Постанова

від 16.12.2020 по справі 200/4342/20-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16 грудня 2020 року

справа № 200/4342/20-а

адміністративне провадження № К/9901/31616/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компітрейд

на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року у складі судді Куденкова К. О.,

та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у складі суддів Гаврищук Т. Г., Сіваченка І. В., Ястребової Л. В.

у справі № 200/4342/20-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компітрейд

до Головного управління ДПС у Донецькій області

про визнання протиправним і скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Рух справи

У квітні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Компітрейд (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним і скасування рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платка податку від 13 березня 2020 року № 12358, зобов`язання виключити Товариство з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Обґрунтовуючи позов Товариство посилається на відсутність законних і достатніх підстав для включення його до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Суди попередніх інстанцій за результатами дослідження і оцінки наданих сторонами доказів дійшли висновку про те, що інформація, яка стала підставою для прийняття оскаржуваного рішення може вважатися такою, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, а тому у відповідача були підстави для включення Товариства до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

23 листопада 2020 року до Верховного Суду як суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Товариства.

25 листопада 2020 року ухвалою Верховного Суду відкрито провадження за касаційною скаргою Товариства на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у справі №200/4342/20-а на підставі пунктів 3, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та витребувано справу з Донецького окружного адміністративного суду.

При відкритті касаційного провадження Суд визнав, що касаційна скарга має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу та має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

4 грудня 2020 року справа №200/4342/20-а надійшла до Верховного Суду.

Доводи касаційної скарги

Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 200/4342/20-а є оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 КАС України, з посиланням у касаційній скарзі на відсутність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, та на те, що розгляд справи судом апеляційної інстанції здійснено за відсутності представника позивача, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання.

Зокрема позивач в касаційній скарзі зауважує, що позиція судів попередніх інстанцій зводиться до того, що будь-яке порушене кримінальне провадження безвідносно до того, чи порушено воно по факту, чи проти конкретної посадової особи, чи закінчилося воно винесенням вироку чи було закрито, автоматично надає платнику податку статус ризикового, більш того, контролюючому органу не обов`язково навіть дізнаватися реальний стан розгляду у досудовому провадженні, отримувати копії документів, достатньо лише переглянути судові ухвали в ЄРДСР. Наведене, за висновком позивача, має наслідком те, що проти будь-якого суб`єкта господарювання можна в певний момент часу порушити кримінальне провадження та одразу прийняти рішення про відповідність його критеріям ризиковості.

Скаржник наголошує, що відповідачем не було надано судам жодних доказів на підтвердження наявності рішення суду, яке набрало законної сили, яким встановлено фіктивність ТОВ Компітрейд .

Товариство зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано, що арешт ліміту ПДВ позивача був скасований ухвалами Київського апеляційного суду від 01 липня 2019 року у справі №757/2580і/19-к, від 25 вересня 2019 року у справі № 757/46928/19-к, від 14 січня 2020 року у справі №757/61248/19-к. Тобто, на момент прийняття оскаржуваного Рішення арешт ліміту ПДВ позивача та відповідні рішення суду вже були скасовані, тому зазначена інформація аж ніяк не могла та не може бути підставою для визнання Товариства таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Позивач звертає увагу на те, що судами попередніх інстанцій не враховано, що оскаржуване рішення прийнято фактично на підставі рішення, оформленого протоколом комісії ГУ ДФС у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 04 квітня 2019 року №65 згідно пункту 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117, зокрема на підставі визначених у листі ДФС України від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 критеріїв ризиковості платника податку.

Крім іншого скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції в порушення частини другої статті 307 КАС України та частини першої статті 313 КАС України не повідомив належним чином представника позивача про засідання у справі та безпідставно здійснив 20 жовтня 2020 року відкритий розгляд справи без участі представника Товариства.

Просить задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року у справі №200/4342/20-а, постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у справі №200/4342/20-а та прийняти постанову, якою позов задовольнити повністю.

Відзив на касаційну скаргу від податкового органу на адресу Суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Обставини справи

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство 16 жовтня 2018 року зареєстроване як юридична особа, основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1006563603 від 20 квітня 2020 року.

