Постанова

від 16.12.2020 по справі п/320/602/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № П/320/602/20 Суддя (судді) першої інстанції: Панова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г. В.

суддів Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.

за участю секретаря Скидан С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) загального розвитку №10 Малятко Фастівської міської ради Київської області

на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року

у справі № П/320/602/20 (розглянуто у відкритому судовому засіданні)

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області

до відповідача Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) загального розвитку №10 Малятко Фастівської міської ради Київської області

про застосування заходів реагування,-

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2019 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (надалі - позивач, Головного управління ДСНС України у Київській області) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) загального розвитку №10 Малятко Фастівської міської ради Київської області (надалі - відповідач), з урахуванням уточнених позовних вимог, у якому просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі закладу дошкільної освіти (ясла-садок) загального розвитку №10 "Малятко" Фастівської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 25568090) за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Великоснітинська,26 шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 18.12.2019 № 215.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на підставі наказу ГУ ДСНС України у Київській області від 13.12.2019 № 1347 "Про проведення позапланових перевірок" було проведено позапланову перевірку щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки закладу дошкільної освіти (ясла-садок) загального розвитку №10 "Малятко" Фастівської міської ради Київської області за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Великоснітинська, буд. 26.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року адміністративний позов Головного управління ДСНС України у Київській області - задоволено.

Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) загального розвитку №10 "Малятко" Фастівської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 25568090) за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Великоснітинська, 26 шляхом зобов`язання Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) загального розвитку №10 "Малятко" Фастівської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 25568090; місцезнаходження: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Великоснітинська, 26) повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 18.12.2019 № 215.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимоги у повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ`єктивність рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що на даний час усунуто порушення, виявлені в ході проведення перевірки щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, крім обладнання приміщення системою протипожежного захисту, тому підстави для застосування крайнього заходу реагування, а саме повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкту відсутні. Крім того апелянт зазначає, що в п.1 опису порушень вимог законодавства до Акта № 215 від 18.12.2019 відображено, що приміщення не обладнано системою протипожежного захисту згідно ДБН В.2.5-56:2014. Водночас, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню. Відповідач стверджував, що очевидним є те, що сама система пожежної сигналізації у займанні, розповсюдженні, погашенні вогню безпосередньо участі не приймає, тому самостійно без додаткових факторів не здатна спричинити виникнення ризику життю та здоров`ю людей, тому просять відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі та просив її задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі статтями 315, 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) загального розвитку №10 "Малятко" Фастівської міської ради Київської області (ідентифікаційний код 25568090, місцезнаходження: 08500, Київська область, місто Фастів, вул. Великоснітинська, 26) зареєстровано в якості юридичної особи 23.06.1996, 12.02.2009, №13611200000001074, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який наявний у матеріалах справи.

У період з 17.12.2019 по 18.12.2019, на підставі наказу від 13.12.2019 №1347 "Про проведення позапланових перевірок", посвідчення про проведення заходу державного нагляду (контролю) від 13.12.2019 № 10608 Фастівським районним сектором Головного управління ДСНС України у Київській області проведено позапланову перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання закладу дошкільної освіти (ясла-садок) загального розвитку №10 "Малятко" Фастівської міської ради Київської області, що розташований за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Великоснітинська, 26, вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, про що складено акт від 18.12.2019 №215 (надалі - акт перевірки).

В акті перевірки зазначено, що в ході перевірки були виявлені 12 порушень закладом дошкільної освіти (ясла-садок) загального розвитку №10 "Малятко" Фастівської міської ради Київської області законодавчих та нормативно-правових актів у сфері техногенної та пожежної безпеки, що стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель закладу дошкільної освіти (ясла-садок) загального розвитку №10 "Малятко" Фастівської міської ради Київської області.

Як вбачається зі змісту зазначеного акта, за результатами проведення заходу встановлено факти порушень відповідачем вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

- приміщення закладу не обладнано системами протипожежного захисту згідно ДБН В8.2.5-56:2014 (пункт 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні);

- не змонтовано над евакуаційними виходами у будівлі світлові покажчики з написом "Вихід" білого кольору на зеленому фоні підключеними до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення (пункт 2.32 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні);

- не забезпечені сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей, (пункт 2.31 розділу III ППБУ Правил пожежної безпеки в Україні);

- не забезпечено замикання дверей евакуаційного виходу з будівлі лише на внутрішні запори, які відкриваються зсередини без ключа, (пункт 2.27, глави 2 розділ III Правил пожежної безпеки в Україні);

