Постанова
від 07.12.2020 по справі 904/5959/19
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2020 року м.Дніпро Справа № 904/5959/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Березкіної О.В., Антоніка С.Г.

при секретарі судового засідання : Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: не з"явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

від відповідача: не з"явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нордекс-Групп" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2020, ухвалене суддею Назаренко Н.Г., повний текст якого складений 13.07.2020, у справі №904/5959/19

за первісним позовом Фізичної особи-підприємця Давиденко Володимира Івановича, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нордекс-Групп", м. Дніпро

про стягнення коштів в сумі 74 533,81 грн. за порушення умов договору транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нордекс-Групп", м. Дніпро

до Фізичної особи-підприємця Давиденко Володимира Івановича, м. Дніпро

про стягнення вартості ушкодженого вантажу, супутніх витрат, відсотків, нарахованих на суму відшкодування та штрафу у сумі 61 587,89 грн. за договором транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Давиденко Володимир Іванович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОРДЕКС-ГРУПП" (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 16.01.2020) про стягнення коштів в сумі 73 103,81 грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 47 070,00 грн., пені - 19 818,22 грн., інфляційних втрат - 4 476,60 грн., 3% річних в сумі 1 738,99 грн. за порушення умов договору транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом.

Первісні позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом №07/03/18-Р від 07.03.2018 в частині оплати за надані послуги по заявках від 18.07.2018 №18.07.18-ІІ та від 16.07.2018 № 160718-ІІ.

14.01.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "НОРДЕКС-ГРУПП" надійшла зустрічна позовна заява до Фізичної особи-підприємця Давиденко Володимира Івановича про стягнення компенсації вартості зіпсованого вантажу та супутніх витрат у сумі - 47 390,40 грн., 5% річних - 2 687,60 грн., інфляційних втрат - 2 433,21 грн., штрафу за три доби запізнення з доставкою вантажу - 7 149,00 грн. та упущену вигоду (винагороду експедитора) - 1 927,68 грн.

Зустрічна позовна заява обґрунтована неналежним виконанням ФОП Давиденко Володимиром Івановичем умов Договору транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом № 07/03/19-р від 07.03.2018 в частині надання якісних та вчасних послуг з перевезення вантажу.

Ухвалою суду від 16.01.2020 прийнято зустрічну позовну заяву для спільного розгляду з первісним позовом.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2020 у справі №904/5959/19 первісний позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нордекс-Групп" на користь Фізичної особи-підприємця Давиденко Володимира суму основного боргу у розмірі 47 070 грн., 3% річних - 1 730,91 грн., інфляційні втрати - 3 104,48 грн. та 1 618,99 грн. - витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нордекс-Групп" на користь Фізичної особи-підприємця Давиденко Володимира Івановича суми основного боргу у розмірі 1 430,00 грн., пені - 11 053,66 грн., 3% річних - 8,08 грн., інфляційних втрат - 1372,12 грн. - відмовлено.

Зустрічний позов задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Давиденко Володимира Івановича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нордекс-Групп" 7 149,00 грн. - штраф за затримку доставки вантажу, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 244,00 грн.

В частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Давиденко Володимира Івановича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нордекс-Групп" суми компенсації вартості зіпсованого вантажу у розмірі 47 390,40 грн., 5% річних - 2 687,60 грн., інфляційних втрат - 2 433,21 грн., упущеної вигоди - 1 927,68 грн. - відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду за первісним позовом в частині стягнення 21 000,00 грн та відмовою в задоволенні зустрічного позову на суму 54 438,89 грн, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Нордекс-Групп", в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, нез`ясування обставин справи, просить рішення суду від 02.07.2020 скасувати частково та постановити нове рішення, яким стягнути з Фізичної особи-підприємця Давиденко Володимира Івановича, м. Дніпро на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нордекс-Групп" компенсацію вартості зіпсованого вантажу та супутніх витрат у сумі 47 390,40 грн, 5% річних в сумі 2 687,60 грн, інфляційні втрати в сумі 2 433,21 грн., упущену вигоду (винагороду експедитора) у сумі 1 927,68 грн.

Відмовити у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нордекс-Групп" на користь Фізичної особи-підприємця Давиденко Володимира Івановича, м. Дніпро 21 000 грн. за перевезення вантажу з с. Литвинець Черкаської області до м. Орел (Росія) з підстав неналежного виконання перевезення та не забезпечення збереження вантажу.

В іншій частині - рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2020 у цій справі - залишити без змін.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що оскільки неправомірні дії ФОП Давиденка спричинили Товариству збитки, які більше ніж удвічі перевищують суму фрахту, а ФОП Давиденко не вжив жодних заходів для відшкодування цих збитків, натомість звернувся з позовом, Товариство вважає, що відсутні підстави для сплати за перевезення зіпсованого вантажу.

Вважає, що оцінюючи докази, суд некритично сприйняв голослівні заперечення перевізника щодо недотримання умов перевезень, які не підтверджені жодними доказами (як-от поясненнями водія, реєстрацією температури в фургоні, фотографіями, запереченнями водія на акті приймання вантажу тощо). Таким чином, суд необґрунтовано поставив під сумнів добросовісність вантажоодержувача та фактично дійшов висновку про фабрикацію доказів, з чим Товариство погодитись не може. Таке некритичне сприйняття заперечень перевізника потягло за собою постановлення необґрунтованого рішення в частині відмови у зустрічному позові про стягнення збитків та у задоволенні первісного позову в частині стягнення суми фрахту за друге перевезення у повному обсязі.

Суд безпідставно відхилив вимоги ДСТУ 7316:2013 щодо умов зберігання та транспортування міцелію шампіньйонів та визначення його придатності для комерційного застосування, не врахував наявність акту приймання зіпсованого вантажу та його знищення "Орловським фермером", фотофіксацію підвищення температури ушкодженого вантажу та запис у міжнародній вантажній накладній про складений акт.

