Рішення

від 17.12.2020 по справі 288/1474/20

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/1474/20

Провадження № 2/288/434/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - Франчук Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Андрушківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, Відділу у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Андрушківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області (далі - відповідач -1), Відділу у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі - відповідач -2), Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області (далі - відповідач- 3) про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, в якому вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , який постійно, до дня смерті, проживав у АДРЕСА_1 .

Позивач є спадкоємцем померлого за законом та спадщину після його смерті прийняв, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном.

До складу спадкового майна, що залишилось після смерті батька, ввійшло право на земельну частку (пай) члена реорганізованого Колективного сільськогосподарського підприємства імені Цюрупи, село Андрушки, Попільнянського району, Житомирської області, в умовних кадастрових гектарах, що становить 4,16 без визначення меж в натурі (на місцевості), на території Красногірської сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області, так як його батько був членом КСП імені Цюрупи та включений в список осіб, що мають право на земельну частку (пай).

Батько позивача ОСОБА_2 , був членом КСП імені Цюрупи, яке у подальшому було реорганізовано у ПСП імені Цюрупи, та було його правонаступником.

11 квітня 1995 року Колективному сільськогосподарському підприємству імені Цюрупи, було видано державний акт на право колективної власності на землю, де згідно додатку № 1, до Списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, під № п/п - 38, зазначено батька позивача ОСОБА_2 , що має право на земельну частку (пай).

В архівному витягу з рішення виконавчого комітету Красногірської сільської ради від 28.08.1994 року № 11, вказано, що ОСОБА_2 включений в список членів КСГП ім. Цюрупи, для обчислення середньої земельної чисельності по Красногірській сільській раді.

Відомості про виключення з членів КСП імені Цюрупи, ОСОБА_2 , відсутні.

До даного часу сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім`я ОСОБА_2 , не видавався.

З метою отримання сертифікату на земельну частку (пай) позивач звертався до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, проте йому було відмовлено та рекомендовано звернутись до суду, в зв`язку з тим, що вказані документи не видаються на померлих.

З метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на належне померлому право на земельну частку (пай), позивач звертався до нотаріуса, проте отримав відмову через відсутність правовстановлюючого документу, який би підтверджував дане право.

Право на земельну частку (пай) виникає в осіб, які на час видачі колективному сільськогосподарському підприємству державного акту на право колективної власності на землю були чи залишаються членами цього підприємства.

Розмір земельної частки (паю) по КСП імені Цюрупи, с. Красногірка, Красногірської сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області, становить 4,16 в умовних кадастрових гектарах, а її вартість, згідно сертифікату становить 41196,00 гривень.

Позивач просить визнати за ним право на земельну частку (пай) члена реорганізованого Колективного сільськогосподарського підприємства імені Цюрупи, село Андрушки, Попільнянського району, Житомирської області, в умовних кадастрових гектарах, що становить 4,16, без визначення меж в натурі (на місцевості), на території Красногірської сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області, в порядку спадкування за законом, після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судові витрати покладає на себе.

Позивач в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розгляд справи провести без його участі.

Представник відповідача Андрушківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив справу розглядати без участі представника сільської ради, проти задоволення позову не заперечують.

Представник відповідача Відділу у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій просив справу розглядати за відсутності представника від відділу, проти задоволення позову не заперечують /а.с. 35/.

Представник Попільнянської РДА Житомирської області в судове засідання не з`явився, 04 листопада 2020 року надав до суду клопотання в якому просить провести слухання справи без участі їх представника, проти задоволення позовних вимог не заперечує /а.с. 34/.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову /частина 4 статті 206 ЦПК України/.

Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 10 серпня 2017 року Попільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис № 4 /а.с. 4/.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 11 березня 1962 року Попільнянською сільською радою Попільнянського району Житомирської області, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , запис за № 7 /а.с. 5/.

Довідкою № 44 від 12 березня 2020 року Виконавчого комітету Красногірської сільської ради Попільнянського району Житомирської області визначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець села Чистий Мох, Завидовського району, Калінінської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживав та був зареєстрований до дня його смерті за адресою: село Красногірка, вулиця Садова, Попільнянського району, Житомирської області. На момент смерті за вищевказаною адресою ОСОБА_2 проживав один /а.с. 6/.

