Ухвала від 17.12.2020 по справі 905/1965/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"17" грудня 2020 р. Справа №905/1965/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А., суддя Шутенко І.А.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 , м.Київ, (вх.№3473Д/1-40) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 29.05.2020 року у справі №905/1965/19

за заявою Приватного акціонерного товариства Науково-виробнича компанія Гірничі машини , м.Київ,

до Акціонерного товариства К.Енерго , м.Курахове Донецької області,

про банкрутство,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.11.2019 року відкрито провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства К.Енерго .

25.05.2020 року до Господарського суду Донецької області надійшла заява ОСОБА_1 , сформована в системі Електронний суд про визнання грошових вимог кредитора до боржника в сумі 1531,78 грн., які, за твердженням заявника, виникли через переплату ОСОБА_1 боржникові за послуги з постачання гарячої води.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 29.05.2020 року відмовлено заявнику в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, повідомлено ОСОБА_1 про недоліки заяви про визнання грошових вимог кредитора до боржника (відсутність доказів сплати судового збору та доказів надсилання копії заяви і доданих до неї документів боржнику і розпоряднику майна), надано строк до 08.06.2020 року для усунення зазначених судом недоліків.

03.06.2020 року через підсистему Електронний суд надійшла заява ОСОБА_1 про визнання грошових вимог кредитора до боржника.

Суд першої інстанції, дослідивши вказану заяву, встановив, що вона є аналогічною заяві, що була подана ОСОБА_1 25.05.2020 року.

За таких обставин, ухвалою від 05.06.2020 року (з урахуванням ухвали від 10.06.2020 року про виправлення описки) у прийнятті заяви ОСОБА_1 про визнання грошових вимог кредитора до боржника відмовлено, заяву ОСОБА_1 про визнання грошових вимог кредитора до боржника разом з додатком повернуто на адресу заявника.

ОСОБА_1 у межах встановленого законом строку (з урахуванням положень пункту 4 розділу Х Прикінцеві положення ГПК України) подав дві апеляційні скарги ідентичного змісту, в кожній з яких міститься вимога про скасування двох судових рішень - ухвали від 29.05.2020 року та ухвали від 05.06.2020 року - і про ухвалення нового рішення по суті заяви про визнання ОСОБА_1 кредитором. При цьому у вступній частині однієї скарги заявником зазначено: Ухвала та її зміст від 29.05.2020 (вх.№1604Д/2), у вступній частині другої скарги - Ухвала та її зміст від 05.06.2020 (вх.№1603Д/2).

Апелянт у скаргах також просить суд звільнити його від сплати судового збору за подання скарги згідно з ч.1, 2 ст.8 Закону України Про судовий збір з таких підстав: 1)незадовільний майновий стан; 2) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача. На підтвердження відповідних обставин заявником надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2019 рік.

Щодо кожної із скарг місцевим господарським судом було сформовано відповідні матеріали апеляційного оскарження (окремо за ухвалою від 29.05.2020 року та за ухвалою від 05.06.2020 року) і направлено разом зі скаргами до Східного апеляційного господарського суду.

Східним апеляційним господарським судом вказані апеляційні скарги були зареєстровані, здійснено щодо кожної з них автоматизований розподіл та визначено склад суду для їх розгляду.

Так, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Донецької області від 29.05.2020 року у справі №905/1965/19 залишено без руху, оскільки заявником в порушення вимог п.2 ч.3 ст.258 ГПК України не надано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги, розмір якого у відповідності до пп. 4, 10 п.2 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви з кредиторськими вимогами до боржника, тобто 6306,00 грн. (150 відсотків від двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020), а також не дотримано вимог п.3 ч.3 ст.258 ГПК України та не надано доказів надіслання копії апеляційної скарги жодній із сторін даної справи (боржникові та кредиторам, чиї вимоги на момент подання скарги визнані господарським судом Донецької області). Встановлено заявнику десятиденний строк з дня вручення йому копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги (з урахуванням положень пункту 4 розділу Х Прикінцеві положення ГПК України). Роз`яснено апелянту, що у разі не усунення недоліків у строк, встановлений судом, буде застосовано процесуальні наслідки, визначені статтями 174, 260 ГПК України.

