Постанова

від 14.12.2020 по справі 914/511/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2020 р. Справа №914/511/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії :

Головуючого - судді О.В. Зварич

суддів О.П. Дубник

О.І. Матущак,

секретар судового засідання Кіра М.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Керівника Львівської місцевої прокуратури №1 за №14.34/106-6822вих-20 від 11.11.2020 року (вх. № 01-05/3303/20 від 17.11.2020 року)

на ухвалу господарського суду Львівської області від 19.10.2020 року (суддя Н.Є. Березяк; повний текст ухвали складено 19.10.2020 року) про залишення позовної заяви без розгляду

у справі № 914/511/19

за позовом: Заступника керівника Львівської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Винниківської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» (надалі ТзОВ «БІК «Рубікон Груп» )

про стягнення заборгованості в розмірі 2031467,37 грн,

за участю:

від прокуратури: Панькевич Р.В. (посвідчення №055208 від 03.02.2020 року);

від позивача: Фречка А.Я. - представник (довіреність б/н від 10.12.2020 року);

від відповідача: Билень Т.Я. - адвокат (ордер серія ЛВ №133224 від 12.06.2019 року),

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і ухвали суду першої інстанції

20.03.2019 року Заступник керівника Львівської місцевої прокуратури №1 звернувся до господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Винниківської міської ради до відповідача ТзОВ «БІК «Рубікон Груп» про стягнення до місцевого бюджету м. Винники заборгованості у розмірі 2031467,37 грн. зі сплати пайового внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Винники за договором № 141 від 01.03.2018 року.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 19.10.2020 року у справі №914/511/19 (суддя Н.Є. Березяк) залишено без розгляду позовну заяву Заступника керівника Львівської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Винниківської міської ради до ТзОВ БІК Рубікон Груп стягнення заборгованості в розмірі 2031467,37 грн.

Ухвала суду мотивована тим, що прокурор належним чином не обґрунтував таких обставин: цей випадок є виключним для представництва прокуратурою інтересів держави в суді; орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах не здійснює захисту інтересів держави або здійснює його неналежно (оскільки сам лише факт відсутності звернення суб`єкта владних повноважень із позовом до суду, не може свідчити про свідоме зволікання уповноваженого органу щодо захисту прав та інтересів); наявні причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом. Суд дійшов висновку, що у даному конкретному випадку відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді, у зв`язку з чим залишив позовну заяву прокурора без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Керівник Львівської місцевої прокуратури №1 подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою суду першої інстанції, вважає її незаконною і необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. Зокрема, зазначає, що спірний договір передбачав здійснення відповідачем періодичних платежів, що не було ним дотримано та тривалий час залишалось без реагування позивача, шляхом самостійного звернення до суду. Звертає увагу на те, що у позовній заяві прокурор обґрунтував підстави для представництва та зазначив про нездійснення позивачем самостійно захисту інтересів держави через відсутність можливості на звернення до суду з даним позовом та, відповідно, захисту інтересів держави у суді. Підтвердженням цього є копія листа виконавчого комітету Винниківської міської ради №09/04-23/440 від 04.03.2019 року, надісланого у відповідь на запит прокурора від № 106-994вих-19. Відтак, маючи відповідні правомочності для звернення до суду з цим позовом, уповноважений орган надані йому повноваження не використовував, мотивуючи це відсутністю можливості, що свідчить про нездійснення самостійно упродовж тривалого часу виконавчим комітетом Винниківської міської ради захисту інтересів держави, що підтверджує наявність виключного випадку для звернення прокурора з даним позовом до суду. Просить скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 19.10.2020 року у справі №914/511/19 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач та відповідач не надавали письмових відзивів на апеляційну скаргу.

01 грудня 2020 року представник відповідача Билень Т.Я., який діє на підставі ордеру серії ЛВ № 133224 від 12.06.2019 року, подав до Західного апеляційного господарського суду заяву б/н від 01.12.2020 року (вх. № 01-04/7071/20 від 01.12.2020 року) про затвердження мирової угоди у справі № 914/511/19, укладеної 11.11.2020 року між виконавчим комітетом Винниківської міської ради та ТзОВ «БІК «Рубікон Груп» .

Присутній в судовому засіданні прокурор залишив на розсуд суду розгляд заяви про затвердження мирової угоди у справі № 914/511/19. Звернув увагу на те, що положення мирової угоди від 11.11.2020 року не охоплюють всіх позовних вимог у даній справі.

Представники позивача та відповідача підтвердили факт укладення мирової угоди від 11.11.2020 року.