Суд не врахував, що між сторонами відсутній спір щодо температурних умов перевезення вантажу та тривалості перевезення, а перевізник не надав жодних доказів того, що цей режим ним дотриманий.

Щодо відхилення фотографій з вимірювання температури компосту, то з них вбачається, що спеціальними термометрами було виміряно температуру в мішках, в яких запакований компост, а жодних інших доказів на спростування цих вимірювань перевізником не надано.

Такі дії суду апелянт вважає порушенням принципів рівності та змагальності сторін.

Відмовляючи у стягненні з перевізника вартості зіпсованого вантажу, суд безпідставно послався на "Інструкцію про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю", затверджену Постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7, оскільки сама по собі чинність Інструкції не скасовує необхідність враховувати зміст законодавчих актів та норм, прийнятих пізніше, в тому числі на території Російської Федерації, які за загальним правилом мають вищу юридичну силу за нормативний акт, що прийнятий раніше.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні 05.10.2020 проти задоволення апеляційної скарги заперечив, зазначив про законність та обґрунтованість рішення, ухваленого судом відповідно до норм матеріального права, на підставі повно і всебічно досліджених фактичних обставин, з наданням оцінки всім аргументам та доказам учасників справи. Вважає, що скаржник не довів належними та допустимими доказами той факт, що міцелій грибів був дійсно зіпсований, іншими словами не довів факту заподіяння шкоди, що виключає можливість задоволення зустрічного позову в такій категорії справ.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.08.2020 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нордекс-Групп" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2020 залишено без руху у зв`язку з неподанням скаржником доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (визначено, що доплаті підлягає сума 2881,50 грн), доказів в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.09.2020 (суддя - доповідач Іванов О.Г., судді - Дармін М.О., Антонік С.Г.) відновлено строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нордекс-Групп" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2020 у справі №904/5959/19; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 05.10.2020.

В судовому засіданні 05.10.2020 оголошено перерву до 15.10.2020.

Через відпустку судді - члена колегії суддів Антоніка С.Г. та з урахуванням п.2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, судове засідання, призначене на 15.10.2020, не відбулось.

Ухвалою суд від 19.10.2020 розгляд справи призначено на 05.11.2020.

04.11.2020 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/5959/19 у зв`язку з відпусткою судді Дарміна М.О.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2020, для розгляду справи №904/5959/19 обрано колегію суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Антонік С.Г., Березкіна О.В., якою дану справу прийнято до свого провадження.

В судовому засіданні 05.11.2020 оголошено перерву до 07.12.2020

В судовому засіданні 07.12.2020 Центральним апеляційним господарським судом підписано вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін у судових засіданнях 05.10.2020, 05.11.2020, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

07.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НОРДЕКС-ГРУПП" (далі відповідач, експедитор) та Фізичною особою-підприємцем Давиденко Володимиром Івановичем (далі - позивач, виконавець) укладено договір транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом № 07/03/18-Р (далі - договір експедирування).

Експедитор, діючи від свого імені і за рахунок коштів замовника, залучає третю сторону - перевізника для доставки вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні. Перевізник доставляє заявлені експедитором вантажі, а експедитор оплачує послуги перевізника з коштів замовника на узгоджених нижче умовах. Організовуючи перевезення вантажів, сторони керуються цим договором, Конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів (КДПВ), ООН, Женева 1956 р., Іншими нормативними документами (розділ "Предмет договору" договору експедирування).

Експедитор зобов`язаний надавати виконавцю оригінал або факс-копію транспортної заявки, що є невід`ємною частиною договору (не менше, ніж за 48 год. до дати завантаження) на здійснення міжнародних перевезень вантажу в довільній формі із зазначенням наступної інформації: маршрут; назва вантажу; вага і обсяг вантажу (на один автомобіль) митне оформлення; кількість автомобілів; дата і час завантаження; термін доставки; адреса завантаження; вантажовідправник; контактна особа при навантаженні і його телефон; вантажоодержувач; адреса вивантаження; контактна особа при вивантаженні і його телефон; прикордонний перехід; вартість послуг в грн., умови оплати; додаткові умови (вантаж в складі збірного - при необхідності, інше) (п. 1.1. договору експедирування).

Пунктом 1.4. договору експедирування встановлено, що експедитор зобов`язаний забезпечити нормативний строк простою автомобіля, які під завантаженням та митним оформленням , так і під розвантаженням та митною очисткою - не більше 48 годин, за виключенням вихідних т а святкових днів - у тих випадках якщо автомобіль поданий менш ніж за 36 годин до початку таких.

Згідно п. 1.5. договору експедирування експедитор зобов`язаний своєчасно оплатити послуги виконавцю, згідно вказаних строків у заявці.

Виконавець зобов`язаний нести відповідальність перед експедитором і замовником за пошкодження, втрату або крадіжку вантажу в рамках чинного законодавства України, конвенції ООН (КДПВ) (п. 2.7. договору експедирування).

Вартість послуг по кожному перевезенню визначається сторонами в заявці. Експедитор здійснює оплату транспортних послуг виконавцю в терміни, вказані в заявці (п. 3.1. договору експедирування).

Підтвердженням надання послуг з перевезення вантажу є: Акт виконаних робіт та копія CMR з відміткою вантажоодержувача (п. 3.2. договору експедирування).

Оплата здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування на розрахунковий рахунок перевізника тільки після отримання оригіналу рахунку, копії CMR, оригіналу акта виконаних робіт і оригіналів інших документів, що підтверджують перевезення, з урахуванням умов п. 3.1. договору, якщо інше не зазначено в заявці (п. 3.3. договору експедирування).

У разі невиконання або неналежного виконання умов цього договору сторони несуть матеріальну відповідальність відповідно до цього договору (п. 4.1. договору експедирування).

