Рішення

від 07.12.2020 по справі 601/1203/20

КРЕМЕНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №601/1203/20

Провадження № 2/601/464/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2020 року м.Кременець

Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Мочальської В.М.,

з участю секретаря Коляди О.В.,

прокурора Янюка О.М.,

відповідача ОСОБА_1 та його представника адвоката Сідорова В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременці цивільну справу за позовом першого заступника керівника Кременецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, Тернопільської обласної державної адміністрації, Управління освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації, Державного навчального закладу Почаївське вище професійне училище до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Кременецької місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, Тернопільської обласної державної адміністрації, Управління освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації, Державного навчального закладу Почаївське вище професійне училище до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 23.12.2019 поновлено ОСОБА_2 на посаді викладача спецдисциплін в державному навчальному закладі Почаївське вище професійне училище з 30 серпня 2019 року; стягнуто з державного навчального закладу Почаївське вище професійне училище на користь ОСОБА_2 21 969,63 грн. заробітної плати за час вимушеного прогулу без урахування утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів; стягнуто з державного навчального закладу Почаївське вище професійне училище на користь ОСОБА_2 3 000 грн. витрат на правничу допомогу; стягнуто з державного навчального закладу Почаївське вище професійне училище на користь держави 3842 грн. судового збору; рішення в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 5695,83 грн. без урахування утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів допущено до негайного виконання.

На виконання вказаного рішення суду наказом виконувача обов`язків директора ДНЗ ПВПУ ОСОБА_1 від 24.12.2019 №144-к Про поновлення на роботі поновлено ОСОБА_2 на посаді викладача з 30.08.2019. 31 січня 2020 року ОСОБА_2 перераховано 26 737,85 грн. 11 березня 2020 року відповідно до платіжного доручення №74 перераховано 3 тис. грн. як відшкодування за послуги адвоката на користь ОСОБА_2 ..

Оскільки незаконне звільнення ОСОБА_2 відбулось на підставі наказу виконуючого обов`язків директора ДНЗ ПВПУ , відповідно у цієї особи виник обов`язок відшкодувати завдану таким звільненням шкоду у вигляді виплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В судовому засіданні прокурор підтримав позов повністю та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник Сідоров В.М. в судовому засіданні позов не визнали та пояснили, що звільнення з роботи працівника ОСОБА_2 було з ініціативи держави.

Представник Міністерства освіти і науки України, представник Тернопільської обласної державної адміністрації, представник Управління освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації, представник Державного навчального закладу Почаївське вище професійне училище в судове засідання не з`явилися, хоча про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення прокурора, відповідача ОСОБА_1 , його представника адвоката Сідорова В.М., дослідивши представлені докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Наказом в.о. директора ДНЗ ПВПУ ОСОБА_1 №89-к від 30 серпня 2019 року було звільнено викладача ОСОБА_2 з 30 серпня 2019 року у зв`язку зі скороченням штату працівників, згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 23.12.2019 у справі № 601/1936/19 поновлено ОСОБА_2 на посаду викладача спецдисциплін в державному навчальному закладі Почаївське вище професійне училище з 30 серпня 2019 року; стягнуто з державного навчального закладу Почаївське вище професійне училище на користь ОСОБА_2 21 969,63 грн. заробітної плати за час вимушеного прогулу без урахування утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів; стягнуто з державного навчального закладу Почаївське вище професійне училище на користь ОСОБА_2 3 000 грн. витрат на правничу допомогу; стягнуто з державного навчального закладу Почаївське вище професійне училище на користь держави 3842 грн. судового збору; рішення в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 5695,83 грн. без урахування утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів допущено до негайного виконання. Вказане рішення не оскаржувалось, 23.01.2020 набрало законної сили.

Наказом в.о. директора ДНЗ ПВПУ ОСОБА_1 №144-к від 24 грудня 2019 року Про поновлення на роботі на виконання рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 23.12.2019 скасовано наказ про звільнення ОСОБА_2 від 30 серпня 2019 року за №89-к; поновлено ОСОБА_2 на посаді викладача з 30.08.2019 та вказано головному бухгалтеру нарахувати і виплатити ОСОБА_2 середній заробіток на час вимушеного прогулу за період з 31 серпня 2019 року до 23 грудня 2019 року.

