Ухвала

від 17.12.2020 по справі 400/367/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 400/367/20

адміністративне провадження № К/9901/32481/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року у справі №400/367/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мегабуд-Н до Державної податкової служби України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Чисто Клінінг про скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Мегабуд-Н звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Чисто Клінінг про скасування рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1349909/41528079 від 10 грудня 2019 року, прийняте Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року, адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Державна податкова служба України 21 жовтня 2020 року звернулась з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частин першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень від 22 грудня 2005 року №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року була прийнята у порядку письмового провадження та набрала законної сили з дати її прийняття.

Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 22 жовтня 2020 року, в той час, як касаційну скаргу відповідачем подано до Верховного Суду 26 листопада 2020 року, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження відповідач посилається на те, що вже звертався з касаційною скаргою на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року у справі №400/367/20, однак ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2020 року вперше подану касаційну скаргу повернуто оскільки касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Крім того, відповідач зазначає, що можливість повторного подання касаційної скарги у найкоротший термін, враховуючи час на організацію та оформлення, виникла лише 26 листопада 2020 року.

Також податковий орган зазначає, що повторне звернення з належно оформленою касаційною скаргою до суду у найкоротший термін є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження.

Суд вважає обґрунтованими, наведені заявником обставини щодо можливості подання касаційної скарги у найкоротший термін.

Надаючи оцінку доводам викладеним у вказаному клопотанні, суд виходить з наступного.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02 червня 2016 року №1402-VIII.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом розгляду у справі №400/367/20 є вимоги про скасування рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1349909/41528079 від 10 грудня 2019 року, прийняте Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Задовольняючи адміністративний позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що рішення від 10 грудня 2019 року №1349909/41528079 про відмову в реєстрації податкової накладної №172 від 22 жовтня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних не відповідає Критеріям ризиковості платника податку та частини 2 статті 2 КАС України, а саме є необґрунтованим, тому підлягає скасуванню.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, не вбачається.

Суд за результатами оцінки елементів спору у справі №400/367/20 дійшов висновку про те, що така справа є справою незначної складності.

Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин третьої та четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також випадки, які б виключали можливість застосування положень частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Отже, постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року у справі скасування рішення, не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 2 частини п`ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Визнати поважними підстави пропуску Державної податковою службою України строку на касаційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року у справі №400/367/20.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року у справі №400/367/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мегабуд-Н до Державної податкової служби України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Чисто Клінінг про скасування рішення.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова