Постанова

від 15.12.2020 по справі 320/5225/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5225/20 Суддя першої інстанції: Леонтович А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Беспалова О.О. та Глущенко Я.Б.,

при секретарі - Василенко Ю.А.,

за участю:

представника позивача: - Москаленко О.В.,

представника відповідача: - Ярового А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Бракман Україна на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бракман Україна до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2020 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Бракман Україна звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку за № 1981 від 05.02.2020 р., за № 3594 від 16.03.2020 р., за № 5069 від 05.06.2020 р.;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Бракман Україна з переліку ризикових платників податків.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Бракман Україна звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

10 грудня 2020 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 48405, представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якої останній повністю заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою, наголошує на необхідності застосування до спірних правовідносин правові висновки Верховного Суду у постановах від 03.03.2020 року у справі № 240/3665/19, від 05.08.2020 року у справі № 280/3439/19, від 10.07.2020 року у справі № 520/5168/19 тощо.

14 грудня 2020 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 48988, Товариством з обмеженою відповідальністю Бракман Україна подано клопотання про долучення доказів.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що використання контролюючим органом податкової інформації наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певних спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю Бракман Україна до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників, які відповідають критеріям ризиковості не порушує права та інтереси позивача, а отже позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішень Головного управління ДПС у Київській області щодо відповідності Товариства критеріям ризиковості платника на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника та зобов`язання податкового органу виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є необґрунтованими.

Колегія суддів, враховуючи висновки Верховного Суду, вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Бракман Україна (код ЄДРПОУ 37756947), зареєстроване як юридична особа 28.07.2011 року, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено.

Згідно рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.02.2020 року №1981, від 16.03.2020 року №3594, від 05.06.2020 року Комісія дійшла висновку про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю Бракман Україна (код ЄДРПОУ 37756947), пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

25.03.2020 року позивачем до Державної податкової служби України направлено скаргу на відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника з вимогою скасувати рішення від 05.02.2020 року та рішення від 16.03.2020 року.

Листом №12765/6/9900-06-05-02-06 від 09.04.2020 року Державною податковою службою України запропоновано Товариству подати документи, необхідні для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, керуючись п.6 Порядку.

23.04.2020 року позивачем отримано від відповідача лист від 08.04.2020 року за № 12703/10/10-36- 06-03-06 Про надання інформації , відповідно до якого податковий орган вказує, що не можливо встановити реальність походження товару: полімербітумний модифікатор , який придбано у ТзОВ ТЕЙМЕЛ (41850691); Мастика Bitumastik JOINT , який придбано у ТзОВ Торгівельне підприємство МАА (42292600), ТзОВ ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО СН (42188325), ТОВ Торгівельний альянс НПСО 1421876881, ТзОВ ПРОМИСЛОВА КОРПОРАЦІЯ АНВІКО (42188786); послуги з перевезення та розвантаження гусасфальту , які придбанні у ТзОВ БРЕННЕР ІНТЕРКОН (4218299), у зв`язку із ненаданням документів, що визначені в абз. 10 п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України за № 1165 від 11.12.2019 р.

31.05.2020 року ТОВ БРАКМАН УКРАЇНИ для виключення з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку направлено до комісії регіонального рівня повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку № 2 та пояснення (інформація) разом з копіями документів, які підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, до повідомлення № 2 від 31.05.2020 року позивачем надано пояснення з урахуванням Листа від 08.04.2020 р. в якому ТОВ БРАКМАН УКРАЇНА вказав, що не має фізичної можливості надати контролюючому органу документи, що стосуються придбання товару Мастика Bitumastik JOINT у ТзОВ ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО СН (42188325), ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС НІКО (42187688), ТзОВ ПРОМИСЛОВА КОРПОРАЦІЯ АНВІКО (42188786), оскільки Товариство не придбавало такого товару у зазначених підприємств.

При цьому, ТзОВ ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО СН (42188325) взагалі не мало та не має жодних взаємовідносин з ТОВ БРАКМАН УКРАЇНА .

Незгода позивача із віднесенням останнього до переліку ризикових платників податків стало підставою для звернення до суду із відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Положеннями пункту 61.1 статті 61 ПК України визначено, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Водночас, згідно з пунктом 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано статтями 72, 73 ПК України.

Відповідно до пунктів 74.1, 74.3 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Так, відповідно до Додатку №1 вищевказаної постанови, визначено такі Критерії ризиковості платника податку:

1.Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

З урахуванням викладеного, колегія суддів наголошує, що контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДПС з метою виявлення ризиків порушення норм податкового законодавства.

Отже, здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДПС), є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку, передбаченому ПК України та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання вимог цього Кодексу. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Обов`язковою ознакою дій/бездіяльності/рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної), рівно як і протокол Комісії, не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Колегія суддів наголошує, на наявність конкретної і послідовної практики Верховного Суду в аналогічних справах, а саме у постановах від 20 листопада 2019 року у справі №480/4006/18 та від 3 березня 2020 року у справі №240/3665/19, від 10 липня 2020 року у справі №520/5168/19, від 13 жовтня 2020 року справа №240/7785/19 тощо.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів зазначає, що віднесення Комісією контролюючого органу Товариства до переліку платників податків які відповідають критеріям ризиковості є передумовою зупинення податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно цього Порядку або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.

Отже, законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що в правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій. А тому, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 27 серпня 2019 року у справі №540/2077/18.

Відтак, враховуючи висновки Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що використання контролюючим органом податкової інформації наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певний спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення Товариства до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників, які відповідають критеріям ризиковості без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає недоцільними посилання позивача на відсутність в оскаржуваних рішеннях обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, позаяк позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права.

Крім того, колегія суддів акцентує увагу на тому, що аналогічного змісту дійшов Київський окружний адміністративний суду у рішенні від 30 липня 2020 року, справа № 320/7280/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бракман Україна до Головного управління Державної податкової служби у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, яким визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377), яке приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 21.11.2019 № 13335113/37756947 та зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних поданий ТОВ "Бракман Україна" (код ЄДРПОУ 37756947) розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 21.02.2019 року № 1, датою його отримання - 15.03.2019 року, проте відмовлено у задоволенні позовної вимоги щодо зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області виключити ТОВ Бракман Україна з переліку ризикових платників податків з підстав, наведених й у даному рішенні.

Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Бракман Україна - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року - без змін.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Бракман Україна - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: О.О.Беспалов

Я.Б.Глущенко

Повний текст виготовлено 15 грудня 2020 року.