Ухвала

від 04.12.2020 по справі 757/50187/20-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/50187/20-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2020 року слідчий суддяПечерського районногосуду м.Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника особи, яка звернулась із клопотанням адвоката ОСОБА_3 , прокурора: ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у залі суду в м. Києві судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/29762/19-к від 07.06.2019 року, на майно, у кримінальному провадженні № 62018100000000044 від 22.12.2018, -

ВСТАНОВИВ:

16.11.2020 в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/29762/19-к від 07.06.2019 року, на майно, у кримінальному провадженні № 62018100000000044 від 22.12.2018.

Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, заявник вказує, що в провадженні слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 перебуває кримінальне провадження № 62018100000000044 від 22.12.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

03.06.2019 за місцем проживання та реєстрації ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 в межах зазначеного кримінального провадження проведено обшук на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 від 20.05.2019, якою було надано дозвіл слідчому Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 на проведено обшуку, з метою відшукання та вилучення документів відповідно до переліку зазначеного в ухвалі, які стосуються кримінального провадження.

За результатами проведення вказаної слідчої дії було вилучено з помешкання ОСОБА_5 грошові кошти, які належать останньому та його близьким родичам: сину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та матері ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в сумі 52 790 (п`ятдесят дві тисячі сімсот дев`яносто фунтів стерлінгів), 27 000 (двадцять сім тисяч) доларів США, 20 600 ( двадцять тисяч шістсот) Євро та 1 095 500 (один мільйон дев`яносто п`ять тисяч п`ятсот) гривнів.

Під час слідчої дії, на початку та безпосередньо після її завершення слідчому наголошувалось на тому, що в приміщенні наявні грошові кошти, які заробив ОСОБА_5 та його родичі, та віна може надати відповідні документи, які підтверджують факт отримання вказаних грошових коштів законним шляхом, що вказані грошові кошти фактично є заощадженням її сім`ї та отримані законним шляхом.

Одночасно було зауважено слідчому, що в ухвалі слідчого судді йдеться про вилучення лише документів, та відповідно до ухвали, досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи групи компаній «Біофарм», зокрема «Біофарма Плазма» (ЄДРПОУ 39000694), ТОВ «Біофарсма-Плазма-Інвест» (ЄДРПОУ 39183285), діючи спільно із службовими особами управління майном, членами комісій з охорони здоров`я, управління та відділів апарату Черкаської обласної ради та Черкаської області державної адміністрації, керівниками КНП «Черкаська обласна станція крові», зловживаючи своїм службовим становищем, з метою заволодіння бюджетними коштами у вигляді закупівлі донорської крові, її компонентів та виготовлення з них препаратів у афільованої до групи компаній «Біофарма» ТОВ «Черкаси-Плазма» (ЄДРПОУ 41805628) за явно завищеними цінами, організували злочинну схему, направлену на фактичне припинення діяльності КНП «Черкаська обласна станція переливання крові» з заготівлі донорської крові, її компонентів та виготовлення з них препаратів.

Незважаючи на той факт що ОСОБА_5 не є співробітником жодного з перелічених підприємств, а тому не міг приймати жодних розпорядницький рішень, щодо придбання будь-якої продукції, яка виготовляється чи реалізується вказаними підприємства, а отже і не отримував жодних коштів від вказаних підприємств за вказаними фактами і в ухвалі йшлося лише про вилученні конкретних документів, які так і не були знайдені в помешканні.

07.09.2020 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва була накладено арешт на грошові кошти в сумі 52 790 (п`ятдесят дві тисячі сімсот дев`яності фунтів стерліндів), 27 000 (двадцять сім тисяч) доларів США, 20 600 (двадцять тисяч шістсот) Євро та 1 095 500 (один мільйон дев`ятсот тисяч п`ятсот) гривень.

Представник особи, яка звернулась із клопотанням адвокат ОСОБА_3 , в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечував, просив відмовити, зазначивши, що ухвала про арешт майна є законною та обґрунтованою.

Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що в провадженні слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 перебуває кримінальне провадження № 62018100000000044 від 22.12.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

07.09.2020 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва була накладено арешт на грошові кошти в сумі 52 790 (п`ятдесят дві тисячі сімсот дев`яності фунтів стерліндів), 27 000 (двадцять сім тисяч) доларів США, 20 600 (двадцять тисяч шістсот) Євро та 1 095 500 (один мільйон дев`ятсот тисяч п`ятсот) гривень.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 права на звернення до суду із клопотанням про скасування арешту майна.

Так, статтями 7, 16КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районногосуду м.Києва від07.09.2020 при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання у органу досудового розслідування були достатні підстави вважати, що вилучене майно є речовим доказом, а відтак з метою збереження речових доказів, слідчий суддя прийшов до переконання про необхідність накладення арешту.

Між тим, статтею 28КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

За встановлених обставин слід дійти висновку, що вказане майно не має відношення до предмету досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62018100000000044 від 22.12.2018, тобто відсутні підстави вважати, що вказане майно містить ознаки речових доказів та як наслідок співвідносяться з предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні, з чого вбачається, що дана версія органу досудового розслідування належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими в розумінні ст. 86 КПК України доказами, а спростована наданими доказами в обґрунтування скасування арешту майна.

Підозру власникам вилученого майна не оголошено.

Наряду із вказаним, аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту, накладеного на грошові кошти, які було вилучено під час обшуку слідчий суддя приходить до висновку, що зазначені доводи не вказують на обґрунтованість накладення арешту на майно, так як вказане майно не співвідноситься з предметом досудового розслідування.

Слідчий суддя приймаючи до уваги ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, з підстав наведених вище.

Керуючись ст. ст. 98, 167, 170,171, 172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/29762/19-к від 07.06.2019 року, на майно, у кримінальному провадженні № 62018100000000044 від 22.12.2018 задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/29762/19-к від 07.06.2019 року на грошові кошти в сумі 52 790 (п`ятдесят дві тисячі сімсот дев`яності фунтів стерліндів), 27 000 (двадцять сім тисяч) доларів США, 20 600 (двадцять тисяч шістсот) Євро та 1 095 500 (один мільйон дев`ятсот тисяч п`ятсот) гривень.

Зобов`язати прокурора та слідчого, в провадженні яких перебуває кримінальне провадження повернути негайно грошові кошти, вилучені в ході проведеного обшуку від 03.06.2019, а саме: 52 790 (п`ятдесят дві тисячі сімсот дев`яності фунтів стерліндів), 27 000 (двадцять сім тисяч) доларів США, 20 600 (двадцять тисяч шістсот) Євро та 1 095 500 (один мільйон дев`ятсот тисяч п`ятсот) гривень Власникам ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 або особі на зберіганні якої вони перебували ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.

Слідчий суддя ОСОБА_1