Постанова

від 01.12.2020 по справі 420/3153/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/3153/20

Категорія: 108020000 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л.М.

Місце ухвалення: м. Одеса

Дата складання повного тексту: 31.07.2020 р.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Лук`янчук О.В.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Рощіній К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОБУС 365" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОБУС 365" до Одеської митниці Дермитслужби, третя особа Одеська митниця ДФС, про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "АВТОБУС 365" звернулося до суду з позовом до Одеської митниці Дермитслужби (з урахуванням уточнень) про визнання протиправними та скасування:

- рішення про коригування митної вартості товарів №UА500060/2019/000228/2 від 04 листопада 2019 року за митною декларацією UА500060/2019/035583;

- картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500060/2019/00759.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що оскаржуваними рішеннями (рішення та картки) відповідача протиправно збільшено суму грошових (митних) зобов`язань, оскільки відповідачем були відкориговані митні зобов`язання позивача наслідком чого є зменшення прибутку підприємства внаслідок сплати додаткових грошових сум. На думку позивача, оскаржувані рішення перешкоджають меті діяльності позивача як суб`єкта підприємницької діяльності, покладають на нього тягар додаткових зобов`язань та сплати додаткових сум, що суперечить законним інтересам позивача як суб`єкта господарювання-підприємця.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року прийнято заяву представника позивача про уточнення позовних вимог та залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Одеську митницю ДФС.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що оскільки письмова форма декларації на товари в Україні та у країни експортера товару повинна відповідати типовій формі Організації Об`єднаних Націй, то у митних деклараціях країни відправлення повинні бути наявні достовірні відомості про вартість товарів, про рахунок-фактуру (інвойс), а тому встановлення факту того, що в копії експортної МД 198К5264ЕХ91646209 код товару зазначений інший, ніж у поданій до митного оформлення МД, в експортній МД відсутня інформація стосовно умов поставки товару згідно Інкотремс, викликало сумніви у достовірності документів, наданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів, що виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч.1 ст. 54 МК України. Відповідач вказує, що неподання платіжного доручення у випадках, коли платіж за товар мав бути здійснений до моменту його ввезення до митної території України, є підставою для твердження про неповноту поданих на підтвердження митної вартості документів, а відтак і для коригування заявленої митної вартості.

На думку відповідача, встановлення факту, що до митного оформлення подані платіжні доручення №2 від 07 серпня 2019 року та №2 від 18 жовтня 2019 року, в яких посилання на номер інвойсу не співпадає з поданим до митного оформлення, також не відповідають умовам розрахунку вказаному у інвойсі №132019 від 06 липня 2019 року, виключало можливість здійснення митницею перевірки числового значення заявленої митної вартості товарів, та ставило під сумнів достовірність поданих документів.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2020 року в задоволенні адміністративного позову ТОВ "АВТОБУС 365" до Одеської митниці державної фіскальної служби про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі ТОВ "АВТОБУС 365" ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги:

1) щодо твердження органу доходів та зборів про невідповідність платіжного доручення інвойсу, апелянт зазначає, що в поданому інвойсі було допущено описку в номері інвойсу, але вірно зазначено номер контракту, назву товару, назву та реквізити продавця та інші реквізити, що говорить про належність поданого інвойсу та платіжних доручень.

Згідно п.п.1.1., 2.2. Контракту №2/7024 від 05 липня 2019 року товар, що поставляється за контрактом є пасажирський автобус МА1Ч А 21, 2009 року випуску, номер кузова (VIN) - НОМЕР_1 , вартість товару складає 4 500,00 Євро.

За умовами п. 4.2. Контракту №2/7024 від 05 липня 2019 року платіж за Товар повинен бути здійснений до моменту поставки шляхом 100% передплати на підставі рахунку (інвойсу) Постачальника до 01 вересня 2020 року.

Платіжним дорученням №2 від 07 серпня 2019 року було сплачено 2 250, 00 Євро з призначенням платежу "Prepayment for used buses MAN А 21, ассоrding to the contract 2/7024 dated 05.07.19 invoice 7024-19 dated 06.07.19".

Платіжним дорученням №2 від 18 жовтня 2019 року було сплачено 2 250, 00 Євро з призначенням платежу "Prepayment for used buses MAN А 21, ассоrding to the contract 2/7024 dated 05.07.19 invoice 7024-19 dated 06.07.19".