- територія об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки (пункт 8, розділ II Правил пожежної безпеки в Україні);

- пожежний насос знаходиться в непрацездатному стані (пункт 2.3, глава 2. Розділу V Правил пожежної безпеки в Україні);

- у приміщенні насосної станції не вивішена загальна схема протипожежного водопостачання та схема обв`язки насосів. На кожній засувці і пожежному насосі-підвищувачі повинна бути інформація про їх призначення. Порядок увімкнення насосів-підвищувачів визначається інструкцією (підпункт 1, пункт 2.3 Глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні);

- не розміщено напис (табло) біля входу в приміщення насосної станції Пожежна насосна станція" з освітленням уночі (підпункт 6, пункт 2.3, глава 2 Розділ V Правил пожежної безпеки в Україні);

- не обладнано сертифікованими протипожежними дверима з межею вогнестійкості REІ 30 (архіви, приміщення кастелянши, горище, підвальне приміщення, складське приміщення на першому поверсі) (Пункти 2.3 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні;

- не забезпечено двері сходових клітинок пристроями для само зачинення дверей, а також допускається фіксування дверей у відчиненому вигляді (пункт 2.37, розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні);

- не розроблено для кожного приміщення об`єкта затверджені керівником або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки (глава 4. розділ II Правил пожежної безпеки в Україні);

- для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння не встановлено вказівні знаки (Пункт 3.10 глави З розділу V Правил пожежної безпеки в Україні).

Через існування небезпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повної зупинки експлуатації належного відповідачу об`єкта до повного усунення виявлених під час перевірки порушень.

Під час розгляду справи Фастівським районним сектором ГУ ДСНС України у Київській області за заявою відповідача у період з 15.06.2020 по 16.06.2020 було проведено позапланову перевірку дотримання закладу дошкільної освіти (ясла-садок) загального розвитку №10 "Малятко" Фастівської міської ради Київської області вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт №91 від 16.06.2020.

Зі змісту вказаного акта вбачається, що відповідачем не було усунуто у повному обсязі допущене раніше порушення вимог пункту 1.2 глави 1 розділу 5 Правил пожежної безпеки в Україні №1417, а саме: не обладнано приміщення закладу системами протипожежного захисту згідно ДБН В.2.5-56:2014. Так, залишились не обладнані системою протипожежного захисту будівлі закладу.

З огляду на наявність порушення зафіксованого у акті 18.12.2019 №215, позивач керуючись статтею 68 Кодексу цивільного захисту України, звернувся до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та споруд приміщень позивача.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що не встановлення сигналізації у будівлі закладу дошкільної освіти (ясла-садок) загального розвитку №10 "Малятко" Фастівської міської ради Київської області створює потенційну загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки не виключає можливості виникнення пожежі в приміщенні. У зв`язку з чим, суд вважає, що спірні правовідносини мають набути імперативного характеру шляхом ухвалення судом відповідного рішення про заборону використання приміщень, які не обладнані системою протипожежної безпеки.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 року №877-V (надалі - Закон №877-V) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з частини 1 статті 3 Закону України Закону №877-V, державний нагляд (контроль), серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Частиною 1 статті 4 Закону №877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною 7 статті 7 Закону №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про пожежну безпеку", забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Разом з тим, системно аналізуючи положення Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та ст. 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, колегія суддів вважає, що цими правовими нормами установлена можливість застосування різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров`ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

Підставою для звернення позивача до суду з цим позовом, як зазначалось та встановлено судом першої інстанції, слугувало виявлення на об`єкті повторної перевірки відповідача численних порушень норм пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Колегія суддів звертає увагу, що недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення, а забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

При цьому, колегія суддів враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в закладі охорони здоров`я.

Також такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року по справі № 560/639/19 та від 05 лютого 2020 року по справі № 160/1739/19.

Відповідачем не заперечується наявність виявленого під час перевірки позивачем порушення.

