Постанова від 14.12.2020 по справі 904/3625/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2020 року м.Дніпро Справа № 904/3625/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач),

суддів Кузнецова В.О., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання Михайловій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Золотий Колос" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2019 (прийняте суддею Петренко Н.Е., повне судове рішення складено 16.12.2019) у справі № 904/3625/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСКОП ІНТЕРНЕШНЛ"

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА 2014"

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "ЗОЛОТИЙ КОЛОС"

третя особа-1 на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_1

третя особа-2 на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2

про стягнення заборгованості в розмірі 12 713 702,13 грн. (за договором купівлі-продажу-технологічних наборів № 18 НХ 001 КРГЯ від 14.09.2017)

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Золотий Колос"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп інтернешнл"

Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива 2014"

про визнання договору поруки б/н від 14.03.2019 недійсним

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива 2014" та до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Золотий Колос", третя особа-1 на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_1 , третя особа-2 на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 12 713 702,13 грн. за договором купівлі-продажу-технологічних наборів № 18 НХ 001 КРГЯ від 14.09.2017.

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Золотий Колос" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива 2014" про визнання недійсним укладеного 14.03.2019 ТОВ "Агроскоп Інтернешнл" з ТОВ "Нива 2014" та ТОВ НВП "Золотий Колос" договору поруки з моменту його вчинення, як такого що укладений ТОВ НВП "Золотий Колос" під впливом тяжкої для нього обставини на вкрай невигідних умовах, а також як нікчемний договір, що не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2019 у справі № 904/3625/19 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 23.09.2020):

- первісний позов задоволено у повному обсязі;

- стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива 2014" та Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Золотий Колос" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл" заборгованість в сумі 12 713 702,13 грн, судові витрати у розмірі 190 705,53 грн;

- у задоволенні зустрічного позову відмовлено;

- судові витрати за зустрічним позовом покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Золотий Колос".

Приймаючи рішення про задоволення первісного позову, місцевий господарський суд виходив з обставин неналежного виконання ТОВ "Нива 2014" зобов`язань по договору купівлі-продажу-технологічних наборів № 18 НХ 001 КРГЯ від 14.09.2017, наявності заборгованості за поставлений товар в розмірі 12 713 702,13 грн., а також обставин укладення договору поруки від 14.03.2019, за яким ТОВ НВП "Золотий Колос" є поручителем у вказаних правовідносинах.

В задоволенні зустрічного позову відмовлено, оскільки ТОВ НВП "Золотий Колос" не доведено обставин фіктивності Договору поруки б/н від 14.03.2019, тоді як учасниками спірного правочину надано достатні докази на підтвердження реальності та правомірності його укладення. Суд не знайшов підстав і для визнання правочину недійсним відповідно статті 233 Цивільного кодексу України (через вчинення правочину під впливом тяжкої обставини), оскільки під час розгляду справи судом не встановлено існування на момент укладення спірного договору таких обставин. Твердження ТОВ НВП "Золотий Колос", що договір поруки б/н від 14.03.2019, був укладений щодо зобов`язання, яке виникло в минулому є необґрунтованими, оскільки Договір купівлі-продажу №18 НХ 001 КРГЯ від 14.09.2017 є невиконаний станом на момент укладання Договору поруки б/н від 14.03.2019 і на день прийняття рішення, тобто є чинним.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Золотий Колос звернулося до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2019 у справі № 904/3625/19, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні зустрічного позову про визнання договору недійсним та прийняти у цій частині нове рішення про задоволення зустрічних позовних вимог.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що договір поруки укладено між кредитором, боржником та поручителем після спливу терміну виконання боржником основного зобов`язання, тобто коли в момент укладення договору поруки всі три сторони достовірно знають про те, що в зв`язку із спливом терміну виконання боржником основного зобов`язання поручитель позбавлений будь-якої можливості забезпечити кредитору своєчасне виконання основного зобов`язання. Тобто, з одного боку, поручитель ні за яких умов не зможе вплинути на боржника таким чином, щоб останній своєчасно виконав своє основне зобов`язання перед кредитором, а, з іншого боку, поручитель ні за яких умов не зможе сам своєчасно виконати зобов`язання замість боржника.