10.08.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою (вх.№7416), що має назву Заява про усунення недоліків , в якій зазначив про незгоду з необхідністю сплати судового збору, посилаючись на відсутність коштів. Також ОСОБА_1 посилався на неможливість надіслання копій скарги всім кредиторам у даній справі, стверджуючи, що їх кількість змінюється щодня і зазначив, що він не зобов`язаний надсилати копії скарги іншим учасникам справи в паперовій формі, оскільки скаргу подано через підсистему Електронний суд .

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Донецької області від 29.05.2020 року у справі №905/1965/19 повернуто заявнику.

26.08.2020 року ОСОБА_1 звернувся безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через підсистему Електронний суд з касаційною скаргою на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2020 року, на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 року, на ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.06.2020 року та на ухвалу Господарського суду Донецької області від 29.05.2020 року в порядку статей 6, 286, 287, 289 Господарського процесуального кодексу України та клопотав про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір .

Ухвалою Верховного Суду від 15.09.2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2020 року, на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 року, на ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.06.2020 року та на ухвалу Господарського суду Донецької області від 29.05.2020 року у справі №905/1965/19 залишено без руху з підстав ненадання доказів надіслання копії касаційної скарги іншим учасникам справи та з огляду на необхідність уточнення предмета касаційного оскарження; надано скаржнику строк на усунення недоліків касаційної скарги.

23.09.2020 року через підсистему Електронний суд ОСОБА_1 подав заяву про усунення недоліків до якої долучив уточнену касаційну скаргу, визначивши предметом касаційного оскарження ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2020 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу місцевого суду від 29.05.2020 року у справі №905/1965/19.

Постановою Верховного Суду від 26.11.2020 року ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2020 року та ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 року у справі №905/1965/19 скасовано, а справу передано до Східного апеляційного господарського суду для вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 від 19.06.2020 року на ухвалу Господарського суду Донецької області від 29.05.2020 року.

Матеріали справи №905/1965/19, які містять копію апеляційної скарги ОСОБА_1 від 19.06.2020 року на ухвалу Господарського суду Донецької області від 29.05.2020 року надійшли до суду апеляційної інстанції 16.12.2020 року. Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду для розгляду справи сформовано колегію суддів: головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А., суддя Шутенко І.А.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, копія якої наявна в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню, виходячи з такого.

Частиною другою статті 55, пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено гарантоване Конституцією України право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Водночас, реалізація зазначеного права ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, у даному випадку - норм ГПК України.

Статтею 17 ГПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із засад (принципів) господарського судочинства (пункт 8 частини третьої статті 2 ГПК України).

Частиною другою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ) передбачено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом.

Отже, при вирішенні питання щодо наявності підстав для відкриття апеляційного провадження з перегляду прийнятої у справі про банкрутство ухвали місцевого суду, апеляційному суду необхідно керуватися нормами спеціального закону (частини другої статті 9 КУзПБ), з урахуванням загальних положень процесуального закону щодо права на апеляційне оскарження судових рішень, прийнятих господарськими судами (статті 254, 255 ГПК України).

Системний аналіз частин першої, другої статті 254 та частини першої статті 255 ГПК України дає підстави для висновку, що законодавець розрізняє види судових рішень, що можуть бути предметом апеляційного оскарження, виходячи із їх змісту та зважаючи на правові наслідки, що настають внаслідок прийняття відповідного судового рішення (ухвал чи рішень, якими вирішено спір/питання про права, інтереси та (або) обов`язки учасників справи чи осіб, які не брали участі у справі; ухвал, що перешкоджають розгляду справи; ухвал, які забезпечують рух судового процесу).