Товар був поставлений продавцем за контрактом після здійснення 100% передплати відповідно до умов контракту, що підтверджується датою здійснення митного оформлення, а саме 04 листопада 2019 року (тобто після повної оплати товару).

Здійснення оплати з порушенням строків вказаних у п.4.2. Контракту №2/7024 від 05 липня 2019 року не є підтвердженням невідповідності заявленої митної вартості товару поданим документам. Пропуск строку оплати впливає на договірні відносини між сторонами (продавцем та Позивачем), а саме правом продавця виставити штрафні санкції за прострочення платежу, які контрактом №2/7024 від 05 липня 2019 року не передбачені. Згідно до умов зазначеного контракту не здійснення повної оплати за товар має наслідком для Позивача - не поставлення товару.

Умовами Контракту передбачено можливість передоплати, однак це не означає, що сторони не можуть змінити умови оплати, про що зазначено в інвойсі, який подано позивачем під час митного оформлення. Одночасно в платіжних дорученнях зазначено суму оплачених коштів, що в сукупності з іншими наданими документами дозволяло ідентифікувати платіж з партією товару.

2) щодо твердження органу доходів та зборів про розбіжність у зазначенні коду товару в експортній МД та поданій до митного оформлення декларації, апелянт зазначає, що код товару в експортній декларації вказується експортером. З боку позивача було вказано в МД код товару 8702901900, і даний код є вірний.

Відповідно до положень ст. 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. Згідно з частиною 4 ст. 69 МК України у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення

3) щодо твердження органу доходів та зборів про відсутність всіх необхідних визначальних характеристик для розрахунку вартості товару у звіті експерта про визначення ринкової вартості, слід зазначити, що звіт виконаний експертом, який має відповідний сертифікат суб`єкта оціночної діяльності, що підтверджує його повноваження, а тому наданий звіт вважає вірним.

У відзиві Одеської митниці Дермитслужби на апеляційну скаргу вказується, що рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм чинного законодавства, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Учасники справи в судове засідання апеляційного адміністративного суду не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином. Враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста їх участь в судовому засіданні не обов`язкова. Судова колегія, у відповідності до ч.2 ст. 313 КАС України, визнає можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ТОВ "АВТОБУС 365", перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження:

ТОВ "АВТОБУС 365" ідентифікаційний код 42855926 провадить господарську діяльність за основним кодом КВЕД 77.39 - надання в оренду інших машин, устаткування та товарів.

05 липня 2019 року між компанією Autobus&Partner (далі - "Продавець") та ТОВ "АВТОБУС 365" (далі - ТОВ "АВТОБУС 365", "Позивач", "Покупець") укладений контракт №2/7024 (далі - "Контракт") на поставку пасажирського автобуса - MANA 21 LIONSCITY, 2009 р.в., НОМЕР_1 .

Відповідно до предмету Контракту Продавець зобов`язався передати у власність Покупця пасажирський автобус, а Покупець зобов`язався прийняти Товар і оплатити його в порядку та на умовах Контракту.

Так, Контрактом передбачено наступні характеристики Товару:

Автобус марки MAN А21 LIONSCITY, 2009 року виготовлення, номер кузова/VIN: НОМЕР_1 .

Відповідно до п.2.1 Контракту, ціна на Товар встановлена сторонами у Євро. Згідно пункту 2.2 - загальна сума Контракту складає 4 500, 00 (чотири тисячі п`ятсот) Євро.

Поставка товару здійснюється на територію України силами та за рахунок покупця (п.3.2).

Товар вважається поставленим продавцем та прийнятим покупцем згідно кількості, вказаній в рахунку-фактурі (інвойс) після відмітки в інвойсі "Отримано" з боку покупця. Рахунок-фактура має містити найменування продавця, покупця та його адреси, товару, вартість з вказівкою вартості за одиницю, кількість та загальна вартість (3.3).

Поставка здійснюється протягом 7 днів з моменту оплати, на умовах DAT Одеса місце поставки: Україна згідно Інкторемс 2010 (п.3.4).

Відповідно до п.4 контракту оплата здійснюється до моменту поставки 100% передплата, на підставі виставленого рахунку (інвойса) Продавцем в строк до 01 серпня 2019 року. Строк дії контракту складає один рік з моменту його підписання. Комісійні видатки (в т.ч. видатки транзитних банків) за проведення платежів на рахунок сторони несуть в рівних частках.

02 листопада 2019 року декларантом Позивача подана електронна митна декларація №UA500060/2019/035583 з метою митного оформлення імпортованого товару за Контрактом.