За доводами апелянта, суть і ціль поруки полягає не просто в переведенні виконання основного зобов`язання з боржника на поручителя, а в прийнятті поручителем на себе обов`язку вплинути на боржника таким чином, щоб боржник сам своєчасно та в повному обсязі виконав своє зобов`язання перед кредитором. Відповідальність поручителя перед кредитором настає тільки в тому випадку, якщо поручитель після прийняття на себе вказаного обов`язку не зміг вплинути на боржника таким чином, щоб боржник своєчасно та в повному обсязі виконав своє зобов`язання перед кредитором, тобто якщо поручитель впродовж певного часу не забезпечить кредитору виконання свого зобов`язання самим боржником.

Таким чином, згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України договір поруки може бути укладено між кредитором, боржником та поручителем тільки до спливу терміну виконання боржником свого зобов`язання перед кредитором і не може бути укладено після спливу цього терміну.

Згідно пункту 2.1 вказаного договору "при невиконанні боржником з будь-яких причин зобов`язань перед кредитором у строки і на умовах, що встановлені договором купівлі- продажу, поручитель приймає на себе зобов`язання самостійно (тобто навіть без участі боржника) у ті самі терміни, що встановлені в договорі купівлі-продажу, укладеному між кредитором і боржником" виконати зобов`язання боржника в повному обсязі.

В оспорюваному договорі поруки від 14 березня 2019 року мова йде про зобов`язання ТОВ "Нива 2014" за укладеним 14 вересня 2017 року договором купівлі-продажу № 18 ИX 001 КРГЯ, згідно якого термін оплати вартості отриманого ТОВ "Нива 2014" товару сплив 30 жовтня 2018 року, тобто майже за півроку до укладення оспорюваного договору поруки від 14 березня 2019 року, про що достовірно було відомо всім трьом сторонам оспорюваного договору поруки.

В даному випадку оскаржуваний договір поруки не тільки не спрямований, а навіть теоретично не міг бути спрямованим на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, а саме на своєчасне виконання боржником чи поручителем простроченого майже на півроку зобов`язання перед ТОВ "Агроскоп Інтернешнл"

Ті обставини, що на день укладення оскаржуваного договору поруки всім його учасникам було відомо про сплив терміну виконання ТОВ "Нива 2014" свого зобов`язання згідно вказаного договору купівлі-продажу, не змінюють того, що в результаті цієї обізнаності оскаржуваний договір поруки не став спрямованим на реальне настання обумовлених ним правових наслідків.

За своїм змістом оскаржуваний договір поруки від 14 березня 2019 року являється договором переводу боргу, договором про надання спонсорської допомоги, тощо, але не договором поруки, оскільки він на порушення вимог ч. 1 ст. 628 ЦК України не містить обов`язкових для договорів поруки умов поручительства, тобто в ньому не зазначено хто, за кого, перед ким, за що, яким чином та на яких умовах поручився.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна" до апеляційного господарського суду надійшов відзив, до якого надані документи, які підтверджують зміну найменування Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна".

ТОВ "Агріі Україна" проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що апелянт різними способами намагається затягнути розгляд даної справи та відтермінувати притягнення до відповідальності за порушення взятих на себе зобов`язань.

ТОВ "Агріі Україна" посилається, що ОСОБА_2 , ТОВ НВП "Золотий Колос" та ТОВ "Нива 2014" є пов`язаними особами. В момент укладення усіх трьох договорів поруки від 14.03.2019 ОСОБА_2 (один з поручителів Відповідача-1, керівник та співзасновник Відповідача-2) переконував ТОВ "Агріі Україна" (на той час ТОВ "Агроскоп Інтернешнл"), що, як колишній засновник та керівник ТОВ "Нива 2014", він зробить усе від нього залежне для повного і швидкого виконання зобов`язань Боржника за Основним договором перед Кредитором.

Згідно з п. 8.1. Основного договору він набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками Сторін та його скріплення печатками Сторін і діє до остаточного виконання Сторонами своїх зобов`язань за ним. Тобто, в тому числі й до моменту повної оплати всього отриманого Боржником товару. Адже, якщо борг не сплачено в певний термін або сплачено неповністю, це не означає, що зобов`язання припинено. Ч. 1 ст. 553 ЦК України чи будь-яка інша норма законодавства не містять навіть натяку на те, що договір поруки може бути укладено тільки до спливу терміну виконання, як в цьому переконує апелянт.

