Постанова

від 08.12.2020 по справі 520/7300/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 р.Справа № 520/7300/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Подобайло З.Г. ,

за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Мельников Р.В.) від 20.08.2020 року (повний текст рішення складено 25.08.20 року) по справі № 520/7300/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОРЕМСТРОЙ+"

до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення ,зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "ЄВРОРЕМСТРОЙ+", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.03.2020 № 1491269/41778778; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 11 від 02.12.2019 р., датою її фактичного надходження до Державної податкової служби України, а саме: 27.12.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що спірним у даній справі рішенням було відмовлено у реєстрації податкової накладної. На думку позивача, контролюючим органом не було надано належної мотивації підстав та причин віднесення податкової накладної, направленої позивачем до реєстрації, до ризикових. Так, позивачем зазначено, що спірне рішення є незаконними та такими, що порушує його права, оскільки позивачем було надано усі документи з приводу господарської операції, що стали підставою для складення та реєстрації податкових накладних. В той же час, у спірному рішенні вказано на ненадання позивачем первинних документів щодо транспортування ТМЦ, однак вказане не відповідає обставинам справи, оскільки податкову накладну було направлено на реєстрацію у зв`язку зі здійснення господарської операції, що було зафіксовано суб`єктами господарювання у первинних документах, та всі необхідні документи для реєстрації було надано податковому органу разом з поясненнями. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 року по справі №520/7300/2020 позовні вимоги задоволено.

Відповідач, Головне управління ДПС у Харківській області, не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень.

Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "ЄВРОРЕМСТРОЙ+", код ЄДРПОУ - 41778779, є суб`єктом господарювання, який зареєстрований у відповідності до норм діючого законодавств.

ТОВ "ЄВРОРЕМСТРОЙ+", в якості постачальника, укладено з ТОВ «Харзбут» , в якості покупця, договір поставки б/н від 01.10.2019 року, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю, а покупець зобов`язується купити (прийняти і оплатити) запчастини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів, кількість та асортимент яких зазначені у видатковій накладній, яка додається до договору. Згідно пункту 2.4 вказаного договору поставка товарів здійснюється на умовах або EXW (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС 2010) - склад постачальника згідно замовлень покупця.

На виконання умов зазначеного договору позивачем було поставлено товар відповідно до видаткової накладної № 46 від 02.12.2019 року.

Представником позивача під час розгляду справи було надано пояснення та вказано, що товар був доставлений на склад ТОВ «Харзбут» постачальником, що підтверджується товарно-транспортною накладною № Р46 від 02.12.2019 року.

Розрахунок на користь ТОВ «Євроремстрой+» від ТОВ «Харзбут» за отримані товарно-матеріальні цінності проведено в повному обсязі, згідно платіжного доручення № 7785 від 17.01.2020 року.

На виконання умов зазначеного договору позивачем було складено на користь контрагента податкову накладну від 02.12.2019 року № 11.

При цьому, під час розгляду справи представником позивача було надано пояснення та вказано, що для реалізації товару за вищевказаним договором товарно-матеріальні цінності, згідно податкової накладної № 11 від 02.12.2019 р., були придбані в ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на підставі договору поставки товару з відстрочкою платежу № 01-12/19 від 01.12.2019, що підтверджується видатковою накладною № 10 від 02.12.2019. Водночас, зазначено, що товар було привезено до ТОВ «Євроремстрой+» самостійно постачальником власним транспортом, без укладання договору перевезення вантажів. При цьому, станом на дату складання позовної заяви не здійснено розрахунок в повному обсязі за отриманий товар постачальнику.

У зв`язку з виконанням умов укладеного договору на виконання вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України позивачем складену на користь контрагента податкову накладну від 02.12.2019 року № 11 було направлено для реєстрації у Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до отриманої квитанції № 1 від 27.12.2019 року реєстрацію податкової накладної зупинено, у зв`язку з тим, що обсяг постачання товару/послуги 8413, 8431, 8536, 8708 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Також позивачу було запропоновано подати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зі змісту наданих представником позивача у позові пояснень судом встановлено, що після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних позивачем було надано до податкового органу відповідні пояснення та документи на підтвердження реальності здійсненої господарської операції.