Щодо посилання апелянта, що система пожежної сигналізації у займанні, розповсюдженні, погашенні вогню безпосередньо участі не приймає. тому самостійно без додаткових факторів не здатна спричинити виникнення ризику життю та здоров`ю людей, тому просять відмовити у задоволенні позову, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки, що Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) загального розвитку №10 "Малятко" Фастівської міської ради Київської області не обладнано системами протипожежного захисту згідно ДБН В.2.5-56: 2014, що кваліфіковано позивачем як порушення вимог пункту 1.2 глави 1 розділу 5 Правил пожежної безпеки в Україні №1417.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - Правила №1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу V Правил №1417, порушення якого відображено позивачем в акті, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Пунктом 6.1 розділу VI ДБН В.2.5-56:2014, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України" від 13.11.2014 №312, визначено, що системи протипожежного захисту поділяються на: а) системи пожежної сигналізації; б) автоматичні системи пожежогасіння; в) автономні системи пожежогасіння локального застосування; г) системи оповіщування про пожежу та управління евакуюванням людей; д) системи протидимного захисту; е) системи централізованого пожежного спостерігання; ж) системи диспетчиризації СПЗ.

Згідно з пунктом 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устаткування при сигналі "пожежа" тощо).

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації повинні: а) виявляти ознаки пожежі на ранній стадії; б) передавати тривожні сповіщення до пристроїв передавання пожежної тривоги та попередження про несправність; в) формувати сигнали управління для систем протипожежного захисту та іншого інженерного обладнання, що задіяне при пожежі; г) сигналізувати про виявлену несправність, яка може негативно впливати на нормальну роботу СПС.

Системи пожежної сигналізації не повинні: а) підпадати під несприятливий вплив інших систем незалежно від того, з`єднані вони з ними чи ні; б) виходити з ладу (частково або повністю) через вплив на них вогню або явища, для виявлення якого вони призначені, до того, як вогонь чи це явище було виявлено; в) реагувати на інші явища, не пов`язані з виявленням пожежі (підпункт 7.2.3 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014).

Колегія суддів звертає увагу, що не встановлення сигналізації у будівлі закладу дошкільної освіти (ясла-садок) загального розвитку №10 "Малятко" Фастівської міської ради Київської області створює потенційну загрозу життю та здоров`ю людей, зокрема малолітнім дітям, які потребують допомоги дорослих осіб , таке не надає можливості повідомлення про виникнення пожежі в приміщенні.

У зв`язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірні правовідносини мають набути імперативного характеру шляхом ухвалення рішення про заборону використання приміщень, які не обладнані системою протипожежної безпеки, для повідомлення про виникнення пожежі та оперативного повідомлення всіх громадян, які наявні в даній будівлі.

Крім того, Верховний Суд у п. 28 постанови від 10.10.2019 року по справі №320/5849/18 зазначив, що наявність порушення вимог протипожежної безпеки не вважається усунутим лише за умови розгляду можливості щодо такого усунення.

У постанові Верховного Суду від 17.10.2019 року по справі № 826/7292/18 зазначено, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей.

Отже, порушення є суттєвим та потребує усунення, оскільки може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, не дозволить у випадку виникнення пожежі вчасно її ліквідувати, призведе до стрімкого розвитку та може потенційно загрожувати життю та здоров`ю людей та малолітнім дітям, які потребують допомоги дорослих осіб .

Колегія суддів критично ставиться до твердження апелянта, що дане порушення носить формальний характер, оскільки наявність пожежної сигналізації призначена для попередження виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

Отже, відсутність пожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей та малолітнім дітям, які потребують допомоги дорослих осіб , а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей.

Враховуючи, що відповідач не усунув всіх порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і те порушення, яке на теперішній час продовжує існувати, створює загрозу життю та здоров`ю людей та неповнолітнім дітям, які потребують допомоги дорослих осіб , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі закладу дошкільної освіти (ясла-садок) загального розвитку №10 "Малятко" Фастівської міської ради Київської області, розташованого за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Великоснітинська, 26, шляхом зобов`язання відповідача зупинити експлуатацію будівлі до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 18.12.2019 №215.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно позиції Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року по справі №560/639/19 до повноважень суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду апеляційним судом є виключно питання застосування права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах Пономарьов проти України , Рябих проти Росії , Нєлюбін проти Росії ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі Серявін та інші проти України зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, оскаржуване рішення суду першої інстанції ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка, судом правильно застосували норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, а отже, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 311, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) загального розвитку №10 Малятко Фастівської міської ради Київської області - залишити без задоволення .

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції у порядку ст. ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови буде складено протягом п`яти днів з моменту його проголошення

Головуючий суддя Г. В. Земляна

Судді: Є.І. Мєзєнцев

В.В. Файдюк

Повний текст постанови складено 17 грудня 2020 року.