Згідно Державного акту на право колективної власності на землю виданого 20 лютого 1995 року, в списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства під № 38 вказаний ОСОБА_2 . Державний акт на право колективної власності на землю видано Попільнянською районною радою Попільнянського району Житомирської області, згідно якого КСП ім. Цюрупи Красногірської сільської ради передано у колективну власність 1160,0 га для сільськогосподарського використання /а.с. 7-8/.

Як вбачається з Архівного витягу з рішення виконавчого комітету Красногірської сільської ради народних депутатів Попільнянського району Житомирської області від 28 серпня 1994 року № 11 Про встановлення загальної чисельності осіб для обчислення середньої земельної частки , виданого Архівним сектором Попільнянської РДА Житомирської області 27 грудня 2019 року за № 05-02/478, загальна кількість осіб для обчислення середньої земельної частки складає - 238 чоловік. ОСОБА_2 в Списку членів КСГП ім. Цюрупи їх пенсіонерів для обчислення середньої земельної чисельності по Красногірській сільській раді під № 153 /а.с. 9/.

Відповідно до Архівної довідки № 05-02/477 від 27 грудня 2019 року виданої Архівним сектором Попільнянської РДА Житомирської області, документи КСП імені Цюрупи с. Андрушки, Попільнянського району, Житомирської області, до архіву на зберігання не надходили, тому підтвердити факт виключення ОСОБА_2 з членів КСП не є можливим /а.с. 10/.

Згідно повідомлення Архівного сектору Попільнянської РДА Житомирської області № 05-02/19 від 16 січня 2020 року, у відповідності до Статуту приватного сільськогосподарського підприємства імені Цюрупи, зареєстрованого розпорядженням голови Попільнянської РДА від 24.02.2000 року за № 71 Про реєстрацію приватного сільськогосподарського підприємства ім. Цюрупи , пункту 1.1. розділу 1 Загальні положення Приватне сільськогосподарське підприємство ім. Цюрупи є самостійним господарюючим суб`єктом, створеним за рішенням засновника на власності окремого громадянина з правом найняття робочої сили шляхом реорганізації Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Цюрупи згідно з Указом Президента України від 03 грудня 1999 року Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки . Згідно п. 3.3. Статуту ПСП ім. Цюрупи підприємство є правонаступником КСП ім. Цюрупи (с. Андрушки, Попільнянський район, Житомирська область) /а.с. 11/.

Як вбачається з повідомлення № 01-15/09 від 13 березня 2018 року Архівного сектору Попільнянської РДА Житомирської області, ПСП ім. Цюрупи (і.к. 00385767) є правонаступником КСП ім. Цюрупи (п. 3.3 Р. 3 статуту ПСП ім. Цюрупи, затвердженого засновником 22.02.2000 року) /а.с. 12/.

Відповідно до детальної інформації про юридичну особу виданої Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань, Приватне сільськогосподарське підприємство ім. Цюрупи (ПСП ім. Цюрупи) знаходиться за адресою: село Андрушки, вулиця Заводська, 5, Попільнянського району, Житомирської області. Дата державної реєстрації: 24 лютого 2000 року. Дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи: 23 жовтня 2019 року, номер запису: 12971110040000015, підстава: рішення щодо припинення /а.с. 13 -14/.

Згідно Пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 , серії НОМЕР_4 , виданого 26 жовтня 2016 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримує пенсію по інвалідності 1 групи загального захворювання /а.с. 15/.

Як вбачається з повідомлення № Р-44/0-0.31-41/146 - 20 від 09 жовтня 2020 року Відділу у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_1 відмовлено у видачі Сертифікату про право на земельну частку (пай) члена КСП імені Цюрупи, село Андрушки, на території Красногірської сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області, на ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня смерті проживав та був зареєстрований у АДРЕСА_1 , в зв`язку з його смертю. Відповідно до списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, державного акту на право колективної власності на землю, реорганізованого КСП імені Цюрупи, ОСОБА_2 , включений під номером № 38. В зв2язку зі смертю ОСОБА_2 , сертифікат про право на земельну частку (пай) члена КСП імені Цюрупи, йому за життя, не видавався /а.с. 24/.

