Ухвала

від 01.12.2020 по справі 758/8931/18-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 758/8931/18

провадження № 61-4754 св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальна аварійно-рятувальної служба Київська служба порятунку ,

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Авіста Аіста Лігал Консалтинг ,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 27 грудня 2018 року в складі колегії суддів Левенця Б. Б., Ратнікової В. М., Борисової О. В.,

ВСТАНОВИВ :

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Комунальної аварійно-рятувальної служби Київська служба порятунку , третя особа ТОВ Авіста Аіста Лігал Консалтинг , в якому просив визнати за ним починаючи з 29 грудня 2017 року право власності на посудину ємністю 10 м. куб., заводський № 160; посудину ємністю 10 м. куб., заводський № 334; скраплений газ в кількості 3925 літрів, що були вилучені 31 березня 2017 року представниками КАРС Київська служба порятунку на підставі доручень від 02 лютого 2017 року № 064-926 та від 01 березня 2017 року № 064-1899 Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища від ТОВ АТУМ-2003 .

Разом із позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом зобов`язання КАРС Київська служба порятунку передати: посудину ємністю 10 м. куб., заводський № 160; посудину ємністю 10 м. куб., заводський № 334; скраплений газ в кількості 3925 літрів на зберігання до ТОВ Пропан-Сервіс .

В обґрунтування заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 вказує, що з 29 грудня 2017 року у нього не має відомостей про місце знаходження належного йому майна, посадові особи відповідачів ігнорують його вимоги. сформульовані у запитах та зверненнях, не надають відомості про його фактичне місце зберігання.

Позивач вважає, що існує імовірність того, що належне йому майно втрачене, оскільки на його неодноразові звернення повідомити про місце його зберігання відповідачі не надають жодних відомостей, а також що невжиття заходів забезпечення позову, ураховуючи його предмет, може призвести до втрати належного позивачу майна, що унеможливить поновлення його порушених прав та виконання рішення суду.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 13 липня 2018 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Зобов`язано КАРС Київська служба порятунку передати: посудину ємністю 10 м. куб., заводський № 160; посудину ємністю 10 м. куб., заводський № 334; скраплений газ в кількості 3925 літрів на зберігання до ТОВ Пропан-Сервіс . Зобов`язано ОСОБА_1 відшкодувати ТОВ Пропан-Сервіс витрати, які пов`язані зі зберіганням спірного майна.

Суд першої інстанції виходив із того, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може призвести до істотного ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду в даній справі.

Постановою Київського апеляційного суду від 27 грудня 2018 року апеляційну скаргу Комунальної аварійно-рятувальної служби Київська служба порятунку задоволено частково.

Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 13 липня 2018 року скасовано та постановлено нову, якою відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зобов`язання Комунальної аварійно-рятувальної служби Київська служба порятунку передати: посудину ємністю 10 м. куб., заводський № 160; посудину ємністю 10 м. куб., заводський № 334; скраплений газ в кількості 3925 літрів на зберігання до ТОВ Пропан-Сервіс , зобов`язання ОСОБА_1 відшкодувати ТОВ Пропан-Сервіс витрати, які пов`язані із зберіганням спірного майна.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_1 не навів і судом не встановлено, що невжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду у цій справі, у зв`язку з чим дійшов висновку, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову не можна вважати співмірними із заявленими ОСОБА_1 позовними вимогами.

28 лютого 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 27 грудня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 21 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі.

Під час підготовки справи до касаційного розгляду з`ясовано, що касаційна скарга подана на постанову, яка не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження 14-88цс20) міститься висновок у частині першій статті 353 ЦПК України серед об`єктів апеляційного оскарження виокремлені ухвали щодо забезпечення позову (пункт 3) і щодо відмови у забезпеченні позову (пункт 4). Тобто, за змістом зазначеного припису ухвалою щодо забезпечення позову є ухвала про таке забезпечення, а ухвалою щодо відмови у забезпеченні позову - ухвала про відмову у такому забезпеченні. Аналогічно згідно з пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України у касаційному порядку можливо оскаржити, зокрема, ухвалу суду апеляційної інстанції щодо забезпечення позову, тобто про таке забезпечення, і неможливо оскаржити ухвалу суду апеляційної інстанції щодо відмови у забезпеченні позову, тобто про таку відмову. Іншими словами, у касаційному порядку можна оскаржити ухвалу суду апеляційної інстанції, яка передбачає вжиття заходів забезпечення позову. Тоді як ухвала, згідно з якою апеляційний суд відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову, касаційному оскарженню не підлягає.Це обмеження права на оскарження не шкодить суті права особи, зацікавленої у забезпеченні позову, оскільки вона може повторно звернутися із заявою про таке забезпечення до суду апеляційної інстанції за наявності для цього підстав .

Оскільки постанова апеляційного суду не підлягає касаційному оскарженню, касаційне провадження підлягає закриттю відповідно до частини другої статті 396 ЦПК України .

З урахуванням наведеного, оскільки Верховним Судом відкрито касаційне провадження на постанову апеляційного суду, яка не оскаржується в касаційному порядку, касаційне провадження підлягає закриттю.

Керуючись статтями 389, 396 ЦПК України , Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ :

Закрити касаційне провадження у справі № 758/8931/18 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Комунальної аварійно-рятувальної служби Київська служба порятунку , третя особа товариство з обмеженою відповідальністю Авіста Аіста Лігал Консалтинг про визнання права власності, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 27 грудня 2018 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

М. М. Русинчук