Колегія суддів, порадившись, вирішила відмовити в задоволенні заяви ТзОВ БІК Рубікон Груп про затвердження мирової угоди у справі № 914/511/19, враховуючи таке.

В силу частин 1, 2 статті 192 Господарського процесуального кодексу України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 274 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Разом з тим, згідно з частиною 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

За приписами частин 1, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Оскаржуваною ухвалою суду, яка є предметом даного апеляційного перегляду, залишено без розгляду позов прокурора в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Винниківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» про стягнення заборгованості в розмірі 2031467,37 грн.

Відповідно до частин 2, 3 статті 232 Господарського процесуального кодексу України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал. Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

У справі №914/511/19 суд першої інстанції не ухвалював судового рішення по суті заявлених прокурором позовних вимог.

З наведеного, колегія суддів прийшла до висновку про те, що правові підстави для вчинення процесуальної дії по затвердженню судом апеляційної інстанції мирової угоди сторін при перегляді в апеляційному порядку ухвали про залишення позову прокурора без розгляду - відсутні.

Прокурор та представник позивача підтримали вимоги апеляційної скарги.

Представник відповідача просив залишити без змін оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду, апеляційну скаргу - без задоволення.

При винесенні постанови колегія суддів враховує таке.

Відповідно до пункту 3 частини 1, частини 2 статті 131 1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Згідно із частиною 1 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до абзацу 1 та 2 частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру (в редакції на час заявлення позову) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з положеннями частини 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру (в редакції на час заявлення позову) наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: 1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); 2) вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження; 3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; 4) брати участь у розгляді справи; 5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом; 6) брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді; 7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження (ч. 6 ст. 23 Закону України Про прокуратуру ).

Таким чином, наведена вище норма Закону передбачає різні форми представництва прокуратурою в суді, серед яких є, зокрема, така форма представництва як звернення до суду з позовом.

Згідно із частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99. Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

У позовній заяві (вх.№531 від 20.03.19) прокурор обгрунтовує наявність підстав для подання позову в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Винниківської міської ради про стягнення з ТзОВ БІК Рубікон Груп заборгованості зі сплати пайового внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Винники за договором № 141 від 01.03.2018 року, нездійснення упродовж тривалого часу позивачем самостійно захисту інтересів держави у суді.

Як видно зі змісту наявних у судовій справі №914/511/19 копій листів-відповідей за №09/04-23/128 від 04.03.2019 року та № 09/04-23/440 від 04.03.2019 року на запити прокурора № 106-358 вих-19 від 23.01.2019 року та № 106-994вих-19 від 26.02.2019 року про надання матеріалів (в порядку ст.23 Закону України Про прокуратуру ), міський голова м.Винник щодо причин неподання позовів до суду повідомив прокурора про відсутність у Винниківської міської ради чи її Виконавчого комітету можливості на представництво у судах, посилаючись на положення п.3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції України.

Надаючи відповідь прокурору на його звернення, позивач жодним чином не висловив свою позицію щодо порушення інтересів держави, про наміри самостійно звернутися з позовом чи провести перевірку щодо виявлених прокуратурою фактів, водночас не спростував тверджень прокурора щодо виявлених порушень законодавства. Такі дії були оцінені прокурором як бездіяльність.

Як вбачається із позовної заяви, звертаючись до суду, прокурор, в обґрунтування підстав представництва інтересів держави в особі виконавчого комітету Винниківської міської ради, зазначив про те, що на час заявлення позову основний борг відповідача за договором № 141 від 01.03.2018 року складає 1684675,96 грн., а у відповідності до графіку сплати пайової участі (додаток 2 до договору) оплата повинна була здійснюватись відповідачем щомісячними платежами (по 187 000, 00 грн. кожного місяця), починаючи з березня 2018 року по грудень 2018 року.

В даному випадку органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є виконавчий комітет Винниківської міської ради.

Відповідно до положень Закону України Про прокуратуру прокурор набуває право на представництво інтересів держави в суді, зокрема якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно, що виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень (він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається).

14.03.2019 року Заступник керівника Львівської місцевої прокуратури № 1 скерував на адресу Винниківської міської ради лист №106-1263-вих-19, в якому повідомив, що оскільки Винниківська міська рада та її виконавчий комітет не вжили заходів щодо стягнення з ТзОВ БІК Рубікон Груп до місцевого бюджету м. Винники заборгованості на суму 2031467,37 грн. зі сплати пайового внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Винники за договором № 141 від 01.03.2018 року, в тому числі 1684675,96 грн. - основний борг, 264833,12 грн. - пеня, 81958,29 грн. інфляційні втрати, тому на виконання вимог частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру , Львівська місцева прокуратура №1 звертається з позовом до господарського суду Львівської області.