Апелянт спотворює зміст договору поруки зазначаючи про його обов`язок самостійно виконати зобов`язання за Основним договором. Тільки якщо Боржник не виконає зобов`язання, обов`язок його виконання перекладається на Поручителя - в цьому і є суть такого виду забезпечення зобов`язань, як порука. Порука є в рівній мірі відповідальністю самого Поручителя і Боржника перед Кредитором. Всі умови Договору поруки цілком відповідають як загальним вимогам до забезпечення зобов`язань, так і конкретно - поруці, і іншим видам забезпечення оскаржуваний Договір поруки не відповідає. Сам апелянт не наводить належних та переконливих доводів того, що Договір поруки є яким-небудь іншим правочином.

Всі сторони Договору поруки знали про настання строків виконання зобов`язання за Основним договором, що визнає і сам апелянт і не заперечує відповідач-1, тому своєчасність не цікавила сторін цього Договору поруки. Виконання Основного договору, навіть із пропущеними строками, не перестало бути важливим для Кредитора і останній не втратив інтерес до виконання зобов`язань за Основним договором. Апелянт отримав копії усіх документів щодо забезпечуваного ним зобов`язання, ознайомився з ними, зокрема, з положеннями Основного договору, повністю їх прийняв і зобов`язався їх виконувати солідарно з відповідачем-1, прекрасно усвідомлював фактичний стан справ зі строком виконання зобов`язань за Основним договором. ТОВ "Агріі Україна" зазначає, що у випадку впевненості апелянта у незаконності оскаржуваного договору поруки, незрозуміло навіщо він брав на себе ці зобов`язання. Апелянт не наводить жодних законних і об`єктивних обставин, які саме унеможливлюють виконання ним зобов`язань перед Кредитором, а сплив строку Основного договору не може бути обставиною, що унеможливлює виконання зобов`язань Апелянтом чи самим Боржником.

ТОВ "Агріі Україна" зазначає, що ініціатива укладення договору № 19 НХ 05/КРГЯ від 02.04.2019 купівлі-продажу засобів захисту рослин та насіння сільськогосподарських культур з ТОВ "Агроскоп Інтернешнл" надійшла саме від ТОВ НВП "Золотий Колос". В обґрунтування обставин примусу ТОВ НВП "Золотий Колос" до укладення спірного договору поруки ОСОБА_2 посилається на ті обставини, що перед початком посівної компанії, коли міняти продавця товару було вже пізно, ТОВ "Агроскоп Інтернешнл" виставило обов`язковою умовою продажу товару прийняття на себе боргу ТОВ "Нива 2014" в сумі 12 713 702,13 грн. як ТОВ НВП "Золотий Колос", так і ОСОБА_2 , як фізичною особою. Проте, с такими доводами не погоджується ТОВ "Агріі Україна", оскільки до моменту укладення спірного договору поруки ТОВ НВП "Золотий Колос" вступило у договірні відносини і з іншими постачальниками товару. Стосовно укладення Договору поруки, як обов`язкової умови для поставки Кредитором товару - ні Договором поруки від 14.03.2019, ні Договором купівлі-продажу № 19 НХ 05/КРГЯ від 02.04.2019, ні будь-якими попередніми договорами чи листами, ні будь-яким іншими доказами не підтверджується посилання апелянта на те, що укладення договорів поруки було не те що обов`язковою, а взагалі було передумовою укладення Договору купівлі-продажу № 19 НХ 05/КРГЯ від 02.04.2019.

За доводами ТОВ "Агріі Україна", навіть після припинення дії договору, невиконані стороною зобов`язання за ним залишаються чинними для такої сторони-боржника і вказана обставина не звільняє останнього від виконання обов`язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов`язання. Отже, якщо строк виконання зобов`язання, забезпеченого порукою, настав на момент укладення договору поруки, але забезпечуване порукою зобов`язання не виконане повністю, то його виконання не тільки може забезпечуватись, у т.ч. й порукою, але й поручитель, що забезпечував зобов`язання боржника на таких умовах, повинен виконувати невиконану частину зобов`язань солідарно з боржником, в т.ч. й у випадку прострочення його виконання і закон цього не забороняє і не виключає таку можливість.

Також, ТОВ "Агріі Україна" звертає увагу на необґрунтоване і нелогічне виділення апелянтом оскарження саме в частині оскарження Договору поруки. Виходить, що із стягненням з нього суми боргу, сплату якого забезпечено Договором поруки, апелянт погоджується, проте неможливо заперечувати підставу стягнення боргу, але погоджуватись із самим стягненням боргу.