В графі 31 Митної декларації вказаний опис товару: Автобус, що був у використанні - 1 шт. марки MAN, модель NL273 LPG, календарний рік виготовлення 2009, модельний рік 2009, номер кузова (VIN) - НОМЕР_1 . Тимчасовий транзитний номер - НОМЕР_2 . Номер двигуна - немає даних. Номер шасі немає даних. З двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом, бензиновий, адаптований для роботи зрідженим нафтовим газом, робочий об`єм циліндрів двигуна 12 816 куб.см. Потужність двигуна 200 кВт. Фактичний пробіг - 492 236 км. Колір червоний. Колісна формула 4x2. Загальна кількість місць для сидіння, включаючи місце водія - 31, стоячих місць - 42. Призначений для перевезення людей на дорогах загального користування. Маса в разі максимального завантаження 18 000 кг. Відповідає екологічним нормам рівня "ЄВРО-5". Цивільного призначення. Не має в своєму складі передавачі та приймачі. КТЗ має сліди відновлення, сліди підтікання мастила. Торгівельна марка - MAN. Виробник: MAN NUTZFAHRZEUGE AKTIENGESELLSCHAFT. Країна виробництва DE. Див. "електронний інвойс".

В графі 33 "Код товару" декларантом визначений код товару 87029019, який передбачає застосування ввізного мита за ставкою - 5% від митної вартості товару.

В графі 42 Митної декларації визначена ціна імпортованого ТОВ "АВТОБУС 365" Товару у розмірі 4500,00 Євро.

Для підтвердження митної вартості товару до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією (МД) №UA500060/2019/035583 від 02 листопада 2019 року уповноваженою особою декларанта подані наступні документи:

1) контракт 2/7024 від 05 липня 2019 року;

2) інвойс № 132019 від 06 липня 2019 року;

3) сертифікат про походження товару форми EUR.1 №А658522 від 21 жовтня 2019 року;

4) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 21 жовтня 2019 року;

5) платіжне доручення №2 від 18 жовтня 2019 року;

6) звіт №11/5 від 01 листопада 2019 року про визначення ринкової вартості КТЗ MANA 21 LIONSCITY, (VIN) - WMAA21ZZ59R007024, 2009 р.в, ФОП ОСОБА_1 ;

7) договір (про надання послуг митного брокеру) №0404 від 23 травня 2019 року;

8) заява декларанта про продовження строку оформлення декларації від 05 листопада 2019 року;

9) митна експортна декларації країни відправлення №19SK5264EX91646209 від 21 жовтня 2019 року.

На запит Відповідача повідомленням за вих. №332/1 від 04 листопада 2019 року надано обґрунтовані пояснення стосовно відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягала сплаті за Товар, яка підтверджує митну вартість Товару, а саме:

- в поданому інвойсі було допущено описку в номері інвойсу але вірно зазначено номер контракту та інші реквізити, що говорить про належність поданого інвойсу та платіжних доручень.

Подані платіжні доручення відповідають умовам розрахунку зазначених в інвойсі, оскільки підтверджують 100% оплату.

- Код товару в експортній декларації вказується експортером. З боку позивача було вказано в МД код товару 8702901900, і даний код є вірний.

В експортній МД не зазначаються умови поставки товару згідно Інкотремс та посилання на інвойс, оскільки це не передбачено порядком заповнення митної декларації країни експорту.

- наданий звіт про визначення ринкової вартості №11/5 від 01 листопада 2019 року виконаний експертом, який має відповідний сертифікат суб`єкта оціночної діяльності, що підтверджує його повноваження, а тому наданий звіт є вірним.

Відповідач прийняв Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500060/2019/00759.

Згідно з графою 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/000228/2 подані декларантом (ФОП ОСОБА_2 ) документи містять наступні "розбіжності":

- до митного оформлення подані платіжні доручення №2 від 07 серпня 2019 року та №2 від 18 жовтня 2019 року, в яких посилання на номер інвойсу не співпадає з поданим до митного оформлення, також не відповідають умовам розрахунку вказаному у інвойсі №182019 від 06 липня 2019 року;

- в експортній МД 19SК5264ЕХ91646209 код товару зазначений інший, ніж у поданій до митного оформлення МД. Також в експортній МД відсутня інформація стосовно умов поставки товару згідно Інкотремс;

- наданий експертом звіт про визначення ринкової вартості №11/5 від 01 листопада 2019 року не містить всіх необхідних визначальних характеристик для розрахунку вартості ТЗ, а саме експерт посилається на подібні автобуси, але не вказує екологічний стандарт та рік виготовлення, однак в наданих декларантом документах вказано Євро 5.