Згідно з платіжним дорученням №74 від 11 березня 2020 року ДНЗ Почаївське ВПУ згідно рішення суду від 23.12.2019 перерахувало ОСОБА_2 3000 грн. за послуги адвоката.

Відповідно до відомості розподілу витрат ДНЗ Почаївське ВПУ від 30.01.2020 перерахувало ОСОБА_2 26737 грн. 85 коп. заробітної плати.

Відповідно до статті 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли службова особа є винною в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.

У статті 237 КЗпП України передбачено, що суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов`язок покладається, якщо звільнення чи переведення відбулося з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Відповідно до пункту 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів при незаконному звільненні або переведенні на іншу роботу, невиконанні рішення про поновлення працівника на роботі, що мало місце після введення в дію пункту 8 статті 134 та нової редакції статті 237 КЗпП (з 11 квітня 1992 року) настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб і обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи може бути покладено при допущенні ними в цих випадках будь-якого порушення закону, а не лише явного, як передбачалось раніше.

Згідно з пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 02 грудня 1992 року № 14 Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками , застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі пункту 8 статті 134 КЗпП, суди повинні мати на увазі, що за цим законом покладається обов`язок з відшкодування шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якими затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі; відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.

За пунктом 20 цієї постанови право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством, організацією, установою сум третій особі і з цього ж часу обчислюється строк на пред`явлення регресного позову.

Відповідно до ст. 136 КЗпП України, у випадках повної матеріальної відповідальності покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

При незаконному звільненні настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб і обов`язок покрити шкоду, заподіяну установі у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу, може бути покладено при допущенні ними будь-якого порушення закону.

Суб`єктами повної матеріальної відповідальності є службові особи, за наказом чи розпорядженням яких працівника незаконно звільнено чи переведено на іншу роботу.

Відповідно до встановлених судом обставин звільнення ОСОБА_2 відбулося із порушенням вимог закону на підставі наказу в.о. директора ДНЗ Почаївське ВПУ ОСОБА_1, тому саме ОСОБА_1 , як службова особа, яка видала наказ про звільнення, має нести повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству у зв`язку з оплатою незаконно звільненому працівникові часу вимушеного прогулу.

При цьому, суд відхиляє посилання представників відповідача на те, що наказ про звільнення ОСОБА_2 не визнавався в судовому порядку незаконним, а відтак на нього не може бути покладена відповідальність, оскільки сам факт поновлення особи на роботі свідчить про незаконність його звільнення. Таким чином, сторона відповідача визнала, що 24 969 грн. 63 коп. були виплачені ОСОБА_2 за рахунок місцевого бюджету.

Державний навчальний заклад Почаївське вище професійне училище є юридичною особою та здійснює свою діяльність відповідно до Статуту, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 27 грудня 2011 року №1536, з урахуванням змін, що затверджені наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 29 серпня 2012 року №380 та наказом Міністерства освіти і науки України від 19 серпня 2013 року №1211.

Відповідно до п.1.1 Статуту вказаного навчального закладу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 27 грудня 2011 року №1536 з урахуванням змін, що затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 19 серпня 2013 року №1211, державний навчальний заклад "Почаївське вище професійне училище є підпорядкованим Міністерству освіти і науки державним професійно-технічним навчальним закладом третього атестаційного рівня.

Пункт 6.1 Статуту визначає, що управління ВПУ здійснюється Міністерством освіти і науки відповідно до повноважень, визначених законодавством та іншими нормативно-правовими актами України.

Керівництво діяльністю ВПУ здійснює директор, який призначається на посаду за результатами конкурсу шляхом укладення з ним контракту Міністерством у відповідності із законодавством (пункт 6.2 Статуту).

Пунктом 6.3 Статуту до повноважень директора, серед іншого, віднесено питання прийому на посади та звільнення з посад працівників ВПУ.

Відповідно до п.7.9 Статуту, об`єкти права власності: навчально- виробничі, побутові, культурно-освітні, оздоровчі, спортивні будівлі та споруди, житло, комунікації, обладнання, засоби навчання, транспортні засоби та інше майно ВПУ є державою власністю, що закріплене Міністерством освіти і науки, молоді та спорту за ВПУ, і перебуває у оперативному управлінні ВПУ.

