Рішення

від 22.11.2020 по справі 465/4523/18

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/4523/18

2/465/983/20

РІШЕННЯ

Іменем України

23.11.2020 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова

у складі: головуючої - суддіМарків Ю.С.,

з участю секретаря судового засіданняВолкова Н.І.

позивача ОСОБА_1

представник позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення недорахованої заробітної плати, суд -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення недорахованої заробітної плати. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що він прийнятий 07 червня 2010 року у військову частину НОМЕР_2 на посаду начальника окремої команди воєнізованої охорони. В травні 2018 року бухгалтером фінансово-економічної групи ОСОБА_6 було надано для підпису акт розбирання списаної будівлі, як члену комісії зі списання матеріальних засобів. Через незгоду в кількості вказаних в акті матеріальних засобів, що підлягають до оприбуткування для подальшого використання, він відмовився підписувати цей акт. Після цього йому зателефонував по мобільному зв`язку командир частини ОСОБА_3 , який почав його ображати, обзиваючи непристойними словами, та погрожуючи нанести позивачу матеріальні збитки. В результаті цього, при отриманні заробітної плати за червень, він помітив, що вона суттєво зменшилась. Для з`ясування причини такого зменшення, 26 червня він офіційно звернувся до відповідача, подавши через діловодство на ім`я командира частини відповідну заяву, однак відповіді так і не отримав. Для підготовки позовної заяви, 09.07.2018 року він звернувся до відповідача з проханням надати довідку щодо складових частин його щомісячної заробітної плати, починаючи з січня 2018 року, після отримання якої йому стало відомо, що до квітня його зарплата не зменшувалась, однак згодом така була недорахована. Таким чином, відповідач в особі командира частини, на думку позивача, фактично змінив істотні умови праці, не повідомивши про це позивача у встановленому порядку та терміни. Уточнивши позовні вимоги, позивач просить стягнути з відповідача на його користь не нараховану заробітну плату в сумі 8998,90 грн. Дану вимогу обгрунтовує тим, що на момент звільнення не було враховано і жодним чином не компенсовано понаднормову роботу. У відповідності до поданої позивачем відповідачу довідки щодо понаднормової роботи з початку 2018 року, станом на 29 травня 2018 року позивачем понаднормово було відпрацьовано 146,5 годин, з яких 44,5 годин понадурочних та 102 години роботи у свткові та неробочі дні. В результаті позивачу було надано 20 годин відпочинку, про що заступником командира було зроблено відповідні позначки на зворотній стороні довідки. Починаючи з 30 травня 2018 року по 16 серпня 2018 року через відмову відповідача у зміні регламенту робочого часу позивачем понаднормово було відпрацьовано ще 59 годин, з яких 21 година надурочних та 38 годин роботи у святкові та неробочі дні. Враховуючи надання додаткового дня відпочинку 31 липня 2018 року кількість неврахованих та неоплачених понаднормово відпрацьованих годин з початку 2018 року склала 177,5 годин.

22.02.2019 року представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, який мотивує тим, що заробітна плата працівників військової частини НОМЕР_1 як підрозділу Державної прикордонної служби України визначається наступними складовими: посадовий оклад; надбавка за вислугу років; доплата за підтримку постійної бойової готовності; надбавка за складність та напруженість у роботі; премія щомісячна. Разом з тим, представник відповідача подав детальний розрахунок заробітної плати за цими складовими за період березень-червень 2018 року. Вважають безпідставними вимоги стягнення недорахувань позивачем, адже такі складові частини заробітної плати як посадовий оклад та надбавка за вислугу років нараховувались в однаковому розмірі; доплата за підтримку постійної бойової готовності та премія щомісячна нараховувалась в однаковому відсотковому співвідношенні для усіх працівників у межах затвердженого фонду заробітної плати. Зменшення заробітної плати у квітні 2018 року, травні 2018 року, червні 2018 року у порівнянні з березнем 2018 року відбулось через зменшення процентного розміру надбавки за складність та напруженість у роботі. Визначення процентного розміру надбавки за складність та напруженість у роботі за рішенням командира відбулось у зв`язку із зменшенням напруженості і складності у роботі начальника команди воєнізованої охорони, через зменшення території, що охороняється з 7,146 до 2,7271 га. Представник відповідача пояснює, що ОСОБА_1 отримав роз`яснення на свою заяву щодо зменшення заробітної плати у червні 2018 року. Просять у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі з огляду на їх безпідставність та необгрунтованість.

Позивач та його представник в судовому засіданні пояснили суду, що у зв`язку з тим, що зменшилась територія, що охороняється, роботи у позивача не зменшилось, адже виконання ним його посадових обов`язків ніяк не залежить від території, яка охороняється. З приводу табеля обліку використання робочого часу, який підписувався позивачем, та в котрому зазначався 8-годинний робочий день, позивач в судовому засіданні пояснив, що іншого табеля у нього просто не приймали, відтак просить врахувати, як доказ регламент робочого часу. Просили позов задоволити в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та поданих в подальшому уточнених позовних вимогах та письмових поясненнях.

