Рішення

від 07.12.2020 по справі 908/2539/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/140/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2020 Справа № 908/2539/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі Соколові А.А., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІМЕР ЕТАЛОН» (49038, м. Дніпро, вул. Василя Чапленка, буд. 6; код ЄДРПОУ 42602006)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІМЕРПАК ЗАПОРІЖЖЯ» (69009, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 230, кв. 45; код ЄДРПОУ 39769785)

про стягнення 63 559,82 грн.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

В провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/2539/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІМЕР ЕТАЛОН» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІМЕРПАК ЗАПОРІЖЖЯ» про стягнення 63 559,82 грн.

Ухвалою суду від 07.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2539/20 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи, вирішено розгляд справи по суті розпочати з 04.11.2020.

21.10.2020 до Господарського суду Запорізької області повернулась ухвала від 07.10.2020 по справі № 908/2539/20, яка надіслана на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІМЕРПАК ЗАПОРІЖЖЯ» (69009, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 230, кв. 45) з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання» .

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає наступне. У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17).

Ухвалою суду від 04.11.2020 № 908/2539/20 судом оголошено перерву в судовому засіданні до 07.12.2020 о 10 год. 30 хв., повторно запропоновано сторонам виконати вимоги ухвали суду від 07.10.2020.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Станом на 07.12.2020 документи запропоновані ухвалами від 07.10.2020 та 04.11.2020 від відповідача до суду не надійшли.

У судовому засіданні 07.12.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, 30.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю ПОЛІМЕР ЕТАЛОН та Товариством з обмеженою відповідальністю ПОЛІМЕРПАК ЗАПОРІЖЖЯ укладено договір поставки №18, за умовами якого позивач зобов`язався поставити на умовах цього договору продукцію згідно заявки відповідача, а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити поставлений за цим договором товар. Позивач свої зобов`язання виконав та поставив відповідачу товар на загальну суму 223 200,00 грн., що підтверджується власноручно проставленим підписом та печаткою відповідача на видаткових накладних та товарно-транспортних накладних. 04.09.2020 відповідач звернувся до позивача з претензією по якості товару, за наслідками чого відповідачем повернуто частину товару на загальну суму 11 286,000 грн. Проте, в порушення умов договору відповідач здійснив оплату товару частково, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 50 914,00 грн., про що складено акт звірки взаєморозрахунків, який підписаний та скріплений печатками обох сторін. У зв`язку з порушенням строків виконання відповідачем умов договору, позивач нарахував відповідачу штраф згідно п. 5.3. договору у розмірі 10 182,80 грн. та пеню за загальний період з 24.04.2020 по 30.09.2020 на суму 2 463,02 грн. Просить суд позов задовольнити.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, своїми процесуальними правами згідно ст. 42 ГПК України не скористався.

Відповідно до ст. ст. 165, 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Надані до матеріалів справи докази дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 30.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю ПОЛІМЕР ЕТАЛОН (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПОЛІМЕРПАК ЗАПОРІЖЖЯ (далі - відповідач, покупець) укладено договір поставки №18 (далі - договір), пунктом 1.1. якого визначено предмет договору, а саме: постачальник зобов`язується поставити на умовах цього договору продукцію (далі - товар) згідно із заявкою покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити поставлений за цим договором товар.

Відповідно до п.п. 2.1. - 2.3. договору, вартість товару визначається згідно з чинним на момент поставки прайс-листом постачальника, який може корегуватися відповідно до економічних та законодавчих факторів.

Товар відпускається по 50 % передплаті згідно рахунку з подальшою сплатою 50 % після отримання товару.

Покупець зобов`язується проводити перевірку взаєморозрахунків щоквартально до 20 числа місяця, наступного за останнім місяцем кварталу.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. договору, покупець подає заявку на конкретну партію товарів, яка приймається вповноваженим представником постачальника в усній формі, чи у письмовому вигляді, з допомогою факсу, електронної пошти за місцезнаходженням постачальника чи його представника.

Товар поставляється транспортом покупця на протязі 7 (семи) календарних днів з момент отримання товару.

Пунктом 4.1. договору, приймання товару за кількістю здійснюється згідно до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю (затверджена постановою Держарбітражу Ради Міністрів СРСР від 15.06.1965 року № П-6), а за якістю - згідно до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю (затверджена постановою Держарбітражу Ради Міністрів СРСР від 25.04.1966 року № П-7).

Приймання товару на складі продавця здійснюється представниками обох сторін (п. 4.2).

Відповідно до п.4.3. договору, товар вважається переданим постачальником та прийнятим покупцем з моменту підписання видаткової накладної.

У разі виникнення розбіжностей під час прийомки товару сторони складають відповідний акт в двох примірниках, що підписується вповноваженими представниками обох сторін (п. 4.4).

Згідно п. 5.1. договору, за невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть цивільно-правову відповідальність згідно чинного законодавства України та цього договору.

Пунктом 5.2. договору визначено, що у разі несвоєчасної оплати товару проти п. 2.2. договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення платежу. У разі затримання платежу покупцем більш 30 календарних днів з дня відвантаження товару, постачальник має право нарахувати, а покупець зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 20% від вартості відвантаженого товару.

Сплата штрафних санкцій не звільняє покупця від виконання прийнятих на себе по цьому договору обов`язків (п. 5.3).

Пунктом п. 8.1 договору передбачено, що цей договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019. Відповідно до п. 8.2. договору, дія цього договору може бути продовжена на 1 (один) рік, якщо жодна із сторін не заявила письмових вимог щодо його розірвання.