Вище зазначалось, що відповідно до вимог статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

На виконання вимог названої норми Закону, Заступник керівника Львівської місцевої прокуратури № 1 повідомив Винниківську міську раду про намір вжиття заходів представницького характеру в межах повноважень, наданих ст.ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18.

Вищеописані обставини дають підстави для висновку, що звертаючись до суду з позовом, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 ГПК України обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив у чому полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. При цьому прокурор зазначив, що виконавчий комітет Винниківської міської ради не вживав заходи щодо усунення порушень інтересів держави у судовому порядку.

З наведених положень процесуального законодавства вбачається, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Відповідна правова позиція викладена в пункті 5.6 постанови Верховного Суду від 16.04.2019 року у справі № 910/3486/18.

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18 (п.6.43) зазначає, що сам факт незвернення відповідного державного органу з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності.

Водночас, є категорія справ, де Європейський суд з прав людини відзначив, що сторонами цивільного провадження є позивач та відповідач, яким надаються рівні права, зокрема право на юридичну допомогу. Підтримка, яка надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян або коли потрібно захистити інтереси держави.

За таких обставин, враховуючи нездійснення позивачем захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, незвернення до суду із відповідним позовом, колегія суддів погоджується із доводами, наведеними прокурором, про те, що у даному випадку прокурором обґрунтовано наявність підстав для звернення до суду з цим позовом в інтересах держави в особі виконавчого комітету Винниківської міської ради, тому висновок місцевого господарського суду про залишення без розгляду позовної заяви Заступника керівника Львівської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі виконавчого комітету Винниківської міської ради є помилковим.

Крім того, колегія суддів зазначає таке.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 11.04.2019 р. (суддя Гоменюк З.П.) відкрито провадження у справі №914/511/19 за позовом прокурора (а.с.2-4, т. 1).

Відповідно до ухвали суду від 15.07.2019 року задоволено клопотання сторін про врегулювання спору за участю судді та зупинено провадження у справі.

З підстав, зазначених в ухвалі господарського суду Львівської області від 13.08.2019 року, задоволено заяву прокурора та позивача про припинення врегулювання спору за участю судді. Припинено врегулювання спору за участю судді та поновлено провадження у справі №914/511/19.

На підставі положень частини 4 статті 189 Господарського процесуального кодексу України справу передано на розгляд іншому судді, визначеному в порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.

15.08.2019 року головуючим суддею - Березяк Н.Є. позовну заяву прокурора прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.09.2019 року. Суд двічі відкладав розгляд справи та продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 04.11.2019 року закрито підготовче провадження у справі №914/511/19 та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.11.2019 року. В судовому засіданні оголошено перерву до 25.11.2019 року.

Ухвалою суду від 25.11.2019 року зупинено провадження у даній справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.

Ухвалою суду від 04.08.2020 року поновлено провадження у справі № 914/511/19 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 31.08.2020 року.

В подальшому, суд відкладав розгляд справи та оголошував перерви у судовому засіданні, зокрема, для надання можливості сторонам провести звірку розрахунків та визначитись із заявленими до стягнення сумами.

Як зазначалось вище, відповідно до частини 3 статті 232 Господарського кодексу України розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Тому у даній справі залишення судом позовної заяви прокурора без розгляду на стадії розгляду справи по суті видається безпідставним, необґрунтованим і таким, що суперечить процесуальному закону та основним засадам судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З урахуванням вищевикладеного, ухвала господодарського суду Львівської області від 19.10.2020 року у справі №914/511/19 підлягає скасуванню в порядку пункту 4 частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати

З огляду на те, що в цьому випадку справа направляється до місцевого господарського суду для продовження розгляду, розподіл судових витрат апеляційним судом не здійснюється.

Керуючись, ст. ст. 86, 192, 226, 255, 269, 270, 271, 275, 280, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» б/н від 01.12.2020 року (вх. № 01-04/7071/20 від 01.12.2020 року) про затвердження мирової угоди у справі № 914/511/19.

Апеляційну скаргу Керівника Львівської місцевої прокуратури №1 за №14.34/106-6822вих-20 від 11.11.2020 року (вх. № 01-05/3303/20 від 17.11.2020 року) задоволити.

Ухвалу господарського суду Львівської області від 19.10.2020 року у справі №914/511/19 скасувати.

Справу №914/511/19 передати на розгляд господарського суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

Суддя О.П. Дубник

Суддя О.І. Матущак