Рішення

від 17.12.2020 по справі 908/2996/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/177/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2020 Справа № 908/2996/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Колегія суддів Господарського суду Запорізької області у складі, головуючий КолодійН.А., суддя Горохов І.С., суддя Смірнов О.Г., при секретарі судового засідання Зеленцовій К.Ю.

За позовом Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206)

до відповідача Запорізької обласної організації національної спілки фотохудожників України (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 159)

про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі - 35439,59 грн., пені у розмірі - 814,53грн. та 3% річних у розмірі - 78,02грн.

За участю представників сторін:

Від позивача Мякота С.В., довіреність № 03/01/01-10 від 13.01.2020.

Від відповідача Безрукова С.О., свідоцтво ЗП 001429 від 31.08.2018

УСТАНОВЛЕНО:

25.10.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради до Запорізької обласної організації національної спілки фотохудожників України про зобов`язання відповідача провести незалежну оцінку шляхом укладання договору на проведення незалежної оцінки орендованого майна - частини нежитлового приміщення №109 підвального поверху (літ. А) загальною площею 65,96 грн. кв.м., за адресою: м.Запоріжжя, вул. Портова, 9-Б, станом не 31.07.2018 та про стягнення суми 36407,17 грн., з яких: 35509,35 грн. - основний борг з орендної плати, сума 819,80 грн. - пеня, сума 78,02 грн. - 3% річних.

Ухвалою суду від 22.01.2020 справу передано на колегіальний розгляд.

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів, справу № 908/2996/19 передано на розгляд колегії суддів у склад: головуючий суддя Колодій Н.А., судді ГороховІ.С., Смірнов О.Г.

Підготовче засідання призначено на 25.02.2020. Підготовче засідання відкладалось до 23.03.2020. Підготовче засідання відкладалось до 23.03.2020, 22.04.2020, 20.05.2020, 15.07.2020, 03.09.2020. Ухвалою суду від 03.09.2020 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 13.10.2020. В зв`язку з неявкою представників сторін судове засідання відкладалось до 10.11.2020, 26.11.2020, 17.12.2020.

15.01.2020 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог до 39754,26грн та зміну предмету позову. В обґрунтування поданої заяви, позивач вказує на те, що 24.12.2019 орендоване приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Портова, б. 9б було передано орендарем орендодавцю за актом приймання-передачі. Таким чином, на день подачі даної заяви позивач збільшив розмір позовних вимог про стягнення орендної плати до 39754,26грн. Враховуючи подану заяву позивач просить суд стягнути з відповідача 39754,26грн - суму заборгованості з орендної плати, суму пені в розмірі 814,53 грн. та три відсотки річних в розмірі 78,02 грн. Заява позивача судом прийнята до розгляду, про винесено відповідну ухвалу суду.

26.06.2020 на адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог. В заяві позивач просить суд, стягнути з відповідача суму заборгованості з орендної плати у розмірі - 35439,59 грн, штрафні санкції у вигляді пені у розмірі - 814,53грн та 3% річних в розмірі - 78,02грн до місцевого бюджету Дніпровського району УК у Дніпровському районі м. Запоріжжя.

Згідно ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Розглянувши заяву позивача про зменшення позовних вимог, що надійшла до суду 26.06.2020, суд дійшов висновку, що заява про зменшення позовних вимог подана позивачем у відповідності до приписів ст. 46 ГПК України, відповідає вимогам чинного процесуального законодавства, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін, а тому приймається судом до розгляду.

Розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі - 35439,59 грн., штрафні санкції у вигляді пені у розміру - 814,53грн. та 3% річних в розмірі - 78,02грн.

Відповідач заперечує проти позовних вимог з підстав, викладених в відзиві на позовну заяву. Також, в відзиві на позовну заяву відповідач просить суд застосувати строк позовної давності до вимог про стягнення заборгованості, яка виникла до 25.10.2016 в сумі 9930,13грн.

10.07.2020 на адресу суду від відповідача надійшла заява про відстрочення виконання судового рішення на два роки.

Заяву прийнято судом до розгляду та долучено судом до матеріалів справи.

Позивач заперечив проти поданої відповідачем заяви.

10.11.2020 від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення (судом прийняті та долучені до матеріалів справи).

В судовому засіданні 17.12.2020 позивач підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 26.06.2020.

Представник відповідача заперечив проти позовних вимог та підтримав заяву про надання відстрочки виконання рішення суду на два роки.