ТОВ "Агріі Україна" не погоджується з зупиненням судом апеляційної інстанції дії оскаржуваного рішення на період апеляційного оскарження, про що зазначено в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. Вважає, що підстав для зупинення дії рішення вцілому немає, так як судове рішення оскаржується в частині.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Золотий Колос" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2019 у справі № 904/3625/19; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 14.12.2020 о 14:00 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2020 постановлено судове засідання у справі, призначене на 14.12.2020 о 14:00 год., провести в режимі відеоконференції з забезпеченням її проведення для Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна" в Ірпінському міському суді Київської області.

В судовому засіданні 14.12.2020 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

7. Встановлені судом обставини справи.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл" (далі - Продавець, наразі Товариством з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нива 2014" (далі - Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу № 18 НХ 001 КРГЯ від 14.09.2017 (надалі - Договір), відповідно до якого, продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупця технологічні набори, найменування якого вказується в Специфікації - Додатку до даного Договору, яка становить його невід`ємну частину, а покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його вартість згідно умов Договору (пункт 1.1. Договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками Сторін та його скріплення печатками Сторін і діє до остаточного виконання Сторонами своїх зобов`язань (пункт 8.1. Договору).

Згідно Специфікацій № 2 НК від 14.09.2017, № 3 НК від 14.09.2017, № 5 НК від 23.02.2018, № 6 ЗК від 16.04.2018, № 7 НК від 16.04.2018 повна оплата за поставлений товар має бути здійснена не пізніше 30.10.2018.

На виконання вказаного договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл" поставлявся товар Товариству з обмеженою відповідальністю "Нива 2014", загальний залишок простроченої та непогашеної заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива 2014" за Договором №18 НХ 001 КРГЯ від 14.09.2017, станом на дату подачі позову, становить 12 713 702,13 грн.

Вказана заборгованість стягнута судом першої інстанції солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива 2014" та Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Золотий Колос" (як поручителя) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл".

Судове рішення у вказаній частині не оскаржується сторонами.

14.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл" (далі - Кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Золотий Колос" (далі - Поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нива-2014" (далі - Боржник) було укладено Договір поруки, відповідно до якого поручитель зобов`язується перед Кредитором нести солідарну відповідальність із Товариством з обмеженою відповідальністю "Нива-2014", за виконання Боржником у повному обсязі грошових зобов`язань перед кредитором по Договору №18 НХ 001 КРГЯ від 14.09.2017 з усіма додатками (в тому числі, специфікаціями) і додатковими угодами до нього, які укладені на дату цього Договору поруки та/або будуть укладені між Кредитором і Боржником протягом всього строку дії Договору купівлі-продажу в частині:

а) своєчасної та повної оплати залишку несплаченої вартості всього фактичного поставленого товару, з урахуванням валютного коригування ціни товару у відповідності до пункту 2.2. Договору купівлі-продажу, та

б) сплати всіх договірних санкцій, неустойки, відсотків річних, інфляційних втрат та будь-яких інших платежів, у випадках передбачених договором купівлі-продажу та/або законодавством. (пункт 1.1. Договору).

Пунктом 1.2. Договору встановлено, що поручитель заявляє, що він ознайомлений з усіма положеннями Договору купівлі-продажу і цього Договору поруки, повністю їх приймає і зобов`язується виконувати їх солідарно з Боржником, в тому числі, Поручитель ознайомлений і погоджується з пунктами 2.2.-2.5., 6.1.- 6.9. Договору купівлі-продажу.

Умовами пункту 2.1. Договору встановлюється, що при невиконанні Боржником з будь-яких причин зобов`язань перед кредитором у строки і на умовах, що обумовлені Договором купівлі-продажу, Поручитель приймає на себе зобов`язання самостійно у ті самі терміни, що вказані в Договорі купівлі-продажу, укладеному між Кредитором і Боржником, сплатити Кредитору:

2.1.1. Весь залишок неоплаченої боржником заборгованості за фактично поставлений товар, з урахуванням коригування ціни товару у відповідності до пункту 2.2. Договору купівлі-продажу;

2.1.2. Нараховані відповідно до умов договору купівлі-продажу та цього Договору поруки неустойку, пеню, штрафи, валютне курсове коригування і виконати інші грошові зобов`язання, що випливають з Договору купівлі-продажу та/або законодавства, шляхом перерахування коштів на рахунок Кредитора, зазначений в даному Договорі поруки або інший рахунок, повідомлений йому Кредитором письмово шляхом направлення відповідного повідомлення цінним листом з описом вкладення або під розпис повноважному представнику Боржника та/або поручителя.