Представники відповідача в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позову в повному обсязі у зв`язку з безпідставністю такого у зв`язку з тим, що доказів, які б підтверджували, що позивач працював більше 8-годинного робочого часу, окрім довідки, яку він сам підписував - немає, а також з підстав того, що територія, на яку поширювались посадові обов`язки позивача - зменшилась.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що позивач ОСОБА_1 працював начальником воєнізованої охорони, як начальник проводив інструктажі. Окрім цього додав, що позивач виходив на роботу і у вихідні дні, проводив розводи, присутнім при здійсненні інструктажів позивач був й у вихідні та святкові дні. Пояснив, що приходили на роботу вони о 08:00 годині, однак йшли переодягатись, а згодом вже начальник проводив інструктаж. По часу це було приблизно о 08:20.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що позивач працював його начальником, на роботу приходили близько 08:00 години, переодягались, отримували зброю, в подальшому ОСОБА_1 проводив інструктаж. Також додав, що і у вихідні й святкові дні позивач був на роботі та проводив інструктаж, з перевіркою міг приїхати і вночі.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що на роботу приходив о 08:00 годині, після цього переодягались, отримували спецзасоби і лише після цього позивачем проводився інструктаж. Окрім цього, свідок підтвердив, що кількість постів у зв`язку з зменшенням території не зменшилась.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи сторін, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Із змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 96 КЗпП України основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).

Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або уповноваженим ним органом згідно з тарифно-кваліфікаційним довідником за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації /профспілковим представником/.

Статтею 97 КЗпП України передбачено, що оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті. Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оплату праці» основною заробітною платою є винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Згідно із ч. 3 ст. 6 Закону України «Про оплату праці» тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі: тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати; міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про оплату праці» мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Судом встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 №271-АГ "Про організацію служби військ на 2018 рік" від 19.12.2017 року визначено основні завдання з організації служби військ у 2018 році в окремому відділі технічного нагляду за будівництвом та організацію служби військ на 2018 рік.

Відповідно до регламенту службового часу окремого відділу технічного нагляду за будівництвом як додатку №1 до наказу начальника ОВ ТНБ від 19.12.2017 року №271-АГ робочий день розпочинається о 08:00 год. з інструктажу та проведення занять зі зміною К ВОХОР, що заступає на чергування ( в т.ч. субота та неділя) та закінчується для працівників о 17:00 год. та для військових о 17:30 год.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 про організацію несення служби зміною воєнізованої охорони у 2018 році №272-АГ від 19.12.2017 року затверджено алгоритм несення служби зміною воєнізованої охорони; затверджено інструкцію старшому зміни воєнізованої охорони; затверджено інструкцію контролеру контрольно-перепускного пункту зміни охорони; затверджено інструкцію патрульному зміни воєнізованої охорони; затверджено схему закріплення секторів огляду камер відеоспостереження; затверджено схему посилення постів; затверджено інструкцію про застосування фізичної сили та спеціальних засобів активної оборони; затверджено схему розміщення постів.

Наказами командира військової частини НОМЕР_1 про призначення зміни охорони №3-АГ від 04.01.2018 року та №175-АГ від 08.08.2018 року призначено зміни охорони на 05 січня 2018 року та на 09 серпня 2018 року відповідно.

Відповідно до довідки про доходи, виданої 10.07.2018 року начальнику ОКВО війської частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , розмір надбавки за напруженість, яка оспорюється позивачем становила: у березні 2018 року - 1524,00 грн.; у квітні 2018 року - 1219,20 грн.; у травні 2018 року - 435,43 грн.; у червні 2018 року - 487,68 грн., а також відповідно до довідки про доходи №11, виданої 16.08.2018 року розмір надбавки за напруженість у липні 2018 року - 166,26 грн., у серпні 2018 року - 166,26 грн.

26.06.2018 року звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_3 з заявою, в якій просив пояснити причину зменшення його заробітної плати за червень місяць 2018 року.

Листом №11/374 Військової частини НОМЕР_1 від 09.08.2018 року повідомлено ОСОБА_1 про зменшення кількості постів команди воєнізованої охорони, у зв`язку з чим і зменшилась напруженість та складність в роботі начальника команди воєнізованої охорони.

Як вбачається з табелів обліку використання робочого часу за січень 2018 року - серпень 2018 року, складених та підписаних начальником коканди ВОХОР Скалковичем В.І., такий відпрацьовував 8-годинний робочий день, за винятком вихідних днів, які йому надавались.

Відповідно до п.3 Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 27.06.2013 року №622 "Про впорядкування умов оплати праці працівників Державної прикордонної служби України" надається право начальникам (командирам) органів Державної прикордонної служби України в межах затвердженого фонду заробітної плати установлювати працівникам конкретні розміри посадових окладів та доплат і надбавок до них; затверджувати порядок і розміри преміювання працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи; надавати працівникам матеріальну допомогу, у тому числі на оздоровлення, за винятком матеріальної допомоги на поховання, в сумі не більше ніж посадовий оклад за рік.