Відповідно до витягу з протоколу від 04 лютого 2020 року № 15 засідання комісії ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Комісія ГУ ДПС), за результатами проведеної інвентаризації підприємств, внесених до журналу ризикових платників ІТС Податковий блок на відповідність новим критеріям ризиковості, визначеним Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, з метою приведення у відповідність зазначеного журналу, від членів комісії надійшли пропозиції щодо прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника по підприємствам, наведеним у додатку 1 до цього протоколу. Прийняте рішення про відповідність платників податку, наведених у додатку 1 до цього протоколу, критеріям ризиковості платника податку.

З витягу з додатку 1 до протоколу від 04 лютого 2020 року № 15 випливає, що ТОВ Компітрейд включено до переліку ризикових платників податків за результатами проведеної інвентаризації. Критерії: в органах ДПС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Комісією контролюючого органу 05 лютого 2020 року прийняте рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №5996, за яким Товариство відповідає критеріям ризиковості платника податку з підстав пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку у зв`язку з наявністю податкової інформації - арешт ліміту справа №757/61248/19-к.

Позивач звернувся до Головного управління ДПС з повідомленням від 05 березня 2020 року № 2 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до витягу з протоколу від 13 лютого 2020 року № 38 засідання Комісії ГУ ДПС, прийняте рішення про відповідність Товариства критеріям ризиковості платника податку. Також до суду наданий витяг з відповідного додатку 1 до протоколу від 13 лютого 2020 року № 15, за яким прийнято рішення проти виключення позивача з переліку.

Комісією контролюючого органу 13 березня 2020 року прийняте рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №12358, за яким, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 05 березня 2020 року № 2, Товариство відповідає критеріям ризиковості платника податку з підстав пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку у зв`язку з наявністю податкової інформації. Певної податкової інформації не вказано.

Джерела права

Основними засадами судочинства є зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи (пункт 8 частини другої статті 129 КАС України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції (частина перша статті 293 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 307 КАС України про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.

За правилами частини першої статті 310 КАС України (апеляційний розгляд справи у судовому засіданні) апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.

Статтею 313 КАС України передбачені наслідки неявки в судове засідання учасників справи.

Зокрема суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

За положеннями частин першої - третьої статті 129 КАС України за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має офіційної електронної адреси, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв`язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві.

Учасник судового процесу повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, приєднується секретарем судового засідання до справи і вважається належним повідомленням учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою учаснику судового процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання тексту повістки.

Якщо протягом дня, наступного за днем надсилання тексту повістки, підтвердження від учасника судового процесу не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і підтверджує належне повідомлення учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою з моменту складання секретарем судового засідання відповідної довідки.

Згідно з пунктом 15.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд вручає судові рішення в паперовій формі.

Судовими рішеннями в розумінні статті 241 КАС України є ухвали, рішення, постанови. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Пунктом 3 частини третьої статті 353 КАС України встановлено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Висновки Суду

Суд вважає передчасним здійснення касаційного перегляду судових рішень в частині мотивів протиправності оскаржуваного рішення комісії контролюючого органу з огляду на наявність порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, на яке посилається заявник касаційної скарги і яке є підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції та скерування справи до цього суду на новий розгляд.

Зокрема скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції в порушення частини другої статті 307 КАС України та частини першої статті 313 КАС України не повідомив належним чином представника позивача про засідання у справі та безпідставно здійснив 20 жовтня 2020 року відкритий розгляд справи без участі представника Товариства.

Відповідно до матеріалів справи Товариство оскаржило в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, при цьому позивач в апеляційній скарзі просив розглянути справу у відкритому судовому засіданні за участі представника позивача в режимі відеоконференції (а. с. 209). Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу також просив справу розглядати за участю представника податкового органу (а. с. 227).

Ухвалами Першого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року відкрито апеляційне провадження у справі № 200/4342/20-а, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 13 жовтня 2020 року о 10:30 в режимі відеоконференції (а. с. 215 - 216).