Цей Договір поруки вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками та скріпленні печатками (у разі наявності) трьох сторін та діє до повного виконання Боржником (або Поручителем) зобов`язань перед Кредитором по Договору купівлі-продажу.

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Золотий Колос" вважає цей договір недійсним, як такий що укладений під впливом тяжкої для нього обставини на вкрай невигідних умовах, а також як нікчемним договором, що не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Правові наслідки порушення зобов`язання, забезпеченого порукою визначені статті 554 ЦК України. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені ст. 203 ЦК України:

1. зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;

2. особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

3. волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

4. правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

5. правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

6. правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України).

За положеннями статті 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину. При визнанні такого правочину недійсним застосовуються наслідки, встановлені статтею 216 цього Кодексу. Сторона, яка скористалася тяжкою обставиною, зобов`язана відшкодувати другій стороні збитки і моральну шкоду, що завдані їй у зв`язку з вчиненням цього правочину.

Правочини, що вчиняються особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, характеризуються тим, що особа їх вчиняє добровільно, усвідомлює свої дії, але змушена це зробити через тяжкі обставини, а тому волевиявлення особи не вважається вільним і не відповідає її внутрішній волі. Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах. Необхідним критерієм для визнання правочину недійсним, з підстав передбачених вище, є доведення в судовому процесі нерозривного причино наслідкового зв`язку між тяжкими обставинами та вчиненням спірного правочину, який вчиняється виключно для усунення або зменшення тяжких обставин.

Що стосується вкрай невигідних умов, то слід враховувати, що невигідні умови безпосередньо мають бути пов`язані з обставинами вчинення правочину. Тобто внаслідок вчинення такого правочину особа отримує можливість вирішити ту проблему (усунути тяжку обставину), яка змусила її вчинити цей правочин. Також умови правочину повинні бути не просто невигідними, а вкрай невигідними.

Позивач за зустрічним позовом не надав жодних доказів на підтвердження факту, що правочин вчинено під впливом тяжкої для нього обставини, а саме:

а) що він звертався до інших підприємств для придбання посівного матеріалу (насіння соняшника) та препаратів для обробки полів, оскільки відповідач-1 за зустрічним позовом не є ексклюзивним підприємством на ринку Україні, яке представляє посівний матеріал (насіння соняшника) та препарати для обробки полів;

б) що йому було відмовлено в цьому;

в) що були якість інші обставини, які змушували придбати посівний матеріал (насіння соняшника) та препарати для обробки полів саме у відповідача-1 за зустрічним позовом;

г) відповідач-1 за зустрічним позовом здійснював тиск на нього.

Позивач за зустрічним позовом не надав жодного належного, допустимого доказу на підтвердження вкрай невигідних умов договору поруки, які мале місце на момент укладання спірного договору.

Спірний договір поруки не містить умов, при яких відповідач-1 за зустрічним позовом надасть посівний матеріал (насіння соняшника) та препарати для обробки полів, позивачу за зустрічним позовом лише у разі укладання такого договору поруки. Не надано ТОВ НВП "Золотий Колос" і доказів того, що він повідомляв відповідача-1 за зустрічним позовом про своє небажання укладати спірний договір.

ТОВ НВП "Золотий Колос" не доведено, що за відсутності наведених обставин оспорюваний договір не було б вчинено взагалі або вчинено на інших умовах, та матеріали справи не містять підтвердження того, що саме такий спосіб (укладення договору поруки) був ним обраний як єдиний можливий спосіб у тих обставинах, які мали місце (підготовка до посівного сезону).

Суд першої інстанції, з висновком якого погоджується й апеляційний суд, обґрунтовано виходив з недоведеності факту наявності тяжкої обставини у ТОВ НВП "Золотий Колос", що примусило його укласти договір поруки, причинно-наслідкового зв`язку між укладенням спірного договору поруки та забезпеченням посівної компанії, а також вкрай невигідність умов договору поруки, за наявності яких договір підлягає визнанню недійсним на підставі статті 233 ЦК України.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, установивши, що позивач за зустрічним позовом усвідомлював мету та наслідки вчинення оспорюваного правочину, був обізнаний з усіма істотними умовами та не перебував під впливом тяжких обставин, які б могли вплинути на його волевиявлення під час укладення договору поруки, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову.