За змістом частини першої статті 254 ГПК України вбачається, що рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку учасниками справи або особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки.

Отже, законодавець не встановлює винятків щодо реалізації права на апеляційне оскарження рішення місцевого суду, прийнятого по суті спору у справі в порядку статті 254 ГПК України.

Водночас, при вирішенні питання про можливість прийняття до провадження апеляційних скарг, поданих на ухвали місцевого суду, апеляційні суди повинні враховувати приписи частини першої статті 255 ГПК України, якими визначено перелік ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції. Відсутність ухвали місцевого суду у переліку згідно з пунктами 1-35 частини першої статті 255 ГПК України не позбавляє учасника справи або особу, прав, інтересів та (або) обов`язків якої стосується відповідна ухвала суду, оскаржити таку ухвалу разом з рішенням (ухвалою) суду першої інстанції, яка може бути оскаржена.

Положеннями статті 45 КУзПБ, що застосовується у процедурі банкрутства АТ К.Енерго у справі №905/1965/19, передбачено порядок проведення конкурсу з виявлення кредиторів боржника, вимоги яких виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство та заявляються кредиторами в межах тридцятиденного строку з моменту публікації оголошення про відкриття справи про банкрутство. Формою звернення з конкурсними вимогами до боржника законодавцем визначено письмову заяву, вимоги до змісту якої та перелік обов`язкових додатків до такої заяви визначено частиною третьою статті 45 КУзПБ.

За умов подання заяви конкурсного кредитора без дотримання вимог КУзПБ, господарський суд письмово повідомляє заявника про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов`язаний їх усунути (частина перша статті 46 ГПК України).

Отже, ухвала місцевого господарського суду про повідомлення конкурсного кредитора про недоліки поданої ним заяви з грошовими вимогами до боржника є за своєю правовою природою ухвалою суду, що регулює рух судового процесу (залишає її без руху до усунення кредитором недоліків у її поданні та наслідком прийняття її до провадження після усунення недоліків і розгляд судом заяви конкурсного кредитора як такої, що була подана у день первинного її подання до суду).

Частиною другою статті 46 КУзПБ визначено правовий наслідок невиконання вимог ухвали суду, якою визначено недоліки заяви конкурсного кредитора, - повернення такої заяви конкурсному кредитору, про що господарський суд постановляє ухвалу.

За змістом частини першої статті 255 ГПК України вбачається, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) (пункт 6 частини першої цієї статті).

Разом з тим, згідно з переліком процесуальних документів, визначених частиною першою статті 255 ГПК України, не вбачається визначення законодавцем ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви (заяви) без руху як такої, що може бути предметом апеляційного перегляду окремо від рішення суду першої інстанції.

За своєю правовою природою ухвала місцевого суду від 29.05.2020 року є ухвалою про залишення заяви ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника без руху, яка не передбачена у переліку згідно з частиною першою статті 255 ГПК України як процесуальний документ, що може бути предметом апеляційного перегляду окремо від рішення суду першої інстанції.

Висновкам місцевого суду про наявність недоліків у поданій конкурсним кредитором заяві з грошовими вимогами до боржника, викладеним в ухвалі від 29.05.2020 року може бути надана оцінка апеляційним судом на предмет їх обґрунтованості під час апеляційного перегляду ухвали місцевого суду про повернення такої заяви в порядку частини другої статті 46 ГПК України у зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду, якою заявника було повідомлено про недоліки заяви та надано строк для їх усунення.

Згідно п. 4 ч. 5 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

Копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції (частини 7-8 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України). Враховуючи, що апеляційну скаргу та додані до неї матеріали вже було повернуто, відповідний припис процесуального законодавства не підлягає виконанню.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 258, 259, п.4 ч.5 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Донецької області від 29.05.2020 року у справі №905/1965/19 повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя І.А. Шутенко