Ухвала

від 16.12.2020 по справі 640/7629/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/7629/19

УХВАЛА

16 грудня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Собків Я.М., суддів - Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т., перевіривши відповідність вимогам ст. 296 КАС України апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІПІ України" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 липня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2020 року апеляційну скаргу Головне управління Державної податкової служби у м. Києві - залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк з дня вручення даної ухвали протягом якого мають бути усунуті недоліки апеляційної скарги.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2020 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

07 грудня 2020 року Головне управління Державної податкової служби у м. Києві знову звернулося до суду з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 липня 2019 року, разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Перевіривши зазначене клопотання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що апелянтом при зверненні з апеляційною скаргою вдруге було пропущено строк на апеляційне оскарження: так, скаржник повторно подав апеляційну скаргу на рішення від 22.07.2019 року лише 07.12.2020 року (що підтверджується відбитком штампу на поштовому конверту), тобто, після спливу одного року з моменту ухвалення оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В той же час, згідно із ч. 3 ст. 295 КАС України, строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків визначених частиною 2 ст. 299 цього Кодексу.

Разом з цим, частиною 2 ст. 299 КАС України встановлено імперативну норму, яка визначає, що незалежно від поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що повний текст оскаржуваного судового рішення складений 24 липня 2019 року.

Відповідно до дати на штемпелі поштового конвверту, апеляційну скаргу апелянтом було подано до суду першої інстанції 07 грудня 2020 року, тобто, із пропуском річного строку на апеляційне оскарження.

У постанові від 23 травня 2018 року у справі №804/2845/15 Верховний Суд зазначив, що норма абз. 3 ч. 4 ст. 189 КАС України (яка за своїм змістом є аналогічною положенням ч. 2 ст. 299 КАС України) направлена на забезпечення юридичної передбачуваності судових рішень та стабільності поведінки суб`єктів владних повноважень під час виконання своїх повноважень стосовно подання апеляційної скарги на судові рішення.

Крім того, суд касаційної інстанції у згаданому рішенні зазначив, що вищезазначена норма статті є імперативною і не встановлює будь-яких винятків щодо можливості поновлення строку на апеляційне оскарження після спливу річного строку з дати оголошення рішення суду для суб`єкта владних повноважень.

Також, Верховний Суд у постанові від 05.07.2018 року у справі № 490/11395/15-а звернув увагу на те, що встановлений абз. 3 ч. 4 ст. 189 КАС України строк є присічним та поновленню не підлягає.

З урахуванням викладеного та з огляду на те, що Головне управління Державної податкової служби у м. Києві було стороною у справі №640/7629/19 та оскаржувала вказане рішення суду першої інстанції від 22 липня 2019 року, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження, оскільки, апеляційна скарга подана суб`єктом владних повноважень після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

При цьому, колегія суддів зазначає, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

У свою чергу, статтею 44 КАС України регламентовано обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Таким чином, виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.

Колегія суддів, також, враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі "Лелас проти Хорватії", відповідно до яких, держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

Крім того, у справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

При цьому, обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає за необхідне у задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відмовити, а також у відкритті апеляційного провадження у даній справі-відмовити .

Керуючись ст. ст. 248, 299, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 липня 2019 року - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІПІ України" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Я.М. Собків

суддя Я.Б. Глущенко

суддя Л.Т. Черпіцька