Спір по суті розглянуто 17.12.2020. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення в присутності представників сторін.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 03.09.2002 №265/42, між комунальним підприємством Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 13 (Орендодавець) та Запорізькою обласною організацією спілки фотохудожників України (орендар) укладено договір оренди від 01.10.2002 року № 14/13 нежитлового приміщення загальною площею 205,04 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, ~ вул. Портова, б. 96 (договір). Дане нежитлове приміщення знаходиться на балансі КП ВРЕЖО № 13 . Відповідно до умов договору нежитлове приміщення використовується орендарем під творчу майстерню.

Договір укладено на період з 01.10.2002 до 01.10.2012 терміном на 10 років.

Згідно додаткової угоди від 01.06.2011 до договору оренди № 14/13 від 01.10.2002 нежитлового приміщення площею 170.14 кв.м. по вул. Портовій, 6.96 м. Запоріжжя орендодавця змінено з управління житлового господарства Запорізької міської ради на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.

Згідно додаткової угоди від 25.12.2013 до договору строк дії договору продовжений до 01.09.2015 року.

На підставі листа орендаря - Запорізької організації національної спілки фотохудожників України від 24.09.2015 № 9/15 укладена додаткова угода від 06.10.2015 до договору, відповідно до якої змінена площа орендованого нежитлового приміщення підвалу (літ. А-9) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Портова, 96 з 170,14 кв. м. на 124,12 кв.м., строк дії договору продовжений до 01.08.2018.

На підставі листа орендаря - Запорізької обласної організації національної спілки фотохудожників України від 25.02.2016 № 2/16 укладена додаткова угода від 01.04.2016 про зміну площі орендованого нежитлового приміщення підвалу (літ. А-9) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Портова, 96 з 124,12 кв.м. на 66,08 кв.м.

Згідно технічного паспорту ТОВ Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації від 28.10.2016 встановлено, що площа орендованого приміщення - частини нежитлового приміщення № 109 підвального поверху (літ. А-9) складає 65,96 кв.м. Оригінал даного технічного паспорту знаходиться у балансоутримувача.

Згідно додаткової угоди від 03.01.2018 балансоутримувача змінено на комунальне підприємство Наше місто .

Згідно додаткової угоди від 01.10.2018 балансоутримувача комунальне підприємство Наше місто змінено на комунальне підприємство Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7 .

В подальшому договір було пролонговано до 01.08.2028 на підставі п. 10.7 договору, ч.2 ст. 17 Закону України Про оренду державного і комунального майна та ст. 764 Цивільного кодексу України якими встановлено, що в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну мов договору оренди протягом одного місяця після закінчення дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частиною 2 ст. 11 Закону України Про оренду державного та комунального майна , абзацами 2 та 3 пункту 2 Методики оцінки об`єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 р. № 629 встановлено, що у разі, якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об`єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об`єкта оренди. Передбачені цією Методикою послуги з проведення незалежної оцінки об`єкта оренди оплачує орендар.

П. 2.3 договору передбачено, що експертна оцінка приміщення для визначення розміру орендної плати проводиться за рахунок орендаря.

Відповідно ст. 7 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , оцінка майна проводиться на вимогу однієї з сторін угоди.

Отже, Законом передбачено обов`язкове проведення оцінки об`єкта оренди при продовженні дії договору оренди, якщо від дати останньої оцінки об`єкта оренди до дати продовження строку договору пройде понад три роки.

Позивач в позовній заяві вказує, що остання оцінка об`єкта оренди була проведена станом на 15.11.2013, а строк дії договору продовжено до 01.08.2018 (додаткова угода від 06.10.2015), то з`явилась необхідність у проведенні нової оцінки орендованого об`єкта, у зв`язку зі спливом трирічного терміну.

Відповідно до Положення про порядок передачі в оренду об`єктів права комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 27.04.2012 № 42, визначення суб`єкта оціночної діяльності здійснюється на конкурсних засадах.

Згідно протоколу засідання комісії департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради з конкурсного відбору суб`єктів оціночної діяльності на право проведення незалежної оцінки об`єкта комунальної власності від 09.08.2018 № 26/13, фізичну особу-підприємця Зотову І.Є. визначено переможцем конкурсу для проведення незалежної оцінки для визначення вартості об`єкта: частини нежитлового приміщення № 109 підвального поверху (літ. А-9) загальною площею 65,96 кв.м.

У зв`язку з тим, що послуги з проведення незалежної оцінки об`єкта оренди оплачує орендар, листом департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради від 20.08.2018 № 4343/01/01-07 запропоновано орендарю укласти договір на проведення незалежної оцінки частини нежитлового приміщення № 109 підвального поверху (літ. А-9) загальною площею 65,96 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Портова, б. 96 станом на 31.07.2018.

Враховуючи порушення вимог частини 2 ст. 11 Закону України Про оренду державного та комунального майна , абзаців 2 та 3 пункту 2 Методики оцінки об`єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 орендна плата нараховувалась з урахуванням старої незалежної оцінки, проведеної станом на 15.11.2013.