Згідно п. 4.4. договору експедирування за несвоєчасну оплату вартості виконаних послуг експедитор сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

За несвоєчасну доставку вантажу виконавець виплачує експедитору штраф в розмірі 100 доларів США за кожну почату добу запізнення, а також відшкодовує завдані збитки, якщо в заявці не вказано інше (п. 4.6. договору експедирування).

У випадку пошкодження, втрати або загибелі вантажу з вини виконавця - останній, несе повну матеріальну відповідальність перед власником вантажу і експедитором в сумі пошкодженого вантажу за ціною, вказаною в інвойсі, що супроводжує вантаж, а також відшкодовує вартість його митного очищення (п. 4.7. договору експедирування).

Цей договір набирає чинності з моменту його укладення і є дійсним до 31.12.2019 (п. 7.1. договору експедирування).

По закінченню терміну дії договору, він пролонгується на наступний календарний рік, якщо жодна зі сторін не повідомила про розірвання в письмовій формі за 30 днів до закінчення дії договору (п. 7.6. договору експедирування).

16.07.2018 сторони підписали заявку на транспортне експедирування вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні № 160718-П (а.с. 24, т.1), відповідно до якої: маршрут перевезення: с. Литвинець (Україна) - м. Орел (Росія); дата і час навантаження: 20.07.2018; термін доставки: 23.07.2018; найменування и параметри вантажу: сировина, температурний режим суворо (мінус) -8; тип і обсяг авто реф, 20т.; вантажовідправник/адреса навантаження, контактна особа: с. Литвинець, Черкаська обл.; пункт митного оформлення (замитнення): м Черкаси; прикордонний перехід: Троєбортне - Бачівськ; пункт митного оформлення (розмитнення): м. Орел, Качевське шосе 77; вантажоодержувач/адреса вивантаження, конт. особа при розвантаженні: м. Орел; сума і порядок розрахунків: безготівковий розрахунок 21 000 грн. передоплата 50% і за оригіналами документів протягом 3 днів 50%; нормативний простій: 48г - 48г; особливі умови: перевізник оформляє супутні документи: забезпечення і транзитна декларація по території Росії; марка і номер автомобіля ПІБ водія, тел: ОСОБА_2 НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 / НОМЕР_5 .

Згідно з карткою відвантаження ТОВ "ПОНОМАР" від 19.07.2018, вантаж у кількості 1025 брикетів для ТОВ "Орловський фермер" завантажений 19.07.2018 о 18:00 годині (а.с. 25, т.1).

Як зазначено в CMR № 558040, ТОВ "Орловський фермер" отримало вантаж 26.07.2018 (а.с. 26, т.1).

18.07.2018 сторони підписали заявку на транспортне експедирування вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні № 18.07.18-П (а.с. 27, т.1), відповідно до якої: маршрут перевезення: с. Литвинець (Україна) - м Рязань (Росія); дата і час навантаження: 20.07.2018; термін доставки: 23.07.2018; найменування і параметри вантажу: сировина, температурний режим суворо (мінус) -7; тип і обсяг авто реф, 20т.; вантажовідправник/адреса навантаження, контактна особа: с. Литвинець, Черкаська обл.; пункт митного оформлення (замитнення): м Черкаси; прикордонний перехід: Троєбортне - Бачівськ; пункт митного оформлення (розмитнення): СВХ "Р-Термінал" адреса: Рязань, 390047, район Східний промвузол, 21; вантажоодержувач/адреса вивантаження, конт. особа при розвантаженні: м. Рязань (Росія); сума і порядок розрахунків: безготівковий розрахунок 27 500 грн. передоплата 50% і за оригіналами документів протягом 3 днів 50%; нормативний простій: 48г - 48г; особливі умови: перевізник оформляє супутні документи: забезпечення і транзитна декларація по території Росії; марка і номер автомобіля ПІБ водія, тел: ОСОБА_1 авто volvo НОМЕР_6 / НОМЕР_7 .

Згідно з карткою відвантаження ТОВ "ПОНОМАР" від 20.07.2018, вантаж у кількості 1080 брикетів для СФГ ІП Буксова Ю. завантажений 20.07.2018 о 09:10 годині (а.с. 28, т.1).

Як зазначено в CMR № 558039, СФГ ІП Буксова Ю. отримало вантаж 26.07.2018 (а.с. 29, т.1).

Згідно із заявкою від 16.07.2018 відповідач за первісним позовом повинен був сплатити позивачу за первісним позовом до дати завантаження вантажу 10 500,00 грн., тобто до 19.07.2018 (50% вартості наданих послуг), а згідно із заявкою від 18.07.2018 - 13 750,00 грн. (50%) до 27.07.2018.

Як зазначено в первісній позовній заяві 14.08.2018 ФОП Давиденко В.І. через ТОВ "Нова пошта" направлено на адресу ТОВ "НОРДЕКС-ГРУПП" оригінали рахунків-фактури №№ 54 та 55 від 26.07.2018, копії CMR № 558040 та CMR № 558039, оригінали актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №54 від 26.07.2018 та № 55 від 26.07.2018 (а.с. 30-34, т.1).

У відповідності до платіжного доручення № 3550 від 11.02.2019 ТОВ "НОРДЕКС-ГРУПП" на користь ФОП Давиденко В.І. перераховано 1430,00 грн. за рахунком № 55 від 20.07.2018 (а.с. 36, т.1).

Звертаючись до суду із первісним позовом ФОП Давиденко В.І. посилався на порушення ТОВ "НОРДЕКС-ГРУПП" (відповідачем за первісним позовом) умов договору транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом № 07/03/18-Р від 07.03.2018 в частині своєчасної оплати за надані послуги з перевезення вантажу, що стало підставою для нарахування суми основного боргу у розмірі 47 070,00 грн., пені - 19 818,22 грн., інфляційних втрат - 4 476,60 грн., 3% річних 1 738,99 грн.