Матеріали справи не містять доказів розірвання вищевказаного договору або визнання його недійсним, у зв`язку з чим суд дійшов висновку що станом на 07.12.2020 зазначений договір є чинним.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 223 200,00 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:

- №14 від 31.01.2020 на загальну суму 39 000,00 грн. у відповідності до рахунку №18 від 31.01.2020;

- №24 від 25.02.2020 на загальну суму 42 000,00 грн. у відповідності до рахунку №28 від 25.02.2020;

- №42 від 26.03.2020 на загальну суму 60 120,00 грн. у відповідності до рахунку №51 від 26.03.2020;

- №58 від 22.04.2020 на загальну суму 41 040,00 грн. у відповідності до рахунку №65 від 22.04.2020;

- № 83/1 від 27.05.2020 на загальну суму 41 040,00 грн. у відповідності до рахунку №83 від 27.05.2020.

Рахунки на оплату товару надавались позивачем відповідачу шляхом направлення вищезазначених документів по електронній пошті Покупцю.

04.09.2020 відповідач керуючись п. 4.5. договору звернувся до позивача з претензією по якості товару, за наслідками якої ТОВ ПОЛІМЕРПАК ЗАПОРІЖЖЯ повернуто ТОВ ПОЛІМЕР ЕТАЛОН частину товару, а саме: 550 кг на загальну суму 11 286,00 грн., про що сторонами складено відповідну накладну №0000002 від 04.09.2020.

Факт виникнення даних господарських зобов`язань між сторонами також підтверджується реєстрацією ТОВ ПОЛІМЕР ЕТАЛОН податкових накладних у передбачені чинним податковим законодавством України строки, якими також підтверджується поставка товару відповідачу на вказану у рахунках та видаткових накладних суму. Позивачем зареєстровані наступні податкові накладні:

- № 20 від 31.01.2020 (зареєстровано 13.02.2020);

- № 16 від 25.02.2020 (зареєстровано 13.03.2020);

- № 17 від 26.03.2020 (зареєстровано 14.04.2020);

- № 16 від 22.04.2020 (зареєстровано 12.05.2020);

- № 19 від 27.05.2020 (зареєстровано 09.06.2020).

Після отримання товару (гранули поліетилену композитні вторинні) від позивача, відповідачем перераховані наступні суми грошових коштів на банківський рахунок позивача на загальну суму 161 000,00 грн., а саме:

- 12.03.2020 у розмірі 39 000, 00 грн. згідно рахунку на оплату № 18 від 31.01.2020;

- 12.03.2020 у розмірі 20 000,00 грн. згідно рахунку на оплату №28 від 25.02.2020;

- 21.04.2020 у розмірі 22 000,00 грн. згідно рахунку на оплату №28 від 25.02.2020;

- 21.04.2020 у розмірі 35 000,00 грн. згідно рахунку на оплату №51 від 26.03.2020;

- 22.04.2020 у розмірі 25 000,00 грн. згідно рахунку на оплату №51 від 26.03.2020;

- 15.05.2020 у розмірі 20 000, 00 грн. згідно рахунку на оплату № 65 від 22.04.2020.

04.09.2020 відповідач керуючись п. 4.5. договору повернув позивачу товар на суму 11 286,00 грн., про що обома сторонами складено видаткову накладну (повернення) № ВП-0000002.

Крім того, між позивачем та відповідачем проведена звірка взаєморозрахунків за період 2020 року, за наслідками якої складений Акт звіряння, яким підтверджено наявність заборгованості ТОВ ПОЛІМЕРПАК ЗАПОРІЖЖЯ перед ТОВ ПОЛІМЕР ЕТАЛОН на загальну суму 50 914,0 грн.

В порушення умов договору поставки № 18 від 30.05.2019, відповідач оплату за отриманий товар у повному обсязі не здійснив, внаслідок чого загальна сума заборгованості відповідача за договором № 18 від 30.05.2019 складає 50 914,00 грн.

У зв`язку з порушенням умов договору в частині своєчасної оплати за отриманий товар, позивачем на підставі п. 5.2. договору нараховано 20 % штрафу від вартості відвантаженого товару у розмірі 10 182,80 грн. та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за загальний період з 24.04.2020 по 30.09.2020 на суму 2 463,02 грн .

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи № 908/2539/20, суд при прийнятті рішення враховує наступне.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між сторонами склались правовідносини поставки товару.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за договором поставки № 18 від 30.05.2019 на загальну суму 50 914,00 грн. підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню.

Щодо стягнення з відповідача пені за загальний період з 24.04.2020 по 30.09.2020 у розмірі 2 463,02 грн. та 20% штрафу на підставі п. 5.2. договору від вартості відвантаженого товару на суму 10 182,80 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Судом перевірено розрахунки пені за загальний період з 24.04.2020 по 30.09.2020 у розмірі 2 463,02 грн. за допомогою інформаційно-пошукової системи Законодавство та 20% штрафу від вартості відвантаженого товару на підставі п. 5.2. договору на суму 10 182,80 грн., вказані розрахунки є вірними, заявлені суми пені та штрафу підлягають стягненню.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідач заперечень щодо позовних вимог суду не надав.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІМЕРПАК ЗАПОРІЖЖЯ» (69009, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 230, кв. 45; код ЄДРПОУ 39769785) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІМЕР ЕТАЛОН» (49038, м. Дніпро, вул. Василя Чапленка, буд. 6; код ЄДРПОУ 42602006) суму основного боргу за договором поставки № 18 від 30.05.2019 у розмірі 50 914 (п`ятдесят тисяч дев`ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп., пеню за загальний період з 24.04.2020 по 30.09.2020 на суму 2 463 (дві тисячі чотириста шістдесят три) грн. 02 коп., 20 % штрафу в розмірі 10 182 (десять тисяч сто вісімдесят дві) грн. 80 коп. та судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. Видати наказ.

Повний текст рішення складено та підписано 14.12.2020.

Суддя К.В. Проскуряков

Згідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.