16.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Підстави для відступлення від правової позиції Верховного Суду судом не встановлені, а сторонами не повідомлені.

Колегія суддів звертає увагу на те, що судовими рішеннями у справах №№ 820/6582/15, 820/1303/16, 820/3643/17, 820/1750/18, 2040/7411/18, 520/2838/19, 520/10571/19, які набрали законної сили, підтверджується звернення позивача до податкового органу з заявою про відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку, а також правомірність нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Також підтверджено, що контролюючим органом не виконано обов`язків, передбачених ст. 200 ПК України стосовно відшкодування позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

Відповідно до ч.1 ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно із ч. 4 ст. 78 КАС України обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного, наявні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення на користь ТОВ "НІКО ПРЕМІУМ ДОНЕЦЬК", у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, пеню за період з 01.10.2019 року по 14.04.2020 року.

При цьому, податковий орган не наводить доводів стосовно незгоди із розрахованим розміром пені в сумі 321392 грн. 04 коп., який просить стягнути позивач за період з 01.10.2019 року по 14.04.2020 року у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Крім того, Головним управлінням ДПС у Харківській області не заперечується факт правонаступництва прав та обов`язків Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області та, як наслідок, Західної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

Колегія суддів відхиляє доводи заявника апеляційної скарги на відсутність можливості здійснення процедур відшкодування сум залишків бюджетного відшкодування ПДВ, що підлягають включенню до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, виходячи з наступного.

Так, Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні № 1797-VІІІ від 21 грудня 2016 року, який набрав чинності з 1 січня 2017 року (далі - Закон №1797-VІІІ), був змінений порядок бюджетного відшкодування ПДВ платникам цього податку, який не передбачає надання контролюючим органом відповідного висновку та його направлення до органу державного казначейства. Відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

При цьому пунктами 52 та 56 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України, якими цей підрозділ був доповнений Законом № 1797-VІІІ, визначено, що до 10 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов`язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 01.01.2017, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.

До 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26 був затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок №26), який, згідно з пунктом 3 цієї постанови набирав чинності з 1 квітня 2017 року.

Зазначеною постановою встановлено, що до набрання чинності цим Порядком бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, включеними до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сформованого згідно з пунктом 52 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України, здійснюється у порядку, що діяв до 1 січня 2017 року.

У зв`язку з набранням чинності Порядком №26, з 1 квітня 2017 року втратив чинність Порядок ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2016 року №68 (далі - Порядок №68), який передбачав, що реєстри формуються ДФС за даними: прийнятих територіальними органами ДФС податкових декларацій з податку на додану вартість або уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість, передбачених абзацом четвертим пункту 50.1 статті 50 ПК, та заяв, поданих у складі податкових декларацій або уточнюючих розрахунків; податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 ПК.

Аналіз змісту зазначених Порядків свідчить, що реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які діяли як до 1 квітня 2017 року, так і після цієї дати, передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику ПДВ, контролюючим органом щодо цього платника.

При цьому, у разі внесення заяви про бюджетне відшкодування до Реєстру відповідно до Порядку №68, який діяв до 1 квітня 2017 року, відповідна інформація мала бути включена у сформований до 10 січня 2017 року єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Бюджетне відшкодування за такими заявами до 1 квітня 2017 року мало здійснюватися у раніше визначеному порядку, тобто зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України.

Водночас з 1 квітня 2017 року передумовою для отримання платником ПДВ належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження.

Отже, до 1 квітня 2017 року податковий орган мав скласти та подати до територіального органу Державної казначейської служби висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Після набрання чинності Порядком №26, тобто з 1 квітня 2017 року, податковий орган мав внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, задля забезпечення доступу органу Казначейства для виконання.

Оскільки вказані дії контролюючим органом всупереч вимог законодавства вчинені не були, це призвело до неотримання позивачем бюджетного відшкодування у визначений законом строк.

Аналогійний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 10.06.2020 року у справі №640/1032/19.

Також колегія суддів вважає за необхідне застосувати правовий висновок, висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2019 по справі №826/7380/15, згідно якого, в контексті ефективного засобу правого захисту права платника ПДВ на отримання бюджетного відшкодування цього податку необхідно враховувати, що у зв`язку із відсутністю механізму реального відшкодування платнику ПДВ узгодженої суми бюджетного відшкодування цього податку, такі способи захисту порушеного права, як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування або внести заяву Товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, не призведуть до ефективного відновлення права платника податку.

Застосувавши норму частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та висновки Європейського суду з прав людини щодо застосування цієї норми, викладені, зокрема в рішеннях у справі Бейелер проти Італії від 5 січня 2000 року, у справі Суханов та Ільченко проти України від 26 червня 2014 року, у справі Інтерсплав проти України від 9 січня 2007 року, Велика Палата Верховного Суду у справі №826/7380/15 дійшла висновку, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права Товариства, є стягнення з Державного бюджету України через органи казначейської служби на його користь заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості.

З огляду на наведене та враховуючи відсутність у даній справі спору щодо правильності розрахунку пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з ПДВ, кількості днів прострочення та застосованої при розрахунку облікової ставки Національного банку України, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «НІКО ПРЕМІУМ ДОНЕЦЬК» у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість пеню за період з 01.10.2019 року по 14.04.2020 року в сумі 321392 грн. 04 коп.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що рішення суду прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не виявила підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 року по справі №520/1261/2020 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді (підпис) (підпис) З.Г. Подобайло О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 17.12.2020 року