Відповідно до п.2 Умов оплати праці працівників Державної прикордонної служби України, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.06.2013 року №622 розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) працівників органів Державної прикордонної служби України визначаються за тарифними розрядами Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 (далі - Єдина тарифна сітка), що встановлюються професіоналам, фахівцям залежно від наявної кваліфікаційної категорії, робітникам - кваліфікаційного розряду в межах діапазону, визначеного залежно від назв посад (професій) згідно з Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 року № 336, та залежно від посад, визначених у штаті або штатному розписі. Оплата праці працівників здійснюється за фактично відпрацьований час, виходячи з посадового окладу (ставки заробітної плати) або залежно від виробітку і відрядних розцінок, з урахуванням граничного розміру доплат, підвищень та надбавок, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до п.9 вищевказаних Умов оплати праці працівників Державної прикордонної служби України преміювання працівників проводиться у межах фонду оплати праці, затвердженого у кошторисах. Начальники (командири) органів Державної прикордонної служби України за погодженням з профспілковими комітетами затверджують положення про преміювання працівників, яким установлюються порядок і умови преміювання (категорії працівників, які підлягають преміюванню, періодичність виплати премій, показники преміювання, умови, за яких працівники не подаються для преміювання, та розміри премій).

Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2005 року №382 "Про затвердження Положення про порядок та умови виплати щомісячної надбавки за вислугу років працівникам Державної прикордонної служби України" затверджено Положення про порядок і умови виплати щосячної надбавки за вислугу років працівникам Державної прикордонної служби України.

Згідно із абз. 4, 5 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про оплату праці" організація оплати праці здійснюється, зокрема, на підставі галузевих (міжгалузевих), територіальних угод та колективних договорів.

Відповідно до ч.1 ст. 14 цього Закону договірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються на національному (генеральна угода), галузевому (галузева (міжгалузева) угода), територіальному (територіальна угода) та локальному (колективний договір) рівнях відповідно до законів.

Частиною 1 ст. 15 цього Закону передбачено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються з урахуванням вимог, передбачених частиною першою цієї статті.

Аналогічні положення містяться в ст. 97 КЗпП України.

За змістом зазначених норм встановлені галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами умови оплати праці є гарантіями для працівників в сфері оплати праці й безпосереднє застосування таких умов є обов`язковим для всіх суб`єктів, що перебувають у сфері дії угоди.

Згідно із ч.1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про оплату праці" суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 року №8-рп/2013 дано офіційне тлумачення положень ч.2 ст.233 КЗпП України, ст.1, 2 Закону України «Про оплату праці», які слід розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснення роботодавцем нарахування таких виплат.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 року №8-рп/2013 дано офіційне тлумачення положень ч.2 ст.233 КЗпП України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про оплату праці», які слід розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснення роботодавцем нарахування таких виплат.

Суд не бере до уваги твердження представників відповідача про те, що зменшення території, яка охороняється та зменшення постів вплинула на зменшення розміру надбавки за напруженість в роботі, адже така підстава не вплинула на повне та незмінне виконання своїх посадових обов`язків позивачем. Також, твердження представників відповідача щодо зменшення напруженості в роботі позивача у зв`язку із зменшенням охоронюваної території спростовуються наказами про призначення зміни охорони №3-АГ від 04.01.2018, №175-АГ від 08.08.2018 року та поясненнями свідків в судовому засіданні, з яких вбачається, що кількість постів охорони не змінилась у зв`язку з зменшенням охоронюваної території.

З приводу позовної вимоги щодо недорахованої заробітної плати за робочий час з 08:00 год. до 08:30 год. суд вважає, що така вимога позивачем не доведена, оскільки основним документом, який визначає тривалість робочого дня у позивача є табель робочого часу, а не регламент роботи. З таких табелів робочого часу, які складав та підписував сам ж позивач вбачається, що його робочий день тривав 8 годин, тобто з 08:30 год. Суд не бере до уваги покликання позивача щодо неприйняття в нього інших табелів робочого часу, де була відображена реальна картина відпрацьованого часу, оскільки жодного доказу такого неприйняття позивачем до суду не надано і під час розгляду справи судом не здобуто.

На підставі вищенаведеного, при частковому задоволенні позовних вимог, суд приходить до висновку про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 недораховану заробітну плату та недоплачену надбавку за напруженість в роботі в сумі 2 345 (дві тисячі триста сорок п`ять) гривень 67 коп. ( 8998,90 грн. заявлених позовних вимог - 6653,23 грн. (незадоволених судом позовних вимог у зв`язку з недоведеністю)

Керуючись ст.2,12,13,81,82,89,264,265,268,274,275,279 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення недорахованої заробітної плати - задовольнити частково.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 недораховану заробітну плату та недоплачену надбавку за напруженість в роботі в сумі 2 345 (дві тисячі триста сорок п`ять) гривень 67 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку відкладення складання повного рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до розділуХІІІПерехідних положень Цивільного процесуального кодексу Українидо дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ 14321400, адреса: м.Львів, вул. В.Великого, буд.10.

Суддя Марків Ю.С.