04 листопада 2019 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000228/2 за митною декларацією UA500060/2019/035583.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за вказаний товар. Зазначені обставини виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МК України додаткові документи та відомості.

Судова колегія не погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.23, 24 ч.1 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

На підставі приписів МК України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою, відповідно до ст. 49 МК України, є їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Поняття митної вартості є базовою категорією у системі митного законодавства з питань державної митної справи, оскільки саме на основі митної вартості здійснюється розрахунок митних платежів.

Вказане узгоджується з положеннями ст. 50 МК України, якою передбачено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Відповідно до Брюссельської Конвенції про створення уніфікованої методології визначення митної вартості товарів 1950 року (Конвенція про оцінку товарів у митних цілях), митна вартість була визначена як номінальна ціна товару, за якою відповідний товар може бути проданий в країну призначення в момент подання митної декларації (тобто ціна, що укладається між незалежними один від одного продавцем і покупцем на умов повної ринкової конкуренції).

Відповідно до Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ), підписаної 30 жовтня 1947 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей (митна вартість) повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито.

Згідно Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року митною вартістю імпортованих товарів є їх контрактна вартість, тобто ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт до країни імпорту.

За змістом ч.1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1 та 2 ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно ч.1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Тобто, заявлення митної вартості товарів здійснюється виключно декларантом без жодного втручання митних органів, за винятком проведення певних консультацій за бажанням та зверненням декларанта для отримання певної інформації, необхідної йому для визначення митної вартості товарів.

Водночас, відповідно до ч.3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено вказаною нормою.

Згідно ч.ч.5 та 6 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст. 58 цього Кодексу.

За наслідками здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.

Отже, виключно у разі наявності розбіжностей у поданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження заявленої митної вартості товару, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані надати додатковий перелік документів.

При цьому, витребування митним органом таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

При цьому, як слідує зі змісту приписів ч.3 ст. 318 МК України, митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

До того ж, відповідно до вимог ч.7 ст. 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Надаючи оцінку висновкам відповідача про неможливість підтвердження митної вартості товару, що стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, з якими погодився суд першої інстанції, судова колегія зазначає наступне.

Щодо твердження органу доходів та зборів про невідповідність платіжного доручення інвойсу.

Згідно п.п.1.1., 2.2. Контракту №2/7024 від 05 липня 2019 року товар, що поставляється за контрактом є пасажирський автобус МА1Ч А 21, 2009 року випуску, номер кузова (VIN) - НОМЕР_1 , вартість товару складає 4 500,00 Євро.

За умовами п. 4.2. Контракту №2/7024 від 05 липня 2019 року платіж за Товар повинен бути здійснений до моменту поставки шляхом 100% передплати на підставі рахунку (інвойсу) Постачальника до 01 вересня 2020 року.

Платіжним дорученням №2 від 07 серпня 2019 року було сплачено 2 250, 00 Євро з призначенням платежу "Prepayment for used buses MAN А 21, ассоrding to the contract 2/7024 dated 05.07.19 invoice 7024-19 dated 06.07.19".

Платіжним дорученням №2 від 18 жовтня 2019 року було сплачено 2 250, 00 Євро з призначенням платежу "Prepayment for used buses MAN А 21, ассоrding to the contract 2/7024 dated 05.07.19 invoice 7024-19 dated 06.07.19".

Товар був поставлений продавцем за контрактом після здійснення 100% передплати відповідно до умов контракту, що підтверджується датою здійснення митного оформлення, а саме 04 листопада 2019 року (тобто після повної оплати товару).

Здійснення оплати з порушенням строків вказаних у п.4.2. Контракту №2/7024 від 05 липня 2019 року не є підтвердженням невідповідності заявленої митної вартості товару поданим документам. Пропуск строку оплати впливає на договірні відносини між сторонами (продавцем та Позивачем), а саме правом продавця виставити штрафні санкції за прострочення платежу, які контрактом №2/7024 від 05 липня 2019 року не передбачені. Згідно до умов зазначеного контракту не здійснення повної оплати за товар має наслідком для позивача - не поставлення товару.