В свою чергу, ТОВ "НОРДЕКС-ГРУПП" проти стягнення оплати за надані послуги заперечило та надало до суду зустрічний позов про стягнення з ФОП Давиденко В.І. компенсації вартості зіпсованого вантажу та супутніх витрат у сумі - 47 390,40 грн., 5% річних - 2 687,60 грн., інфляційних втрат - 2 433,21 грн., штрафу за три доби запізнення з доставкою вантажу - 7 149,00 грн. та упущену вигоду (винагороду експедитора) - 1 927,68 грн.

Щодо зустрічного позову судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні додаткові неоспорені обставини справи.

19 липня в автомобіль, що належить перевізнику, завантажено міцелій грибів шампіньйонів у брикетах у кількості 1025 шт. Вантажоодержувачем та власником вказаного вантажу є ТОВ "Орловський Фермер" .

Вантаж перевезено відповідно до міжнародної вантажної накладної А № 558040 (а.с. 118, т.1) та видано одержувачу 26.07.2018, що підтверджується відповідною відміткою у вказаній міжнародній вантажній накладній А № 558040 (графа 24).

В міжнародній вантажній накладній (СMR) вказано, що перевозився міцелій грибів-шампіньйонів у брикетах в кількості 1025 штук, масою 19 515 кг, температурний режим - мінус 8°С. Вантажна накладна складена 19 липня, на ній звернуто увагу, що вантаж є таким, що швидко псується (а.с. 118, т.1).

Температура компосту при завантаженні складала 21,8 °С, що зафіксовано у картці відвантажень та підтверджено довідкою ТОВ "Пономар" (а.с. 121, т.1), тобто вантаж передано перевізнику у належному стані відповідно до ДСТУ 7316:2013.

25.07.2018 перевізник перетнув кордон Росії, що підтверджується печаткою митниці у вантажній накладній та записами у митній декларації (а.с. 118, 119, т.1).

До місця розвантаження автомобіль прибув 26 липня із запізненням на три календарні доби.

26.07.2018 відбулося розвантаження, під час якого встановлено, що в результаті недотримання температурного режиму перевізником та перевищення встановленої в заявці тривалості перевезення значна частина вантажу зіпсована внаслідок перегріву.

У зв`язку з тим, що перевізник не дотримався температурного режиму під час перевезення вантажу, температура брикетів при розвантаженні складала від 30 до 56 градусів, про що ТОВ "Орловський Фермер" 26.07.2018 складено Акт про виявлення неякісного товару (а.с. 122, т.1) у кількості 483 брикети, або 47,12 % від усього вантажу.

Водій від підписання вказаного акту відмовився, про що зазначено в акті.

26.07.2018 ушкоджені брикети у кількості 483 штуки утилізовано, про що ТОВ "Орловський Фермер" складено Акт утилізації неякісної продукції (а.с. 126, т.1).

В графі 24 міжнародної вантажної накладної (СMR) вказано, що при отриманні вантажу 26.07.2018 складено акт про виявлення неякісного товару у кількості 483 брикети (т. 1 а.с. 118).

Позивач за зустрічним позовом стверджує, що затримка з доставкою склала 3 дні, а саме 26.07.2019 замість 23.07.2018.

У зв`язку з ушкодженням вантажу ТОВ "Орловський Фермер" направило позивачу за зустрічним позовом претензію № 1/26 від 26.07.2018 (а.с. 127, т.1), в якій було вказано, що ТОВ "Орловський Фермер" понесено збитків на загальну суму 110 558,70 рублів.

Позивач за зустрічним позовом направив відповідачу за зустрічним позовом претензійний лист №1 від 03.08.2018 (а.с. 138, т.1), в яковому просив відшкодувати завдані збитки та сплатити штраф.

У відповідь на вказану претензію відповідач за зустрічним позовом листом від 20.08.2018 (а.с. 139, т.1) просив надати докази фактичного перерахування відправнику або одержувачу вантажу грошових сум за затримку в перевезенні і псуванні вантажу; розрахунок за кожним видом спричиненої шкоди у національній валюті України із зазначенням валютного курсу на конкретну дату розрахунку.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що 25.09.2018 на електронну адресу ФОП Давиденка В.І. направлено всі необхідні документи.

Однак, відповідач за зустрічним позовом відповіді не надав, збитки не відшкодував, штраф не сплатив.

Позивач за зустрічним позовом 21.11.2018 відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 3386 від 21.11.2018 (а.с. 149, т.1) сплатив ТОВ "Орловський Фермер" 111 952,00 рублів.

Оскільки станом на 02.01.2019 вимога позивача за зустрічним позовом про відшкодування вартості вантажу та збитків не була задоволена, то ним направлено цінним листом з описом вкладення претензію, однак у зв`язку з неотриманням, вона повернута поштою на адресу позивача за зустрічним позовом.

Враховуючи викладене позивач за зустрічним позовом вважає, що відшкодуванню підлягають: компенсація вартості зіпсованого вантажу та супутніх витрат у сумі - 47 390,40 грн., 5% річних - 2 687,60 грн., інфляційні втрати - 2 433,21 грн., штраф за три доби запізнення з доставкою вантажу - 7 149,00 грн. та упущена вигоду (винагорода експедитора) - 1 927,68 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги за первісним позовом, господарський суд виходив з того, що відповідно до заявок, строк оплати наданих послуг є таким, що настав. Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості від представників сторін не надійшло, що є підставою для задоволення позовних вимог позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом суми заборгованості за надані послуги з перевезення вантажу у сумі 47 070,00 грн. (21 000,00 грн. + 27 500,00 грн. - 1 430,00 грн.).

