Рішення

від 14.12.2020 по справі 910/15114/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2020Справа № 910/15114/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пауер Енерджи"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Т.М.М."

про стягнення 131 295, 20 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пауер Енерджи" (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Т.М.М." (далі -відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 131 295, 20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за енергосервісним контрактом № 1/18 від 12.06.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, зокрема повідомлено, що відповідач протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).

26.10.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Т.М.М." надійшла заява про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, в якій відповідач просить суд розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2020 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Т.М.М." про розгляд справи в порядку загального позовного провадження - відмовлено.

02.11.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що 13.05.2017 в житловому будинку за адресою: м. Київ, вул. Космонавта Комарова, 26 було створено та зареєстровано ОСББ Авіатор Комарова-26 , у зв`язку з чим відповідач вважає, що впровадження комплексу енергозберігаючих заходів у вказаному будинку відноситься до виключної компетенції ОСББ. Крім того, відповідач просить суд розглядати справу у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Розглянувши заявлене у відзиві на позовну заяву клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно ч. 6 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Проте, враховуючи що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, приймаючи до уваги обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність даної справи, обсяг та характер доказів у справі та те, що справа не є складною з огляду на наявні в ній матеріали, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд приходить до висновку що заявлене у відзиві на позовну заяву клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Т.М.М." про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не підлягає задоволенню.

09.11.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав відповідь на відзив, в якій, зокрема зазначає, що умовами укладеного між сторонами контракту не передбачено погодження позивачем робіт з третіми особами.

16.11.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав заперечення, в яких зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Т.М.М." не має відношення до будинку за адресою: м. Київ, вул. Космонавта Комарова, 26, оскільки було створено ОСББ Авіатор Комарова-26 , якому передано всі функції з управління житловим будинком.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

12.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пауер Енерджи" (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Т.М.М." (далі - замовник) укладено енергосервісний контракт № 1/18, відповідно до якого за взаємною згодою сторін на умовах та в строки визначені цим контрактом виконавець бере на себе зобов`язання здійснити енергосервіс, об`єкту енергосервісу, а замовник бере на себе зобов`язання оплатити вартість енергосервісу.

Відповідно до п. 2.2. контракту, об`єкт енергосервісу розташований за адресою: м. Київ, Солом`янський район, проспект Космонавта Комарова, 26.

Згідно з п. 2.3. контракту, комплекс технічних та організаційних енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів, спрямованих на скорочення замовником енергосервісу споживання та витрат на оплату електроенергії, які повинен провести виконавець визначені в додатку 1 контракту.

За умовами п.п. 5.1.- 5.3. контракту, вартість енергосервісу (ціна контракту) здійснюється за рахунок суми скорочення витрат замовника порівняно з витратами, які були б здійснені за відсутності енергосервісу, на оплату електроенергії за відповідний період на підставі цін (тарифів), що діяли у період, за який здійснюється оплата.

Оплата вартості енергосервісу за контрактом здійснюється щомісяця (розрахунковий період).

Вартість енергосервісу (ціна контракту) сплачується замовником на розрахунковий рахунок виконавця в строк до 7 числа кожного місяця на підставі розрахунку, складеного в порядку, визначеному пунктом 6 цього контракту.

Контракт набирає чинності з 12.06.2018 та діє до 12.06.2024 (п. 9.1. контракту).

Додатком 1 до енергосервісного контракту від 12.06.2018 № 1/18 сторонами погоджено перелік заходів енергосервісу, строки та умови їх впровадження.

Як зазначає позивач, на виконання умов енергосервісного контракту № 1/18 від 12.06.2018 позивачем були надані послуги на загальну суму 131 295, 20 грн., на підтвердження чого позивачем додано до позовної заяви акт здачі-прийняття робіт № 20 на суму 131 295, 20 грн на рахунки на оплату послуг №51 від 30.09.2019 на суму 13 609, 45 грн, № 58 від 31.10.2018 на суму 13 585, 52 грн, № 62 від 30.11.2019 на суму 12 900, 47 грн, № 64 від 31.12.2019 на суму 13 330, 49 грн, № 25 від 31.01.2020 на суму 13 338, 89 грн, № 26 від 29.02.2020 на суму 12 482, 39 грн, № 27 від 31.03.2020 на суму 13 246, 00 грн, № 28 від 30.04.2020 на суму 12 993, 10 грн, № 29 від 31.05.2020 на суму 13 146, 07 грн та № 30 від 30.06.2020 на суму 12 662, 83 грн., які були надіслані на адресу відповідача, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та копію накладної Укрпошти № 0205500243512 та згідно відстеження пересилання поштових відправлень на сайті Укрпошти отримані відповідачем 18.07.2020.

Проте, як зазначає позивач, в порушення умов енергосервісного контракту відповідачем не здійснено оплату наданих послуг з енергосервісу об`єкту енергосервісу розташованого за адресою: м. Київ, Солом`янський район, проспект Космонавта Комарова, 26, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 131 295, 20 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов`язання щодо оплати наданих послуг, зокрема, погашення заборгованості у розмірі 131 295, 20 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами енергосервісного контракту № 1/18 від 12.06.2018, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Так, згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання за контрактом належним чином, надав передбачені контрактом послуги, проте відповідач оплати наданих позивачем послуг не провів, доказів зворотного суду не надав, надісланий акт не підписав, вмотивовану відмову від його підписання не надав.