Внаслідок чого позивач звернувся до суду з вимогою до відповідача про зобов`язання провести незалежну оцінку орендованого майна.

Крім того, згідно ч. 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна та п. 5.2 договору орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради направлено орендарю листи від 30.01.2017 № 558/01/01-07, від 04.05.2018 № 2254/01/01-07/3151,3693, від 22.06.2018 № 3148/01/01-07 та від 13.08.2018 № 4216/01/01-07 про необхідність сплатити заборгованість з орендної плати.

Всупереч даним нормам Запорізькою обласною організацією національної спілки фотохудожників України протягом дії договору порушувались істотні умови договору оренди в частині несвоєчасної сплати орендних платежів, внаслідок чого позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та просив суд стягнути з відповідача 35509,35грн. заборгованості з орендної плати, 819,80грн суми пені та 78,02 суми 3% річних.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази, колегія суддів дійшла наступних висновків,

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України та ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, що звичайно ставляться. Згідно до ст. 610 ЦК України, порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що внаслідок порушення умов договору Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради звернувся до суду про зобов`язання Запорізьку обласну організацію національної спілки фотохудожників України вчинити певні дії щодо проведення незалежної оцінки орендованого майна та стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі - 35509,35 грн, яка виникла станом на 01.09.2019, штрафних санкцій у вигляді пені у розмірі - 814,53 грн. (вісімсот чотирнадцять грн. 53 коп.) та трьох процентів річних в розмірі - 78,02 грн. (сімдесят вісім грн. 02 коп.).

Згідно п. 10.9. договору оренди від 01.10.2002 року № 14/13 (договору) його дія може бути припинена достроково, за узгодженням сторін.

Згідно п. 2.4. договору у випадку дострокового його розірвання Орендар зобов`язаний у 10-ти денний термін здати Орендодавцю приміщення за актом прийому-передачі.

П. 3.5. договору передбачено, що у випадку закінчення терміну дії договору, або його дострокового припинення орендна плата перераховується Орендарем по день фактичної здачі приміщення по акту прийому-передачі.

12.11.2019 відповідачем надано до Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради заяву про розірвання договору оренди від 01,10.2002 року № 14/13. Згідно даної заяви Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради листом від 18.11.2019 № 5675/01/01-07/8604 надав Запорізькій обласній організації національної спілки фотохудожників України відповідь про необхідність сплатити заборгованість з орендної плати, а також повідомити Департамент про дату та час прийняття приміщення за актом приймання - передачі , підписання додаткової угоди про розірвання договору від 01.10.2002 № 14/13.

Додатковою угодою від 24.12.2019 договір оренди від 01.10.2002 № 14/13 розірвано.

Пунктом 2 даної додаткової угоди передбачено, що Запорізька обласна організація національної спілки фотохудожників України повинна здійснити розрахунки по орендній платі за нежитлове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Портова, б. 96 по дату передачі приміщення Орендодавцю , Балансоутримувачу за актом прийому-передачі.

24.12.2019 орендоване приміщення за адресою: м, Запоріжжя, вул. Портова, б. 96 передано Орендарем за актом прийому-передачі Орендодавцю та Балансоутримувачу.

Таким чином, станом на 24.12.2019 заборгованість з орендної плати збільшилась та складає 38861,71 грн.

Враховуючи викладене, позивачем 15.01.2020 була подана заява про збільшення розміру позовних вимог та зміну предмету позову. Тобто, позивачем була виключена вимога щодо вчинення певних дії (проведення оцінки майна) та збільшена сума орендної плати.

Відповідно до витягу із реєстру надходжень по орендній платі вбачається, що відповідачем періодично здійснювалися платежі на загальну суму 3422,12 грн. Проте, при проведені оплат ним помилково зазначався невірний номер договору. Наразі відповідачем здійснено уточнення щодо відповідних оплат та зазначена суму зарахована за оренду нежитлового приміщення за договором №14/13.

Разом з тим, у випадку, коли в графі витягу з реєстру надходжень призначення платежу відсутні посилання на період, дату, згідно якого здійснюється платіж, такий період має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів. Якщо відповідні застереження у договорі відсутні,у разі наявності заборгованості платежі маються відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку, тобто, починаючи з такої, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення.

У зазначеному витязі з реєстру надходжень по орендній платі відсутні відомості щодо призначення платежу, а саме за який конкретно період сплачено орендну плату, департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради має право віднести платежі за конкретний період на власний розсуд.

Таким чином, сплачена відповідачем сума в розмірі 3422,12 була зарахована одержувачем в період заборгованості з вересня 2016 р. по січень 2017 р.