Судом встановлено, що нарахування пені мало здійснюватися позивачем з 19.09.2018 по 19.03.2019, а вимога про її стягнення мала бути заявлена до суду в межах річного строку позовної давності. Як вбачається зі штемпеля Укрпошти, позивач звернувся з позовом до суду 11.12.2019, тобто з пропуском позовної давності. З урахуванням викладеного, в частині стягнення пені у сумі 19 818,22 грн. судом відмовлено.

3% річних необхідно рахувати з 19.09.2018 по 05.12.2019, отже підлягає стягненню 3% річних у сумі 1 730, 91 грн.; в частині стягнення 8,08 грн. 3% річних слід відмовити.

Інфляційні втрати, що підлягають стягненню за період з жовтня 2018 року по серпень 2019 року складають 3 104,48 грн. В частині стягнення 1 372,12 грн. інфляційних втрат слід відмовити.

Відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог в частині стягнення компенсації вартості зіпсованого вантажу та супутніх витрат у сумі - 47 390,40 грн., 5% річних - 2 687,60 грн., інфляційних втрат - 2 433,21 грн., господарський суд виходив з того, що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та недоведеними. Суд послався на Інструкцію про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю (далі - Інструкція П-7), затверджену Постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7, та прийшов до висновку, що Акт про виявлення неякісного товару та Акт утилізації неякісного товару, які складені одноособово ТОВ "Орловський Фермер", не є належними, достатніми та достовірними доказами, які підтверджують факт псування спірного міцелію під час його перевезення відповідачем у зв`язку із недотриманням ним встановлених норм для такого перевезення.

Докази складання Акту про фактичну якість і комплектність отриманої продукції складених за участю представника постачальника, перевізника чи представників відповідної галузевої інспекції за якістю продукції чи експерта бюро товарних експертиз або представника відповідної інспекції за якістю відповідно до положень Інструкції П-7 в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи вищевикладене, оскільки ТОВ "Орловський Фермер" Акт про виявлення неякісного товару та Акт утилізації неякісного товару складено одноособово та не дотримано зазначені вище вимоги Інструкції П-7, а також враховуючи те, що ТОВ "Орловський Фермер" не проводилось експертне дослідження міцелію, щодо встановлення факту його псування та встановлення причин такого псування, факт псування спірного міцелію під час його перевезення відповідачем у зв`язку із недотриманням ним встановлених норм для такого перевезення позивачем за зустрічним позовом не доведено.

Фотографії (а.с. 123-125, т.1), надані позивачем за зустрічним позовом, не є належними доказами, оскільки з них не можливо встановити де вони були зроблені та що на них зображено (на чому саме перевіряється температура).

Відмітка на міжнародній вантажній накладній А № 558040 про неякісність товару не є належним доказом в підтвердження якості товару.

Оскільки, суд не вбачає підстав для стягнення 47 390,40 грн. вартості ушкодженого вантажу та допоміжних витрат, то і в стягненні 5% річних у сумі 2 687,60 грн. та інфляційних втрат - 2 433,21 грн. також слід відмовити, оскільки вони нараховані на суму 47 390,40 грн. вартості ушкодженого вантажу та допоміжних витрат.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення штрафу за прострочення доставки вантажу, господарський суд виходив із того, що товар був доставлений вантажоодержувачу 26.07.2018, прострочення зобов`язання з доставки вантажу становить 3 дні, тому підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 7 149,00 грн. штрафу за затримку доставки вантажу.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 269 ГПК України).

Колегія суддів констатує, що рішення господарського суду оскаржується в частині стягнення 21 000,00 грн. основної заборгованості за первісним позовом, яка виникла на підставі заявки від 16.07.2018 № 160718-П; та через відмову в задоволенні зустрічного позову на суму 54 438,89 грн., яка складається з компенсації вартості зіпсованого вантажу та супутніх витрат у сумі 47 390,40 грн, 5% річних в сумі 2 687,60 грн, інфляційних втрат в сумі 2 433,21 грн. та упущеної вигоди (винагороди експедитора) у сумі 1 927,68 грн.

Оскільки рішення суду в частині стягнення основної заборгованості за первісним позовом, яка виникла на підставі заявки від 18.07.2018 № 18.07.18-П; в частині стягнення 3% річних, інфляційних втрат, нарахованих на цю основну заборгованість; відмови у стягненні пені у розмірі 19 818,22 грн. за первісним позовом; та стягнення 7 149,00 грн. штрафу за затримку доставки вантажу за зустрічним позовом, заявником апеляційної скарги не оскаржується, тобто не є вимогою апеляційної скарги, тому суд апеляційної інстанції законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цій частині не перевіряє.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні зустрічного позову з наступних мотивів.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо) (ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України).

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами (ч. 3 ст. 929 Цивільного кодексу України).

Експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб (ч. 1 ст. 932 Цивільного кодексу України).

У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору (ч. 2 ст. 932 Цивільного кодексу України).

Перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них (ст. 908 Цивільного кодексу України).

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України).

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі (ч. 2 ст. 909 Цивільного кодексу України).

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України).

Перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк (ч. 1 ст. 919 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) (ст. 920 Цивільного кодексу України).

У разі прострочення доставки вантажу перевізник зобов`язаний відшкодувати другій стороні збитки, завдані порушенням строку перевезення, якщо інші форми відповідальності не встановлені договором, транспортними кодексами (статутами) (ст. 923 Цивільного кодексу України).

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ч. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

До будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін застосовується Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, вчинена в м. Женеві 19.05.1956 (далі - Конвенція), до якої Україна приєдналась 01.08.2006 (ч. 1 ст. 1 Конвенції).

Перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки (ч. 1 ст. 17 Конвенції).

Однак, перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути (ч. 2 ст. 17 Конвенції).

Тягар доказу того, що втрата вантажу, його ушкодження чи затримка доставки викликані обставинами, зазначеними в пункті 2 статті 17, лежить на перевізнику (ч. 1 ст. 18 Конвенції).