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року задоволено клопотання Товариства про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що адвокат позивача задіяний в іншому судовому засіданні в Окружному адміністративному суді м. Києва у справі №640/10555/20, розгляд справи відкладений до 12 год. 10 хв. 20 жовтня 2020 року (а. с. 232).

На електронну адресу Товариства головним спеціалістом відділу діловодства Першого апеляційного адміністративного суду направлена ухвала суду про відкладення розгляду справи (а. с. 235).

20 жовтня 2020 року суд апеляційної інстанції переглянув рішення суду першої інстанції у відкритому судовому засіданні без участі представника позивача.

Суд визнає, що у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави для розгляду справи без участі представника позивача з огляду на не дотримання судом правил повідомлення учасника справи про дату, час та місце розгляду справи.

Як передбачено Перехідними положеннями КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд вручає судові рішення в паперовій формі.

Ухвала про відкладення розгляду справи є процесуальним судовим рішенням в розумінні статті 241 цього Кодексу та мала бути направлена на адресу Товариства за правилами встановленими процесуальним законом. В матеріалах справи відсутні докази отримання Товариством ухвали суду про відкладення розгляду справи та/або судової повістки, які направлені засобами поштового зв`язку.

Навіть у разі направлення ухвали про відкладення розгляду справи та/або судової повістки на електронну пошту представника Товариства суд має дотриматися правил, визначених статтею 129 КАС України, зокрема приєднати до справи роздруківку підтвердження, отриманого від учасника судового процесу про отримання направлення або відповідної довідки, складеної секретарем судового засідання про відсутність підтвердження від учасника судового процесу.

Матеріали справи не містять доказів дотримання судом цієї процедури повідомлення учасника судового процесу про розгляд справи.

Відповідно до частини другої статті 313 КАС України суд апеляційної інстанції мав відкласти розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки.

Суд наголошує, що суд апеляційної інстанції, вирішуючи справу без участі учасника справи, який є заявником апеляційної скарги та який виявив бажання прийняти участь в розгляді справи у відкритому судовому засіданні, позбавив, зокрема, позивача можливості довести суду переконливість своєї позиції на стадії апеляційного розгляду.

Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З метою безумовного дотримання цього конституційного принципу в частині третій статті 2 та статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що до основних засад (принципів) адміністративного судочинства належить, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції справедливого судового розгляду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.

Принцип змагальності судового провадження охоплює собою право особи, крім можливості подавати власні докази, знати про існування всіх представлених доказів та пояснень іншими учасниками справи, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду, мати можливість знайомитись з матеріалами справи та робити з них копії, а також володіти відповідними знаннями (залучати професійного представника) та змогу коментувати представлені докази та пояснення у належній формі та у встановлений час.

На сьогодні Європейським судом з прав людини сформовані вже сталі підходи до розуміння принципу змагальності як однієї з базових гарантій права особи на справедливий суд, що може та, певною мірою, повинна враховуватися судами України при розгляді справи та винесенні рішень.

У справі Салов проти України (заява №65518/01, п. 87) Суд зробив висновок, що принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу ( Руїс-Матеос проти Іспанії (Ruiz-Mateos v. Spain), заява №12952/87, п. 63).

У справі Лазаренко та інші проти України (№70329/12, п. 37) Суд нагадує, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції справедливого судового розгляду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, невід`ємними частинами права на суд необхідно розглядати, зокрема, такі вимоги, як змагальність процесу (Екбатані проти Швеції (Ekbatani v. Sweden), заява №10563/83, п. 24-33) та право на ефективну участь (T. проти Сполученого Королівства (T. v. the United Kingdom), заява №24724/94, п. 83-89).

Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття право на справедливий суд , що гарантоване Конвенцією.

За правилами пункту 3 частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Суд дійшов висновку про те, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, постанову ухвалив без повідомлення Товариства, чим порушив право скаржника на справедливий апеляційний перегляд справи. Наведене є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 328, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компітрейд задовольнити частково.

Постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у справі №200/4342/20-а скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: І. А. Гончарова

І. Я. Олендер