Проте, за результатами розгляду поданих документів підприємством позивача отримано від податкового органу рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме рішення ГУ ДПС у Харківській області від 18.03.2020 року №1491269/41778778 про відмову в реєстрації податкової накладної від 02.12.2019 року № 11 на загальну суму 89677,36 грн.

Не погодившись з таким рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивачем до контролюючого органу надано достатні та належним чином оформлені документи, які давали змогу здійснити реєстрацію податкової накладної.

В доводах апеляційної скарги відповідач по справі послався на те, що позивачем не надано усіх первинних документів на розблокування податкової накладної, визначених в п. 6 постанови КМУ від 11.12.2019 р. № 1165 для підтвердження відсутності наявності ризику за податковими накладними.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та відхиляє доводи апелянта, з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовано Податковим Кодексом України (ПК України).

Так, пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до п. 201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У п. 74.2. ст. 74 ПК України зазначено, що в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Як передбачено п. 74.3 ст. 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Положеннями п. 187.1 ст. 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Зі змісту пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29/12/2010 року (з наступними змінами та доповненнями, далі Порядок № 1246) слідує визначення, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Крім того, пунктом 13 Порядку № 1246 визначено, що за результатами перевірок визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічні норми містяться і у підпункті 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2. статті 74 цього Кодексу.

При цьому, підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України унормовано, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/ розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

01.01.2018 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" № 2245-VIII від 07.12.2017.

Вказаним Законом, пункт 201.16. Податкового кодексу України викладено в новій редакції, за якою: "Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України".

На виконання вказаної норми Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 117 від 21.02.2018 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі Порядок № 117).

Відповідно до п. 5 Порядку № 117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з п. 6 вказаного Порядку у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У пункті 7 Порядку № 117 зазначено, що у разі коли за результатами моніторингу ПН/РК відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

За змістом пункту 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Критерії ризиковості здійснення операції визначені пунктом 2 листа ДФС від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку".

Так, станом на час виникнення спірних правовідносин, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій нормативно-правовим актом визначені не були.

Наказ Міністерства фінансів України Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.06.2017 № 67 втратив чинність згідно з наказом Міністерства фінансів України 06.04.2018 № 409 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.04.2018 за № 536/31988)

Так, підпунктом 2.1 Критеріїв, встановлено, що податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

З урахуванням наведених вище положень суд зауважує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості платника податку контролюючий орган має вказати чіткі підстави для такого рішення, зокрема, навести детальний, обґрунтований розрахунок, що свідчитиме про відповідність податкової накладної визначеному критерію.

Однак, надіслана позивачу квитанція таких розрахунків не містить, як і не надано таких в ході судового розгляду справи. Так само, у квитанції не зазначено конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Слід зазначити, що згідно правової позиції Верховного Суду викладеної в постановах Верховного Суду від 02.04.2019 року у справі № 822/1878/18, від 21.05.2019 року у справі № 815/2791/18, від 09.07.2019 року у справі № 140/2093/18 та 30.07.2019 року у справі № 320/6312/18, зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак, є неправомірним.

Положеннями пунктів 14, 15, 16 Порядку № 117 визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі, який включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у ПН/РК.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до положень пунктів 21 та 22 Порядку зупинення реєстрації підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації ПН/РК є:

-ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

-ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

-ненадання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постановах від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18 та від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17 висловив позицію, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

У постанові Верховного Суду від 23.10.2019 р. у справі № 826/8693/18 зазначено, що надаючи правову оцінку прийнятому Комісією рішенню, суди повинні з`ясувати, чи містить воно конкретну інформацію щодо причин та підстав для його прийняття, із зазначенням того, яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, як того вимагає форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначена Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку).