Вважається, що мало місце прострочення доставки, якщо вантаж не був доставлений в узгоджений термін або, якщо вантаж не був доставлений в узгоджений термін, фактична тривалість перевезення з урахуванням обставин справи, і зокрема, у випадку часткового завантаження транспортного засобу, часу, необхідного при звичайних умовах для комплектації вантажів для повного завантаження, перебільшує час, який був би необхідний сумлінному перевізнику (ст. 19 Конвенції).

Виходячи з вищенаведених умов Договору, норм чинного законодавства України та норм Конвенції слід дійти висновку, що перевізник несе відповідальність за втрату або пошкодження вантажу з моменту його прийняття до перевезення та до моменту його передачі вантажоодержувачу, який у випадку невідповідності вантажу умовам, зазначеним у вантажній накладній, має належним чином засвідчити цей факт та своєчасно заявити про це перевізнику, а у випадку не виконання цих умов вже лише факт отримання ним вантажу є доказом того, що він отримав вантаж у належному стані.

Позивач перш за все повинен довести сам факт заподіяння шкоди. Лише в цьому випадку можна застосовувати таку міру відповідальності як відшкодування шкоди або стягнення збитків, адже в протилежному випадку відсутній предмет спору.

При цьому, якщо вина заподіювача шкоди презюмується, то наявність самої шкоди - ні. Це треба доводити належними та допустимими доказами саме позивачу.

Як підтверджено матеріалами справи, вантаж було перевезено відповідно до міжнародної вантажної накладної (CMR) А № 558040 (а.с. 118, т.1) та видано одержувачу 26.07.2018, що підтверджується відповідною відміткою у вказаній міжнародній вантажній накладній (графа 24).

В той же час, в графі 24 (нижній правий кут CMR А № 558040) поряд із відтиском печатки ТОВ "Орловський фермер" та підписом одержувача зазначено, що при отриманні вантажу 26.07.2018 складено акт про виявлення неякісного товару у кількості 483 брикети (т. 1 а.с. 118).

Тобто вантажоодержувач ТОВ "Орловський фермер" прийняв товар із зауваженнями щодо його якості.

26.07.2018 відбулося розвантаження, під час якого встановлено, що в результаті недотримання температурного режиму перевізником та перевищення встановленої в заявці тривалості перевезення значна частина вантажу зіпсована внаслідок перегріву.

У зв`язку з тим, що перевізник не дотримався температурного режиму під час перевезення вантажу, температура брикетів при розвантаженні складала від 30 до 56 градусів, про що ТОВ "Орловський Фермер" 26.07.2018 складено Акт про виявлення неякісного товару (а.с. 122, т.1) у кількості 483 брикети, або 47,12 % від усього вантажу.

Водій від підписання вказаного акту відмовився, про що зазначено в акті.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що в день доставки вантажу, його отримувач негайно заявив перевізнику про псування частини вантажу у кількості 483 брикети.

Враховуючи презумпцію вини перевізника у заподіянні шкоди, відповідачем не надано жодних пояснень відмови водія від підписання Акту про виявлення неякісного товару від 26.07.2018.

26.07.2018 ушкоджені брикети у кількості 483 штуки утилізовано, про що ТОВ "Орловський Фермер" складено Акт утилізації неякісної продукції (а.с. 126, т.1).

Якщо одержувач приймає вантаж без належної перевірки його стану разом з перевізником або не робить заяви перевізнику, яка вказує на загальний характер втрат або пошкоджень, щонайпізніше в момент прийняття вантажу у випадку, коли втрата або пошкодження є очевидними , і не пізніше семи днів від дня отримання вантажу, виключаючи недільні та святкові дні, у випадку, коли втрата або пошкодження не є очевидними, то факт отримання ним вантажу є первинним доказом того, що він отримав вантаж у такому стані, який описано у вантажній накладній. У випадку втрати або пошкодження, які не є очевидними, відповідна заява повинна бути зроблена у письмовій формі (ч. 1 ст. 30 Конвенції).

Якщо стан вантажу був належним чином перевірений одержувачем та перевізником, докази, що суперечать результатам цієї перевірки, допускаються тільки у випадку, коли втрата або пошкодження не є очевидними і за умови, що одержувач належним чином зробив перевізнику заяву у письмовій формі протягом семи днів від дня перевірки, виключаючи недільні та святкові дні (ч. 2 ст. 30 Конвенції).

Колегія суддів погоджується з доводами позивача за зустрічним позовом, що у випадку псування даного конкретного вантажу - міцелію грибів у брикетах, псування вантажу є очевидним.

Колегія суддів констатує, що частиною ч. 1 ст. 30 Конвенції не визначена форма заяви вантажоодержувача про загальний характер втрат або пошкоджень вантажу, коли втрата або пошкодження є очевидними .

Вимога до письмової форми передбачена лише у випадку втрати або пошкодження вантажу, які не є очевидними.

В той же час, незважаючи на необов`язковість в даному випадку саме письмової форми заяви про пошкодження вантажу, вантажоодержувач ТОВ "Орловський фермер" шляхом проставляння в міжнародній товарно-транспортній накладній помітки про виявлення неякісного товару у кількості 483 брикети в момент прийняття вантажу зробив заяву перевізнику про пошкодження частини товару.

Отже, у відповідності до договору перевезення, який оформлено у вигляді міжнародної товарно-транспортної накладної CMR А № 558040, ванажоодержувачем за яким є ТОВ Орловський фермер , а перевізником - ФОП Давиденко В.І., вантажоодержувачем у повній відповідності до вимог ст. 30 Конвенції зроблено заяву перевізнику про недоліки вантажу.