Місцеві державні адміністрації згідно з п.1 ч.1 ст. 25 Закону України Про місцеві державні адміністрації забезпечують виконання Конституції та законів України, рішень Конституційного Суду України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади; відповідно до п.1, 2 ч.1 ст. 16 цього ж Закону в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за збереженням і раціональним використанням державного майна; станом фінансової дисципліни, обліку та звітності, виконанням державних контрактів і зобов`язань перед бюджетом, належним і своєчасним відшкодуванням шкоди, заподіяної державі.

Відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 25.10.2017 №831-р Питання управління державними закладами професійної (професійно-технічної) освіти, підпорядкованими Міністерству освіти і науки , до завершення процедури передачі з державної у комунальну власність підпорядкованих Міністерству освіти і науки державних закладів професійної (професійно-технічної) освіти передати для тимчасового виконання такі повноваження обласним державним адміністраціям: оперативне управління майном закладів освіти; здійснення матеріально-технічного і фінансового забезпечення закладів освіти, аналізу та контролю за провадженням їх фінансово-господарської діяльності; проведення моніторингових досліджень потреб регіонального ринку праці, формування та розміщення регіонального замовлення на підготовку кваліфікованих робітників та молодших спеціалістів; здійснення контролю за виконанням показників регіонального і державного замовлення на підготовку кваліфікованих робітників та молодших спеціалістів; здійснення контролю за організацією освітнього процесу закладах освіти, створення на їх базі навчально-практичних центрів (за галузевим спрямуванням), сприяння впровадженню сучасних виробничих технологій; оголошення та проведення конкурсів на заміщення вакантних посад директорів закладів освіти, фінансування яких здійснюється з обласних бюджетів; призначення на посаду директорів закладів освіти, фінансування яких здійснюється з обласних бюджетів, за результатами конкурсів шляхом укладення строкового трудового договору (контракту); звільнення з посади директорів закладів освіти, фінансування яких здійснюється з обласних бюджетів, у зв`язку із закінченням строку дії строкового трудового договору (контракту), а також достроково відповідно до законодавства; продовження трудових відносин з директорами закладів освіти, фінансування яких здійснюється з обласних бюджетів, на підставі та умовах і строкового трудового договору (контракту); ведення та зберігання трудових книжок і особових справ директорів закладів освіти, фінансування яких здійснюється з обласних бюджетів; заохочення, преміювання та притягнення до дисциплінарної відповідальності призначених директорів закладів освіти.

Повноваження управління освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації визначені Положенням про управління освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації, яке затверджене розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від №173-од.

Із врахуванням розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.10.2017 №831-р Питання управління державними закладами професійної (професійно-технічної) освіти, підпорядкованими Міністерству освіти і науки , розпорядженням голови Тернопільської обласної державної адміністрації від №893-од внесено зміни до Положення про управління освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації.

За результатами вказаних змін, управління освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації виконує такі завдання: розробляє та виконує регіональні програми підготовки кваліфікованих робітників та молодших спеціалістів; організовує діяльність регіональної ради професійно-технічної освіти; оперативно управляє майном закладів освіти; здійснює матеріально- технічне і фінансове забезпечення закладів професійної освіти, аналіз та контроль за провадженням їх фінансово-господарської діяльності; проводить моніторингові дослідження потреб регіонального ринку праці, формує регіональне замовлення на підготовку кваліфікованих робітників та молодших спеціалістів; здійснює контроль за виконанням показників регіонального і державного замовлення на підготовку кваліфікованих робітників та молодших спеціалістів; формує та надає Міністерству освіти і науки України пропозицій щодо переліку професій загальнодержавного значення, підготовка за якими здійснюється за рахунок коштів державного бюджету; складає середньостроковий прогноз погреби у кваліфікованих робітниках та молодших спеціалістах на регіональному ринку праці; здійснює контроль за організацією навчально-виробничого процесу у закладах освіти, створює на їх базі навчально-практичні центри (за галузевим спрямуванням), сприяє: впровадженню сучасних виробничих технологій.

Частина 1 статті 2 Бюджетного кодексу України визначає, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень (підпункт 18); одержувач бюджетних коштів - суб`єкт господарюванні, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету (підпункт 38); розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету (підпункт 47).

Стаття 26 Бюджетного кодексу України встановлює, що контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує: оцінку управління бюджетними коштами (включаючи проведення державного фінансового аудиту); досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень; проведення аналізу та оцінки органу фінансової і господарської діяльності розпорядників бюджетних коштів; запобігання порушенням бюджетного законодавства та забезпечення інтересів держави у процесі управління об`єктами державної власності; обґрунтованість планування надходжень і витрат бюджету.

Частина 3 цієї статті встановлює, що розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів.

Згідно ст.7 Бюджетного кодексу України, принципами бюджетної системи України є, зокрема принцип ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

ДНЗ ПВПУ фінансується за рахунок коштів обласного бюджету. Зокрема, відповідно до лімітної довідки про бюджетні асигнування та кредитування на 2020 року, на підставі рішення Тернопільської обласної ради від 13.01.2020 №1581 з обласного бюджету за КПКВ 0611110 Підготовка робітничих кадрів закладами професійної (професійно-технічної) освіти та іншими закладами освіти ДНЗ "ПВПУ" виділено 20 788 800 грн., в тому числі на оплату праці працівників бюджетних установ 12 119 980 грн. План асигнувань загального фонду бюджету підтверджує, що ДНЗ ПВПУ є одержувачем коштів місцевого бюджету. Вказані документи погодженні управлінням освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації.

Таким чином, Міністерство освіти і науки України, Тернопільська обласна державна адміністрація, управління освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації, ДНЗ ПВПУ є органами, які уповноважені на виконання функцій держави у даних правовідносинах.

Щодо повноважень прокурора на представництво інтересів держави, суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 4 ЦПК України передбачено право осіб, яким законом надано повноваження звертатися до суду в інтересах інших осіб, звертатися до суду у випадках, визначених законом.

Право прокурора на звернення до суду у визначених законом випадках та участь у розгляді судом справ за його позовами передбачено ч. 3 ст. 56 ЦПК України.

Частиною третьою статті 23 ЗУ Про прокуратуру передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч.4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Тобто, суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом як заявив прокурор. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

Іншими словами, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює.

Відповідно до ч.4 ст. 136 КЗпП України стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу.

Як встановлено з матеріалів справи прокуратурою 13 березня 2020 року та 10 квітня 2020 року направлялись листи до Міністерства освіти і науки України, ДНЗ ПВПУ та Тернопільської обласної державної адміністрації, управління освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації щодо вжиття заходів про відшкодування завданої шкоди підприємству в регресному порядку. З наданих цими установами відповідей встановлено, що відповідні заходи ними не вживались. Прокурором також було проінформовано ці установи, що у разі невжиття установами відповідних заходів - місцева прокуратура буде звертатись з позовною заявою до Кременецького районного суду Тернопільської області в інтересах держави.

Оскільки Міністерство освіти і науки України, Тернопільська обласна державна адміністрація, управління освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації, ДНЗ ПВПУ жодних заходів, спрямованих на усунення порушень законодавства, не вживалось, у прокурора виникли обґрунтовані підстави для звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до висновку КАС ВС, викладеного в ухвалі від 19.07.2018 по справі №822/1169/17, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь прокуратури належить стягнути 2102 грн. сплаченого судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 141, 263, 265, 268, 354, 355 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Стянути з ОСОБА_1 на користь держави в особі державного навчального закладу Почаївське вище професійне училище (код ЄДРПОУ 02547524, рахунок № UA 098201720344261001200010303 в ДКСУ м. Київ) 24 969 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дев`ять) гривень 63 (шістдесят три) копійки шкоди завданої внаслідок незаконного звільнення працівника.

Стянути з ОСОБА_1 понесені витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 2102 (дві тисячі дві) гривні на користь одержувача - прокуратура Тернопільської області, код ЄДРПОУ 02910098, р/р UA 498201720343190002000004091 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: перший заступник керівника Кременецької місцевої прокуратури, місцезнаходження вул. Словацького, 6 а м. Кременець Тернопільської області.

Позивач: Міністерство освіти і науки України, місцезнаходження пр. Перемоги, 10 м. Київ.

Позивач: Тернопільська обласна адміністрація, місцезнаходження вул. Грушевського, 8 м. Тернопіль.

Позивач: Управління освіти і науки України Тернопільської обласної державної адміністрації місцезнаходження вул. Грушевського, 8 м. Тернопіль.

Позивач: державний навчальний заклад Почаївське вище професійне училище , місцезнаходження вул. Кременецька, 31 м. Почаїв Кременецького району Тернопільської області.

Відповідач: ОСОБА_1 , житель с. Лосятин Кременецького району Тернопільської області.

Повний текст рішення виготовлено 14 грудня 2020 року.

Головуюча