Умовами Контракту передбачено можливість передоплати, однак це не означає, що сторони не можуть змінити умови оплати, про що зазначено в інвойсі, який подано позивачем під час митного оформлення. Одночасно в платіжних дорученнях зазначено суму оплачених коштів, що в сукупності з іншими наданими документами дозволяло ідентифікувати платіж з партією товару.

Судова колегія вважає, що допущена позивачем описка було в номері інвойсу не спростовує того факту, що сплата за вказаний товар була здійснена позивачем в повному обсязі та відповідає контрактній, оскільки всі інші реквізити були вказані вірно, а саме вірно зазначено номер контракту, назва товару, назву та реквізити продавця та інші реквізити.

Отже, зазначені митницею розбіжності не перешкоджали їй у визначенні митної вартості задекларованого позивачем товару за основним методом, тобто за ціною договору.

Стосовно доводів митниці про відсутність всіх необхідних визначальних характеристик для розрахунку вартості товару у звіті експерта про визначення ринкової вартості, судова колегія зазначає, що поданий позивачем звіт взагалі не входить до обов`язкового переліку документів, які мають бути подані для здійснення митного оформлення, а є додатковим документом наданим позивачем на підтвердження митної вартості товару за власної ініціативи.

Крім того, судова колегія вважає обґрунтованим довід апелянта про те, що звіт виконаний експертом, який має відповідний сертифікат суб`єкта оціночної діяльності, що підтверджує його повноваження.

Щодо твердження органу доходів та зборів про розбіжність у зазначенні коду товару в експортній МД та поданій до митного оформлення декларації, судова колегія зазначає наступне.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (ст. 257 МК).

Частиною 7 ст. 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарів та метод її визначення.

Судова колегія зазначає, що код товару в експортній декларації вказується експортером, а позивач, в свою чергу, вказав в МД код товару згідно з УКТ ЗЕД - 8702901900.

За встановлених судом обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару.

При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги, а тому відповідачем безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів №UА500060/2019/000228/2 від 04 листопада 2019 року.

Судова колегія також звертає увагу на тому, що за наявності інформації щодо митного оформлення аналогічного, на думку відповідача, товару митний орган не застосував метод - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, а необґрунтовано обрав саме резервний метод.

При цьому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Крім того, відповідно до положень МК України, застосування Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, можливе лише у разу, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст.58-63 цього кодексу, а отже з урахуванням встановлених обставин справи, відповідач помилково послався на цю угоду в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, судова колегія доходить висновку, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого митницею рішення про коригування митної вартості товарів.

Судова колегія вирішує питання щодо судових витрат відповідно ст.ст. 139-143 КАС України.

Згідно із п.3 ч.1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову (платіжне доручення №00076952 від 29 квітня 2020 року) на суму 4 204 грн. та апеляційної скарги (платіжне доручення №00084728 від 06 серпня 2020 року) на 6 306 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Згідно із ч.1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7 ст. 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ст.ст. 1, 30 Закону України "Про адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за правилами КАС України, подано клопотання про присудження на його користь судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу.

До клопотання долучено договір про надання правничої допомоги №23-1 від 01 лютого 2020 року, замовлення на надання правової допомоги від 22 травня 2020 року, розрахунок гонорару за надання правової допомоги від 22 травня 2020 року, додаткова угода до Договору №23-1, рахунок на оплату №430 від 20 березня 2020 року, платіжне доручення №00079326 від 05 червня 2020 року на суму 5 000 грн.

Враховуючи, що позивачем надано доказ оплати вказаних послуг лише у розмірі 5 000 грн., судова колегія доходить висновку про часткове відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 317 КАС України вважає необхідним, скасовуючи рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "АВТОБУС 365".

Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.2 ч.1 ст. 315, п.п.3, 4 ч.1 ст. 317, ст.ст. 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОБУС 365" задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2020 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОБУС 365".

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UА500060/2019/000228/2 від 04 листопада 2019 року за митною декларацією UА500060/2019/035583.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500060/2019/00759.

Стягнути з рахунку бюджетних асигнувань Одеської митниці Дермитслужби (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21а, код ЄДРПОУ 43333459) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОБУС 365" (67512, Одеська область, Лиманський район, с. Курісове, вул. Старокиївська, 3, код ЄДРПОУ 42855926) судовий збір у розмірі 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) гривні за подачу адміністративного позову та 6 306 (шість тисяч триста шість) гривень за подачу апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції, та судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 17 грудня 2020 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.