Таким чином, враховуючи той факт, що міжнародна вантажна накладна А № 558040 підписана ванажоодержувачем ТОВ "Орловський фермер" із зауваженнями щодо якості вантажу, беручи до уваги презумпцію вини перевізника у заподіянні шкоди та відсутність жодних пояснень водія про причини відмови від підписання Акту про виявлення неякісного товару, колегія суддів вважає, що господарський суд прийшов до передчасного висновку про відсутність належних, достатніх та достовірних доказів, які підтверджують факт псування міцелію під час його перевезення відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів факт підписання ванажоодержувачем міжнародної товарно-транспортної накладної CMR А № 558040 із зауваженнями щодо якості вантажу, є первинним доказом того, що він отримав вантаж у такому стані, який описано у вантажній накладній .

Колегія суддів погоджується з доводами заявника апеляційної скарги про те, що відмовляючи у стягненні з перевізника вартості зіпсованого вантажу, господарський суд безпідставно послався лише на "Інструкцію про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю", затверджену Постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7, оскільки сама по собі чинність Інструкції не скасовує необхідність враховувати зміст законодавчих актів та норм, прийнятих пізніше, а також міжнародних правових актів, у тому числі Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів.

Якщо, відповідно до положень цієї Конвенції, перевізник зобов`язаний компенсувати повну або часткову втрату вантажу, така компенсація розраховується на підставі вартості вантажу в місці і під час прийняття його для перевезення (ч. 1 ст. 23 Конвенції).

Вартість вантажу визначається на підставі біржового котирування чи, за відсутності такого, на підставі поточної ринкової ціни, чи, за відсутності біржового котирування або поточної ринкової ціни, на підставі звичайної вартості товару такого ж роду і якості (ч. 2 ст. 23 Конвенції).

Крім того, підлягають відшкодуванню: плата за перевезення, мито, а також інші платежі, пов`язані з перевезенням вантажу, цілком у випадку втрати всього вантажу й у пропорції, що відповідає розміру збитку, при частковій втраті; інший збиток відшкодуванню не підлягає (ч. 4 ст. 23 Конвенції).

У випадку прострочення доставки, якщо позивач доведе, що прострочення завдало збитку, перевізник компенсує такий збиток, який не може перевищувати плату за перевезення (ч. 5 ст. 23 Конвенції).

Відповідно до ст. 25 Конвенції, якщо перевізник зобов`язаний компенсувати повну або часткову втрату вантажу, така компенсація розраховується на підставі вартості вантажу в місці і під час прийняття його перевезення.

На підтвердження вартості вантажу в місці і під час прийняття його для перевезення позивачем за зустрічним позовом надано інвойс № 5 від 11.07.2018, у якому вартість міцелію грибного вагою 19 475 кг, у кількості 1 025 брикетів визначена у розмірі 124 629,75 руб. (т. 1 а.с. 113).

Саме така вартість вантажу зазначена у графі 42 митної декларації (т. 1 а.с. 115, 119).

Плата за перевезення відповідно до заявки № 160718-П від 16.07.2018 становить 21 000,00 грн. (т. 1 а.с. 117), а не 63 000,00 руб., як зазначає позивач.

Відповідно до графи 47 митної декларації митні платежі склали 39 960,51 руб. (375,00 + 8 281,49 + 31 304,02) (т. 1 а.с. 119).

Інші платежі, пов`язані з перевезенням вантажу (послуги митного брокера) склали 10 000,00 руб. (т. 1 а.с. 143).

Таким чином сукупна вартість вантажу та супутніх витрат на перевезення становить 90 534,06 грн. ((124 629,75 руб. + 39 960,51 руб. + 10 000,00 руб.) * 0,39827 (курс рубля до гривні на момент перевезення) + 21 000,00 грн.).

Упущена вигода, яка складається з винагороди експедитора у розмірі 1 927,68 грн., не підлягає відшкодуванню, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 23 Конвенції будь-які інші збитки окрім плати за перевезення, мита та платежі, пов`язаних із перевезенням вантажу відшкодуванню не підлягають.

Оскільки в даному випадку втрачено не весь вантаж, а лише 47,12 %, то втрати вантажоодержувача пропорційно до відсотку пошкодження вантажу становлять 42 659,65 грн. (90 534,06 грн. * 47,12 %), які підлягають стягненню.

З огляду на усе вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що Позивачем за зустрічним позовом, Товариством з обмеженою відповідальністю "Нордекс-Групп", доведено належними та допустимими доказами заподіяння йому збитків, протиправну поведінку Відповідача та відповідно причинного зв`язку між збитками та протиправною поведінкою Відповідача, а тому позовні вимоги про компенсацію вартості зіпсованого вантажу та супутніх витрат підлягають задоволенню у сумі - 42 659,65 грн.

Статтею 27 Конвенції встановлено, що позивач має право вимагати сплати відсотків на компенсацію, що підлягає сплаті. Такі відсотки, обраховані із розрахунку п`яти відсотків річних, накопичуються з дня надсилання перевізнику письмової претензії або, якщо така претензія не пред`являлась, з дня початку розгляду позову.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 686/21962/15-ц наведено правовий висновок про правомірність застосування норми ч. 2 ст. 625 ЦК України до будь-яких зобов`язань, що мають грошовий вимір, в тому числі до зобов`язань про відшкодування шкоди, тому Позивач має право нарахувати інфляційні втрати на суму понесеної шкоди.

Письмова претензія перевізнику надіслана 03.08.2018, що підтверджує ФОП Давиденко у своїй відповіді на цю претензію.

В якості компенсації за зіпсовану частину вантажу Позивач перерахував ТОВ "Орловський фермер" 21.11.2018 року 111 952 руб., що за курсом 0,42331 складало 47 390,40 грн.

У зв`язку з простроченням Відповідачем за зустрічним позовом строку відшкодування шкоди Позивачем за зустрічним позовом нараховано 5% річних за період з 22.11.2018 по 09.01.2020 у сумі 2 687,60 грн., виходячи із суми заборгованості 47 390,40 грн.