Судовим розглядом встановлено, що після отримання квитанції № 1 підприємством позивача До контролюючого органу було надано пояснення щодо поставки товарно-матеріальних цінностей, які в подальшому були реалізовані, згідно податкової накладної № 11 від 02.12.2019р.

Так, підприємством було повідомлено, що між ТОВ Євроремстрой+ (Постачальник) та ТОВ Харзбут (код ЄДРПОУ 36627379) (Покупець) було укладено договір поставки б/н від 01.10.2019р. На підставі вказаного договору Покупцем було придбано товарно-матеріальні цінності, що підтверджується видатковою накладною № 46 від 02.12.2019.

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України, до вказаної видаткової накладної було складено податкову накладну датою відвантаження товару.

Товар був доставлений на склад ТОВ Харзбут Постачальником, що підтверджується товарно-транспортною накладною № Р46 від 02.12.2019.

Розрахунок на користь ТОВ Євроремстрой+ від ТОВ Харзбут за отримані ТМЦ проведено в повному обсязі, згідно платіжного доручення № 7785 від 17.01.2020.

Реалізовані ТМЦ, згідно податкової накладної № 11 від 02.12.2019р., були придбані в ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на підставі договору поставки товару з відстрочкою платежу № 01-12/19 від 01.12.2019, що підтверджується видатковою накладною № 10 від 02.12.2019. Товар було привезено до ТОВ Євроремстрой+ самостійно Постачальником власним транспортом, без складання договору перевезення вантажів.

Таким чином, підприємством позивача надано до податкового органу необхідні документи для здійснення реєстрації податкової накладної.

В свою чергу, у квитанції № 1 податковим органом не вказується конкретний перелік документів, який необхідно надати для здійснення реєстрації податкової накладної.

В рішенні № 1491269/1778778 від 18.03.2020 р. підставою для відмови в реєстрації податкової накладної вказано ненадання платником податку: 1) первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; 2) документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Колегія суддів зауважує, що в силу ч. 2 ст. 2 КАС України будь-які рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23.10.18 у справі № 822/1817/18 та від 02.04.19 у справі № 822/1878/18.

Натомість, оспорювані у цій справі рішення суб`єкта владних повноважень не містять чіткого визначення підстав та мотивів для їх прийняття, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість таких рішення.

Так, у квитанції, яка направлялася на адресу платника податків не вказувалося про те, що позивачу необхідно надати саме договори, довіреності, документи щодо придбання/постачання товарів/послу, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документів та ін., а лише мітиться загальне визначення щодо необхідності надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК.

Щодо посилання на необхідність надання документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством, колегія суддів зазначає, що укладеним правочином не було передбачено обов`язкове надання таких документів, а придбаний за умовами цих правочинів товар прийнятий підприємством позивача без жодних зауважень щодо його якості. При цьому, відповідачем не зазначено, які саме документи про походження товару чи сертифікати (паспорти) якості (відповідності) повинні були бути надані до податкового органу. Крім того, такі документи не є документами первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких проводиться оприбуткування поставленого товару, та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу ТМЦ.

Оскільки позивачем надано усі необхідні документи, для проведення реєстрації податкової накладної, колегія суддів вважає, що комісією ДПС формально визначено підстави для прийняття оскаржуваного рішення та не наведено конкретної інформації з приводу документів, які не надані позивачем, проте є необхідними для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної. Водночас, з метою реєстрації податкових накладних у ЄРПН позивач надіслав всі наявні у нього документи, що стосуються відповідних господарських операцій та надав відповідні пояснення.

Також колегія суддів зазначає, що у межах спірних правових відносин, які виникли щодо відмови у реєстрації ПН/РК, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. У зв`язку з цим, і суд за результатом розгляду цієї справи не робить висновків щодо "товарності (реальності)" операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Враховуючи те, що контролюючим органом не надано суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не наведено обґрунтованих мотивів прийняття рішень про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову в частині скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 року по справі №520/7300/2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді (підпис) (підпис) Я.М. Макаренко З.Г. Подобайло Повний текст постанови складено 17.12.2020 року