Відповідно до п. 6.5. контракту, розрахунок вартості енергосервісу є підставою для здійснення платежів за контрактом.

Замовник у разі наявності заперечень (зауважень) щодо отриманого розрахунку вартості енергосервісу, має право упродовж 3 робочих днів після отримання розрахунку направити на адресу виконавця свої заперечення (зауваження). Заперечення (зауваження) подаються в письмовій формі (п. 6.6. контракту).

Згідно п. 6.9. контракту, якщо замовник упродовж 3 робочих днів після отримання примірника розрахунку не направив на адресу виконавця свої письмові заперечення (зауваження) такий розрахунок вважається узгоджений сторонами і він є підставою для здійснення платежів за контрактом.

Судом встановлено, що на адресу відповідача направлявся акт здачі-прийняття робіт № 20 на суму 131 295, 20 грн та рахунки на оплату послуг №51 від 30.09.2019 на суму 13 609, 45 грн, № 58 від 31.10.2018 на суму 13 585, 52 грн, № 62 від 30.11.2019 на суму 12 900, 47 грн, № 64 від 31.12.2019 на суму 13 330, 49 грн, № 25 від 31.01.2020 на суму 13 338, 89 грн, № 26 від 29.02.2020 на суму 12 482, 39 грн, № 27 від 31.03.2020 на суму 13 246, 00 грн, № 28 від 30.04.2020 на суму 12 993, 10 грн, № 29 від 31.05.2020 на суму 13 146, 07 грн та № 30 від 30.06.2020 на суму 12 662, 83 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та копію накладної Укрпошти № 0205500243512 та згідно відстеження пересилання поштових відправлень на сайті Укрпошти отримані відповідачем 18.07.2020.

Проте, відповідачем у визначений пунктом 6.9. контракту строк не було направлено на адресу позивача письмові заперечення (зауваження), відповідно, такі рахунки вважаються узгодженими сторонами і є підставою для здійснення платежів за контрактом.

В той же час, суд звертає увагу, що умови енергосервісного контракту не містять застережень щодо можливості відліку строку оплати з дня підписання акта здачі-приймання робіт (надання послуг), тому підписання сторонами відповідного акту ніяк не впливає на момент виникнення прострочення за грошовим зобов`язанням відповідача.

При цьому суд не приймає до уваги заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, з огляду на наступне.

Так, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що для укладення енергосервісного контракту не було проведено відкритих торгів, що суперечить ст. 3 Закону України Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб`єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації .

Суд зазначає, що вказаний контракт не містить посилання на те, що на нього розповсюджує свою дію Закон України Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб`єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації , як і не містить посилання на те, що його укладено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.15. Про затвердження примірного енергосервісного договору .

При цьому, судом враховано, що вказаний контракт укладено двома господарюючими суб`єктами за взаємною згодою.

В свою чергу, Закон України Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб`єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації розповсюджує свою дію на об`єкти державної та комунальної власності, в той час як постанову № 845 від 21.10.15. Про затвердження примірного енергосервісного договору прийнято Кабінетом Міністрів України на виконання ст. 5 вказаного Закону.

Таким чином, укладання енергосервісних договорів між господарюючими суб`єктами щодо об`єктів які не є державною або комунальною власністю не заборонено жодним нормативно-правовим актом та не потребує проведення відкритих торгів.

Щодо тверджень відповідача стосовно того, що ТОВ "Фірма "Т.М.М." не має відношення до будинку за адресою: м. Київ, вул. Космонавта Комарова, 26, оскільки було створено ОСББ Авіатор Комарова-26 , якому передано всі функції з управління житловим будинком, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, загальні збори учасників ОСББ Авіатор Комарова-26 , за результатами яких прийнято рішення про відкликання з 01.12.2018 управителя - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Т.М.М.", прийнято 07.10.2018, в той час як енергосервісний контракт укладено між позивачем та відповідачем 12.06.2018, раніше ніж відкликано управителя - відповідача.

При цьому, відповідачем не надано доказів, які б підтверджували відсутність у нього права на укладення такого контракту під час перебування ним у статусі управителя майна об`єкту енергосервісу, розташованого за адресою: м. Київ, проспект Космонавта Комарова, 26.

Крім того, відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Закріплена зазначеною статтею Цивільного кодексу України презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 910/9439/13 та від 28.01.2020 у справі № 910/9158/16.

Проте, на момент винесення судового акту у даній справі, суду не надано доказів визнання недійсним енергосервісного контракту № 1/18 від 12.06.2018, а тому останній є обов`язковим до виконання.

Отже, судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання за договором належним чином, надав передбачені договором послуги, проте відповідач оплати наданих позивачем послуг не провів, доказів зворотного суду не надав, наслідок чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 131 295, 20 грн.

За змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, суд приходить до беззаперечного висновку, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати наданих послуг у розмірі 131 295, 20 грн.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати наданих послуг, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови енергосервісного контракту № 1/18 від 12.06.2018 та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 131 295, 20 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пауер Енерджи" -задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Т.М.М." (вул. Провіантська, буд. 3, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код - 14073675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пауер Енерджи" (вул. Вишгородська, буд. 28/1, квартира 1, м. Київ, 04074, ідентифікаційний код - 42125663) 131 295 (сто тридцять одну тисячу двісті дев`яносто п`ять) грн 20 коп. - заборгованості та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Суддя С. О. Щербаков