Відповідно до статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Посилання скаржника на те, що укладання договору поруки щодо зобов`язання, строк виконання якого минув, свідчить про відсутність спрямованості спірного договору поруки на реальне настання правових наслідків, які обумовлені ним, відхиляються колегією суддів як помилкові, оскільки ЦК України не містить заборону укладення договору поруки після настання строку виконання зобов`язань за договором купівлі продажу.

Більш того, за загальним правилом, як і інші способи забезпечення виконання зобов`язань, договір поруки забезпечує дійсне зобов`язання (ст. 548 ЦК України), тобто, на момент укладення договору поруки вже має існувати основне зобов`язання, або вони укладаються одночасно.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 912/2185/16, від 03.09.2019 у справі № 904/4567/18, у яких суд зазначив, що порука за вимогу, строк виконання якої настав, свідчить про її реальність.

Забезпечуваний договір купівлі-продажу №18 НХ 001 КРГЯ від 14.09.2019 був чинний на момент укладення спірного договору поруки. Пунктом 8.1. Договору купівлі-продажу №18 НХ 001 КРГЯ від 14.09.2019 встановлено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та його скріплення печатками сторін і діє до остаточного виконання сторонами своїх зобов`язань, тобто договір купівлі-продажу містить обов`язок повного виконання його умов без обмеження строку.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, що з урахуванням обставин настання строку оплати за забезпеченим зобов`язанням на момент укладення спірного договору поруки у ТОВ НВП "Золотий Колос", як поручителя, відсутня можливість своєчасного виконання зобов`язання замість боржника. Вказані доводи спростовується самим змістом поруки, оскільки поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником та саме у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Пункт 2.1. договору поруки, зі змістом якого не погоджується скаржник, як такий, що неможливо виконати, свідчить лише про обсяг обов`язків, які покладаються на поручителя, у випадку неналежного виконання боржником забезпеченого зобов`язання, а також про визнання строків оплати забезпеченого зобов`язання, такими що настали для поручителя, у випадку неналежного їх виконання боржником та пред`явлення вимоги кредитора до поручителя. Окрім того, зміст вказаного пункту договору скаржник розглядає не у сукупності з іншими умовами договору, які визначають, зокрема, солідарну відповідальність поручителя.

Відносно позбавлення ТОВ НВП "Золотий Колос" можливості вплинути на боржника та сприяти своєчасному виконанню боржником забезпеченого зобов`язання, суд зазначає, що поручитель був обізнаний, як з умовами договору поруки, так і з умовами забезпеченого зобов`язання - договору купівлі-продажу №18 НХ 001 КРГЯ від 14.09.2019, відповідно знав ступінь виконання боржником цього договору купівлі-продажу.

Окрім того, спірний договір поруки було укладено у березні 2019 року, а з позовом до суду про стягнення заборгованості за забезпеченим зобов`язанням кредитор звернувся у серпні 2019 року. Наявність вказаного часу надавала можливість поручителю впливати на боржника в частині виконання ним свого обов`язку за забезпеченим зобов`язанням, якщо апелянт вважає вказану можливість необхідною, виходячи з доводів апеляційної скарги.

Також, обставини настання строку оплати за забезпеченим зобов`язанням на момент укладення договору поруки не змінюють її змісту та не свідчать про удаваність такого договору.

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Дослідивши зміст спірного договору колегія суддів не вбачає в ньому недоліків, які б не дозволяли дійти висновку, що він є саме порукою.

Зокрема, у договорі визначено сторін зобов`язання (боржника, кредитора та поручителя); зобов`язання, забезпеченого порукою; умови такого забезпечення та обсяг обов`язків взятих поручителем.

Колегія суддів відхиляє доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна" щодо безпідставного та немотивованого зупинення дії оскаржуваного рішення під час відкриття апеляційного провадження. Вказаний обов`язок суду випливає з норми частини 5 статті 262 ГПК України, відповідно до якої, якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. Часткове зупинення дії оскаржуваного рішення не передбачено нормами ГПК України.

Колегія суддів відхиляє доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна" щодо повторного перегляду рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову. Предметом апеляційного перегляду була ухвала суду першої інстанції від 24.02.2020 у справі № 904/3625/19, а не рішення від 04.12.2019 у справі по суті спору.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

10. Судові витрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Золотий Колос" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2019 у справі № 904/3625/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2019 у справі № 904/3625/19 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18.12.2020

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя А.Є. Чередко