Відповідно до повідомлення виданого Відділом у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області № М-43/0-0.31-40/146-Е від 09 жовтня 2020 року, Державний акт на право колективної власності на землю реформованому КСП імені Цюрупи Андрушківської сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області, виданого 11 квітня 1995 року, серія ЖТ 04-09-000004 та ЖТ 04-01-000003. Розмір земельної частки (паю) за даними сертифікату про право на земельну частку (пай) на території Красногірської сільської ради в умовних кадастрових гектарах становить 4,16 га, вартість земельної частки (паю) на дату видачі сертифікату становила 41196 гривень (без врахування коефіцієнтів індексації) /а.с. 25/.

Згідно повідомлення Попільнянської державної нотаріальної контори Центрально - Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) № 214/02-14 від 07 вересня 2020 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай), реорганізованого КСП імені Цюрупи, Красногірської сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області, після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , так як спадкоємцем не надано документ, що підтверджує право ОСОБА_2 на земельну частку (пай) члена КСП імені Цюрупи /а.с. 26/.

Частиною першою статті 4 ЦПК України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до статті 131 Земельного Кодексу України, громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Згідно п. а ч. 3 статті 152 Земельного Кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Указом Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям визначено, що право на земельний пай мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами цього підприємства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними (пункт 2).

Частина 5 даного Указу вказує, що видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Пункт 7 вищевказаного Указу визначає, що створюваний під час передачі земель у колективну власність резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання.

Відповідно до Указу Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва № 666/94 від 10.11.1994 року, право на земельну частку (пай) є об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Кожному члену підприємства, кооперативу, товариства видається сертифікат на право приватної власності на земельну частку (пай) із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному вираженні.

Частиною 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Згідно п. 3.5 Інформаційного листа Вищого ССУ з розгляду кримінальних та цивільних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05 червня 2003 року № 899-ІV , визначено, що право на земельну частку (пай) мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Як передбачено з вищевказаного Закону, в редакції чинній на даний час, головним тимчасовим розпорядником не витребуваних та нерозподілених земель є органи місцевого самоврядування.

Згідно абзацу 2 п.1 Перехідних положень Земельного Кодексу України від 25 жовтня 2001 року рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року Про приватизацію земельних ділянок , є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Відповідно до пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України , громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними прав вимоги на відведення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

У пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , судам роз`яснено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Згідно зі статтями 22, 23 ЗК України (у редакції від 22 червня 1993 року) та відповідно до вищезазначеного указу особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в членах КСП на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання КСП цього акта.

Відповідно до статті 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі - продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Стаття 5 вищевказаного Закону визначає, що сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

Як вбачається з статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтями 1216 , 1218 Цивільного Кодексу України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Таким чином, цивільні права та обов`язки спадкодавця, у тому числі право власності на річ, можуть переходити у спадщину.

Згідно ст. 46, п. 2 ч. 1 ст. 49 Глави 4 та ст. 67 Глави 7 Закону України Про нотаріат , Свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) після смерті фізичних осіб може бути видане на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) чи договорів дарування, міни, чи свідоцтва про право на спадщину, чи рішення суду про визнання права на земельну частку (пай). За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання у судовому порядку.

Відповідно до частини 5 статті 1268 Цивільного Кодексу України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцям з часу її відкриття.

Згідно частини 1 статті 1297 Цивільного Кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

У відповідності до статті 76 ЦПК України , доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 , за життя, правомірно набув права на земельну частку (пай) розміром 4,16 в умовних кадастрових гектарах, як член реорганізованого Колективного сільськогосподарського підприємства імені Цюрупи, село Андрушки, Попільнянського району, Житомирської області. А тому, право на вказану земельну ділянку увійшло до складу його спадщини.

Як вбачається з частини першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені обставини у їх системному зв`язку свідчать, що є всі підстави для визнання за позивачем ОСОБА_1 права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.

Керуючись Указом Президента України від 8 серпня 1995 року №720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям ; Постановою Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ від 16 квітня 2004 року № 7; Законом України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05 червня 2003 року № 899-ІV; статтями, 131, 152 Земельного Кодексу України; статтям 373, 374, 386, 392, 1217, 1220-1221, 1223, 1225, 1268-1270, 1297 Цивільного Кодексу України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 206, 211, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Андрушківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, Відділу у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на земельну частку (пай) члена реорганізованого Колективного сільськогосподарського підприємства імені Цюрупи, село Андрушки, Попільнянського району, Житомирської області, в умовних кадастрових гектарах, що становить 4,16, без визначення меж в натурі (на місцевості), на території Красногірської сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області, в порядку спадкування за законом, після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник