Постанова

від 16.12.2020 по справі 650/1530/19

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

16 грудня 2020 року м. Херсон

Єдиний унікальний номер справи: 650/1530/19

Номер провадження: 22-ц/819/1869/20

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ:

головуючого - Радченка С.В.,

суддів: Вейтас І.В., Семиженка Г.В.,

секретар Плохотніченко А.В.

учасники справи:

представник відповідача - адвокат - Бурлай Дмитро Валерійович

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Бурлай Дмитра Валерійовича, який діє від імені ОСОБА_1 на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 26 жовтня 2020 року, ухваленого під головуванням судді Коваля В.О., у справі за позовом адвоката Петренка Тараса Володимировича в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ частки із складу земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції

У вересні 2019 року адвокат Петренко Т.В. звернувся в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що згідно із свідоцтвом про право на спадщину за законом від 16 квітня 2018 року сторонам на праві спільної часткової власності належить по Ѕ частці земельної ділянки площею в цілому 6,4221 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Малоолександрівської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області. Недосягнення добровільного врегулювання відповідного спору з відповідачем позбавляє позивача можливості реалізувати своє право на отримання у володіння та користування частки в натурі у спільному майні, а отже можливості розпоряджатися ним на власний розсуд. Посилаючись на наведене, з уточненнями, остаточно просив виділити в натурі ОСОБА_2 земельну ділянку площею, яка дорівнює Ѕ частці земельної ділянки з кадастровим номером 6520982500:02:048:0023 згідно схеми розподілу земельної ділянки, зазначеної у додатку № 1 до висновку судово технічної експертизи від 13.03.2020 року № 19, а саме незаштриховану частину загальною площею 3,2111 га.

Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 26 жовтня 2020 року позов задоволено. У порядку виділу частки із складу земельної ділянки виділено в натурі ОСОБА_2 із складу земельної ділянки з кадастровим номером 6520982500:02:048:0023 загальною площею 6,4221 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Малоолександрівської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області, земельну ділянку площею, яка дорівнює Ѕ частці земельної ділянки з кадастровим номером 6520982500:02:048:0023 згідно схеми розподілу земельної ділянки, зазначеної у додатку № 1 до висновку судово технічної експертизи від 13.03.2020 року № 19 за ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 30.01.2020 року в даній справі - а саме незаштриховану частину загальною площею 3,2111 га (незаштрихована частина), яка межує з земельною ділянкою кадастровий номер 6520982500:02:048:0024 (від точки 1 до точки 2 Схеми розподілу) на протязі 707,32 метрів з реєстрацією виділеної земельної ділянки в Державному Земельному Кадастрі.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 768,40 грн., витрати на оплату судової земельно-технічної експертизи в сумі 15 715, 32 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 10 000 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з їх обґрунтованості, оскільки між сторонами не досягнуто згоди щодо поділу земельної ділянки, а тому наявні підстави для її поділу в натурі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доводи осіб, які подали апеляційну скаргу

Не погоджуючись з рішенням суду в частині стягнення судових витрат, адвоката Бурлай Д.В., який діє від імені ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду в зазначеній частині скасувати. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції стягуючи з відповідача судові витрати жодного обгрунтуваня цьому в рішенні не надав . Зокрема посилається на те, що в матеріалах справі відсутні докази, які підтверджують розмір понесених судових витрат, крім того зазначені вимоги було пред`явлено під час судового розгляду справи по суті.

Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на апеляційну скаргу

Заперечень на апеляційну скаргу від учасників справи не надходило.

Встановлені судом обставини справи

Згідно копії Свідоцтва про право на спадщину за законом, спадкоємцями майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її донька ОСОБА_2 та син ОСОБА_1 , кожен на Ѕ частку. Спадщина складається із земельної ділянки площею в цілому 6,4221 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6520982500:02:048:0023.

Відповідно до Висновку судової земельно-технічної експертизи від 13 березня 2020 року № 19, з урахуванням специфіки конфігурації земельної ділянки, розташування проїзду, цільового призначення земельної ділянки на розгляд суду надано один технічно можливий варіант розподілу земельної ділянки площею 6,4221 га, згідно якому: -одному з співвласників з часткою Ѕ пропонується до виділу земельна ділянка з боку фасадної межі, лівої бокової межі та задньої межі площею 3,2111 га. На схемі позначено заштрихованою частиною; -другому співвласнику з часткою Ѕ пропонується до виділу земельна ділянка з боку фасадної межі, правої бокової межі та задньої межі площею 3,2111 га. На схемі позначено незаштрихованою частиною.

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 1 ст. 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, за подачу позовної заяви позивачкою було сплачено 768,40 грн, згідно дублікату квитанції від 12.06.2020 року за проведення експертизи ОСОБА_2 сплатила 15715 грн (а.с.173). Правничу допомогу у цій справі ОСОБА_2 надавав адвокат Петренко Т.В. на підставі ордеру виписаного згідно договору про надання правової допомоги від 10 квітня 2019 року, відповідно до квитанції від 10.06.2020 року ОСОБА_2 сплатила гонорар за юридичні послуги в сумі 10000 грн відповідно до акту виконаних робіт (а.а.174, 172).

Відповідно до ч.1-2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи той факт, що рішенням суду позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про покладення понесених нею судових витрат на відповідача.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що позивачкою надано неналежні докази на підтвердження понесених нею судових витрат, той факт, що в квитанції про оплату судової експертизи платником зазначено ОСОБА_4 не має юридичного значення в даному випадку, оскільки з квитанції чітко вбачається, що оплата здійснювалася згідно рахунку наданого експертом від імені ОСОБА_2 .

Неприйнятними є доводи апеляційної щодо подання таких доказів з порушенням строків встановлених ЦПК України, оскільки частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Із заявою про стягнення судових витрат представник позивача звернувся до початку судових дебатів, а саме 21.09.2020 року. Про очікування понести судові витрати у вигляді оплати висновку експертизи та правової допомоги представником позивача було зазначено в позовній заяві (а.с.2).

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не повинен був приймати уточнення до позовної заяви (а.с.207) колегією суддів не приймається, оскільки зазначене уточнення не суперечить вимогам, заявленим у позовній заяві, та стосується конкретизації цих вимог після проведеної експертизи. Прохання стягнути судові витрати також конкретизує позовну вимогу, про яку було зазначено у позовній заяві.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду. Докази та обставини, на які посилається представник відповідача в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду попередньої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми процесуального права.

Будь-яких інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, апелянтами не наведено.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в оскаржуваній частині ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування або зміни відсутні.

В іншій частині рішення не оскаржується, а тому не переглядається апеляційним судом на предмет його законності та обгрунтованості.

Керуючись статтями 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 , який діє від імені ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 26 жовтня 2020 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 17 грудня 2020 року.

Головуючий С.В. Радченко

Судді І.В. Вейтас

Г.В. Семиженко