На день розгляду спору по суті предметом спору є вимога про стягнення заборгованості з орендної плати за договором № 14/13 (з січня 2017 р. по 24 грудня 2019 року) та становить 35439,59 грн.

Відповідач заперечив проти зарахування погашених ним коштів з орендної плати за попередній період з вересня 2016 р. по січень 2017 р., посилаюсь на те, що листами відповідач уточнив призначення платежу і позивач не мав права проводити зарахування за попередній період.

Оцінивши заперечення відповідача та надані суду докази, суд вважає позицію позивача вірною враховуючи те, що питання внесення змін до реквізиту Призначення платежу після зарахування коштів на рахунок одержувача необхідно вирішувати в порядку, погодженому між платником та одержувачем коштів. Тобто, повинна бути згода одержувача на внесення таких змін і це є право одержувача, а не обов`язок.

Таким чином, вимога позивача про стягнення заборгованості з орендної плати за період: з січня 2017 р. по 24 грудня 2019 року (дата розірвання договору та передачі майна) є доведено, сума орендної плати пред`явлена обґрунтовано та підлягає задоволенню в сумі 35439,59 грн.

Щодо клопотання відповідача про застосування строків позовної давності, колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні, оскільки відповідно до заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, позивач уточнив період нарахування, з дотриманням строків позовної давності з січня 2017 р. по 24 грудня 2019 року.

Згідно з статтею 610 Цивільною кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 1,3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Разом з тим, п. 3.3 договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі стягується в бюджет ( Орендодавцю відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені 1 % від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати), але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи викладене, до матеріалів позовної заяви надано розрахунок пені, згідно з яким боржнику нараховано до сплати 814,53 грн пені за загальний період з 16.02.2019 по 17.10.2019.

Наданий позивачем розрахунок судом перевірено, та встановлено, що сума пені розрахована вірно та підлягає стягненню в повному обсязі в сумі 814грн 53 коп.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Внаслідок неналежного виконання своїх зобов`язань позивачем пред`явлена до стягнення сума 3% річних в розмірі 78,02грн.

Наданий позивачем розрахунок 3 % річних судом перевірено. Пред`явлена до стягнення сума 3% річних в розмірі 78,02 грн, за період з 16.02.2019 по 17.10.2019, обґрунтована та підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Отже, проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 129 ГПК України, враховуючи міру та ступінь вини кожної із сторін у спірних правовідносинах, судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача на користь позивача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Щодо заяви відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду, колегія суддів дійшла наступних висновків:

Відповідно до ст. 232 ГПК України судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази.

За приписами ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Разом з тим, відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною четвертою даної статті визначено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно з ч. 5 ст. 331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підтвердження винятковості обставин та в обґрунтування неможливості негайного виконання рішення суду по дійсній справі відповідачем зазначено та надано докази що Запорізька обласна організація національної спілки фотохудожників України є неприбутковою організацію і погашення заборгованості буде проводитись за власні кошти організаторі.

Враховуючи те, що відповідач є неприбутковою організацією та враховуючи ступінь вини відповідача, колегія суддів дійшла висновку частково задовольнити заяву та відстрочки виконання рішення суду у справі № 908/2996/19 на один рік з дати набрання рішення законної сили.

Керуючись ст. ст. 46, 129, 202, 238, 240, 241, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради до відповідача Запорізької обласної організації національної спілки фотохудожників України про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі - 35439,59 грн., штрафних санкцій у вигляді пені в розмірі - 814,53грн. та 3% річних в розмірі - 78,02грн задовольнити.

Стягнути з Запорізької обласної організації національної спілки художників України (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд, 159, код ЄДРПОУ 13628875) до місцевого бюджету Дніпровського району УК у Дніпровському районі м.Запоріжжя код отримувача (ЄДРПОУ 38025423) номер рахунку (IBAN) UA 958999980334129871000008006, код класифікації доходів бюджету 22080401, Казначейство України (ЕАП). Стягувач - Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 206, код ЄДРПОУ 37573068) суму заборгованості з орендної плати у розмірі - 35439,59 грн. (тридцять п`ять тисяч чотириста тридцять дев`ять) грн 59 коп., штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 814,53 грн. (вісімсот чотирнадцять) грн 53 коп., 3% річних в розмірі 78,02 грн. (сімдесят вісім) грн 02 коп., суму судового збору в розмірі 1921,00 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00коп.

Надати відстрочку виконання рішення суду на один рік з дати набрання рішення законної сили.

Після набрання рішення законної сили на стягнення вищезазначених сум видати наказ.

Повний текст рішення оформлено і підписано « 18» грудня 2020.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст.ст. 254-256 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.А. Колодій

Суддя І.С. Горохов

Суддя О.Г. Смірнов