Також Позивачем нараховано інфляційні втрати за період з грудня 2018 по листопад 2019 у сумі 2 433,21 грн, виходячи із суми заборгованості 47 390,40 грн.

На підставі викладеного, враховуючи розрахунок позивача (межі зазначеного ним періоду), положення частини п`ятої ст. 254 Цивільного кодексу України, колегія суддів відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши правильність нарахування 5% річних та інфляційних втрат прийшла до висновку про часткове задоволені цих позовних вимог та про стягнення з ФОП Давиденко на користь Позивача за зустрічним позовом:

- 2 190,31 грн. - інфляційних втрат за загальний період з грудня 2018 по листопад 2019, нарахованих у відповідності із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України на суму заборгованості у розмірі 42 659,65 грн.;

- 2 419,33 - 5% річних за загальний період з 22.11.2018 по 09.01.2020, нарахованих у відповідності із статтею 27 Конвенції на суму заборгованості у розмірі 42 659,65 грн.

Доводи заявника апеляційної скарги щодо безпідставності стягнення 21 000,00 грн. основної заборгованості за первісним позовом, яка виникла на підставі заявки від 16.07.2018 № 160718-П є передчасними, оскільки ФОП Давиденко фактично перевезення на підставі заявки від 16.07.2018 № 160718-П виконав, а компенсацію часткової втрати вантажу ТОВ "Нордекс-Групп" отримало за рахунок задоволення зустрічного позову.

Тому рішення суду в частині первісного позову слід залишити без змін.

З огляду на викладене, Центральний апеляційний господарський суд приходить до висновку про невідповідність висновків, викладених у рішенні господарського суду в частині зустрічного позову, обставинам справи, неправильне застосуванням норм матеріального права (Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів), яке призвело до прийняття неправильного рішення в частині зустрічного позову (п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України), що є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги.

Слід скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2020 у справі №904/5959/19 в частині зустрічного позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з ФОП Давиденко В.І. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нордекс-Групп" 54 418,29 грн , з яких: компенсацію вартості зіпсованого вантажу та супутніх витрат у сумі - 42 659,65 грн., 5% річних - 2 419,33 грн., інфляційні втрати - 2 190,31 грн., штраф за три доби запізнення з доставкою вантажу - 7 149,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог за зустрічним позовом - відмовити.

Оскільки апеляційна скарга на рішення суду щодо зустрічного позову підлягає частковому задоволенню, то судові витрати за подання зустрічної позовної заяви та апеляційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України необхідно розподілити між сторонами пропорційно розміру задоволених зустрічних позовних вимог у наступній пропорції: 11,65% - з Позивача за зустрічним позовом (Товариства з обмеженою відповідальністю "Нордекс-Групп"); 88,35% - з Відповідача за зустрічним позовом (ФОП Давиденко В.І.).

У зв`язку з чим з ФОП Давиденко В.І. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нордекс-Групп" необхідно стягнути 1 857,11 грн. - судового збору за подачу зустрічної позовної заяви та 2 785,67 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нордекс-Групп" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2020 у справі №904/5959/19 - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2020 у справі №904/5959/19 в частині зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Нордекс-Групп" - скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нордекс-Групп" до Фізичної особи-підприємця Давиденко Володимира Івановича про стягнення вартості ушкодженого вантажу, супутніх витрат, відсотків, нарахованих на суму відшкодування та штрафу у сумі 61 587,89 грн. за договором транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом - задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Давиденко Володимира Івановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нордекс-Групп" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Мечникова, буд. 11, офіс 413, ідентифікаційний код 39208519) 54 418,29 грн , з яких: компенсація вартості зіпсованого вантажу та супутніх витрат у сумі - 42 659,65 грн., 5% річних - 2 419,33 грн., інфляційні втрати - 2 190,31 грн., штраф за три доби запізнення з доставкою вантажу - 7 149,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору за подачу зустрічного позову у розмірі 1 857,11 грн.

В задоволенні решти позовних вимог за зустрічним позовом - відмовити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2020 у справі №904/5959/19 в частині первісного позову, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нордекс-Групп" на користь Фізичної особи-підприємця Давиденко Володимира суму основного боргу у розмірі 47 070 грн., 3% річних - 1 730,91 грн., інфляційні втрати - 3 104,48 грн. та 1 618,99 грн. - витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, а всього 53 524,38 грн ; в іншій частині первісного позову відмовлено - залишити без змін.

На підставі ч. 11 ст. 238 ГПК України провести зустрічне зарахування присуджених до стягнення сум та стягнути з Фізичної особи-підприємця Давиденко Володимира Івановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нордекс-Групп" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Мечникова, буд. 11, офіс 413, ідентифікаційний код 39208519) 2 751,02 грн .

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Давиденко Володимира Івановича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нордекс-Групп" 2 785,67 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказів з урахуванням необхідних реквізитів доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 17.12.2020 та підписано 18.12.2020.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Березкіна

Суддя С.Г. Антонік

СудЦентральний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення07.12.2020
Оприлюднено18.12.2020
Номер документу93622457
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —904/5959/19

Судовий наказ від 24.12.2020

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Назаренко Наталія Григорівна

Судовий наказ від 24.12.2020

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Назаренко Наталія Григорівна

Постанова від 07.12.2020

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Іванов Олексій Геннадійович

Ухвала від 05.11.2020

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Іванов Олексій Геннадійович

Ухвала від 05.11.2020

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Іванов Олексій Геннадійович

Ухвала від 19.10.2020

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Іванов Олексій Геннадійович

Ухвала від 14.09.2020

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Іванов Олексій Геннадійович

Ухвала від 31.08.2020

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Іванов Олексій Геннадійович

Судовий наказ від 10.08.2020

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Назаренко Наталія Григорівна

Судовий наказ від 10.08.2020

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Назаренко Наталія Григорівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні