Постанова

від 17.12.2020 по справі 640/4317/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/4317/20 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Аліменка В.О.

суддів: Безименної Н.В . , Кучми А.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Класик-М" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2020 р. у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Класик-М" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

Головне управління Державної податкової служби м.Києві звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Класик-М" про стягнення заборгованості .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 107 027,48 грн та податку на прибуток приватних підприємств у сумі 7 703,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати оскаржувану постанову, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповністю з`ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Класик-М" (03126, м.Київ, вулиця Академіка Білецького, 9-В, офіс 23, код ЄДРПОУ 38084820) перебуває на податковому обліку в контролюючих органах як платник податків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 114 730,48 грн, з них сума податкового боргу з податку на додану вартість, у розмірі 107 027,48 грн виникла на підставі самостійно узгоджених сум податкових зобов`язань, згідно податкових декларацій з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2017рок, та донарахованих контролюючим органом сум податкових зобов`язань, згідно прийнятих податкових повідомлень-рішень №0108091207 від 15.02.2018 року №0585771207 від 12.07.2019 року, але не сплачених у визначеному законом порядку, та податковий борг з податку на прибуток підприємств у сумі 7 703,00 грн, який виник на підставі самостійно узгоджених сум податкових зобов`язань, згідно податкових декларацій з податку на прибуток підприємств за 2017 рік, але не сплачених у визначеному законом порядку.

У зв`язку з несплатою відповідачем у встановлений законом строк податкового боргу позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, аргументуючи свою позицію наступним.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Як свідчать матеріали справи, за відповідачем, обліковується податковий борг в розмірі 114 730,48.

Вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалося та станом на день звернення до суду не скасоване.

Відповідач не був позбавлений права оскаржувати податкові повідомлення- рішення контролюючого органу протягом строку, визначеного статтею 102 ПК України, однак своїм правом не скористався.

Також вбачається , що вказане рішення, а також податкова вимога, яка виставлялася на податковий борг, що є предметом розгляду в даній справі на підставі ст.59 ПК України, були належним чином вручені відповідачу в порядку ст.42 ПК України, що було підтверджується матеріалами справи.

Згідно з частиною першою статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Колегія суддів зауважує, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування в даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку, встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту, перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України, тощо.

Отже, вище наведенні норми законодавства, підтверджують, що питання правомірності прийняття позивачем податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги не охоплюється предметом даного позову, оскільки дані рішення суб`єкта владних повноважень не є предметом позову у даній справі, а відтак суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

Аналогічний правовий висновок наведений Верховним судомУкраїни у постанові від 11.09.2018 по справі №810/4417/16.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірних висновків про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судом повно з`ясовано обставини справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Класик-М" - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2020 року - без змін

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

Повний текст постанови складено 17 грудня 2020 року.